Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав умови для можливого продажу активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з новими правилами, угоди з майном і корпоративними правами компаній, що належать до Лукойлу, могли здійснюватися лише за рішенням уряду та після позитивного висновку Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки, що порушує конституцію. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.
Позначка: Інвестиції
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Європейська Рада та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням у розмірі 1,5 мільярда євро на період з 2025 по 2027 роки. Ця програма передбачає розширення виробничих можливостей, закупівлю зброї та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування у розмірі 300 мільйонів євро через Інструмент підтримки України. Погоджено, що компоненти з походженням із-за меж ЄС та її партнерів не повинні перевищувати 35% вартості кінцевої продукції. Також в рамках EDIP будуть введені механізми безпеки постачання, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн і створення рамки для спільних європейських оборонних проєктів. Програма також передбачає створення централізованого каталогу продукції для полегшення закупівель. Фінансування буде спрямоване на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного фронту та впровадження нових систем протидії дронам до кінця 2026 року. Важливо відзначити, що Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас презентували “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, спрямовану на зміцнення оборонного потенціалу Європи. У ЄС також повідомили про рекордні витрати на оборону.
-
Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії повідомило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через зростання напруженості з Росією. Лондон вже інвестував значну суму грошей у постачання дронів для України, які використовуються для ведення високоточних операцій та розвідки. Британія також працює над програмами промислового співробітництва з Україною, у тому числі над розробкою дронів для захисту від російських ударів. Крім того, британські фахівці надсилаються до Молдови для тренування місцевих сил у галузі протидронових технологій. Угода між Україною та Великою Британією також передбачає спільну розробку інтерцепторного дрона для захисту критичної інфраструктури.
-
Google інвестує $15 млрд у ШІ-центр в Індії
Американська компанія Google планує інвестувати $15 млрд у створення центру обробки даних із штучним інтелектом у південному індійському штаті Андхра-Прадеш. Це найбільша інвестиція компанії в Індії. Цей крок відбувається в контексті напруги між Нью-Делі та Вашингтоном через мита та торгові угоди. Міністри Індії були присутні на заході, де генеральний директор Google Cloud Томас Куріан заявив, що цей центр стане найбільшим ШІ-хабом компанії поза межами США. Google планує витратити $85 млрд на розширення центрів обробки даних цього року через зростаючий попит на послуги ШІ. Комплекс центрів обробки даних у місті Вішакхапатнам матиме початкову потужність 1 гігават і створить значну кількість робочих місць.
-
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз. -
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї
Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.
“Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.
“Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.
У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США
Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували великі інвестиції в американську економіку, але з умовою скасування обмежень на діяльність китайських компаній, які були введені з міркувань національної безпеки в минулому. Після зустрічі у Мадриді, де було досягнуто домовленості про TikTok, сторони обговорили інвестиційний клімат для китайських компаній у США. Китай пропонує скасування обмежень у сфері національної безпеки для угод китайських компаній у США, що може бути частиною пакету інвестицій у $1 трлн. Крім того, Китай наполягає на зниженні мит на імпорт продукції для китайських заводів, які будуть збудовані у США. Невідомо, чи згодиться Трамп на такі умови, але можливі варіанти включають американський контроль над операціями китайських компаній в США. Голова комітету Палати представників США з питань Китаю попередив про небезпеку пом’якшення обмежень на інвестиції, стверджуючи, що Китай може використовувати це для вигоди проти США.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ
Під час торгових переговорів між Китаєм і США, китайські представники запропонували великі інвестиції в американську економіку, але за умови скасування обмежень на діяльність китайських компаній, які були введені з міркувань національної безпеки. Представники країн обговорили покращення інвестиційного клімату для китайських компаній у США, а також можливість зниження мит на імпорт продукції, яку будуть виробляти китайські заводи у США. Проте, поки невідомо, як саме будуть структуровані ці інвестиції та чи погодиться президент США Дональд Трамп на такі умови. Деякі американські політики висловили обурення щодо можливого пом’якшення обмежень на інвестиції з боку Китаю, стверджуючи, що китайські компанії можуть використати це для отримання переваг у американській економіці.