Категорія: Новини бізнесу

Лукойл домовився про продаж міжнародних активів

Російська нафтова компанія Лукойл, яка потрапила під санкції США, знайшла покупця на свої закордонні активи. Ним став американський інвестиційний фонд Carlyle. Про це повідомила пресслужба компанії у четвер, 29 січня. Зазначається, що сторони уклали угоду щодо “дочки” Лукойлу LUKOIL International GmbH. Угода не торкається активів у Казахстані – вони залишаться у власності групи та продовжать діяльність за поточною ліцензією.
“Угода не є ексклюзивною для компанії і залежить від виконання низки відкладних умов”, – заявили в Лукойлі.
Угоду має схвалити Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Лукойл також продовжує переговори з іншими потенційними покупцями.

Carlyle – один із найбільших приватних фондів прямих інвестицій США. Він управляє активами на суму 474 млрд доларів. Директором зі стратегії в енергетичному секторі є Джефф Керрі, який довгі роки був директором з аналізу сировинних ринків у Goldman Sachs.

Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, їх 0,5% посідає зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. У 2024 році вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.

Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.

Золото рекордно подорожчало за добу

Світові ціни на золото вперше в історії перевищили рівень у $5500 за трійську унцію. Про це свідчать дані на біржі Comex у четвер, 28 січня.
Так, станом на 10:30 за київським часом котирування квітневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex підвищилися майже на 4%, до $5560 за унцію, після того як під час сесії зростала до рекордного рівня $5586 дол. Метал досягав рекордних максимумів протягом дев’яти сесій поспіль.
Як відомо, у понеділок ціна на золото вперше перевищила позначку $5000 і за тиждень зросла більш ніж на 10% завдяки високому попиту на безпечні активи, активним закупівлям центральних банків та ослабленню долара.
“Ціни на золото зростають через попит на безпечні активи через геополітичну ситуацію і навіть політичну ситуацію в США, яка не виглядає дуже добре. Існують побоювання щодо незалежності ФРС. А коли це відбувається, довіра інвесторів до фінансової системи знижується”, – сказала аналітик ANZ Соні Кумарі у коментарі для Reuters.
Інвестори стурбовані незалежністю Федеральної резервної системи США через кримінальне розслідування адміністрації Трампа проти голови ФРС Джерома Павелла, спроб звільнити губернатора ФРС Лізу Кук і майбутнього призначення заміни Павелла в травні.
Золото вже подорожчало на понад 27% цього року, після того як у 2025 році його ціна підскочила на 64%. Аналітики ринку IG вважають, що “через параболічний характер зростання відкат цін на золото не за горами”, хоча очікується, що фундаментальні фактори для його зростання “залишатимуться сприятливими протягом усього 2026 року”.
Водночас спотова ціна на срібло зросла на 1,4% до $118,25 за унцію, а раніше під час сесії вона досягла рекордного рівня в $120,45. Попит з боку інвесторів, які шукають дешевші альтернативи золоту, а також дефіцит пропозиції та імпульсні покупки сприяли зростанню цін на білий метал, який вже подорожчав більш ніж на 60% у 2026 році.
Спотова ціна на платину піднялася на 2,8% до $2770,49 за унцію після досягнення рекордного максимуму в $2918,80 у понеділок, а ціна на паладій зросла на 1,6% до $2107,37.

УЗ запроваджує безпекові обмеження через атаки РФ

У компанії Укрзалізниця схвалили низку додаткових рішень стосовно безпекових обмежень на тлі посилення російських обстрілів. Про це повідомили у пресслужбі компанії у середу, 28 січня. “Ворог посилює удари по залізниці, зокрема по рухомому складу. Зберігаючи рух попри всі загрози, Укрзалізниця реагує на зростаючі виклики, щоб, наскільки можливо, зменшити ризики і для пасажирів, і для самих залізничників”, – зазначили у повідомленні.
Відтак, низка сполучень, зокрема на Харківщині, тимчасово обмежується. Автобусні перевізники організовують стикувальні рейси до пунктів призначення.
Також деякі прямі далекі сполучення замінюються стикувальними рейсами з приміськими електричками.
Водночас на окремих ділянках, зокрема у прифронтових регіонах та там, де зафіксована підвищена ворожа активність, запроваджується особливий режим руху.
“Можливі позапланові зупинки, що може вплинути на вчасність поїздів – зокрема з Харківщини, Сумщини, Запоріжжя, Херсонщини, а також пов’язаних із ними рейсів. Просимо враховувати це під час планування подорожей”, – додали у компанії.
Окремо в УЗ порадили пасажирам не планувати пересадки з мінімальним запасом часу та закладати додаткові години на можливі затримки під час подорожей.
Як повідомлялося, у вівторок, 27 січня, пасажирський потяг Барвінкове – Львів – Чоп атакували три російські безпілотники у Харківській області поблизу села Язикове. Внаслідок ворожої атаки загинуло щонайменше п’ятеро людей.
Атакований Росією потяг відновив рух – УЗ

LG запустила підписку на телевізори та монітори

Британський підрозділ LG запустив сервіс підписки на побутову електроніку під назвою LG Flex, повідомляє Ars Technica. Користувачам пропонують не купувати, а брати в оренду телевізори, монітори, колонки та саундбари з щомісячною оплатою. Для зменшення вартості доступні контракти строком на один, два або три роки.
Після завершення підписки клієнт може продовжити оренду, замінити техніку або повернути її. Демонтаж і пакування орендованого телевізора коштуватимуть близько $69. При цьому LG обіцяє не штрафувати за типові сліди експлуатації – подряпини, дрібні вм’ятини чи зміни лакофарбового покриття. За серйозні пошкодження доведеться платити за тарифами, прописаними в договорі, також доступне страхування від партнерів компанії.
Для порівняння, 85-дюймовий телевізор LG B5 2025 на офіційному сайті коштує $3515. Його оренда за місячною підпискою обійдеться у $382, а за контрактом на три роки – у $128 на місяць. У першому випадку повна роздрібна вартість перекривається вже за дев’ять місяців, у другому – за 27 місяців. Найбільш доступним пристроєм у LG Flex стала 3.1.1-канальна звукова панель 2024 року з підтримкою Dolby Atmos: її ціна в роздробі – $827, а оренда коштує від $30 до $105 на місяць залежно від терміну.
Окрім підписки, LG також пропонує програму розстрочки, яка, за підрахунками, ще менш вигідна. У результаті сервіс оренди може зацікавити тих, кому техніка потрібна на короткий період або хто хоче часто її оновлювати. Водночас при тривалому користуванні підписка швидко стає дорожчою за звичайну покупку.
Поки що LG Flex доступний лише у Великій Британії, хоча торік корейський виробник уже тестував подібну модель у Сінгапурі та Малайзії.

Сектор безпеки отримав 43% ВВП у 2025 році – РНБО

У 2025 році фінансування сектору безпеки і оборони України здійснено в повному обсязі. Загалом на його потреби спрямовано понад 3,8 трлн гривень, що становить 43% ВВП. Про це повідомила Рада національної безпеки і оборони України.
Сума відповідає вимогам закону “Про національну безпеку України”.
Як зазначається, ці ресурси дали змогу в умовах воєнного стану забезпечити ключові потреби суб’єктів сектору безпеки і оборони.
“Апарат РНБО проаналізував стан фінансування сектору безпеки і оборони у 2025 році – воно здійснювалося повністю та відповідно до помісячного розпису”, – додали у повідомленні.
Надходження до спеціального фонду органів сектору безпеки і оборони мали позитивну динаміку – фактичні видатки у 4,8 раза перевищили річні планові показники.
Як відомо, Рада двічі у минулому році збільшила видатки на оборону. Вони зростуть на 324,7 млрд гривень.
Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

Європа шукає заміну американського СПГ через погрози Гренландії – ЗМІ

Американський скраплений газ допоміг Європі замінити російський Газпром. Проте на тлі погроз президента США Дональда Трампа Європі митами та захопленням території, а саме Гренландії, Брюсселю довелося замислитися над диверсифікацією постачання СПГ. Про це розповів єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен газеті Politico.
Єврокомісія шукає альтернативних постачальників ЗПГ і планує найближчими місяцями домовитися про поглиблення енергетичних зв’язків з кількома країнами, включаючи Канаду, Катар та Алжир.
Брюссель також тепер займається налагодженням постачання ядерного палива, яке має замінити російське.
ЄС не хоче торгової війни з Вашингтоном, але в союзі зростає стурбованість тим, що він ризикує “замінити одну залежність іншою”, визнав Йоргенсен.
Закупівлі ЗПГ у США зросли – з 18 млн тонн у 2021 році до 65 млн тонн у 2025-му, що становить 57% всього зрідженого газу, імпортованого ЄС та Великобританією торік.
Майже чверть всього газу, що імпортується до Євросоюзу, нині припадає на американський ЗПГ.
У межах торговельної угоди між США та ЄС, укладеної торік (але поки не ратифікованої через погрози Трампа у зв’язку з Гренландією), Брюссель погодився закупити американських енергоносіїв на $250 млрд у період з 2026 по 2028 роки. Минулого року їхній імпорт склав $75 млрд.
Як відомо, в 2025 році Кремль отримав приблизно 7,2 млрд євро від експорту скрапленого природного газу в країни ЄС.
Україна домовилась про нові поставки американського СПГ

Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ

Із 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
Так, у коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
“Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва”, – заявив Лонгобардо.
Вказано, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
“Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
“Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
У Метінвесті також звернули увагу на те, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС “чистішу” продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.

Ціна золота рекордно зросла через слабкий долар

Світові ціни на золото вперше в історії перевищили $5300 за трійську унцію. Про це свідчать дані на біржі Comex 28 січня.
Так, таном на 13:00 за київським часом котирування квітневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex підвищилися приблизно на 4%, до $5326,5 за унцію. З початку цього року дорогоцінний метал подорожчав на 22%.
Ф’ючерси на срібло дорожчають на 7,5%, до $113,9 за унцію, на платину – на 5,5%, до $2676 за унцію, паладій – на 3,9%, до $1954 за унцію.
Як пишуть західні агентства, підтримку дорогоцінним металам надають послаблення долара та посилення геополітичної напруженості.
Індекс DXY, який показує динаміку долара щодо шести основних світових валют, за останні п’ять днів втратив 2,6%. Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що не стурбований падінням долара і вважає його не надто серйозним.
“Ціни на золото зростають у дуже сильній зворотній кореляції з доларом після відповіді Трампа на питання про долар, який показав, що у Білому домі є консенсус щодо подальшого ослаблення курсу американської валюти”, – заявив старший ринковий аналітик OANDA Келвін Вонг в коментарі для Reuters.

Євро дорожчає в обмінниках, долар знижується

Курс гривні трохи зріс відносно долара, але знову помітно впав щодо євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 27 січня.
Так, середній курс продажу долара впав на 5 копійок і перебуває на рівні 43,23 гривні. Курс продажу євро зріс на 28 копійки і сягнув 51,76 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 42,64 гривні, а євро – по 50,90 гривні.
На міжбанку американська валюта впала у ціні на 2 копійки і перебуває на рівні 42,79-42,82 грн/долар купівля-продаж.
У вівторок Нацбанк знизив офіційний курс долара на середу майже на 17 копійок – 42,9563 гривень. У свою чергу курс євро зріс на 16 копійок і сягнув рекордного рівня у 51,2297 гривень.

Boeing зафіксував рекордну квартальну виручку з 2018 року

У 2025 році річна виручка компанії Boeing сягнула $89,5 млрд, що на 35% більше, ніж роком раніше. Виручка за четвертий квартал зросла на 57% – до $23,9 млрд проти 2024 року, коли компанія зазнала значних втрат через страйк працівників і інцидент із літаком Alaska Airlines. Про це пише FT у вівторок, 27 січня.

Boeing зафіксував другий поспіль квартал із позитивним вільним грошовим потоком. Фінансовий директор компанії Джей Малаве заявив, що у 2026 році компанія очікує річний позитивний грошовий потік у межах $1-3 млрд.

Виручка підрозділу комерційних літаків у четвертому кварталі зросла майже на 140% – до $11,4 млрд. Зростанню сприяло рішення Федерального авіаційного управління США у жовтні підвищити ліміт виробництва літаків 737 Max із 38 до 42 одиниць на місяць.

Чистий прибуток компанії за четвертий квартал становив $8,22 млрд, зокрема завдяки продажу активів цифрового авіаційного підрозділу інвестфонду Thoma Bravo за $10,55 млрд. Без урахування цієї угоди збиток на акцію становив $1,91, що перевищило очікування аналітиків.

Гендиректор Boeing Келлі Ортберг повідомив, що своєчасність постачання літаків 737 Max у 2025 році зросла утричі порівняно з 2024 роком. Він також заявив, що компанія очікує сертифікації моделей 737 Max 7 і 737 Max 10 упродовж цього року.

У 2025 році компанія отримала 1 075 чистих замовлень, перевершивши Airbus за цим показником уперше за десятиліття.

Водночас підрозділ оборонної та космічної техніки Boeing також зафіксував зростання виручки у четвертому кварталі на 37% – до $7,4 млрд. Нагадаємо, у 2019 році під час заключного етапу навантажувальних випробувань літак Boeing 777X розвалився на частини. У серпні 2025 року Boeing поставила 57 літаків – найвищий показник серпневих поставок з 2018 року, коли компанія передала замовникам 64 авіалайнери.