У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т.
Категорія: Новини бізнесу
-
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
-
Метінвест показав укриття для школярів на конференції у Римі
У Римі на міжнародній конференції з відновлення України – Ukraine Recovery Conference (URC) 2025 – презентували проєкт Цитадель. Це модульні сталеві підземні укриття, які будуть встановлювати в українських школах для захисту дітей під час повітряних тривог, повідомила пресслужба групи Метінвест в четвер, 10 липня.
Вказано, що композицію з двох модулів-“криївок”, обладнаних як шкільні укриття, мали змогу оглянути всі відвідувачі конференції.
За даними пресслужби, укриття спроєктоване з урахуванням особливостей освітнього середовища. Це циліндричні конструкції діаметром 2,4 м, які монтуються в землю на глибину до 5 м на шкільних подвір’ях або поруч із будівлями. Модуль для шкіл у межах проєкту Цитадель розрахований на 48 людей. А кілька модулів можна об’єднувати у складні конфігурації.
“Ми вже маємо значний досвід у виробництві й застосуванні сталевих підземних укриттів – “криївок” для поясів оборони та операторів дронів. З них також побудований перший в історії України підземний шпиталь та командні центри бригад, які довели свою ефективність у бойових умовах. Тепер ми готові масштабувати ці рішення для шкіл. Це шлях до збереження нашого майбутнього, наших дітей. Ми інвестуємо в безпеку, у відновлення, бо це наша відповідальність як групи Метінвест. Це принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова, і вона є основою нашого бізнесу”, – заявив операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко.
У компанії розповіли, що модульність і універсальність конструкції дає змогу адаптувати її до різних умов і об’єктів – шкіл, лікарень, промислових підприємств, житлових районів і прифронтових територій.
“Герметичні сталеві секції легко поєднуються в блоки, а монтаж займає лише кілька днів. Укриття можуть слугувати як тимчасовим, так і довготривалим рішенням. Всередині укриття передбачено місця для сидіння, за потреби – для сну, санвузол, освітлення, вентиляцію. Укриття автономне – витримує обстріли й не потребує підключення до зовнішніх джерел живлення та водопостачання”, – йдеться у повідомленні.
Раніше Метінвест створив для військових підземний госпіталь, де вже врятували тисячі життів. Він схований на глибині 6 метрів під землею, має площу в 500 “квадратів”, та має всередині сучасну реанімацію, хірургію, лабораторію, генераторну, каналізаційну системи і автономну свердловину. Компанія вклала в шпиталь 20 млн грн. З них 7 млн грн – вартість медичного обладнання і 13 млн – “криївки” та будівельні роботи. Проект виконувався в рамках ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Зараз компанія споруджує ще два підземні госпіталі. -
Нацбанк підвищив курси долара і євро
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 10 липня.
Так, офіційний курс долара встановлено на рівні 41,8232 гривень (+0,0487 грн). А євро зріс суттєвіше і завтра буде коштувати 48,975 гривень за 1 євро (+0,1323 грн).
Сьогодні на міжбанку американська валюта додала у ціні 6 копійок і зросла до рівня 41,85-41,88 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах курс долара впав до 41,95 гривень, а курс євро знизився до 49,35 гривень. -
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів -
Норвегія виділяє $200 млн на “зелене” відновлення енергосектору України
Під час Конференції з відновлення України 10 липня в Римі програма розвитку ООН (ПРООН) та уряд Норвегії оголосили масштабну ініціативу на суму 200 мільйонів доларів, спрямовану на трансформацію енергетичного сектору України, який зазнав значних руйнувань унаслідок війни. Про це повідомляє пресслужба Міненерго.
Ініціатива передбачає як оперативне реагування на поточну кризу, так і довгострокову модернізацію відповідно до національних пріоритетів.
Міністерка торгівлі та промисловості Королівства Норвегія Сесілі Мірсет заявила, що країна твердо підтримує Україну, особливо щодо постійних викликів для її енергетичної інфраструктури.
“Внесок у розмірі 200 мільйонів доларів, який ми надаємо в межах цієї рамкової угоди з ПРООН, підкреслює відданість Норвегії не лише у вирішенні нагальних енергетичних потреб, а й у довгостроковому зміцненні енергетичної безпеки України та підтримці сталого, “зеленого” майбутнього”, – зазначила Мірсет. – “Це важливий крок до забезпечення стійкості та стабільності для українського народу”.
Ініціатива забезпечить відновлення теплопостачання та водопостачання для мільйонів осіб, зокрема вразливих груп населення у прифронтових громадах. Вона також передбачає оснащення лікарень та підприємств водопостачання сонячними панелями й резервними батарейними системами для збереження критично важливих послуг під час відключень електроенергії.
Раніше повідмлялося, що в Україні у 2025 році побудують понад 800 МВт вітрової генерації.
В Україні завдяки сприянню ПРООН встановлено понад 450 МВт генерації -
Євро витісняє долар зі світових резервів – МВФ
Частка долара США у глобальних валютних резервах у першому кварталі 2025 року знизилася до 57,7%, свідчать оновлені дані МВФ. Натомість зросла частка євро – до 20,1%, що стало найвищим показником із кінця 2022 року. Про це повідомляє Reuters у четвер, 10 липня.
Згідно зі звітом COFER, станом на кінець березня 2025 року частка долара в міжнародних резервах опустилася до 57,7% порівняно з 57,8% на кінець 2024 року. Частка євро зросла з 19,8% до 20,1% – найвищого рівня за понад два роки.
Водночас швейцарський франк, якому традиційно надають перевагу в періоди ринкової турбулентності, зміцнив свої позиції найвідчутніше – його частка зросла до 0,8%, що є історичним максимумом за весь час ведення статистики COFER.
Показник фунта стерлінгів також незначно підвищився.
На тлі ринкових коливань, спричинених внутрішньою політикою адміністрації президента США Дональда Трампа, включно з раптовим запровадженням масштабних тарифів у квітні, індекс долара за перший квартал впав майже на 4%, у другому – ще на понад 7%.
Паралельно швейцарський франк зміцнився щодо долара на 14%, ставши однією з найефективніших валют року. Попри це, експерти вказують, що коливання валют не завжди прямо впливають на структуру резервів, однак нинішня динаміка пожвавила дискусію про потенційну втрату доларом статусу домінантної резервної валюти. -
У Римі підписали першу угоду про інвестиції в Україну
На Конференції з відновлення України в Римі бельгійська компанія BIO Invest підписала свою першу угоду на українському ринку – 5 мільйонів євро з банком Львів. Про це повідомляє Укрінформ.
Угоду укладено у присутності глав МЗС України Андрія Сибіги та Бельгії Максима Прево.
“Це стосується довіри та впевненості, впевненості у нашому майбутньому. Ось чому так важливо мати такі угоди, за які я дуже вдячний”, – зазначив Сибіга.
Міністр Прево у своєму виступі наголосив, що “захищати країну – це також захищати її економіку”.
“Сильна економіка – це щит: вона захищає засоби до існування, підтримує державні послуги та дає громадянам причину залишатися, відбудовувати та вірити в майбутнє”, – додав він.
Інвестиція BIO Invest спрямована на розвиток малого та середнього бізнесу – ключового сектора для економіки України, створення робочих місць та посилення національної стійкості.
У компанії також оголосили про намір інвестувати понад 20 мільйонів євро у найближчі роки в такі напрямки, як зелена енергетика, стале сільське господарство та фінансові послуги. -
Компанія Маска представила оновлену ШІ-модель Grok 4
Компанія xAI Ілона Маска презентувала нову модель штучного інтелекту Grok 4 та оголосила про нову щомісячну підписку на ШІ вартістю 300 доларів. Про це повідомляє TechCrunch.
xAI випустила дві моделі: Grok 4 та Grok 4 Heavy. Остання є багатоагентною версією та пропонує підвищену продуктивність.
“Grok 4 кращий за рівень PhD з усіх предметів, без винятків. Часом йому може бракувати здорового глузду, він ще не винайшов нових технологій і не відкрив нову фізику, але це лише питання часу”, – сказав Маск на презентації.
Grok 4 Heavy запускає кількох агентів для одночасної роботи над проблемою, а потім вони порівнюють свою роботу, щоб знайти найкращу відповідь.
Компанія також запустила свій найдорожчий план підписки на штучний інтелект, що коштує 300 доларів на місяць. Передплатники отримають ранній доступ до Grok 4 Heavy, а також до подальших нових функцій та продуктів, які представлятиме компанія.
Компанія випускає Grok 4 через свій інтерфейс програмування API, щоб залучити розробників до створення додатків з використанням цієї моделі. Остання модель штучного інтелекту від xAI буде конкурувати з GPT-5 від OpenAI, запуск якої очікується цього літа.
-
IT-дочка Метінвесту увійшла в ТОП-10 рейтингу ЗМІ в Україні
Партнер із цифрової трансформації групи Метінвест, компанія Metinvest Digital, увійшла до десяти найбільших дочірніх IT-компаній українського бізнесу за версією Forbes Ukraine. Про це напередодні повідомила пресслужба холдингу.
“Лонгліст із IT-дочок найбільших українських компаній сформовано на основі рейтингів Forbes Ukraine 30 чемпіонів диджиталізації та 202 найбільші компанії. До десятки найбільших увійшли компанії з найбільшим виторгом у 2024 році, згідно з YouControl”, – йдеться у повідомленні.
За даними видання, сукупний виторг десяти IT-дочок найбільших українських компаній у 2024 році становить 7 млрд грн ($174 млн). У доларовому еквіваленті це на 160% більше, ніж у довоєнному 2021-му і на 49% більше, ніж у 2023-му.
До десятки найбільших увійшли Modus X (материнська компанія ДТЕК), Nova Digital, Kyivstar.Tech, TemaBit (Fozzy Group), Нафтогаз цифрові технології, IT SmartFlex (Vodafone), Kernel Digital, Mint Innovations (Modern Expo), Foxteam Digital (Фокстрот).
Metinvest Digital посів четверте місце в рейтингу. Компанія заснована у 2018 році та налічує більше 800 працівників. Для групи Метінвест компанія розробила систему моніторингу за безпекою на виробництві SPAIS, софт для оброблення документів myOCR, корпоративну платформу Application Warehouse для автоматизації бізнес-процесів тощо.
“У першій половині року ми реалізували понад 30 проєктів – як на підприємствах Метінвесту, так і для зовнішніх клієнтів”, – повідомили в компанії на запит Forbes. -
Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії
Україна отримала 1 млрд євро від Євросоюзу за рахунок прибутків від заморожених російських активів в рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 10 липня.
“Започаткована нами разом з G7 ініціатива ERA працює. Від початку року Україні вже передано більше $18,5 млрд за рахунок російських заморожених грошей. Ці кошти ми направляємо на стійкість України та “швидку відбудову”, – написав він.
За словами Шмигаля, ініціатива ERA дає хороший результат, але Україна на цьому не зупиниться.
“На URC-2025 (конференція з відновлення України в Римі – ред.) закликаємо партнерів разом з нами сформувати правові інструменти повної конфіскації всіх російських активів”, – додав він.