Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні

Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.

“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.

Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.

Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.

За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).

Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.

Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.

В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ

Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.

“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.

Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.

За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.

Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів

Росія планує видати “дружнім” країнам кредити на суму 1,8 трлн. рублів протягом наступних трьох років, що на 14% більше, ніж попередньо планувалося. Головними отримувачами цих кредитів є стратегічні партнери Росії, такі як Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан. Гроші будуть використані на різні проекти, зокрема на будівництво атомних електростанцій та підтримку експорту високотехнологічних товарів. Зазначено, що Росія має намір повернути 8 млрд доларів за вже надані кредити протягом наступних трьох років.

ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування

Європейський банк реконструкції та розвитку надає нові гарантії для Укрексімбанку на суму €200 млн, які покриватимуть частину кредитного ризику. Половина цієї суми буде спрямована на бізнес у критичних галузях України, а інша половина – на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у виробництво та зберігання енергії. Це допоможе підтримати українських підприємців у складний період. Також передбачено технічну підтримку та інвестиційні стимули від ЄС, у тому числі для підтримки бізнесів, які постраждали від війни. Укрексімбанк також зобов’язався підтримувати ветеранів війни як співробітників та клієнтів. Це ще один крок у розвитку фінансової інфраструктури України, спрямований на підтримку підприємців та енергоефективні проекти.

Українка в Польщі завдяки ШІ оформила на українців кредити на ₴4 млн

Правоохоронці розкрили схему, де група зловмисників використовувала штучний інтелект для оформлення кредитів на українців. Організаторкою злочинної діяльності була 33-річна жінка, яка виїхала в Польщу перед розкриттям справи. За допомогою персональних даних користувачів онлайн-банкінгу, група зловмисників отримувала доступ до їх рахунків, оформляла кредити та виводила гроші через криптовалюту. Вони також використовували технологію DeepFake для створення фейкових відео для автоматичної фото-верифікації у банківських онлайн-системах. Трьом учасникам групи пред’явлено підозру у шахрайстві, вчиненому організованою групою та несанкціонованому втручанні в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ

Європейський Союз намагається використати близько 200 мільярдів євро російських активів для фінансування України, зокрема, для надання репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. США відмовилися оплачувати постачання зброї Україні, тому Європа стає основним джерелом фінансування. Україна планує купити американську зброю на мільярд доларів на місяць, але деякі країни зволікають з фінансуванням. ЄС розглядає можливість надання нових кредитів Україні на суму 140 мільярдів євро під заставу російських активів, які повернуться лише після компенсації за завдану шкоду від війни. Країни G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів і обговорюють нові санкції проти російських енергетичних доходів. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використовувати ці активи для підтримки української армії та закликали до співпраці зі США.

Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

Нафтогаз та Європейський інвестиційний банк уклали угоду на кредит у розмірі 300 млн євро, які будуть використані для закупівлі газу. Гроші підуть на формування довгострокових запасів газу для забезпечення стабільних поставок під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався вкласти еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо відзначила, що це фінансування сприятиме зміцненню енергетичної безпеки України взимку і надасть підтримку громадам та бізнесу.

Україна отримає від Японії понад $240 млн

Україна і Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали угоду про позику на 246,5 млн доларів в рамках програми SURGE. Ці кошти будуть використані для підтримки відбудови країни через розумне фіскальне управління. Ця позика буде залучена з Цільового фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується урядом Японії. Головна мета проєкту – покращення управління публічними інвестиціями, фіскального управління на місцевому рівні та бюджетування. Частину коштів також спрямують на зниження вартості обслуговування кредитів. Проект SURGE реалізується з 2024 року, а загалом, Світовий банк надав Україні фінансування в рамках цього проєкту на суму 760 млн доларів та 10 млн доларів у вигляді грантів.

Куди йдуть гроші українців – і чому бізнес змушений чекати кредитів

Українські банки продовжують збільшувати обсяги депозитів населення, хоча доходність вкладів практично не змінюється. За даними НБУ, кількість депозитів фізичних осіб зросла за місяць, але кредитування зростає повільно. Більше третини вкладів належать у доларах та євро, але гривня залишається популярною серед вкладників. Ставки за вкладами у гривні становлять 10,9%, а у валюті – лише 0,9%. Найбільші обсяги вкладів українці тримають у Приватбанку, Ощадбанку та Універсал Банку. Кредитування відновлюється, але повільно, зокрема малий та середній бізнес активно користуються кредитами. Експерти вбачають небезпеку у тому, що банки зберігають значні фінансові ресурси, але не надають їх у вигляді кредитів, що може загрожувати розвитку економіки. Україна має найнижчий рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються. Експерти радять забезпечити більше фінансування державних програм доступного кредитування та розвитку іпотеки для стимулювання економіки.

Глава ЄК: 19 країн ЄС візьмуть кредити SAFE на 150 млрд євро

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що держави-члени Євросоюзу оформили заявки на отримання кредитів SAFE для оборонного виробництва на всю суму, передбаченою програмою, а саме 150 млрд євро. Про це вона сказала під час спільної пресконференції у Ризі з прем’єркою Латвії Евікою Селінєю.
“19 держав-членів, включаючи Латвію, звернулися за підтримкою через наш інструмент SAFE Defence. Я рада повідомити, що ми досягли повної суми підписки (на кредити -ред.). Йдеться про 150 мільярдів євро. Це європейський успіх”, – зазначила фон дер Ляєн.