Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано.
Категорія: Новини бізнесу
-
В ЄС запровадять мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі
-
Продаж підсанкційного майна приніс Україні понад 2 млрд
Понад 2 млрд грн держава отримала від продажу санкційного майна через онлайн-аукціони в системі Прозорро.Продажі за перший рік роботи. Про це повідомляє пресллужба Мінекономіки у четвер, 22 травня.
Усі кошти з продажу надійшли до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Організатором торгів є Фонд держмайна України.
Зауважується, що за цей час відбулося шість успішних продажів санкційного майна. Вартість активів за підсумками торгів зросла майже вдвічі.
Реалізовані лоти:- квартира та каменеобробне підприємство Каштан колаборанта Володимира Сальдо,
- квартира та агрокомпанія Інвестагро російського олігарха Михайла Шелкова,
- завод з виробництва упаковки ПентоПак російсько-грецького олігарха Івана Саввіді,
- газобетонний завод Аерок російського олігарха Андрія Молчанова.
У пресслужбі відзначили, що найдорожчим проданим через онлайн-аукціон активом став Аерок: за нього переможець сплатив майже 1,9 млрд грн. Водночас найбільшим попитом користувалася конфіскована квартира Сальдо в Одесі: за неї змагалося дев’ять учасників.
Санкційне майно реалізується Фондом державного майна на онлайн-аукціонах Прозорро.Продажі відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 1233 від 21 листопада 2023 року. -
Bank of Georgia заборонив люксові покупки для росіян
Головний банк Грузії заборонив росіянам купувати предмети розкоші дорожчі за 300 євро. Про це агенція РБК у четвер, 22 травня.
Bank of Georgia, найбільший банк країни, обмежив покупки предметів розкоші для громадян Росії. Згідно з новими правилами, росіяни не можуть розраховуватися картками банку за товари дорожчі за 300 євро.
Установа пояснила, що діє відповідно до міжнародних санкцій, які забороняють експорт предметів розкоші до Росії. Обмеження запроваджено автоматично – операції блокуються за MCC-кодом продавця.
У банку також уточнили: якщо російський клієнт змінив резидентство, він має повідомити про це окремо.
Це перший випадок, коли фінансова установа безпосередньо запровадила контроль за дотриманням санкцій. До цього росіяни вже поставали перед відмовами при спробах купити розкішні речі в ЄС чи ОАЕ, однак такі інциденти були поодинокими. -
Названо обсяг фіндопомоги Україні за три роки
Україна за останні три роки отримала понад $133 млрд фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Про це у четвер, 22 травня, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем та віце-канцлером, міністром фінансів Німеччини Ларсом Клінгбайлем.
Марченко зазначив, що Канада та Німеччина є одними з лідерів у підтримці України з початку повномасштабної війни в усіх можливих напрямах.
За його даними, допомога від Німеччини є другою за розміром серед країн світу та сягнула 17,3 млрд євро, а допомога Канади є п’ятою за розміром в світі та становить 10,3 млрд євро.
Також Канада та Німеччина підтримали ініціативу G7 ERA (допомога Україні за рахунок відсотків від заморожених російських активів) обсягом $50 млрд. Внесок Канади складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд). Україна вже отримала перший транш – 2,5 млрд канадських доларів. Внесок ЄС становить 18,1 млрд євро (близько $20 млрд). Україна отримала вже чотири транші обсягом 6 млрд євро.
Раніше Нацбанк оцінив обсяги міжнародної допомоги Україні до 2027 року. Вона залишатиметься на високому рівні з поступовим зниженням протягом прогнозного періоду у міру нормалізації економічної ситуації. -
Офіційний імпорт американських процесорів до Росії обвалився на 95%
Офіційні постачання американських процесорів до Росії різко скоротилися у 2024 році. Згідно із закритою статистикою Федеральної митної служби РФ, імпорт чипів Intel упав на 95% – із 443 тис. до 20 тис. одиниць, а AMD – на 81%, із 94 тис. до 17 тис. одиниць.
Однак учасники ринку стверджують, що реальні обсяги імпорту значно більші. Представник одного з російських виробників техніки повідомив, що фактичне ввезення процесорів у 2024 році зросло на 20-30% у порівнянні з попереднім роком.
На думку експертів, занижені дані митниці пояснюються тим, що великі постачальники не завжди вказують точну номенклатуру товару, і процесори проходять під іншими назвами.
Зокрема, компанія Рикор заявила про закупівлю понад 120 тис. процесорів у 2024 році – на третину більше, ніж у 2023-му, інформують росЗМІ.
Окрім того, постачальники IT-обладнання та компонентів підтверджують, що запити на постачання іноземних процесорів у 2024 році від виробників російської електроніки були в кілька разів вищими, ніж у 2023-му. Вони не виключають, що у 2025 році ціни на них можуть зрости на 10–12% через рішення виробників.
“Процесори вкрай затребувані, тому імпортери будуть шукати можливість їх привезти, і, як показали минулі три роки, питання з постачанням так чи інакше вирішується, дефіциту немає”, – зазначило джерело в одному з виробників обчислювальної техніки.
Зауважується, що у 2025 році тільки для виробництва російських серверів до Росії має надійти близько 300 тис. Процесорів. -
Молдова добула з відновлюваних джерел рекордну кількість електроенергії
Молдова у квітні року вперше добула понад 30% електроенергії з місцевих відновлюваних джерел. Про такі результати поінформували в Міненергетики Молдови, повідомляє місцеве медіа Newsmaker.
Понад 30% обсягів споживання електроенергії у Молдові у квітні надійшли з місцевих відновлюваних джерел. Такі цифри стали рекордним показником та значним зростанням, порівняно з 23% у березні.
Загальна потужність електростанцій, які працюють на відновлюваних джерелах, у квітні перевищувала 665 МВт. За останні чотири роки потужності галузі зросли у вісім разів.
Середньорічну частку відновлюваних джерел у структурі споживання на 2025 рік прогнозують на рівні понад 20%. Минулого року цей показник склав 16,7%, у 2023 році – 9,2%.
В межах євроінтеграційних змін Молдова зобов’язалася збільшити частку відновлюваних джерел у структурі споживання до 2030 року до 30%.
Для цього запускають тендери на будівництво сонячних та вітрових електростанцій загальною потужністю 165 МВт. Переможців першого раунду тендерів мають оголосити найближчим часом. Наступний очікується восени 2025 року. До кандидатів висувають вимоги не лише будівництва генерації, а й можливостей зберігання електроенергії, щоб забезпечити системі додаткову гнучкість. -
Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.
Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.
Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.
До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).
Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ
-
Telegram вперше отримав річний прибуток у $540 мільйонів
Месенджер Telegram торік отримав дохід у $1,4 млрд, що вище $343 млн роком раніше. Компанія також вперше перейшла від збитків до прибутку у $540 млн, передає Forbes.
Зазначається, що прибуток Telegram підскочив до $540 млн, оскільки месенджер досяг швидкого зростання, попри французький судовий розгляд проти його засновника Павла Дурова.
Як повідомляється, величезні доходи були поділені з потенційними спонсорами перед тим, як Telegram запустив пропозицію облігацій на суму близько $1,5 млрд з метою викупу існуючого боргу. Продаж боргу, який розпочався у 20 травня, може завершитися вже наступного тижня.
Згідно з документами інвесторів, близько половини доходів Telegram у 2024 році у розмірі $1,4 млрд надійшло від того, що компанія називає “партнерствами та екосистемою”, тоді як близько $250 млн надійшло від реклами та $292 млн – від преміальних підписок.
Згідно з документами інвесторів, Telegram планує отримати у 2025 році дохід у розмірі $2 млрд, що на 46% більше у порівнянні з попереднім роком. Компанія також планує отримати прибуток у розмірі $720 млн.
За даними джерел, головний інвестиційний директор Telegram Джон Хайман сказав, що компанія досягла всіх своїх фінансових цілей і що потенційне первинне публічне розміщення акцій можливе, якщо ринки стануть більш дружелюбними. Компанія також визнала, що французьке розслідування може стати перешкодою для IPO, але зауважила, що проблема може бути вирішена вже цьогоріч. -
Telegram вперше в історії отримав прибуток
Месенджер Telegram торік отримав дохід у $1,4 млрд, що вище $343 млн роком раніше. Компанія також вперше перейшла від збитків до прибутку у $540 млн, передає Forbes.
Зазначається, що прибуток Telegram підскочив до $540 млн, оскільки месенджер досяг швидкого зростання, попри французький судовий розгляд проти його засновника Павла Дурова.
Як повідомляється, величезні доходи були поділені з потенційними спонсорами перед тим, як Telegram запустив пропозицію облігацій на суму близько $1,5 млрд з метою викупу існуючого боргу. Продаж боргу, який розпочався у 20 травня, може завершитися вже наступного тижня.
Згідно з документами інвесторів, близько половини доходів Telegram у 2024 році у розмірі $1,4 млрд надійшло від того, що компанія називає “партнерствами та екосистемою”, тоді як близько $250 млн надійшло від реклами та $292 млн – від преміальних підписок.
Згідно з документами інвесторів, Telegram планує отримати у 2025 році дохід у розмірі $2 млрд, що на 46% більше у порівнянні з попереднім роком. Компанія також планує отримати прибуток у розмірі $720 млн.
За даними джерел, головний інвестиційний директор Telegram Джон Хайман сказав, що компанія досягла всіх своїх фінансових цілей і що потенційне первинне публічне розміщення акцій можливе, якщо ринки стануть більш дружелюбними. Компанія також визнала, що французьке розслідування може стати перешкодою для IPO, але зауважила, що проблема може бути вирішена вже цьогоріч. -
Біткоїн вперше перевищив 111 000 доларів
Біткоїн вперше перевищив 111 000 доларів, досягнувши рекордного максимуму. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 22 травня.
Найпопулярніша криптовалюта виросла на 3,3% у четвер, досягнувши рекордного значення в 111 878 доларів. Менші токени також подорожчали, причому Ether, що займає друге місце, піднявся приблизно на 5,5%.
Зазначається, що хвиля оптимізму підтримує біткоїн після того, як просування ключового законопроекту про стейблкоїни в Сенаті США підігріло надії на більшу ясність щодо регулювання для компаній, які займаються цифровими активами, при президенті Дональді Трампі, який відкрито прихильник криптовалюти. Зростання попиту з боку Strategy Майкла Сейлора, яка накопичила понад 50 мільярдів доларів біткоїнів, і список власників токенів, що росте, є ще однією рушійною силою зростання.
Сьогодні Трамп готується зустрітися з найбільшими власниками свого мемкоїна на вечері у гольф-клубі недалеко від Вашингтона.