Міністерство розвитку громад та територій розпочало оновлення системи управління ключових держпідприємств морського та внутрішнього водного транспорту. Про це відомство повідомило у четвер, 20 листопада.
“Першими кроками стали звільнення керівництва Українського Дунайського пароплавства (УДП) та Адміністрації морських портів України (АМПУ)”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що відставку керівника УДП вже підтримала нещодавно сформована наглядова рада. Міністерство зараз відкриває прозорий конкурс на цю посаду, та паралельно ініціює створення наглядової ради в АМПУ.
Наголошується, що далі такі заходи впроваджуватимуться також у сфері залізничних та транспортних перевезень, авіації.
Раніше стало відомо, що уряд затвердив план щодо перезавантаження енергосектору України. Першочерговим завданням стане затвердження нової наглядової ради Енергоатому.
Як відомо, такі дії пов’язані з операцією Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Категорія: Новини бізнесу
-

Звільнено керівництво Українського дунайського пароплавства та АМПУ
-

Долар дорожчає в обмінниках, євро – дешевшає
Курс гривні трохи знизився відносно долара, але зміцнився щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 20 листопада.
Так, середній курс продажу долара зріс на 1 копійку і тепер становить 42,32 гривні. Курс євро впав на 12 копійок – до 49,03 гривні.
Сьогодні в обмінниках долар купують у середньому по 41,79 гривні, а євро – по 48,40 гривні.
На міжбанку американська валюта піднялась на 3 копійки і перебуває на рівні 42,11-42,14 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара на четвер менше ніж на 1 копійку – до 42,0948 гривень. Офіційний курс євро впав на 6 копійой – 48,7374 гривні. -

Україна запропонувала ОАЕ створити спільні агрохаби
Під час конференції Food from Ukraine заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький обговорив із заступником міністра закордонних справ Об’єднаних Арабських Еміратів Султаном Аль Шамсі створення агрохабів в ОАЕ. Про це 20 листопада повідомляє Мініекономіки.
Передбачається, що ці хаби прийматимуть українську продукцію для подальшого пакування та розподілу до країн, які потребують допомоги. Зокрема до Гази, Судану, Кенії, Сомалі та інших регіонів. Це дозволить оптимізувати логістику та підвищити ефективність доставки продовольства тим, хто його найбільше потребує.
“Україна вже давно відіграє ключову роль у світовій продовольчій безпеці та є надійним партнером для країн Глобального Півдня. Попри війну та спроби Росії перешкоджати нашому експорту, з 2022 року ми поставили до Азії, Африки та Латинської Америки понад 40% українського зернового експорту. Ми не просто доставляємо продовольство, а пропонуємо технології, досвід та моделі виробництва, які забезпечують довгострокову продовольчу стабільність. Це формує рівноправні партнерства, що зміцнюють стійкість економік усіх країн-учасниць”, – зазначив Тарас Висоцький. -

Газпром продасть найбільший нафтохімічний комплекс РФ компанії друга Путіна
Газпром готується до кінця року продати холдингу Росхім великий нафтохімічний комплекс у Башкирії – Газпром нафтохім Салават. Про це повідомляє провладне видання Известия, посилаючись на поінформовані джерела з обох компаній.
Один з них уточнив, що сума угоди складе 250-270 млрд рублів та дозволить газовій монополії покрити збитки, пов’язані з обвальним скороченням поставок на європейський ринок. Проте офіційно в Газпромі та Росхімі інформацію коментувати не стали.
Газпром нафтохім Салават – найбільше підприємство Росії у своїй галузі та випускає понад 150 видів продукції з вуглеводневої сировини: бензин, дизельне та нафтове паливо, різні поліетилени, стирол, карбамід, аміак та ін.
За підсумками 2024 року виторг підприємства склав 302,8 млрд руб. — на 14% більше, ніж 2023-го, випливає зі звітності щодо РСБУ. Чистий прибуток за той же період скоротився майже в сім разів — до 4,4 млрд. дол.
Після початку повномасштабної війни в Україні Газпром втратив найбільших покупців газу в Європі. За січень—жовтень 2025 року експортна монополія прокачала європейським клієнтам 14,7 млрд. кубометрів газу. Це на 45% менше у порівнянні з тим же періодом 2024 року, коли постачання було на рівні 26,6 млрд кубометрів.
З поточними темпами прокачування за підсумками року газовий експорт із Росії до ЄС може становити близько 18 млрд кубометрів, що стане найнижчим обсягом з початку 1970-х рр., коли СРСР домовився про перший контракт на постачання газу до Австрії.
Продаж Газпром нафтохім Салават може дозволити частково скоротити борг держкомпанії.
Росхім має стратегічний інтерес у придбанні активу Газпрому, відзначило близьке до холдингу джерело.
Слід зауважити, що Росхім був створений у лютому 2021 року і до червня 2023-го називався Російський водень. Холдинг на 100% належить закритому пайовому інвестфонду Квінта, бенефіціари якого не розкриваються.
Утім, компанію пов’язують із мільярдером Аркадієм Ротенбергом, близьким другом Володимира Путіна. -

Лондонську Нью-Бонд-стріт очолила рейтинг найдорожчих торгових вулиць
У 2025 році Нью-Бонд-стріт у Лондоні стала найдорожчою торговою вулицею світу, обійшовши лідера минулого року – Віа Монтенаполеоне в Мілані. Річна вартість оренди на Нью-Бонд-стріт зросла на 22% і складає 20 482 євро за квадратний метр, тоді як на Віа Монтенаполеоне цей показник залишився на рівні 20 000 євро за квадратний метр. П’ята авеню в Нью-Йорку опустилася з другого на третє місце з рівнем оренди 18 360 євро за квадратний метр. У рейтингу також знаходяться інші вулиці у Гонконзі, Парижі, Токіо, Цюриху, Сіднеї, Сеулі, Відні. Компанія Cushman & Wakefield вже 35 років складає рейтинг “Основні торгові вулиці світу”, у 2025 році до нього увійшло 141 місто. Загалом вартість оренди зросла на 58% вулиць у рейтингу. Найбільше зростання цього показника зафіксовано на вулицях Оскара Фрейре в Сан-Паулу та Fashion Street у Будапешті, а найбільше падіння – на Оук-стріт у Чикаго. У динаміці по регіонах найбільше зростання вартості оренди відзначено в Північній та Південній Америці (+8%), в Європі (+4%) та в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (+2%).
-

Нафтові доходи Кремля впали до мінімуму за 2,5 року
За даними Bloomberg, доходи Росії від експорту нафти впали до найнижчого рівня за останні 2,5 роки через бойкот покупців та рекордні знижки. Західні санкції та відмова ключових імпортерів призвели до різкого падіння нафтових доходів країни. Середній тижневий виторг від експорту нафти скоротився до $1,21 млрд, що є мінімумом з березня 2023 року. Ціни на російську нафту Urals також різко впали, до $36 за барель, зі знижками у розмірі $23. Санкції США проти Роснафти та Лукойлу загрожують двом третинам постачань до Індії та Китаю. Китайські НПЗ скоротили закупівлі на 66%, Індія – на ту ж кількість. Попри те, що танкери РФ продовжують вивозити нафту, значна частина залишається без покупців. Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що санкції можуть мати серйозні наслідки для світового ринку та спричинити суттєве падіння російського видобутку.
-

Свириденко провела переговори з місією МВФ
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду щодо програми розширеного фінансування на наступні роки. Вони обговорили плани щодо управління енергетикою, бюджет на 2026 рік та необхідність швидкого ухвалення документів для забезпечення фінансування оборони та соціальних потреб України.
-

Нідерланди і Китай домовились щодо контролю над виробником чипів Nexperia
Уряд Нідерландів припинив дію указу, який дозволяв йому взяти під контроль виробника чипів Nexperia, який належить китайській компанії Wingtech Technology Co. Виробник є ключовим постачальником компонентів для автомобільної галузі. Рішення про припинення втручання у контроль над компанією прийняли після переговорів з китайською владою. Уряд Нідерландів посилалися на національну безпеку та проблеми в управлінні як причини для взяття Nexperia під контроль у вересні. Пекін у свою чергу запровадив заборону на експорт компонентів, вироблених Nexperia у Китаї, але погодився скасувати її у листопаді після переговорів.
-

Постачання дизпального в Україну з Румунії, Угорщини і Литви впало на чверть
У вересні постачання дизпалива в Україну з Румунії, Угорщини й Литви впали на 40% до 71 тис. тонн. Проте в жовтні обсяги постачань з Польщі зросли на 26% до 254 тис. тонн, що є рекордним показником. На жовтень також припадає зменшення відвантажень з Литви на 60% із-за ремонтних робіт, а також з Угорщини на 62% на мінімальний показник з 2013 року. Обсяги постачань з Румунії впали з 159 тис. тонн до 26 тис. тонн. Натомість надходження з Польщі й Греції зросли на третину до 445 тис. тонн, що становить майже 80% жовтневого імпорту. Греція стала другим за обсягами постачань у жовтні, надіславши 191 тис. тонн, на 41% більше, ніж у вересні. На український ринок почали надходити великі обсяги палива внаслідок розчищення українських санкцій щодо паливного терміналу у Констанці для грецького продукту STAR. Водночас обмеження щодо Констанци не призвели до збільшення постачань з Туреччини. У жовтні на український ринок надійшло 48 тис. тонн продукту STAR, на 6% менше, ніж у вересні.
