У більшості регіонів України стан озимих культур оцінюється як задовільний, а потенційна втрата чи необхідність пересіву становить менше 10%. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі телемарафону, передає Інтерфакс-Україна.
За його словами, є декілька регіонів, де ситуація трішки складніша. У Кіровоградській області, де пересіву або відновлення можуть потребувати до 40% площ. На Вінниччині цей показник в Мінекономіки оцінюють в 20-30%, в Одеській, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях на рівні 10-20% виробничих площ.
На думку Висоцького, аграрії у разі потреби будуть пересівати площі під пшеницею, ячменем та ріпаком для чого використовуватимуть кукурудзу, соняшник, сою або ярий ячмінь.
Серед основних викликів весняної кампанії він виділив ситуацію на ринку енергоресурсів та мінеральних добрив.
“Ми бачимо, що можуть бути коливання на цін на нафтопродукти. Це критичний момент для аграрного сектору, тому що сільське господарство є одним із найбільших споживачів нафтопродуктів, перш за все, дизелю. Сподіваємось, що ситуація врегулюється і буде стабільною”, – зазначив Висоцький.
Він також констатував зростання цін на мінеральні добрива через нестабільність енергетичних ринків. Зокрема, обстріли енергоінфраструктури спричинили дефіцит вітчизняного виробництва добрив, що додатково вплинуло на їхню вартість напередодні польових робіт.
Висоцький наголосив, що насіння для посівної вже придбано в абсолютній більшості підприємств, аграрії мають необхідний запас палива і добрив мінімум на декілька тижнів або місяців, що дозволить розпочати польові роботи без затримок.
Щодо заходів державної підтримки, він нагадав, що пільгові кредити для посівної (до 90 млн грн – ред.) було пролонговано по всій території України до 31 березня 2027 року. Для аграріїв на прифронтових територіях термін дії пільгового кредитування подовжено до 31 грудня 2027 року. При цьому кінцева ставка для позичальників у прифронтових регіонах становить 3%, що є основним напрямом для забезпечення безперервної роботи сектору.
Позначка: Зерно
В Ірані перебої з хлібом після зупинки поставок зерна з РФ – ЗМІ
Хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем. Глава Торгово-промислової палати Ісламської республіки Самад Хасанзаде пригрозив, що влада вживатиме заходів щодо таких підприємств. Перед цим, на початку березня, Росія тимчасово зупинила постачання зерна до Ірану через зростання ставок фрахту, а також проблем із платежами, повідомили джерела Reuters.
Згідно з оцінкою аналітиків Русагротрансу, основний обсяг пшениці в Іран цього сезону вже поставлено – близько 1,9 млн. тонн з потенційного імпорту в 2,0–2,2 млн. тонн. Утім, Ірану може знадобитися більше пшениці через проблеми з урожаєм.
Ісламська республіка загалом може зіткнутися з дефіцитом продовольства через перекриття Ормузької протоки, каже аналітик Kpler Ішаш Бхану.
За його словами, значну частину сільгосппродукції Іран вирощує сам, але ввозить багато зерна та насіння олійних.
Практично вся кукурудза, а також великі обсяги соєвих бобів та пшениці надходять через Ормузьку протоку.
У разі затяжного конфлікту в дефіциті виявляться також цукор та чай, вважають експерти ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Іран з 3 березнязапровадив повну заборону експорту продовольства та сільгосппродукції, щоб забезпечити населення необхідними товарами.
Міністр сільського господарства Голамреза Нурі Гезелдже закликав громадян країни утриматися від скуповування продуктів.
До початку воєнних дій в Тегерані запевняли, що країна має запас зерна на чотири місяці. Як відомо, 4 березня Тегеран зазнав нових ударів з боку США та Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила про масований удар по військовому об’єкту в іранській столиці, де розташовані центральні штаби всіх основних силових структур Ірану.
Зеленський зробив заяву щодо Близького Сходу
Білорусь продає крадене українське зерно, видаючи його за “своє” – ЦПД
Білорусь разом з Росією бере активну участь у незаконному вивезенні сільгосппродукції з тимчасово окупованих територій України в обхід міжнародних санкцій. У 2025 році звідти було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України на своєму Telegram-каналі.
“За даними розслідувань обʼєднання колишніх працівників силових структур Білорусі BELPOL, компанії, пов’язані з ексочільником МВС Білорусі В. Наумовим, активно вивозять ріпак та соняшник з тимчасово окупованих територій України.
На білоруських підприємствах крадену сировину змішують з місцевою, легалізуючи її під брендом “Зроблено в Білорусі”, – йдеться у повідомленні.
Подібні схеми існують через відсутність у санкціях прямої заборони на імпорт збіжжя з Білорусі.
“Купуючи “білоруське” насіння, споживачі опосередковано фінансують режим Лукашенка та війну проти України”, – додали у Центрі.
Експорт агропродукції у лютому зберігся на рівні 5 млн тонн
У лютому Україна експортувала 5,0 млн т продукції АПК, що на 0,3% більше аналогічного показника попереднього місяця. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Це вже четвертий місяць поспіль обсяги експорту продукції АПК залишаються на рівні 5,0 млн т з мінімальними відхиленнями. Основною продукцією, що експортується зараз, є кукурудза. УКАБ Структура експорту продукції АПК в лютому виглядала так:
У Кенію доставили 2600 тонн українського продовольства
До Кенії прибула перша партія продовольства обсягом 2618,15 тонни у рамках гуманітарної ініціативи Президента України Food from Ukraine. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.
Загальний обсяг партії продовольства складає понад 3600 тонн.
Вантаж доставлено у координації зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН, яка забезпечуватиме його подальший розподіл серед найбільш уразливих категорій людей, зокрема біженців у таборах Дадааб і Какума. Реалізація проєкту відбулася за сприяння Словенії та Австрії.
Офіційна церемонія передачі вантажу пройшла у порту Момбаса за участі посла України в Республіці Кенія Юрія Токаря, посла Республіки Словенія Крістіни Радей (за сумісництвом у Кенії), представників WFP у Кенії.
В МЗС наголосили, що Україна послідовно продовжує реалізацію ініціативи Food from Ukraine у взаємодії з міжнародними партнерами та профільними організаціями системи ООН.
Україна скоротила експорт агропродукції у січні
Україна у січні експортувала 5,0 млн тонн агропромислової продукції, що на 0,8% менше проти грудня 2025 року. Водночас експорт зернових зріс на 13%. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Загалом аналітики зафіксували зростання обсягів експорту зернових і зниження обсягів всіх інших видів продукції. Основною продукцією, що нині експортується, є кукурудза.
Структура експорту продукції АПК, за даними УКАБ, у січні має такий вигляд:
Чотири країни ЄС хочуть ще більших обмежень для української агропродукції
На вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії Рада ЄС з питань сільського господарства розглянула питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту аграрного ринку ЄС від українського аграрного імпорту. До яких висновків прийшли та чи чекають на Україну зміни в торгівлі агропродукцією? Ключові претензії Польща, Угорщина, Словаччина та Австрія наполягають на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів. “У контексті угод про вільну торгівлю… Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли б наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною”,- йдеться в документі. Загалом ці країни висунули чотири ключові претензії та вимоги щодо української агропродукції.
Перша – недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
Друга – уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
Третя – чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
Четверта – компенсаційний фонд. Держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
Морським коридором експортовано 100 млн тонн зерна – Кулеба
Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр України, повідомив, що українським морським коридором було перевезено вже 100 мільйонів тонн зерна. Він зазначив, що Росія протягом чотирьох років атакує українські порти та логістичні системи, спробуючи завадити українському експорту. Незважаючи на це, морський коридор продовжує працювати і залишається важливим маршрутом експорту. Запущений у вересні 2023 року, він вже перевіз понад 168 мільйонів тонн вантажів, з них 100 мільйонів тонн – зерна. Це важливо для України та інших країн, що залежать від української агропродукції. Кулеба підкреслив важливість роботи людей, які забезпечують рух суден і виконання експортних контрактів. Він підкреслив, що завдяки цій роботі Україна залишається частиною світової продовольчої системи.
Сибіга закликав запровадити санкції проти тіньового зернового флоту РФ
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав європейських партнерів запровадити системні санкції проти тіньового зернового флоту Росії, який використовується для вивезення викраденого українського зерна з тимчасово окупованих територій. У 2025 році росіяни викрали більше 2 мільйонів тонн українського зерна та постачали його на ринки Африки, Азії, Близького Сходу та Європи через порти в Азовському та Чорному морях. Українська розвідка вже виявила 45 суден, що брали участь у цих діях, і наразі Україна ввела санкції проти 43 суден та 39 капітанів. Сибіга закликав ЄС запровадити санкції проти всієї причетної російської інфраструктури та покупців цього зерна, щоб очистити Чорне море, Азовське море та Балтійське море від російських тіньових флотів до 2026 року.
В Україні зібрали майже 60 млн тонн зерна
Україна зібрала врожай у 2025 році: 57,6 млн тонн зернових і 17,3 млн тонн олійних культур. Виробництво зернових очікується близько 60 млн тонн, що дозволяє Україні посісти друге місце серед країн Європейського Союзу, випереджаючи Німеччину та Польщу. У виробництві кукурудзи й соняшнику Україна є лідером. Хоча середня врожайність зернових трошки нижча за у ЄС, країна має значний потенціал для підвищення врожайності за рахунок інвестицій та сучасних технологій.