За даними Національного банку, у грудні 2025 року на спецрахунок для підтримки сил оборони надійшло майже 20 млрд гривень, а загалом за рік – майже 97 млрд гривень. З цих коштів понад 88 млрд гривень було перераховано на потреби оборони. Загалом з початку вторгнення Росії в Україну на спецрахунок надійшло майже 146,8 млрд гривень. Кошти надходили як від громадян та підприємств України, так і від міжнародної спільноти з багатьох країн світу. Нацбанк перерахував понад 88 млрд гривень на потреби оборони, з них у грудні 2025 року – майже 26 млрд гривень. Найбільші суми були спрямовані на Агенцію оборонних закупівель, Міністерство оборони, Держспецзв’язок, Національну гвардію та Нацполіцію. На початок 2026 року залишок коштів на спецрахунку становить понад 24,7 млрд гривень.
Категорія: Новини бізнесу
-
Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ
За даними GMK Center, від січня до листопада 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2%, що склало 642,8 тис. тонн. Польща забезпечила майже весь обсяг імпорту – 94%. У цей період Україна імпортувала 602,01 тис. тонн коксу з Польщі, 27,67 тис. тонн з Індонезії та 13,06 тис. тонн з Чехії. За останні роки видобуток коксівного вугілля в Україні зменшився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85%, через те, що багато шахт і коксохімічних підприємств опинилися на неконтрольованих територіях. Для підтримки поточного рівня виробництва сталі Україні потрібно близько 3,2 млн тонн коксу на рік.
-
Bitcoin зріс до тритижневого максимуму
Bitcoin зрос до тритижневого максимуму та перейшов важливий технічний рівень через підйому фондових ринків і цін на дорогоцінні метали. Цю інформацію оприлюднив Bloomberg у статті 5 січня. Найбільша криптовалюта подорожчала на 2,3% і торгувалася трохи нижче $93 тис. Ether також показав незначне зростання. Ринок криптовалют відреагував на події у Венесуелі, де арештували Ніколаса Мадуро. Спостерігалося обмежене коливання цін на Bitcoin протягом кількох тижнів, а за рік ця криптовалюта втратила 6,5%. Хоча раніше Bitcoin вважали захисним активом у періоди нестабільності, останнім часом він рухався синхронно з акціями та іншими ризиковими інструментами. Аналітики пояснюють цей ріст активністю криптоспеціалізованих компаній та відсутністю продажів від майнерів, заможних сімейних офісів та великих інвестиційних фондів. Інвестори вклали $471 млн у 12 біржових фондів Bitcoin, що є найбільшим припливом коштів з 11 листопада. Трейдери очікують, чи зможе Bitcoin закріпитися вище $94 тис., а ключовим рівнем підтримки залишається $88 тис.
-
Туреччина узгодила довгострокові постачання газу з Азербайджаном
Туреччина та Азербайджан уклали довгострокову угоду про постачання газу на 15 років. Згідно угоди, Туреччина щорічно отримуватиме 2,25 млрд кубометрів газу з родовища Апшерон у Каспійському морі. Угода розрахована на початок дії у 2029 році. Цей газ буде постачатися до Туреччини трубопроводом Баку-Тбілісі-Ерзурум. Міністр енергетики Туреччини відзначив, що завдяки таким угодам країна може забезпечити собі енергопостачання та отримувати газ за конкурентними цінами. Такий крок дозволяє Туреччині зменшити залежність від закупівель газу у Росії, частка якого на ринку країни вже скоротилася з 60% до 37% за останні два десятиліття.
-
США повернуть всі витрачені на Україну гроші – Трамп
Вашингтон зможе повернути всі або навіть “більше ніж всі” гроші, які були витрачені на Україну за часів Байдена. Про це заявив президент США Дональд Трамп під розмови з журналістами.
Він заявив, що війна в Україні нині нічого не коштує для США. Він також похвалився, що Вашингтон, навпаки, заробляє на ній.
“Ба більше – ми заробляємо гроші, тому що на відміну від Байдена – Байден дав 350 млрд доларів, просто віддав їх”, – заявив президент США.
За його словами, завдяки угоді щодо рідкісноземельних металів Україна повернула США “значну частину витрачених грошей”.
Трамп вважає, що буде ще більше повернень.
“Тепер я повернув значну частину, тому що ми уклали угоду щодо рідкоземельних металів, увійшли у сферу рідкоземельних металів, і ми повернемо багато цих грошей. Можливо, всі гроші, можливо, навіть більше, ніж усі гроші”, – похвалився хазяїн Білого дому. -
У Туреччині заявили про рекордний експорт зброї
За підсумками 2025 року Туреччина екпортувала оборонну продукцію на рекордні 10 млрд 54 млн доларів. Про це повідомив голова директорату оборонної промисловості Туреччини Халюк Гьоргюн, інформує Укрінформ у неділю, 4 січня.
За його словами, оборонна та аерокосмічна галузі протягом останніх трьох років демонструють найвищі темпи зростання експорту серед усіх секторів економіки Туреччини.
Так, частка оборонної та аерокосмічної продукції в загальному обсязі експорту країни зросла з 1,7% у 2022 році до 2,1% у 2023 році, 2,7% у 2порт024 році та 3,6% за підсумками 2025 року.
За словами Гьоргюна, у 2024 році експорт у сфері оборони та авіації сягнув 7,1 млрд доларів, що на той момент було рекордним показником. За підсумками 2025 року зростання експорту становило близько 48%. -
Індія посилила контроль закупівель російської нафти – ЗМІ
Уряд Індії посилив контроль закупівель російської нафти у прагненні укласти угоду зі США. Про це повідомило Reuters з посиланням на п’ять джерел у нафтовій та урядовій сферах.
Вказано, що відділ планування та аналізу нафтової галузі міністерства нафти та природного газу Індії вимагає від місцевих нафтопереробних заводів надавати щотижневу звітність із закупівель нафти з Росії та США, щоб мати точні дані для переговорів із Вашингтоном.
Отриману інформацію надсилають безпосередньо до канцелярії прем’єра Індії Нарендри Моді, зазначають співрозмовники агентства.
“Нам потрібні своєчасні і точні дані про імпорт нафти в Росію і США, щоб, коли США запитують інформацію, ми могли надавати перевірені цифри, а не покладатися на вторинні джерела”,– заявив агентству неназваний урядовець.
Вказано, що зазвичай джерела нафтових закупівель індійських компаній фіксуються у щомісячній митній статистиці та звітах приватних аналітиків. Вперше уряд вимагає від нафтопереробників надавати ці відомості щотижня.
Два джерела, обидва з яких є урядовцями, у розмові з Reuters зазначили, що індійським НПЗ не було дано прямої вказівки скоротити закупівлю російської нафти. Однак вони, а також джерела в галузі, заявили, що очікують на зниження імпорту російської нафти в найближчі місяці нижче 1 млн барелів на добу.
Відомо, що у 2025 році Росія забезпечила 35% імпорту нафти Індії, а США – 6,6%. При цьому Індія розглядає збільшення закупівель американської нафти для укладання в перспективі торгової угоди зі США після того, як Вашингтон у минулому році вдвічі збільшив імпортне мито на індійські товари до 50% як покарання за великі закупівлі російської нафти.
Раніше ЗМІ повідомили, що поставки нафти з РФ в Індію впали до найнижчого рівня за три роки. Проте обсяги, можливо, зростуть на початку 2026 року після відновлення закупівель найбільшим НПЗ. -
Запорізька АЕС знову опинилася знову на межі блекауту
Вночі 3 грудня окупована росіянами Запорізька атомна електростанція втратила живлення з однією з високовольтних ліній. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.
“Вночі внаслідок бойових дій тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція втратила живлення з однією з високовольтних ліній”, – йдеться в повідомленні.
У Міненерго нагадали, що за час повномасштабної війни російські обстріли неодноразово призводили до пошкоджень ліній живлення ЗАЕС та спричиняли 12 блекаутів на станції. Останній такий випадок стався менше ніж місяць тому.
Крім того, Росія навмисно виводить з ладу енергетичну інфраструктуру на окупованій території та тестує підключення Запорізької АЕС до власної енергосистеми в умовах бойових дій та окупації.
-
В Україні змінився розмір пенсій з 1 січня
Розмір мінімальної пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів з повним трудовим стажем із 1 січня становить 2 595 грн (+234 грн). Про це повідомляє Пенсійний фонд.
У повідомленні нагадали, що Законом “Про Державний бюджет України на 2026 рік” передбачено підвищення в 2026 році соціальних стандартів, зокрема, розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.
Так, з 1 січня мінімальну заробітну плату встановлено на рівні 8 647 грн (до 1 січня – 8 000 грн).
Зміна мінімальної заробітної плати є підставою для перерахунку мінімального розміру пенсії непрацюючим особам, які досягли віку 65 років та мають повний страховий стаж (30/35 років для жінок/чоловіків відповідно): з 1 січня цей розмір не може бути меншим за 3 458,80 грн – 40% мінімальної зарплати.
З урахуванням нового розміру мінімальної заробітної плати, з 1 січня збільшено розмір щомісячної грошової виплати особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зокрема тим, кому, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”, кавалерам орденів Богдана Хмельницького, “За мужність”, княгині Ольги, тим, кого нагороджено відзнакою Президента України “Хрест бойових заслуг”.
Відповідно держбюджету-2026, із 1 січня зростають розміри прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився із 2 361 грн до 2 595 грн, що є підставою для перерахунку з 1 січня мінімального та максимального розмірів пенсійної виплати та складових пенсій, які обчислюються, виходячи з прожиткового мінімуму (підвищень, надбавок, доплат тощо).
Водночас для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, розмір мінімальної пенсії за віком зростає на 234 грн – до 2 595 грн.
Тоді як у тих непрацюючих пенсіонерів, хто має більш як 30/35 (20/25) років страхового стажу та пенсії яких більші від мінімальних, перераховано доплату за понаднормовий стаж. За кожний повний рік понаднормового страхового стажу пенсія збільшується на 1% від 2 595 грн.
Незалежно від факту роботи з 1 січня перераховано розміри:- мінімальних пенсій шахтарям та сім’ям військовослужбовців у разі втрати годувальника;
- підвищень ветеранам війни (особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих / померлих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України);
- підвищень жертвам нацистських переслідувань;
- пенсій за особливі заслуги перед Україною.
-
Нафта продовжила падіння на початку 2026-го
Ціни на нафту трохи знизилися у перший торговий день 2026 року після того, як у 2025 році було зафіксовано показала найбільше річне падіння з 2020 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 2 січня.
Інвестори зважували побоювання щодо надлишку пропозиції та геополітичні ризики, включаючи війну в Україні та експорт з Венесуели.Ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 51 цент до 60,34 долара за барель у п’ятницю, тоді як нафта марки West Texas Intermediate в США подешевшала на 52 центи до 56,90 долара.
Україна посилює удари по російській енергетичній інфраструктурі, прагнучи перекрити Москві джерела фінансування військової кампанії в Україні.
Тим часом адміністрація Трампа продовжує тиск на президента Венесуели Ніколаса Мадуро, ввівши в середу санкції проти чотирьох компаній і пов’язаних з ними нафтових танкерів, які, за її словами, працюють у нафтовому секторі Венесуели.Втім, аналітики відзначають, що глобальні запаси сировини залишаються високими, і ринок буде добре забезпечений незалежно від геополітичних ризиків.
На Близькому Сході загострилася криза між Саудівською Аравією та ОАЕ через Ємен після тимчасового закриття аеропорту Адену. Це сталося напередодні віртуальної зустрічі групи ОПЕК+ 4 січня. Аналітики очікують, що ОПЕК+ продовжить утримувати рівень видобутку без змін у першому кварталі 2026 року.
За результатами 2025 року Brent та WTI показали річне падіння майже на 20% – найбвльше з 2020 року. Для Brent це третій поспіль рік втрат, найтривалиша така серія в історії спостережень.
Аналітики зазначають, що стриманий рух цін відображає боротьбу між короткостроковими геополітичними ризиками та фундаментальними чинниками ринку, які вказують на надлишкову пропозицію.