Повна заборона урядом участі військовослужбовців в азартних іграх призведе до швидкої міграції гравців у нелегальний ринок та підвищить ризики витоку особистої інформації з єдиної бази даних військовослужбовців. Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на звернення Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) до прем’єр-міністра Юлії Свириденко.
“Запровадження повної заборони участі військовослужбовців в азартних іграх не усуває попит (військовослужбовців – ред.). За відсутності легального доступу така категорія осіб переміщується до неконтрольованого сегмента, насамперед до нелегальних онлайн-ресурсів. Більшість нелегального сегмента азартних ігор має зв’язки з Російською Федерацією як державою-агресором”, – йдеться в листі.
Вказано, що 20 березня на вебсайті Міністерства цифрової трансформації України було оприлюднено для громадського обговорення проєкт постанови Кабмін Про затвердження Порядку обмеження участі військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх. Проєкт передбачає повне блокування доступу до азартних ігор для більш як 1 млн військовослужбовців через синхронізацію реєстрів військовослужбовців і осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор.
Уряду пропонується запровадити механізм, за яким кожен гравець перевірятиметься організатором азартних ігор на предмет того, чи є він військовослужбовцем. Для цього організатори азартних ігор (усього Плей.Сіті видано 34 ліцензії) надсилатимуть запит до реєстру військовослужбовців. Якщо особа перебуває в реєстрі, їй буде заблоковано доступ до гри.
“Жорсткі обмеження можуть створити додаткові ризики для самих військовослужбовців. Обмеження не вирішать проблеми залежності, а лише витіснять гравців у нелегальний сегмент. Ризик полягає в тому, що значна частина незаконних казино має зв’язки з РФ. Це створює загрозу кібератак і витоку дуже чутливих персональних даних до держави-агресора”, – прокоментував віцепрезидент АУОГБ Олег Арестархов.
На його думку, саме обробка, перевірка та зіставлення даних, які дозволяють встановити належність особи до військової служби, є “ключовою вразливістю запропонованого механізму і потребує окремої оцінки ризиків”.
У листі АУОГБ окремо наголошується, що прийняття постанови несе ризики для національної безпеки. Масовий перехід українських військовослужбовців до гри на нелегальних платформах означатиме зменшення податкових відрахувань до держави та збільшення ризиків фінансування РФ нелегальними платформами, які отримуватимуть більше доходів від українського трафіку гравців. “Перехід гравців до нелегального сегмента означає… ризик того, що ці кошти можуть спрямовуватися на фінансування діяльності, яка шкодить національній безпеці України. Одночасно держава втрачає податкові надходження від легального ринку, що є критичним в умовах воєнного стану. Таким чином, надмірні обмеження можуть мати зворотний ефект і посилити загрози, які держава прагне мінімізувати”, – підсумовується у зверненні.
Важливо, що обмеження, які готує Уряд, стосуватимуться виключно перевірок у ліцензованих операторів, акцентують в АУОГБ. На відміну від легального ринку, де діють механізми відповідальної гри, ідентифікації та контролю, нелегальні оператори не застосовують жодних обмежень. Асоціація українських операторів грального бізнесу, яка представляє виключно “білих” легальних операторів ринку, звернулася до уряду з проханням утриматися від ухвалення проєкту постанови та направила Міністерству цифрової трансформації свої пропозиції щодо врегулювання зазначеного питання.
“Найбільші учасники ринку запропонували дуже ефективне рішення – цільове блокування виключно залежних військовослужбовців через командирів. Командири краще знають свої підлеглих і мають отримати право приймати такі рішення. Ми вважаємо, що блокування понад 1 млн військовослужбовців абсолютно не виправдане з точки зору безпекових ризиків. Це – стрільба з гармати по горобцях і це не вирішить проблему”, – заявив Олег Арестархов.
У зверненні найбільших операторів ринку окремо наголошується, що уряду потрібно спочатку провести комплексне дослідження та ініціювати відповідні соціологічні дослідження для того, щоб приймати зважені урядові рішення.
Звернення АУОГБ також містить посилання на дослідження міжнародної компанії KANTAR, згідно якому військові грають в азартні ігри не більше, ніж у середньому українці, а проблема ігрової залежності серед військових не є масовою чи унікальною для цієї соціальної групи.
Раніше в АУОГБ попередили про можливе падіння грального ринку на третину у 2026 році. При цьому 50-60 тисяч українців на квартал можуть мігрувати до незаблокованих російських казино.
У Мінцифри розповіли, як працюватиме онлайн-моніторинг азартних ігор
Категорія: Новини бізнесу
Надія на переговори США й Ірану: ціни на нафту почали падати
Світові ціни на нафту впали на тлі надій і сподівань, що переговори Ірану зі США та Ізраїлем відновляться, що допоможе розблокуванню Ормузької протоки. Про це повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent встановилися на рівні 94,79 долара за барель, що на 4,57 долара, або 4,6%, нижче, ніж днем раніше. Американська нафта марки West Texas Intermediate завершила торгівлю на рівні 91,20 долара, що на 7,80 долара, або на 7,87% нижче.
Обидва бенчмарки зросли на попередній сесії: Brent піднявся більш ніж на 4%, а WTI – майже на 3% після того, як американські військові розпочали блокаду іранських портів.
За словами аналітиків, ціни на Brent більш чутливі до глобальних перебоїв у постачанні, ніж ціни на WTI.
За даними двох трейдерів та розрахунків Reuters, запланований експорт російських нафтопродуктів з чорноморського порту Туапсе на квітень був переглянутий у бік збільшення приблизно на 60% до 1,27 млн метричних тонн з 0,794 млн тонн у попередньому плані.
Як ми вже писали, на цьому тлі МЕА різко знизило свої прогнози щодо зростання світової пропозиції та попиту на нафту. Прогноз зростання попиту на 2026 рік був скорочений на 80 тисяч барелів на добу.
США та Іран готують новий раунд переговорів – ЗМІ
Ціни на нафту знижуються
Зниження цін на нафту прискорилося ввечері 14 квітня, інвестори оцінюють перспективи врегулювання близькосхідного конфлікту.
Ціни на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures становлять $95,30 (-4,06 -4,09%). Ціни на нафту WTI становлять $92,32 (-6,76 -6,82%).
Тиск на нафтові ціни чинять очікування повернення Вашингтона й Тегерана до переговорів і сподівання на врегулювання конфлікту на Близькому Сході після початку блокади Ормузької протоки американськими військово-морськими силами.
Агентство Bloomberg повідомило з посиланням на поінформовані джерела, що США та Іран обговорюють проведення ще одного раунду очних консультацій для довгострокового припинення бойових дій, причому націлені на їх проведення до закінчення двотижневого перемир’я, оголошеного 7 квітня. Пізніше цю інформацію підтвердили джерела Reuters.
Значне падіння цін на нафту від максимумів понеділка відображає очікування, що відновлення діалогу може привести до укладення угоди щодо іранської ядерної програми й подальшого відкриття судноплавства в Ормузькій протоці, написали аналітики Ritterbusch & Associates. “Навіть найменший натяк на прогрес у переговорах може легко спровокувати різке падіння цін”, – додали вони.
Напередодні вартість ф’ючерсів на Brent сягала $103,87 за барель, на WTI – $105,63 за барель.
Аналітик PVM Oil Тамаш Варга не виключає повернення цін на нафту до березневих максимумів, якщо переговори не дадуть результату. Запаси нафти продовжать знижуватися в третьому кварталі й далі, зазначив експерт.
Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), обсяг світових поставок нафти в березні різко скоротився на тлі близькосхідного конфлікту – відразу на 10,1 млн барелів на добу (б/д). МЕА очікує, що у квітні скорочення пропозиції посилиться.
Організація також переглянула прогнози для ринку на весь 2026 рік: тепер вона очікує зниження попиту на нафту на 84 тис. б/д, пропозиції – на 1,5 млн б/д. Місяцем раніше МЕА прогнозувало підвищення попиту цього року на 644 тис. б/д, пропозиції – на 1,1 млн б/д.
Раніше повідомляося, що європейські ціни на сиру нафту б’ють рекорди, піднявшись 13 квітня на майже до $150 за барель після того, як Центральне командування США оголосило блокаду іранських портів, яка буде поширюватися до Ірану або з нього через Ормузьку протоку.
Курс євро підскочив до рекордного рівня в Україні
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 14 квітня.
Так, офіційний курс долара у середу становитиме 43,4997 гривень (+0,0625). У свою чергу курс євро рекордно зріс і завтра становитиме 51,3253 гривень (+0,5730).
Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта впала на 10 копійок і тепер перебуває на рівні 43,43-44,48 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
В обмінних пунктах середній курс долара перебуває на рівні 43,55-43,65 грн, а євро − 51,20-50,37 грн.
Раніше стало відомо, що минулого тижня обсяг продажу валюти на міжбанку впав до 765 млн доларів – це мінімальний показник з середини лютого.
В Нацбанку вважають контрольованою ситуацію на міжбанківському ринку, попри те, що конфлікт на Близькому Сході призвів до зростання попиту на валюту та зростання курсу долара не тільки в Україні, але й у світі.
Тим часом ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.
В Метінвесті розповіли, як трансформують свою участь в обороні України
Група Метінвест поступово трансформує свою участь в обороні України. Про це розповів операційний директор компанії Олександр Мироненко в інтерв’ю журналісту Роману Цимбалюку.
За його словами, через втрату активів у Маріуполі, Авдіївці та зупинку виробництва у Покровську Метінвест має обмежені ресурси, тому не може повністю забезпечувати військових продукцією безкоштовно. Зараз частина виробів передається як допомога, але водночас окремі напрями переводяться у комерційну площину.
Мироненко розповів, що наразі оборонний напрям перебуває на етапі трансформації: йдеться про вдосконалення продукції та проходження офіційних випробувань і сертифікації Міністерства оборони. Це дозволить масштабувати виробництво та інтегрувати його у системні закупівлі.
Серед ключових розробок Метінвесту – захисні екрани для техніки. За словами Мироненка, універсальних рішень у цій сфері немає, тож для кожної машини і навіть підрозділу створюються індивідуальні конструкції. Також високі оцінки отримала розробка спеціальних протиуламкових конструкцій для радарів і модулів управління комплексів Patriot, Aster і Hawk, які захищають техніку і персонал під час атак.
Паралельно Метінвест розвиває і напрям підземних укриттів із хвилястої сталі – “криївок”, які військові прозвали “бочками”. Вони використовуються для бойових позицій, командних пунктів, шпиталів і роботи операторів дронів. Такі конструкції виготовляються зі сталі товщиною близько 2 мм і встановлюються на глибині 4-5 метрів із додатковим перекриттям. За словами представника компанії, правильно облаштовані укриття здатні витримувати навіть удари керованих авіабомб (КАБів).
“Були випадки прямих влучань – укриття витримували, люди залишалися живими”, – каже Мироненко.
Також компанія будує унікальні мобільні госпіталі – їх конфігурація розробляється спільно із медиками, з урахуванням кількості операційних, реанімаційних і стабілізаційних відділень, які потрібні на конкретній ділянці фронту.
Окрім того, Метінвест почав розвивати наземні укриття-“Цитаделі”: їх можна встановлювати в містах, на підприємствах, електростанціях і в портах. За результатами випробувань, такі конструкції витримують уламки мін калібру 80 мм і артилерійських снарядів 122 і 152 мм.
У компанії зазначають, що співпраця з військовими організована через прямі звернення підрозділів. Пріоритет надається частинам на лінії фронту, насамперед на ключових напрямках – Донецькому та Запорізькому.
Сформовано наглядову раду Газмереж
У ТОВ Газорозподільні мережі України сформували наглядову раду, до складу якої увійшли три незалежні члени та два представники акціонера – Нафтогазу. Про це повідомила пресслужба групи у вівторок, 14 квітня.
“Ми послідовно впроваджуємо кращі практики корпоративного врядування у всіх компаніях Групи Нафтогаз. Формування професійної та незалежної наглядової ради – це важливий крок для розвитку компанії та підвищення якості управління”, – зазначив голова правління НАК Сергій Корецький.
За результатами конкурсу незалежними членами наглядової ради стали Геннадій Чижиков, Марина Петрова, Джастін Гунесінге, представниками держави – Леся Кириченко та Наталія Калімбет.
Як зазначається, відбір незалежних членів наглядової ради відбувався за відкритою процедурою відповідно до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах із державною формою власності.
Збитки російського “вбивці Microsoft” збільшилися на понад 230%
Фінансові показники російської “альтернативи” Microsoft Office, розробника МойОфис, погіршилися за підсумками 2025 року. Виручка материнської компанії бренду Новые облачные технологии скоротилася з 2 млрд рублів до 1 млрд – чистий збиток зріс на 233%, з 1,2 до 4 млрд руб. Про це свідчать дані СПАРК-Интерфакс.
Раніше компанія зростала на хвилі імпортозаміщення, коли її офісний пакет програм і поштові рішення активно закуповували державні органи. Особливо успішним для компанії став 2022 рік, коли на тлі відтоку іноземців з Росії виручка зросла з 842 млн до 3,3 млрд руб.
Одначе тепер фінансові справи компанії погіршуються третій рік поспіль.
Восени 2024 року в компанії змінився топ-менеджмент, а серед акціонерів спалахнув конфлікт.
Основним власником Новые облачные технологии з 2022 року є Лабораторія Касперського. Вона увійшла до капіталу компанії ще у 2019 році з часткою 29,5%, а потім збільшила її до контрольної. Тепер їй належить 68,8% бізнесу.
У березні 2026 року МойОфис анонсував масштабні звільнення на тлі мільярдних збитків.
Як ми вже писали, російська промисловість прискорює падіння. Сукупний внесок більшості галузей у динаміці залишається від’ємним.
Додамо, що спад економіки РФ визнав і місцевий диктатор Володимир Путін. За його словами, у січні поточного року валовий внутрішній продукт Росії виявився на 2,1% нижчим, ніж рік тому.
В ООН попередили про ризик продовольчої катастрофи
Проблеми з постачанням енергоресурсів через перекриття Ормузької протоки почали впливати на світові ціни на продукти харчування. Про це повідомляє ФАО.
За даними організації ООН, індекс продовольчих цін у березні зростає другий місяць поспіль і становить 128,5 пункту, що на 2,4% більше, ніж у лютому, та на 1% вище за показник рік тому. Подорожчання зафіксоване у всіх основних групах товарів – зернових, м’ясі, молочній продукції, рослинних оліях і цукрі.
Аналітики зазначають, що це пов’язано як із ринковими факторами, так і з подорожчанням енергоносіїв на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході.
Головний економіст ФАО Максімо Тореро попередив, що у разі тривалого блокування судноплавства через Ормузьку протоку світ може постати перед різким прискоренням продовольчої інфляції протягом року. За його словами, це може спричинити ланцюгову реакцію, подібну до наслідків пандемії COVID-19.
Він також наголосив, що через зростання вартості енергоносіїв і добрив зменшуються ресурси для аграрного виробництва, що може вплинути на врожайність у поточному та наступному роках.
ФАО повідомляє, що від 20% до 45% експорту основних сільськогосподарських матеріалів проходить морським шляхом через Ормузьку протоку. У разі скорочення цих постачань можливе зниження врожайності та подальше зростання цін на продукти.
Окрім того, країни Перської затоки забезпечують близько 20% світових поставок нафти і скрапленого природного газу, а також значну частку виробництва добрив.
Разом з тим, попри зростання, індекс продовольчих цін ФАО залишається нижчим за пікові значення березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Нагадаємо, ескалація конфлікту довкола Ірану може призвести до різкого погіршення глобальної продовольчої ситуації: за оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, до 45 млн осіб ризикують опинитися в умовах гострої нестачі їжі, тоді як загальна кількість тих, хто постає перед перебоями постачання, може зрости до 363 млн.
Іран відповів на погрози Трампа
Війна з Іраном: МЕА знизило прогнози щодо нафти
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) різко знизило свої прогнози щодо пропозиції та попиту на нафту, попередивши, оскільки конфлікт на Близькому Сході порушує енергетичні потоки та чинить тиск на світову економіку.
МЕА прогнозує падіння світового попиту на нафту на 80 000 барелів на добу у 2026 році, що істотно відрізняється від зростання на 640 000 барелів на добу в річному вираженні, яке агентство прогнозувало в попередньому щомісячному звіті.
Агенція тепер чекає зниження світового видобутку на 1,5 мільйона барелів на добу цього року, що є розворотом від прогнозованого зростання на 1,1 мільйона барелів на добу лише місяць тому.
Світова пропозиція нафти впала до 97 мільйонів барелів на добу в березні, при цьому видобуток ОПЕК+ знизився на 9,4 мільйона барелів на добу в місячному вираженні до 42,4 мільйона барелів на добу.
МЕА пояснило ці потрясіння атаками на енергетичну інфраструктуру по всьому регіону та фактичним закриттям Іраном Ормузької протоки.
Порушення поширилися на нафтопереробні заводи: підприємства Близького Сходу та Азії скоротили переробку приблизно на 6 мільйонів барелів на добу у квітні.
Світові спостережувані запаси нафти скоротилися на 85 мільйонів барелів у березні, оскільки імпортери використовували запаси для компенсації дефіциту пропозиції.
Оголошення про двотижневе припинення вогню принесло деяке полегшення, хоч МЕА попередило, що ще “неясно, чи перетвориться припинення вогню на міцний мир і повернення до регулярних судноплавних потоків через Ормузьку протоку”.
Базовий сценарій передбачає відновлення регулярних поставок з Близького Сходу до середини року, визнаючи при цьому, що це може виявитися занадто оптимістичним.
За несприятливого сценарію, “енергетичні ринки та економіки по всьому світу мають готуватися до значних потрясінь найближчі місяці”.
Україна відкрила перший аграрний хаб в Африці
Україна відкрила перший аграрний хаб на заході Африки – в Гані – в межах ініціативи Food from Ukraine. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у вівторок, 14 квітня.
За її словами, попри війну, Україна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки. І водночас пропонує нову модель співпраці – не лише постачати зерно, а й створювати нові можливості для партнерів.
“Україна відкрила перший агрохаб на Африканському континенті – у Республіці Гана. У межах ініціативи президента Володимира Зеленського Food from Ukraine запрацював Центр переробки та розподілу продовольства”, – написала вона.
За словами Свириденко, агрохаб створено українським агробізнесом у співпраці з урядом Гани як результат домовленостей, досягнутих під час конференції Food from Ukraine у листопаді 2025 року.
“Це новий формат нашої присутності у світі, коли гуманітарна підтримка поєднується з розвитком партнерства і місцевої економіки. Українську продукцію поєднуватимуть із місцевою, формуватимуть продовольчі набори та забезпечуватимуть їх розподіл. Наступний етап – розвиток переробки, пакування та порціонування безпосередньо в Гані”, – розповіла прем’єр.
Вона уточнила, що до перших наборів вже увійшли рис місцевого виробництва та макаронні вироби, виготовлені в Гані з українського борошна.
“Під час відкриття передали 4000 продуктових наборів найбільш вразливим верствам населення, ганійським вдовам”, – зазначила Свириденко і додала, що Україна розглядає Гану як важливого партнера для гуманітарної підтримки та розвитку торгівлі на західному узбережжі Африки.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Гани Джоном Драмані Магамою. За її підсумками стало відомо, що в цієї африканської країни є інтерес до виробництва різних типів дронів.
Також під час розмови йшлося і про співробітництво в агропромисловому комплексі та створення продовольчого логістичного хабу в Гані.
Україна та Гана готують угоду про оборонну співпрацю