Верховна Рада 7 квітня ухвалила закон про гармонізацію сфери акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання з вимогами ЄС. Про це повідомила пресслужба парламенту.
“Прийняття цього Закону є важливим кроком на шляху до укладення Угоди про взаємне визнання результатів оцінки відповідності промислової продукції між Україною та Європейським Союзом (так званий “промисловий безвіз”) та подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС”, – наголосили у повідомленні.
Документ спрямований на гармонізацію українського законодавства у сферах технічного регулювання та акредитації з нормами ЄС. Його реалізація має на меті підвищення безпеки промислової продукції, зміцнення довіри до національних органів сертифікації та створення умов для розширення доступу українських товарів на ринок ЄС.
Передбачається, що ухвалення законодавчих змін сприятиме виробництву українських товарів відповідно до європейських стандартів безпеки, підвищенню якості продукції на внутрішньому ринку та розширенню можливостей українських виробників для виходу на ринок Європейського Союзу.
Очікується також створення нових робочих місць, що сприятиме зростанню доходів завдяки легшому доступу українських виробників до ринку ЄС.
Позначка: Верховна рада
В Україні продовжили військовий збір на три роки після війни
Верховна Рада ухвалила проєкт закону №15110 про продовження дії військового збору на 3 роки після завершення війни. Свої голоси за основу та в цілому віддали 257 народних депутатів. Про це свідчить трансляція засідання парламенту.
У Бюджетному кодексі буде створено окремий спецфонд, куди спрямовуватимуться кошти від військового збору.
Цей проєкт закону є однією з ключових вимог МВФ (так званим “маяком”). Його прийняття було необхідною умовою для того, щоб Україна могла й надалі мати фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду.
У пояснювальній записці до проєкту №15110 прямо зазначається, що військовий збір не скасують зараз же після війни. Він буде ще три роки, щоб держава мала гроші не тільки на армію, а й на повоєнну відбудову та відновлення зруйнованої інфраструктури.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, який представляв законопроєкт у Раді, за 3 роки після завершення війни зміни дозволять залучити до державного бюджету України понад 140 млрд гривень.
Якими будуть ставки збору протягом цих трьох років:
Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував народним депутатам підтримати документ одразу в цілому.
Голову АМКУ викликали до Ради через підозри у змові на ринку пального
Верховна Рада викликала голову Антимонопольного комітету Павла Кириленко до парламенту для доповіді щодо ситуації з цінами на пальне та можливій змові на ринку АЗС. Рішення підтримали 157 народних депутатів.
Голову АМКУ запросили 8 квітня на 12:00 із доповіддю про те, чи була змова на ринку, а також чи зробила держава все необхідне для врегулювання ситуації на АЗС і загалом на паливному ринку.
Раніше Кириленко вже приходив до Ради через ситуацію на паливному ринку, однак тоді не зміг відповісти, чи є змова між учасниками ринку, чи хтось просто наживається на українцях на тлі різкого подорожчання пального. Відтоді минуло півтора місяця, тож, як заявили в Раді, у комітету вже мали б з’явитися висновки.
Як повідомлялося раніше Антимонопольний комітет України заявив, що здійснить заходи контролю щодо причин підняття цін на пальне на українських автозаправних станціях на початку березня 2026 року.
Рада розгляне частину термінових законопроєктів – Свириденко
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко обговорила із керівниками комітетів Верховної Ради внесення до порядку денного термінових законопроєктів. Про це глава уряду повідомила в Telegram у понеділок, 6 квітня.
“Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування Україна, зокрема в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, маємо виконати свою “домашню роботу” для продовження реформ. Ключова роль у цьому – спільна: парламенту та уряду”, – зазначила вона. На зустрічі обговорили ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання зобов’язань України перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу.
“Домовилися, що до порядку денного будуть внесені термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації щодо інших документів, які викликають дискусії”, – повідомила Свириденко.
Зеленський назвав кількість пріоритетних законопроєктів у Раді
Наразі у Верховній Раді зареєстровано 10 пріоритетних законопроєктів, ухвалення яких уможливить виділення Україні зовнішнього фінансування. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами, повідомив Укрінформ в п’ятницю, 3 квітня.
“У мене є список головних законопроєктів, які важливі для отримання фінансування. У середу була зустріч з головою фракції та прем’єр-міністром – ми обговорили ці законопроєкти. Це законопроєкти, які можуть нам принести 360 мільйонів, 380 мільйонів, 400 мільйонів, 440 мільйонів – кожен. Це все пораховано – чіткі суми є. Я вважаю, що депутати всіх партій повинні розуміти вагомість цих законопроєктів для українського бюджету. Таких принципових законопроєктів 10”, – заявив глава держави.
Зеленський наголосив, що за деякі з них треба проголосувати в найближчий місяць.
“Також є ще 5 дуже важливих, завдяки яким ми можемо отримати додатковий мільярд для державного бюджету. Якщо є питання щодо податкових законопроєктів, їх треба спокійно розбирати. Я думаю, що ми це пройдемо. Думаю, парламент показав минулого разу свою працездатність і зараз має показати”, – сказав президент.
Коментуючи те, що народні депутати останнім часом не підтримують саме урядові ініціативи, Зеленський відповів: “Законопроєкти від Євросоюзу або від МВФ не можуть бути депутатськими. Все, що стосується кандидатства України та отримання траншів, – урядове. Це питання не в прізвищах. Від того, що хтось скаже: мені дуже подобається ось цей міністр, а не інший, загальна ситуація не змінюється. Все одно ми повинні ухвалити той перелік законопроєктів. Це наш обов’язок щодо наповнення бюджету та змін в Україні. А якщо комусь не хочеться за це голосувати, то їм треба дати відповідь, як закрити дефіцит бюджету та як забезпечити інший економічний та політичний захист для України, ніж Євросоюз”.
Раніше стало відомо, що Україна ризикує втратити 7 млрд євро від європейських партнерів. Загалом Верховна Рада не встигла до кінця першого кварталу 2026 року виконати 25 структурних заходів, передбачених програмами фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Ukraine Facility. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Також повідомлялося, що Єврокомісія передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу. Ці законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу ЄК і готові до ухвалення.
ЄК передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу
Брюссель запропонував Києву альтернативну можливість отримати бюджетну поміч на тлі вето угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, накладеного на основний пакет фінансової допомоги ЄС. Пропозиція також має створити позитивний імпульс у відносинах з ЄС. Про це йдеться в листі єврокомісарки Марти Кос на адресу спікера парламенту Руслана Стефанчука, повідомляє Європейська правда.
Видання перевірило автентичність документа у двох незалежних одне від одного джерел.
У розлогому листі на двох сторінках комісарка Кос уникає згадки про угорське вето на початок виділення Україні допомогу на суму 90 млрд. Утім, вона наголошує, що саме Верховна Рада може допомогти Україні одержати необхідне фінансування, та пропонує ВР ухвалити перелік з 11 законів, які долучає до листа.
“Ці реформи сприяють просуванню України на шляху до членства і є частиною Ukraine Plan. Їхнє ефективне та оперативне ухвалення дозволить залучити для України фінансування до 4 млрд євро”, – наголошує єврокомісарка.
Законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу Єврокомісії і готові до ухвалення у редакції, про яку відомо профільним комітетам ВР.
Деякі з них необхідно ухвалити якнайшвидше, щоб виділені кошти “не згоріли”.
У разі їхнього ухвалення виділення коштів не потребуватиме одностайності в ЄС: Орбан заблокувати їх не зможе.
У листі Кос окремо йдеться, що цього разу на кону не лише фінансування. У ситуації, коли парламент різко знизив ефективність роботи, Україна стикнулася з потребою підтвердити державам-членам ЄС свою готовність проводити реформи і лишитися у групі лідерів серед держав-кандидатів.
ЄС чекає на ухвалення законів зі списку на наступних засіданнях, що заплановані наступного тижня.
У пакеті з 11 законопроєктів Марта Кос окремо виділила закони про виконання та цифровізацію судових рішень, а також про декларації про доброчесність суддів, які “допоможуть зміцнити довіру до системи правосуддя серед”, зміни в закон про держслужбу, реформи в енергетичному секторі та у залізничному секторі.
Регулювання Telegram: стало відомо, що передбачає законопроєкт
Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності Telegram та інших цифрових платформ. Він не передбачає заборони, але встановлює відповідальність платформи. Про це у середу, 25 березня, повідомив автор законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
За його словами, документ уже отримав одноголосну підтримку профільного парламентського комітету.
Необхідність регулювання, за його словами, обґрунтовується, зокрема, ризиками використання цифрових платформ російськими спецслужбами для вербування українців, координації диверсій, поширення фейків і дестабілізації ситуації в країні.
Окремо депутат звернув увагу на масштаб впливу Telegram в Україні. За даними опитування Ipsos, близько 62% українців використовують його як джерело інформації, а за іншими оцінками – понад 80%. Для порівняння, у країнах Європейського Союзу цей показник становить від 5% до 30%.
Пропонований на розгляд парламенту документ не передбачає заборони месенджерів, цензури чи обмеження анонімності користувачів, наголосив нардеп. Йдеться про встановлення базової відповідальності цифрових платформ.
Зокрема, пропонується зобов’язати такі сервіси:
У разі невиконання цих вимог передбачаються санкції – від фінансових до обмеження використання платформ державними органами, банками та установами, що працюють із персональними даними громадян.
“Українська держава повинна мати інструменти, щоб захистити своїх громадян. Це перший, я б сказав, максимально м’який крок. Якщо потрібно – до другого читання закон може бути посилений”, – заявив Княжицький.
За словами депутата, документ не протирічить європейському законодавству: після консультацій є принципове розуміння і підтримка підходу з боку Європейської комісії, з урахуванням воєнних умов України.
Рада звільнила власників зруйнованого житла від комуналки
Верховна Рада 25 березня ухвалила в цілому законопроєкт, котрий звільняє власників зруйнованого житла від сплати комунальних послуг та встановлює порядок обліку збитків для пошкоджених об’єктів у період воєнного стану та рік після його завершення.
Закон підтримали 308 народепи.
Документ передбачає скасування нарахування плати за управління пошкодженим або зруйнованим багатоквартирним будинком. Окрім того, власників звільнили від сплати окремих компослуг на весь період, поки об’єкт фактично є непридатним для проживання.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроект також визначає порядок обліку збитків та врегульовує механізм взаємодії між органами влади, управителями будинків і постачальниками послуг для фіксації пошкоджень і своєчасного припинення нарахувань.
Передбачається, що відповідні норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще один рік після його припинення або скасування.
Україна ризикує втратити €7 млрд від партнерів – нардеп
Верховна Рада до кінця першого кварталу 2026 року не встигне виконати 25 структурних заходів, передбачених програмами фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Ukraine Facility. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram у понеділок, 23 березня.
За його словами, через невиконання цих пунктів під загрозою опинилося залучення фінансування на загальну суму близько 7 млрд євро. Железняк зазначив, що поточний пленарний тиждень, який є останнім у березні, фактично провалений: засідання Верховної Ради 24 березня скасоване через брак голосів, а потенціал для прийняття рішень 25 та 26 березня відсутній.
Депутат додав, що не бачить перспектив для швидкої зміни ситуації, оскільки політична криза всередині монобільшості поглиблюється. На його думку, депутати фракції Слуга народу більше не відчувають зобов’язань перед президентом, не бачать власного політичного майбутнього у нових проєктах влади та критично оцінюють недієздатність чинного складу уряду.
Нагадаємо, 20 березня Міністерство фінансів оприлюднило так званий великий податковий законопроєкт, який містить норми про обов’язкову реєстрацію платниками податку на додану вартість (ПДВ) спрощенцями з доходами від 4 млн грн на рік, оподаткування посилок з імпортом вартістю до 150 євро, продовження 5% військового збору і після війни, а також запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи та оподаткування в цифрових платформах (Uklon, OLX, тощо).
Згідно з умовами затвердженої наприкінці лютого нової програми EFF обсягом 8,1 млрд доларів, Україна має ухвалити цей пакет податкових заходів вже до кінця березня.
Раніше, 10 березня, Рада відхилила законопроєкт щодо оподаткування доходів через цифрові платформи.
Мають всі. У ВР придумали, як шукатимуть ухилянтів
В Україні офіційно діє воєнний стан та загальна мобілізація до 4 травня 2026 року. Призов військовозобов’язаних триває, а у Верховній Раді готують нові заходи та посилення відповідальності для ухилянтів. Контроль за СЗЧ та обліком військовозобов’язаних За даними ТСН, у парламенті наразі розглядаються зміни до законодавства щодо мобілізації. Одним із ключових напрямів є встановлення місцезнаходження громадян, які не оновили свої персональні дані у територіальних центрах комплектування.
За попередніми оцінками, йдеться приблизно про мільйон чоловіків, які випали з актуального обліку. Для їх ідентифікації можуть використовувати, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Як вважають чиновники, це дозволить більш точно визначати місцезнаходження таких осіб і залучати їх до виконання обов’язків, передбачених законодавством.
Як зазначає ЗМІ, саме ця категорія громадян стане пріоритетною для перевірок найближчим часом. Влада прагне актуалізувати дані про військовозобов’язаних та мінімізувати випадки ухилення від мобілізації.
Ще одним важливим напрямом змін є перегляд системи бронювання працівників підприємств та організацій. Депутати розглядають можливість скорочення кількості осіб, які мають відстрочку від призову.
За словами ініціаторів, аналіз покаже, які галузі дійсно потребують збереження нинішнього рівня бронювання, а де його можна оптимізувати без шкоди для економіки. Це дозволить ефективніше розподілити людські ресурси для потреб Збройних сил України. Обмеження права керування За інформацією українським Telegram-каналів, вже зараз ТЦК масово подають до суду, щоб обмежити водіїв у правах через порушення військового обліку.
За даними Опендатабот, зафіксовано 135 таких справ, з яких 42 відкрили лише з початку цього року. Таким чином, у 2026 році кількість таких судових позовів від ТЦК вже перевищила показники всього 2024 року:
Опендатабот Найбільш активно на водіїв подають до суду на Дніпропетровщині, Київщині, Хмельниччині та Житомирщині. Законопроєкт № 15076 Паралельно з цими ініціативами та практиками до парламенту внесений зовсім протележний законопроєкт № 15076. Відповідний документ вніс нардеп Сергій Гривко. Його назва – “Про внесення зміни до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо врегулювання порядку перевірки військово-облікових документів громадян та направлення (вручення) повісток про виклик”.
Метою законопроєкту, як зазначають його автори, є усунення законодавчих колізій̆ та удосконалення правового регулювання процедури перевірки військово-облікових документів громадян та направлення (вручення) повісток про виклик до ТЦК, порядку внесення інформації̈ про адміністративні правопорушення військовозобов’язаних осіб, а також порядку застосування адміністративного затримання та доставлення правопорушників до військкоматів.
Загалом документ пропонує: