Єврокомісія оголошує про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців. Про це повідомляє сайт Єврокомісії.
Мільйони українців стикаються з морозами без електроенергії під час тривалих російських ударів по енергетичній інфраструктурі, йдеться в повідомленні.
ЄС, відповідаючи на нагальні потреби, виділяє перші 145 мільйонів євро гуманітарної допомоги для України, “щоб забезпечити захист, житло, їжу, грошову допомогу, психосоціальну підтримку та доступ до води та медичних послуг”.
Іще вісім мільйонів євро підтримають розміщення українських біженців, які втекли від війни, у Молдові.
“Цього тижня було доставлено 447 електрогенераторів вартістю 3,7 мільйона євро, щоб відновити електропостачання лікарень, притулків та інших важливих служб. Ще 500 генераторів зараз розгортаються, усі – зі стратегічних резервів rescEU, щоб підтримувати роботу основних послуг”, – додали в Єврокомісії.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Єврокомісія виділила понад 1,4 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги Україні та Молдові.
Позначка: ЄС
ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією
ЄС офіційно включив Росію до “чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму. Про це свідчать дані офіційного журналу Ради ЄС.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас також оголосила, що Росію включили в так званий чорний список через ризик відмивання грошей.
“Сьогодні ЄС вніс Росію до чорного списку через ризик відмивання грошей. Це уповільнить та збільшить витрати на транзакції з російськими банками”, – заявила вона у четвер в Брюсселі на пресконференції по завершенню засідання Ради ЄС з питань закордонних справ.
Вона додала, що нині триває робота як щодо фінансової допомоги Україні на період 2026-202 роки в розмірі 90 млрд євро та пакетом із 20 санкцій.
Рішення набуло чинності 29 січня і передбачає посилений контроль європейських банків за будь-якими транзакціями, пов’язаними з РФ.
Європейська комісія ухвалила це рішення ще 3 грудня 2025 року, а через 20 днів після публікації, воно набрало сили, оскільки ні Європарламент, ні Рада ЄС не висловили заперечень.
Раніше Росію не внесли до “чорного списку” FATF – міжнародної організації з протидії відмиванню грошей, хоча Україна цього вимагала. Причиною стало заперечення таких країн, як Китай, Індія, Саудівська Аравія та ПАР, через що Росія залишилася поза списком.
Європейська комісія вирішила діяти самостійно та включила РФ до “чорного списку” незалежно від FATF.
Нові правила означають, що будь-які транзакції, пов’язані з РФ, в європейських банках тепер підлягатимуть ретельній перевірці, а фінансові ризики для російських організацій у ЄС будуть значно обмежені.
Членство РФ у FATF було призупинено через грубе порушення нею основних принципів FATF.
Російські фінансові органи заявили, що рішення ЄС є політизованим і не містить конкретних доказів недоліків російської системи протидії відмиванню коштів.
ЄС запровадив нові санкції проти Ірану
Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження нових санкцій проти Ірану у зв’язку з серйозними порушеннями прав людини у країні та подальшою військовою підтримкою Іраном війни Росії проти України. Про це повідомляє пресслужба ЄС у четвер, 29 січня.
ЄС запровадив обмежувальні заходи щодо ще 15 фізичних осіб і шести юридичних осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини в Ірані. Рішення ухвалили після жорсткого придушення мирних протестів, зокрема із застосуванням насильства, довільних затримань та залякування з боку силових структур.
До санкційного списку внесли, зокрема, міністра внутрішніх справ Ірану та голову Ради національної безпеки Ескандара Момени, генерального прокурора Мохаммада Мовахеді-Азада та суддю Імана Афшарі. Також під санкції потрапили командири Корпусу вартових Ісламської революції та високопосадовці правоохоронних органів.
Санкції також запровадили проти низки організацій, зокрема Іранського органу з регулювання аудіовізуальних медіа, кіберорганізації Seraj, робочої групи з визначення кримінального контенту, а також кількох програмних компаній. За даними ЄС, ці структури брали участь у цензурі, кампаніях дезінформації, тиску в соціальних мережах та обмеженні доступу до інтернету.
Загалом санкції ЄС за порушення прав людини в Ірані нині застосовуються до 247 осіб і 50 організацій. Вони передбачають замороження активів, заборону на в’їзд до ЄС і заборону на надання фінансових або економічних ресурсів. Також діє заборона на експорт до Ірану обладнання, яке може використовуватися для внутрішніх репресій.
Окремо Рада ЄС ухвалила нові санкції через військову підтримку Іраном агресії Росії проти України. Обмеження запровадили проти чотирьох осіб і шести компаній, зосередивши увагу на іранській державній програмі з розробки та виробництва безпілотників. Нагадаємо, режим в Ірані оприлюднив “офіційні” дані щодо кількості загиблих під час нещодавніх масових протестів. Згідно з заявою Ради безпеки, загалом загинули 3117 осіб. У документі мовиться про “2427 невинних людей та працівників органів правопорядку і безпеки”.
Кількість жертв в Ірані може сягати 20 тисяч – ООН
Пропагандисти РФ потрапили під санкції ЄС
Європейський Союз запровадив персональні санкції проти низки російських пропагандистів, зокрема Катерини Андрєєвої та Павла Зарубіна. Відповідне рішення опубліковане в Офіційному журналі ЄС.
Санкції зокрема передбачають заборону на в’їзд до країн ЄС і замороження активів у європейських банках.
В обґрунтуванні проти Андрєєвої, ведучої програми Время, зазначено, що вона “регулярно поширює дезінформацію та пропаганду про війну проти України” та підтримує російські збройні. Також наголошується, що вона двічі вела “пряму лінію” з Путіним (у 2001 та 2007 роках) і коментувала його інавгурації та військові паради.
Зарубіна охарактеризовано як пропагандиста з “ексклюзивним доступом до порядку денного Володимира Путіна”. У документі ЄС зазначається, що він першим узяв інтерв’ю у Путіна після початку повномасштабного вторгнення.
Окрім них, під обмеження потрапили спортивний коментатор Дмитро Губернієв, ведуча Вєстєй Марія Сіттель, репер Роман Чумаков (Рома Жиган) та колишній ректор Севастопольської хореографічної академії, балетмейстер Сергій Полунін.
Усім фігурантам інкримінують відповідальність “за здійснення, підтримку та отримання вигоди від дій і політики” російського уряду, які “підривають або загрожують демократії, верховенству права, стабільності та безпеці” в ЄС і Україні шляхом “маніпулювання інформацією” та підтримки війни.
Німеччина першою в Європі готує систему відстежування балістики – ЗМІ
Німеччина планує “створити ядро супутникової системи” длоя виявлення балістичних ракет. Про це заявив командувач космічними силами Бундесверу генерал-майор Міхаель Траут в інтерв’ю для Financial Times.
За його словами, це дозволить Європі більше покладатися на власні можливості та менше залежати від Сполучених Штатів.
Розробка російської балістичної ракети Орєшнік, яка вже двічі була застосована проти цілей в Україні, а також ворожа стосовно Європи політика Дональда Трампа роблять завдання створення нею власної супутникової системи нагальною потребою, пвідкреслив Траут.
Берлін торік оголосив, що виділить 35 млрд євро до 2030 року на розвиток військово-космічних технологій.
Німецька система раннього виявлення ракетних запусків стане першою у Європі, але, “звичайно, її буде відкрито для європейської співпраці”, додав генерал.
Європейське космічне агентство (ESA) веде переговори щодо участі у програмі.
Нині Європа покладається на загальну космічну систему попередження, яку США надають у рамках НАТО для виявлення таких загроз, як ракети далекого радіусу дії.
Чотири країни ЄС хочуть ще більших обмежень для української агропродукції
На вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії Рада ЄС з питань сільського господарства розглянула питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту аграрного ринку ЄС від українського аграрного імпорту. До яких висновків прийшли та чи чекають на Україну зміни в торгівлі агропродукцією? Ключові претензії Польща, Угорщина, Словаччина та Австрія наполягають на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів. “У контексті угод про вільну торгівлю… Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли б наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною”,- йдеться в документі. Загалом ці країни висунули чотири ключові претензії та вимоги щодо української агропродукції.
Перша – недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
Друга – уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
Третя – чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
Четверта – компенсаційний фонд. Держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
Створення окремої армії Європи недоцільне – Каллас
Створення окремої європейської армії є недоцільним, оскільки це може порушити ясність у командних вертикалях. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, передає Укрінформ у четвер, 29 січня.
“Кожна європейська країна має армію, а армії 23 країн також є частиною структури НАТО, тому я не можу уявити, що країни створять окрему європейську армію”, – заявила вона.
Щодо європейських сил, на думку Каллас, має йтися про армії, які вже існують.
“Ми ще побачимо, як це працюватиме на практиці. Для мене зрозуміло, що у військовій справі має бути дуже чіткий і зрозумілий ланцюжок, хто кому віддає накази. Якщо ми створюємо паралельні структури, то це просто розмиє картину. А у важкі часи накази можуть просто загубитися”, – зазначила висока представниця ЄС.
У Росії зробили заяву про діалог з Євросоюзом
Відновлення діалогу між Росією та Європейським Союзом можливе лише за умови “кардинальної зміни політики Брюсселя”, зокрема відмови від санкцій і припинення військової підтримки України. Про це заявив директор департаменту європейських проблем МЗС РФ Владислав Масленніков, передають росЗМІ.
За його словами, Москва вважає відновлення відносин із ЄС можливим тільки у разі, якщо європейські країни припинять “ворожий курс” щодо Росії. Серед умов також скасування санкцій, відмову від “мови ультиматумів”, припинення поширення тез про “російську загрозу” та зупинку постачання озброєнь Україні.
На думку РФ, Євросоюз має відмовитися від прагнення завдати Росії “стратегічної поразки”, назвавши такий підхід “тупиковим шляхом”, який нібито призводить Європу до втрати політичної ваги.
Водночас у МЗС наголосили, що параметри можливого майбутнього співробітництва з ЄС Росія визначатиме самостійно, виходячи з власних оцінок ситуації та національних інтересів. Процес відновлення відносин між Росією та Європою буде “тривалим і непростим”. При цьому в МЗС підкреслили, що повернення до попередньої моделі відносин, яка існувала до повномасштабної війни РФ проти України, Москва не розглядає.
Мерц виключив вступ України до ЄС у 2027 році
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив ймовірність вступу України до Європейського Союзу у 2027 році. Таку заяву зробив після засідання коаліційного комітету у середу, 28 січня, повідомляє Clash Report.
Мерц наголосив, що Україні необхідно виконати Копенгагенські критерії, що зазвичай займає кілька років – тому прискорене прийняття до Євросоюзу є нереалістичним.
“Ми можемо поступово наблизити Україну до Європейського Союзу цим шляхом, але такий швидкий вступ просто недоцільний”, – сказав він. Копенгагенські критерії – ключові вимоги до країн-кандидатів для вступу до Євросоюзу, прийняті в 1993 році. Вони включають обов’язкову наявність стабільної демократії, верховенства права, прав людини, функціонуючої ринкової економіки, а також готовність прийняти зобов’язання щодо законодавства ЄС.
Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ
Із 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
Так, у коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
“Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва”, – заявив Лонгобардо.
Вказано, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
“Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
“Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
У Метінвесті також звернули увагу на те, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС “чистішу” продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.