В ЄС шукають можливостей збільшити експорт агропродукції з України. Зокрема сьогодні набере чинності рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції з України до ЄС. Частину тарифів скасують Після закінчення дії Автономних торговельних заходів (АТМ), або так званого “торговельного безвізу” для України 5 червня 2025 р., Рада ЄС схвалила оновлену торговельну угоду з Україною, яка набуде чинності сьогодні.
Віцепрем’єрміністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що Україна та ЄС схвалили рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Рішення Комітету асоціації набере чинності через 29 жовтня.
За його словами, українські експортери матимуть можливість скористатися новим торговельним режимом вже цього року.
Окремо він підкреслив, що порівняно з реальними обсягами торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще в 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 р.
Рішення є двостороннім і діє безстроково, наголосив він. Наступний перегляд у бік збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться у 2028 р.
Качка особливо підкреслив, що Україна добре знає, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “Угода, якої ми досягли цього літа перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “,– наголосив Качка. Водночас нова угода крім скасування або зниження мит на низку сільськогосподарських продуктів та повної лібералізації торгівлі (скасування всіх мит) для деяких нечутливих продуктів, зокрема молочних продуктів, передбачає значне збільшення тарифних квот на чутливі товари (наприклад, квоти на мед, цукор, яйця та м’ясо птиці зросли в рази порівняно з попередніми).
Також вона передбачає захист ринку ЄС. Зокрема зберігаються захисні механізми (так звані “запобіжники”), які дозволяють ЄС тимчасово обмежити імпорт певної продукції у разі виникнення серйозних збоїв на внутрішньому ринку, особливо для сусідніх країн. В ЄС обговорили можливість збільшення експорту з України Міністри сільського господарства ЄС на засіданні Ради ЄС у Люксембурзі обговорили можливість збільшення українського експорту.
Міністр продовольства, сільського господарства та водної промисловості Данії Якоб Єнсен сказав, щовід імені данського головування в Раді ЄС спробує зосередитися на тому, як допомогти українцям збільшити свою торгівлю з ЄС, і таким чином підтримати українську економіку. “Торгівля сільськогосподарською продукцією є життєво важливим джерелом доходу для української економіки, а також з огляду на постійні жорстокі атаки Росії”, – підкреслив він. Своєю чергою єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен сказав, що Єврокомісія вважає доцільним збільшувати обіг сільськогосподарської продукції між Україною та ЄС.
Він також наголосив на важливості забезпечення збільшення торгівлі в обох напрямках: не лише імпорт України до ЄС, але й експорт ЄС до України. “При цьому робити це в обох напрямках для забезпечення вигоди як українським, так і європейським виробникам.Дуже важливо знайти баланс між наданням більшого доступу та економічних переваг українським виробникам, а також підтримкою солідарності з нашою фермерською спільнотою”, – сказав він. Єврокомісар навів як приклад м’ясний та інші сектори, які “отримують величезну вигоду” від експорту до України.
Він зазначив, що ця солідарність супроводжується модернізацією торговельної угоди між Україною та ЄС, що включає збільшення багатьох тарифних квот.
Також він підкреслив, як важливо, щоб європейці показали, що вони єдині поруч з Україною в її боротьбі за свободу, в її боротьбі за незалежність від Росії.
Також на засіданні обговорили нову “зелену архітектуру”, а саме: яку мотивацію можуть дати фермерам правила ЄС щодо збереження клімату для виконання умов переходу до більш екологічного виробництва. Узгодження зі стандартами ЄС Варто зазначити також, що нова угода чітко прив’язує розширений доступ до ринку до поступового приведення українського сільського господарства у відповідність до виробничих стандартів ЄС (добробут тварин, пестициди, ветеринарні препарати). “Під час засідання Ради ЄС у Люксембурзі, сторони обговорили важливість наближення України до сільськогосподарських стандартів ЄС, включаючи у виробництві засобів захисту рослин”, – заявив Хансен. Єврокомісар відзначив непохитну підтримку України з боку міністрів та висловив сподівання, що оновлена торговельна угода з Україною надасть більше передбачуваності сільськогосподарському сектору, визнавши, що в період дії автономних торговельних заходів для України ця сфера зазнала певних “турбулентностей”.
Нова угода, наголосив єврокомісар, “пропонує більш стабільне рішення на майбутнє”.
Єврокомісар наголосив, що Україна зобов’язалася досягти відповідності нашим виробничим стандартам до 2028 р. Це дуже важливо.
З українського боку було підкреслено те, що Україна працюватиме над приведенням нашої продукції у повну відповідність до стандартів ЄС.
Качка сказав, що більшість стандартів, згаданих у новій угоді, є частиною порядку денного політики України на кілька наступних років та навіть десятиліть. Він висловив переконання, що не буде жодних проблем із дотриманням більшості цих стандартів.
За словами урядовця, Україна є “одним із найкращих і найнадійніших торговельних партнерів ЄС”, що забезпечує продовольчу безпеку ЄС, а її агроекспорт часто слугує корисним інструментом для забезпечення економічної прибутковості сільгоспвиробників в ЄС, особливо у сфері тваринництва. “Ось чому ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи з системою ЄС, і я сподіваюся, що разом ми будемо глобальними гравцями у сфері продовольчої безпеки”, – підсумував Качка. Об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови Поступове відкриття європейського ринку для українських товарів є важливим кроком у контексті майбутнього приєднання України до спільного ринку. Про це каже голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
Вона наголосила, що об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови. Наприклад, європейські виробники наразі продають Україні більше товарів, ніж Україна експортує до ЄС, що й зумовлює торговельний дефіцит у 10,4 млрд дол. за дев’ять місяців цього року.
Загалом за підсумками січня – вересня 2025 р. загальний торговельний дефіцит України становив 29,6 млрд дол.
Серед шляхів розв’язання цієї проблеми Підласа назвала підтримку експорту, розвиток внутрішнього виробництва, а також антикорупційну та судову реформи і бюджетну підтримку аграріїв і промисловості. Так, на наступний рік з держбюджету заплановано спрямувати близько 1 млрд дол. на підтримку аграрного сектору та бізнесу.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: ЄС
-
В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України
-
Нова схема в’їзду до ЄС запрацювала на всіх пунктах кордону з Угорщиною
Нова система в’їзду до Євросоюзу з 28 жовтня запрацювала на усіх пунктах пропуску на угорському кордоні. Про це повідомили у Держприкордонслужбі України.
Зазначається, що з 28 жовтня систему Entry/Exit System (EES), який включає збір біометричних даних для громадян третіх країн, запровадили на усіх угорських пунктах пропуску на кордоні з Україною.
Перед цим 12 жовтня до EES було підключено автомобільний пункт пропуску Берегшурань, який навпроти українського Лужанка, а з 21 жовтня – залізничний пункт пропуску Захонь.
З 27 жовтня цифрова Система в’їзду/виїзду запрацювала на ще трьох ККП на кордоні з Польщею, у зв’язку з чим українців попереджали про можливі затримки. -
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО
Країна-агресор Росія начебто немає намірів нападати на якусь країну зі складу НАТО і Євросоюзу. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, виступаючи в Мінську на Міжнародній конференції з євразійської безпеки, повідомило російське відомство у вівторок, 28 жовтня/
“Ми готові закріпити цю позицію в майбутніх гарантіях безпеки для цієї частини Євразії”, – заявив він.
Лавров дорікнув, що лідери Євросоюзу нібито уникають обговорення подібних гарантій, стверджуючи, за його словами, що після війни в Україні безпека має бути забезпечена “не за участю Росії, а проти неї”.
Водночас російський міністр поклав на Захід відповідальність “за ескалацію”. Він звинуватив західні країни у підготовці “нової великої європейської війни”, заявивши, що вони “не приховують” відповідних приготувань. Як приклади він навів угоди про військове та ядерне співробітництво між Великою Британією, Францією та Німеччиною.
Лавров додав, що “перспективи осмисленого діалогу з більшістю еліт у Європі не проглядаються”, поклавши провину на їхній курс на ізоляцію тих, хто проводить “самостійну політику”. При цьому він не виключив, що “у перспективі належить подумати і про нову модель відносин у Європі у сфері безпеки”.
Також глава російського МЗС традиційно звинуватив НАТО в тому, що його розширення “не припиняється ні на хвилину”, незважаючи на начебто “дані ще за радянських часів обіцянки не рухатися на схід”.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.
Зеленський назвав сигнал щодо нападу Росії на Європу -
ЄС планує приєднати Україну до космічної програми
Європейська комісія передала до Ради ЄС пропозицію про відкриття переговорів з Україною стосовно її участі у компоненті урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) в межах Космічної програми Європейського Союзу та Програми ЄС із забезпечення захищеної супутникової конективності (Union Secure Connectivity Programme). Про це повідомив речник Єврокомісії (ЄК) Тома Реньє в Брюсселі у вівторок, 28 жовтня.
“Ми прагнемо повністю залучити Україну до програми урядового супутникового зв’язку, також відомої як Govsatcom. Чому це важливо? Тому що оборона і космос тісно пов’язані”, – пояснив спікер ЄК.
Україна вже повністю залучена до програми ЄС у сфері оборони, а тепер “настав час зробити те саме у сфері космосу”, – наголосив посадовець.
“Залучення України до Govsatcom забезпечить безпечну космічну конективність. Це має вирішальне значення для конкурентоспроможності України, для країни загалом і для її громадян”, – пояснив Реньє.
Наступним кроком стануть перемови на рівні держав-членів ЄС та прийняття рішення про залучення України в космічні програми Євросоюзу Радою ЄС. Остаточно участь України буде підтверджено після укладення відповідної міжнародної угоди відповідно до статті 218 Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU). Govsatcom – забезпечує стійкі супутникові комунікації, шляхом об’єднання та спільного використання наявних супутникових ресурсів держав-членів Євросоюзу і приватних операторів.
Як відомо, перший крок до участі України в Космічній програмі ЄС було зроблено у квітні 2025 року, коли ЄС і Україна підписали угоду про участь України в таких компонентах Космічної програми ЄС, як Copernicus, Space Weather Events та Near-Earth Objects.
Україна приєдналася до космічних і медичних програм ЄС -
Угорщина формує в ЄС новий антиукраїнський альянс
Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс. Про це в інтерв’ю Politico заявив головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем, чия права популістська партія недавно перемогла на виборах у Чехії та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. Мета такого союзу полягатиме в тому, щоб узгоджувати позиції перед зустрічами лідерів ЄС і проводити спільні консультації до самітів, зокрема, стосовно допомоги Україні.
“Думаю, це станеться – і стане дедалі помітніше. Це добре працювало під час міграційної кризи – так ми змогли чинити опір”, – наголосив Орбан-радник, коментуючи можливість створення блоку скептично налаштованих до України країн у Європейській раді.
Він також згадав про співпрацю країн Вишеградської четвірки (Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща) у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія Право і справедливість. Тоді польський прем’єр Матеуш Моравецький відігравав провідну роль, а Вишеградська група просувала сімейні цінності, посилювала зовнішні кордони ЄС і виступала проти обов’язкового перерозподілу мігрантів між країнами блоку.
Цей союз розпався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, адже Польща зайняла тверду антиросійську позицію. Угорщина ж обрала протилежний курс.
Тепер замість неї буде “Вишеградська трійка” – без Польщі, чий нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском теж виступає за підтримку України.
Фіцо і Бабіш, навпаки, поділяють підхід Орбана, закликаючи до діалогу з Москвою замість посилення санкцій. Проте нині Фіцо не вибудовує спільної політики з Угорщиною, а Бабіш ще не сформував уряд після виборів. -
Мирну угоду Україна й РФ підпишуть у Будапешті – Орбан
Мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті, заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту вже є вирішеною справою, проте конкретних термінів він не назвав. Орбан поділився цією інформацією під час інтерв’ю для угорського телеканалу M1, яке цитує місцеве видання Index.
Під час розмови він навів приклад мирного саміту, що раніше проводився у Шарм-ель-Шейху. За його словами, рішення про підписання угоди може бути прийняте буквально протягом кількох днів активних переговорів.
“Залучені сторони, включаючи американців, довго вели переговори, а потім у суботу сказали, що підписання відбудеться в понеділок. Ось так треба це уявляти. Тож тут за 2-3 дні може бути встановлений мир і підписана угода”, – сказав він.
На думку Орбана, мир між Росією та Україною можливий лише за участі зовнішніх сил. Він переконаний, що ключову роль відіграватимуть США та Європа. При цьому прем’єр критикує європейських лідерів за небажання вступати в діалог із Москвою. На його думку, така позиція шкодить безпеці Європи.
Він також наголосив на необхідності укладення російсько-європейської угоди щодо системи безпеки в регіоні та майбутнього України. Орбан закликає європейські країни до прямого переговорного процесу із Росією.
Раніше стало відомо, що Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої анонсував майбутню зустріч у Будапешті. Хоча точної дати не було оголошено, президент США підкреслив, що зустріч відбудеться найближчим часом.
Згодом деякі західні ЗМІ повідомляли про нібито скасування саміту через ускладнення під час переговорів між держсекретарем США Рубіо та російським міністром Сергеєм Лавровим. Згідно з інформацією ЗМІ, заплановану зустріч було відкладено через відмову Росії від негайного припинення вогню проти України.
Попри це в Угорщині спростували такі заяви, наголосивши, що підготовка до зустрічі триває без перерв.
-
ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом. -
Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців
Рекордна кількість українських біженців зафіксована в Чехії – майже 400 тисяч людей – найвищий показник ЄС на душу населення. Про це повідомляє місцеве видання Novinky, посилаючись на дані МВС країни.
За останні два місяці кількість нових дозволів подвоїлась. Зокрема, раніше видавали 1,5 тисячі таких документів на місяць, а тепер – понад 3 тисячі.
Причина цих змін полягає в дозволі українського уряду безперешкодно виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.
Дозволів на в’їзд в Чехію громадянам України у вересні поточного року було видано 13,5 тисяч.
Як ми вже писали, лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш заявив, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.
У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах -
Фіцо: Словаччина не підтримує “українські” проєкти ЄС
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо наголосив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності. Про це в неділю, 26 жовтня, повідомил словацьке видання Aktuality.sk.
Фіцо підкреслив, що його країна не братиме участі в ініціативах Європейського Союзу, спрямованих на військову підтримку України. Він пояснив це тим, що участь у подібних ініціативах суперечить позиції нового уряду, орієнтованої на внутрішні пріоритети, а не на зовнішньополітичні конфлікти.
Також словацький прем’єр висловив критику на адресу санкцій Євросоюзу проти Росії, зауваживши, що, на його думку, обмежувальні заходи завдають більше шкоди європейським країнам, ніж самій Москві.
Окремо Фіцо назвав рішення ЄС передати Україні 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів, “великою помилкою”.
Він підкреслив, що такі дії підривають довіру до міжнародної фінансової системи та створюють небезпечний прецедент, який може негативно вплинути на економічну безпеку Європи.
Нагадаємо, що Словаччина готова схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії, однак за умови, що до фінальних документів саміту Євросоюзу буде внесено пункти, які відображають вимоги Братислави.
Словаччина приєднається до обговорення “стіни дронів” – речник ЄК