Верховна Рада України підтримала законопроєкт №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За відповідне рішення проголосувало 263 депутата.
Документ вже підписав голова Ради Руслан Стефанчук, наступний, хто це має зробити – президент. За непідтвердженою інформацією, Володимир Зеленський все ж таки поставив свій підпис. Які були повноваження НАБУ – це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який попереджав, виявляв, припиняв, розслідував та розкривав корупційні та інші кримінальні правопорушення, віднесені до його підслідності, а також запобігав вчиненню нових.
САП – це самостійний орган прокуратури, який процесуально керує справами НАБУ. Зміни в роботі органів Законопроєкт № 12414 передбачає суттєве посилення ролі Генерального прокурора. Тепер він отримує право:
вимагати будь-яке кримінальне провадження для перевірки, включно з можливістю надати такий доступ будь-якому іншому прокуророві;
давати обов’язкові письмові вказівки детективам;
закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
самостійно вирішити суперечки про підслідність;
самостійно підписувати підозри топ-чиновникам;
керуючий САП втрачає право входити до групи прокурорів – це вирішує лише Генеральний прокурор.
Окрім цього, як зазначають аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив, документ скасовує так звану “виняткову підслідність” у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності НАБУ і САП. Її скасовують повністю – Генеральний прокурор зможе передавати будь-які провадження в будь-якому напрямі.
Також скасовуються більшість положень, що надають САП процесуальну незалежність у топ-корупційних справах. Закриття кримінального провадження щодо підозрюваного (наприклад, після анонсованого аудиту проваджень) щодо інших осіб стане предметом “торгу”, додають аналітики.
“Пропонується надати право підозрюваному спецсубʼєкту – посадовцю категорії “А”, депутату, судді, керівнику великого підприємства з великою часткою державної чи комунальної власності тощо – заявляти клопотання про закриття провадження і стосовно себе. Проте таке клопотання йтиме напряму до Генерального прокурора. Фактично підозрюваному необхідно буде “просто домовитись” з Генеральним прокурором, адже саме він відтепер вирішуватиме долю топ-корупційних та всіх інших справ від їх початку і до завершення”, – говориться в аналізі.
Ще одна зміна – це продовження дії на строк 3 роки після припинення чи скасування воєнного стану всіх додаткових інструментів, передбачених ст. 615 КПК України (особливості розслідування в умовах воєнного стану). Що кажуть у НАБУ і САП Зазначимо, що напередодні працівники СБУ та прокуратури провели щонайменше 70 обшуків щодо 15 співробітників НАБУ. Підставами для цих дій у переважній більшості випадків була участь працівників НАБУ у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким співробітникам інкримінують можливі зв’язки з Росією.
Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Сьогодні директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко на брифінгу в Києві заявили, що законопроект №12414 фактично руйнує незалежність відомств.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Клименко і Кривонос закликали президента не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето. Реакція Євросоюзу Брюссель попередив Київ, що “незалежність антикорупційних органів – ключ до реформ і фінансової допомоги”.
“НАБУ та САП повинні бути незалежними для боротьби з корупцією та довіри громадськості”, – сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Він нагадав, що ЄС надає мільярди лише за умови прогресу в реформах, прозорості та верховенства права, тому натякає, що це може коштувати Україні підтримки.
“Зберегти досягнення реформ зараз важливіше, ніж будь-коли”, – додав Мерсьє.
