Президент України Володимир Зеленський провів розмову зі своїм фінським колегою Александером Стуббом. Про це глава держави повідомив в Telegram.
Вони обговорили можливості посилення безпеки на тлі тривалої російсько-української війни, а також війни США і Ізраїлю проти Ірану.
“Дякую Президенту Фінляндії Александру Стуббу за як завжди змістовну розмову. Обговорили ситуацію на фронті в Україні та виклики через війну в Ірані й наші можливості посилити безпеку. Говорили й про стан дипломатичної роботи з Америкою та роботу з європейськими інституціями. Вдячний за підтримку”, – йдеться в дописі.
Як повідомлялось, Зеленський і Стубб обговорили інцидент з дронами у Фінляндії. Президент України підкреслив важливіть того, щоб “всі у Європі предметно координувалися” і запевнив, що саме так роблять він і Стубб.
Позначка: Фінляндія
Кремль звинуватив країни Балтії у співучасті в атаках
У Кремлі звинуватили країни Балтії та Фінляндію у співучасті в атаках на російську територію. Про це в розмові із росЗМІ заявив помічник російського диктатора і голова Морської колегії Микола Патрушев.
“Надання країнами Прибалтики та Фінляндією повітряного простору для прольоту ударних БПЛА означає пряму участь держав – членів НАТО в атаках на російську територію та інфраструктуру. З усіма висновками та наслідками”, – підкреслив Патрушев.
За його словами, така підтримка дозволяє завдавати ударів по об’єктах “невійськової морської інфраструктури” та торговому флоту Росії, включаючи порти в Ленінградській області.
Він також зазначив, що відстань від північних кордонів України до Ленінградської області перевищує 1400 кілометрів. На думку помічника російського диктатора, дрони не можуть долати такий маршрут без згоди країн НАТО, над територією яких він проходить.
Як аргументи Патрушев навів повідомлення про те, що жителі Естонії отримують SMS-повідомлення про можливу появу безпілотників, а також про випадки виявлення збитих дронів на території Фінляндії. При цьому представник Кремля обурився, що Гельсінкі не вимагають від України припинення подібних ударів.
Нагадаємо, повітряний простір Естонії, Латвії та Литви 24-25 березня порушили безпілотники. Один із дронів сьогодні врізався в трубу електростанції на північному сході Естонії, а інші просто впали на території Латвії та Литві.
В Естонії створять систему контролю за дронами
У Фінляндії TikTok побудує другий дата-центр
Соцмережа TikTok, яка належить китайській ByteDance вкладе 1 млрд євро в будівництво другого дата-центру у Фінляндії, передає Reuters.
Зазначається, що новий ЦОД буде розташований у місті Лахті. Його споживана потужність становитиме 50 МВт із перспективою розширення до 128 МВт.
Торік у травні TikTok повідомила про намір інвестувати 1 млрд євро в дата-центр у фінській Коуволі.
Запуск першого ЦОД очікується до кінця поточного року, другого – не пізніше 2027 року, зазначає інформагентство.
Обидві інвестиції входять у проєкт Clover, спрямований на посилення захисту даних більш ніж 200 млн європейських користувачів TikTok. Його загальна вартість оцінюється в 12 млрд євро.
Як відоимо, ірландський регулятор у травні минулого року оштрафував ByteDance на 530 млн євро за незаконне передання даних про європейських користувачів до Китаю, а Європейська комісія в жовтні звинуватила TikTok у порушенні закону про цифрові послуги (DSA).
“Дата-центр у Лахті, щойно його введуть в експлуатацію, підвищить нашу здатність за замовчуванням зберігати дані європейських користувачів у Європі – з жорстким контролем доступу і просунутими системами моніторингу”, – йдеться в повідомленні TikTok.
Наразі дані європейських користувачів TikTok зберігаються під посиленим захистом у трьох ЦОД у Норвегії, Ірландії та США.
Бойові дрони у Фінляндії: як Київ пояснив інцидент
Україна останніми тижнями посилила атаки безпілотників на російські нафтопереробні заводи та порти, зокрема в районах поблизу фінського кордону.
Як відомо, фінський є найдовшим кордоном Росії з Європейським Союзом та НАТО, до останнього з яких Гельсінкі приєдналося у квітні 2023 року.
В результат цього, під час однієї з атак на РФ три українські безпілотники впали на території Фінляндії, найімовірніше, через роботу російської РЕБ. Що сказала поліція про дрон
Зеленський і Стубб обговорили інцидент з дронами у Фінляндії
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з фінським президентом Александром Стуббом. Лідери обговорили інцидент із падінням дронів на територію Фінляндії, повідомив глава Української держави в Телеграм у понеділок, 30 березня.
“Звісно, згадали інцидент із дронами, який нещодавно був на території Фінляндії. Однаково бачимо з Алексом цю ситуацію. Всю необхідну інформацію надаємо”, – написав він.
Зеленський підкреслив важливіть того, щоб “всі у Європі предметно координувалися” і запевнив, що саме так роблять він і Стубб.
“Я поінформував про зустрічі й перемовини на Близькому Сході та в регіоні Затоки, які були в мене цими днями. Вже є стратегічні домовленості, і наш внесок у безпеку й стабілізацію може бути значним”, – зазначив президент.
Стубб в свою чергу проінформував про власну активність, повідомив Зеленський.
“Безпека – передусім, і зараз, коли світ настільки дестабілізований, жодного дня не можна втрачати: потрібні спільні дії та спільні результати. Готуємо формати комунікації з іншими лідерами Європи”, – додав президент України.
МЗС пояснило причини падіння дронів на території Фінляндії
Українська сторона перепросила Фінляндію через інцидент з падінням дронів на території країни та ділиться всією необхідною інформацією для зʼясування обставин. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий у понеділок, ппередає Інтерфакс-Україна.
“У жодному випадку ніякі українські дрони в бік Фінляндії не спрямовувалися. Найбільш вірогідною причиною є відхилення російськими системами РЕБ. Ми вже перепросили у фінської сторони за цей інцидент. Загалом поділяємо переконання спільно з нашими фінськими друзями, що причиною як цього інциденту, так і загалом безпекових викликів у нашому регіоні є саме російська агресія проти України”, – зазначив Тихий.
Раніше Міністерство оборони Фінляндії повідомило про порушення територіального повітряного простору безпілотними літальними апаратами на південному сході країни.
Кілька днів до цього сусідні країни – Естонія, Латвія та Литва – заявили, що кілька українських дронів зазнали аварій на їхній території після відхилення від курсу під час атак на російські нафтопереробні заводи та експортні об’єкти на узбережжі Балтійського моря. Згодом президент Александр Стубб підтвердив, що вранці кілька дронів залетіли на територію країни, відхилившись від курсу. Він додав, що військової загрози для Фінляндії немає.
Стубб прокоментував появу дронів на території Фінляндії
Президент Фінляндії Александр Стубб підтвердив, що вранці кілька дронів залетіли на територію країни, відхилившись від курсу. Про це глава держави повідомив на платформі X у неділю, 29 березня.
“Сьогодні вранці на територію Фінляндії зайшли дрони. Один з них ідентифікували як український. Наголошую, що Фінляндія не постає перед жодною військовою загрозою. Наша влада відреагувала негайно. Дякую всім органам влади за ефективні дії”, – зазначив він.
Нині розслідування інциденту триває.
“Ми уважно стежимо за розвитком подій. Влада підтримує готовність реагувати на різні ситуації. Фінляндія готова контролювати та захищати свою територію”, – додав президент.
Раніше Міністерство оборони Фінляндії повідомило про порушення територіального повітряного простору безпілотними літальними апаратами на південному сході країни.
Кілька днів до цього сусідні країни – Естонія, Латвія та Литва – заявили, що кілька українських дронів зазнали аварій на їхній території після відхилення від курсу під час атак на російські нафтопереробні заводи та експортні об’єкти на узбережжі Балтійського моря.
Латвія вручила РФ ноту протесту через український дрон
У Фінляндії виявили невідомі дрони
Міністерство оборони Фінляндії у неділю повідомило про порушення територіального повітряного простору безпілотними літальними апаратами на південному сході країни. Про це інформує Reuters.
Кілька днів до цього сусідні країни – Естонія, Латвія та Литва – заявили, що кілька українських дронів зазнали аварій на їхній території після відхилення від курсу під час атак на російські нафтопереробні заводи та експортні об’єкти на узбережжі Балтійського моря.
Минулими тижнями Україна активізувала удари дронами по російських нафтопереробних підприємствах та шляхах експорту з метою послабити воєнну економіку Росії, тоді як мирні переговори, посередництво в яких здійснює Вашингтон, гаразі зайшли у глухий кут.
Поки не відомо, звідки саме прибули безпілотники, виявлені у Фінляндії.
“Дрони вдерлися на територію Фінляндії. Ми ставимося до цього дуже серйозно”, – зазначив міністр оборони Антті Хакканен, додавши, що нині триває розслідування.
У неділю вранці над морською зоною та на південному сході Фінляндії були зафіксовані кілька невеликих об’єктів на низькій висоті, повідомили в оборонному відомстві.
Один дрон впав на північніше міста Кувола, інший – на схід від Куволи.
Фінські ВПС здійснили місію ідентифікації за допомогою винищувача F/A-18 Hornet.
Нагадаємо, неподалік кордону з Україною прикордонники Молдови знайшли уламки безпілотника, ймовірно, російського “Шахеда”.
Латвія вручила РФ ноту протесту через український дрон
В ЄС перевірять, чи надходить зброя США в Україну
Міністр оборони Фінляндії Антті Гяккянен заявив, що його країна перевірить, чи зброя, оплачена країнами НАТО для української армії, дійсно потрапляє за призначенням. Про це повідомляє Euronews.
Гельсінкі перевірять, чи дотримується Вашингтон контрактів, підписаних з європейськими країнами-членами НАТО, які закупили зброю для України у американських військових підрядників.
“Що обіцяно Україні, має дійти до України”, – наголосив урядовець.
Відповідне питання виникло після повідомлення Washington Post про те, що Пентагон розглядає можливість перенаправлення важливого військового обладнання, призначеного для українських збройних сил, на війну з Іраном.
“Ми постійно оцінюємо, як витрачаються кошти, і віримо, що механізм працює. Звісно, якщо виникнуть проблеми, нам доведеться переглянути це”, – сказав Хяккянен в інтерв’ю.
Україна в набагато кращому становищі на полі бою, ніж рік тому – Стубб
Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Україні за рік вдалося суттєво покращити ситуацію на фронті. Однак, ріст цін на нафту та тимчасове послаблення санкцій проти Росії дає військову машині Кремля нові сили. Про це Стубб розповів в інтерв’ю газеті The Telegraph.
Рік тому, після дня проведеного за грою у гольф з американським колегою Дональдом Трампом, Стубб стверджував, що глава США прислухається до Європи й “втрачає терпіння” стосовно російського диктатора Володимира Путіна. Фінський керівник вважав, що Трамп може об’єднати зусилля з Євросоюзом для запровадження каральних санкцій проти Москви, якщо Путін не погодиться на перемир’я.
“Гадаю, я більш песимістичний зараз, у цьому сенсі, більш реалістичний. Водночас є три речі стосовно України, що відрізняються від минулого року. Перша – це те, що ми залучені до мирних переговорів, яких на той час не було”, – сказав Стубб.
Він акцентував на прогресі, досягнутому щодо узгодження американських гарантій для України.
“По-друге, сьогодні Україна перебуває в набагато кращому становищі на полі бою, ніж рік тому”, – сказав політик.
Він зауважив, що українські війська знову відтісняють росіян та повертають території.
Також, вказав Стубб, за останні три місяці Києву вдалося вбити більш ніж 90 000 російських солдатів, що “значно більше”, ніж українські втрати.
“Росіяни не в змозі набирати солдатів такими ж темпами, якими їх втрачають. І більшість смертей, 80 відсотків, спричинені дронами. Тож військовий потенціал України набагато сильніший, ніж був рік тому”, – пояснив глава Фінляндії.
Однак далі він згадав про наслідки послаблення санкцій проти РФ.
“Що я б сказав вам до початку війни в Ірані – це те, що російська економіка перебуває у скрутному становищі. До війни вони [росіяни] мали нульове зростання, нульові резерви, 16% процентні ставки, інфляцію у двозначних числах й нездатність російського уряду платити солдатам. А також вони очікували, що дефіцит бюджету зросте з минулорічних $83 млрд до $130 млрд”, – сказав Стубб.
Він із жалем додав, що зараз, із ростом цін на нафту та скасуванням санкцій, “ми не знаємо, (що буде. – Ред.), тож це матиме негативний ефект”.
Політик також заявив, що ситуація з послабленням санкцій є “дуже шкідливою”.
“Це дуже шкідливо для України, бо це, по суті, живить російську військову машину. Меседж, який я мав від самого початку, полягає у тому, що нам потрібно зробити дві речі: підтримати Україну настільки добре, наскільки можемо, фінансово та військово, і чинити на Росію максимально можливий тиск. І, звісно, санкції є ключовими”, – додав фінський керівник.
Стубб також додав, що на цьому етапі “ми просто не знаємо”, чи відновить Трамп санкції після завершення війни з Іраном.
Раніше Стубб заявив, що Європа може запропонувати президенту США Дональду Трампу допомогу в захисті Ормузької протоки від Ірану, якщо той погодиться забезпечити для України всю необхідну підтримку.