Світові ціни на нафту перейшли до зниження у другій половині понеділка і навіть впали нижче психологічної межі у 100 доларів за барель. Про це свідчать дані торгів 9 березня.
Так, вартість травневих ф’ючерсів на сорт нафти Brent на лондонській біржі ICE Futures станом на 17:30 за Києвом зросла на $5,64 (6,08%) і перебуває на рівні $98,33 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялись на $5,05 (+5,56%) і опустились до $95,95.
Як відомо, сьогодні зранку ціна і Brent, і WTI піднімалася до майже $120 за барель. Це рекордні максимуми з весни 2022 року.
За минулий тиждень Brent подорожчала на 27%, а WTI – майже на 36% на тлі війни США і Ізраїлю проти Ірану. Це максимальні темпи з весни 2020 року.
У свою чергу президент США Дональд Трамп заявив, що стрибок цін на нафту є “дуже невеликою ціною за безпеку і мир для США та всього світу”.
Категорія: Новини бізнесу
Метінвест пропонує бункери-криївки для облаштування кордону Польщі з РФ
Українські інженерні рішення для захисту техніки та укриттів можуть бути використані не лише в нашій державі, але і за кордоном. Про це сказав операційний директор групи Метінвест, керівник напряму виробництва сталі для потреб армії ініціативи Сталевий фронт Олександр Мироненко в інтерв’ю, оприлюдненому в понеділок, 9 березня.
“Зараз ми працюємо над виходом на міжнародний ринок із цими рішеннями, наприклад для облаштування кордону між Польщею та Росією, використовуючи наш досвід і пропозиції щодо підземних споруд. В армії НАТО такого досвіду немає, тож вони ставляться до цього з великою цікавістю. І ми обмінюємося з ними інформацією та досвідом”, – розповів він.
Мироненко пояснив, що розробки компанії в межах мілітарної ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова формувалися безпосередньо під час війни, з урахуванням досвіду бойових дій та зворотного зв’язку від військових. Йдеться, зокрема, про системи захисту техніки від дронів і протитанкових засобів, а також про сталеві укриття різних типів.
За його словами, нині виробництво ініціативи становить близько 50 захисних конструкцій різних типів на місяць. Вони виробляються на окремих секретних локаціях, і використовуються як для військових, так і для цивільних потреб. Географія їхнього застосування охоплює територію від Харківської до Херсонської області.
Найбільший попит серед військових мають два типи виробів: захисні екрани для бронетехніки та підземні сталеві укриття. Такі укриття можуть використовуватися як бліндажі, командні пункти або польові шпиталі, і вони вже суттєво відрізняються від перших моделей, які створювалися на початку повномасштабної війни.
“Сьогодні сталева “криївка” це фактично підземний будинок – із власним освітленням, генератором і системами забезпечення”, – розповів він і додав, що окремим напрямком стала розробка захисту для систем ППО Patriot і SAMP/T, які перебувають на озброєнні ЗСУ.
Також Мироненко повідомив, що Метінвест і надалі планує розвивати виробництво захисту для техніки, укриттів та інших інженерних рішень, які можуть використовуватися як на фронті, так і для захисту цивільної інфраструктури. Одним із перспективних напрямків також розглядається вихід цих технологій на європейський ринок.
Раніше повідомлялося, що Метінвест передав для ЗСУ близько 900 “криївок”. Масове постачання на фронт модульних укриттів компанія розпочала в 2023 році.
Також Метінвест реалізує проєкт Цитадель, який передбачає будівництво повноцінних укриттів для цивільного населення. Одне сховище зведено в Бородянці Київської області, ще кілька перебувають на етапі будівництва в Запоріжжі. Планується протягом року встановити кілька десятків таких об’єктів.
Нафта стрімко дорожчає: як це вплине на Україну
Історичний збій у світовому видобутку нафти призвів до того, що ціни на сиру нафту в понеділок, 9 березня, вперше за майже чотири роки подолали бар’єр у 100 доларів. Оскільки війна проти Ірану ще немає натяків на завершення, то вартість нафти може зрости ще більше. Хаос на ринку Фактично, ціни на нафту майже досягли 120 доларів за барель за ніч, перш ніж з’явилися повідомлення про те, що західні країни обговорюватимуть кроки щодо пом’якшення високих цін на паливо. Це трохи послабило напругу на ринку, але не набагато, повідомляє агентство Bloomberg.
Так, у понеділок ф’ючерси на американську нафту зросли на 8 доларів за барель до 99 доларів, а ф’ючерси на Brent – на 9 доларів, до 101 долара. Ні американська, ні Brent ніколи не дорожчали на 11 доларів за один день. Попередній денний рекорд (10,75 долара) був встановлений 6 червня 2008 року. Загалом, ціни на нафту підскочили на 30% за минулий тиждень.
Востаннє вартість нафти перевищувала 100 доларів після нападу Росії на Україну. Тоді цінники піднялись у березні 2022 року та залишалася на цьому рівні до 19 липня 2022 року. З того часу ціна не досягала тризначного числа. Що відбувається зараз Війна з Іраном призвела до зростання цін на нафту з двох основних причин: майже повного закриття Ормузької протоки та уповільнення видобутку нафти на Близькому Сході, пояснює CNN.
Ормузька протока – це вузький водний шлях, через який танкерами транспортується 20% світової нафти. Іран погрожував атакувати будь-який танкер, що проходить протокою. Це призвело до зупинки забору та поставок нафти в регіоні.
Війна також фактично знищила резервні потужності, оскільки Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати були відрізані від світових ринків нафти. Резервні потужності вимірюють, наскільки більше видобутку нафти можна швидко відновити, якщо це буде необхідно, і зазвичай вони служать амортизатором на енергетичних ринках.
“У результаті ринок не має значної подушки безпеки. Немає жодного виробника, який би міг втрутитися”, – написав Боб МакНеллі, засновник і президент Rapidan, у записці для клієнтів.
Оскільки ціни не рухаються, виробники в багатому на нафту регіоні не мають можливості для реалізації своєї сировини. У них не залишається іншого вибору, окрім як уповільнити видобуток. Як довго це може тривати Погана новина полягає в тому, що війна США та Ізраїлю проти Ірану триває довше, ніж спочатку очікувала більшість трейдерів. Сьогоднішній історичний сплеск цін на нафту відображає це.
“Якщо до кінця березня не відбудеться покращення руху навколо протоки, ми можемо досягти ціни в 150 доларів за барель”, – сказав Хомаюн Фалакшахі, провідний аналітик з дослідження сирої нафти в Kpler.
Як зазначив у коментарі Bloomberg колишній трейдер Стефано Грассо, кожен день перебоїв з постачанням посилює тиск на ринки: “У такому сценарії в короткостроковій перспективі фактично немає стелі для цін”. Які прогнози для України Паливний експерт, генеральний директор та засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін вважає, що при теперішній вартості нафти ціни на пальне в Україні можуть зрости до 90 грн за літр, проте якщо ситуація на світовому ринку зміниться, то і українські АЗС перепишуть цінники.
“От коли нафта стане 120, у нас буде бензин до 100. Сьогодні у нас нафта 110. Вже, ви знаєте, маркетмейкери плюс 3 грн за вихідний додали. Сьогодні зранку вже Укрнафта плюс гривні, мені тільки що доповіли. Ну, цей рух, він буде, ніхто від цього нікуди не подінеться. Нічого зробити зі світовим трендом неможливо. Поки там не владнається з цією протокою, нічого не зміниться”, – зазначив Льоушкін в ефірі телеканалу Апостроф.
Водночас експерт додає, що Кабмін здатен частково пом’якшити удар через відтермінування акцизу або зниження ПДВ, однак повністю уникнути подорожчання навряд чи вдасться. Ще одна проблема – це ймовірність дефіциту палива в Україні. Як пояснив Льоушкін деякі європейські країни, які є основними постачальниками для України, починають запроваджувати протекціоністські заходи, обмежуючи експорт для забезпечення власних потреб.
“Тренд, котрий дуже поганий, дуже негативний, коли країни почали, ну, розумітися кожен сам за себе. Там Орлен, там Литва, там Польща відрізали нам 50% постачання. Там Румунія сказала: “Ні, нічого з країни не випускаємо”. Якщо цей тренд буде продовжуватися, це буде вже проблемка. Тому що буде незрозуміло, звідки його вести, а логістика – це від двох тижнів до місяця потрібно нам, щоб переорієнтувати цей потік”, – пояснив засновник групи Prime.
Народний депутат, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев також вважає, що через блокування Ормузької протоки і скорочення видобутку нафти на Близькому Сході Україна може зіткнутися із реальним дефіцитом пального.
“На думку експертів українського ринку палива, ситуація з дефіцитом паливно-мастильних матеріалів може виникнути у нас в країні вже у квітні”, – повідомив нардеп.
За його словами, такий сценарій ймовірний, якщо протока не буде функціонувати близько 25 днів. Екстрене засідання G7 Тим часом уряди працюють над тим, щоб полегшити тиск на ціни на нафтовому ринку: міністри фінансів країн G7 зустрінуться в понеділок, щоб обговорити спільне вивільнення нафтових запасів. А адміністрація президента США продовжила просувати план страхування нафтових танкерів, що проходять через протоку.
Білий дім також заявив, що працюватиме над забезпеченням військово-морського ескорту для суден, але деталей відповідного плану ще не пояснив.
Тим часом, за відсутності роботи Ормузької протоки, ціни на нафту продовжуватимуть зростати.
“Чим вищою зростає ціна, тим більший тиск на адміністрацію Трампа, щоб вона щось вжила для захисту протоки. Чим більше часу знадобиться для повторного її відкриття, тим більший тиск на зростання цін. Коло замкнене”, – сказав Пікерінг.
Ощадбанк повністю відновив роботу електронних сервісів
Ощадбанк повністю відновив роботу електронних сервісів після загрози хакерської атаки. Про це повідомила пресслужба банку в понеділок, 9 березня.
“Станом на зараз роботу всіх електронних сервісів Ощадбанку повністю відновлено. Системи банку працюють у штатному режимі”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що фахівці банку виконали всі необхідні технічні заходи та ретельно перевірили роботу ІТ-інфраструктури банку.
“Клієнтські дані та кошти залишаються у повній безпеці – ознак їх компроментації не зафіксовано”, – наголосили в Ощадбанку.
Стрибок цін на АЗС: Свириденко зробила заяву
Державна компанія Укрнафта і приватні компанії підтримуватимуть належний рівень постачання та доступність пального для українських споживачів. Про це повідомила прем’єр-міністер Юлія Свириденко після наради уряду в понеділок, 9 березня.
“Провела зустріч з ключовими представниками ринку нафтопродуктів. Скоординували подальші дії у зв’язку з поточною ситуацією на паливному ринку, яка має переважно зовнішні причини”, – заявила вона.
За підсумками наради Свириденко повідомила про скординування дій уряду та учасників ринку, щоб забезпечити безперебійну наявність пального по всій країні.
Уряд очікує, що оператори ринку, як державна компанія Укрнафта, так і приватні компанії, підтримуватимуть належний рівень постачання та доступність пального для споживачів.
Свириденко наголосила, що ціни на нафтопродукти мають формуватися з урахуванням ситуації на світових ринках, але без внутрішніх спекуляцій.
За її словами, Укрнафта виконуватиме роль орієнтира справедливої ціни на паливо.
Контроль за ціновою ситуацією на ринку здійснюватимуть Антимонопольний комітет України та Держпродспоживслужба. Вони мають моніторити можливі порушення та реагувати на випадки необґрунтованого підвищення цін, водночас не створюючи надмірного тиску на добросовісний бізнес.
“Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль отримав завдання забезпечити щоденну координацію з представниками ринку на базі Міністерства енергетики для оперативного вирішення поточних питань, зокрема тих, що виникають у роботі операторів ринку”, – зазначила Свириденко.
Також Міністерство економіки разом із Міністерством фінансів та Міністерством енергетики, за словами прем’єрки, працюють над можливими механізмами підтримки для категорій споживачів, які можуть найбільше постраждати від суттєвого зростання цін на нафтопродукти.
Оподаткування грального бізнесу має стати прозорішим – асоціація
Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) найближчим часом має запропонувати Кабінету міністрів зміни до Податкового кодексу, метою яких є прозоріша та зрозуміліша система оподаткування грального бізнесу. Про це сказав президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 9 березня.
За його словами, мова йде про великий спільний проєкт асоціації, Мінцифри і аудиторсько-консалтингової компанії Ernst&Young.
“Перший етап роботи з Ernst&Young – законотворчий: усе, що стосується змін оподаткування індустрії та корекції Податкового кодексу. Ми вважаємо, що ринок азартних ігор “перезрів” до більш зрозумілих податкових правил”, – заявив Когут.
За його словами, автор документу – Мінцифри, перший драфт його вже готовий, тож подача в Кабмін очікується найближчим часом.
“На жаль, розуміння податкового законодавства українськими судами та податковою службою різні. Це дає підґрунтя для тиску на бізнес. Настав час перезавантаження, час знизити галузеві ризики. Індустрія хоче більш чіткої й зрозумілої системи оподаткування”, – пояснив він актуальність документу.
Як зазначив Когут, учасники ринку готові до відкритої дискусії з Мінцифри та депутатами щодо цього проєкту поправок до Податкового кодексу.
“Ми побачимо, якою буде фінальна версія документу в Кабміні. У нас з Мінцифри спільне бачення підходів: податки мають бути простішими, прозорішими, а зміни до Податкового кодексу жодним чином не мають призводити до падіння доходів бюджету”, – наголосив президент асоціації.
Когут окремо підкреслив, що сукупна ефективна ставка оподаткування грального бізнесу в Україні на рівні близько 28,3% залишається однією з причин високої тінізації галузі.
“Така висока ставка для України – це чесна та відверта відповідь на питання, чому сьогодні майже пів ринку перебуває в тіні. Якщо ми хочете збільшити білий ринок, треба зробити податки хоча б простішими. Ми зараз не говоримо про зменшення податків”, – зазначив він.
За оцінками KANTAR, Gradus та Factum, які раніше наводила АУОГБ, нелегальний сегмент українського грального ринку становить від 39% до 53%, а великі податки для фізичних осіб – серед чотирьох ключових факторів, що впливають на вибір гравців де грати: в легальному чи нелегальному казино.
“Наше спільне завдання з регулятором – зменшити сірий ринок, збільшити обсяг коштів у легальній індустрії і, відповідно, наростити обсяг сплачених податків. Як цього досягти? Через розумну податкову політику, зважене регулювання та головне – ефективне блокування державою “чорного ринку”, – зазначив Олександр Когут.
За даними асоціації, у 2025 році гральна галузь України сплатила рекордні 17,4 млрд грн податків, з яких 78,7% (13,7 млрд грн) забезпечили члени АУОГБ. За словами Когута, із п’яти видів податків, які наразі генерує галузь до бюджетів різних рівнів, найбільше проблем у легальних операторів постає з трьома: податком на прибуток, податком на GGR (валовий дохід від ігор) та оподаткуванням доходів фізичних осіб. Асоціація українських операторів грального бізнесу була створена у 2025 році. Це незалежна саморегулівна організація, що об’єднує провідних ліцензованих операторів індустрії. Заявлена мета – формування прозорих правил функціонування ринку та протидія нелегальному бізнесу.
Раніше в АУОГБ попередили про можливе падіння грального ринку на третину у 2026 році. При цьому 50-60 тисяч українців на квартал можуть мігрувати до незаблокованих російських казино.
Зростає частка жінок-гравчинь онлайн-казино – дослідження
Долар і євро пробили важливі рубежі в обмінниках
Курс гривні стабілізувався відновив зниження відносно долара і євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 9 березня.
Так, середній курс продажу долара зріс на 25 копійок і перебуває на рівні 44,05 гривні. Курс продажу євро теж піднявся на 25 копійок і тепер становить 51,50 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 43,85 (+25 копійок) гривні, а євро – по 51,15 (25) гривні.
На міжбанку американська валюта піднялася у ціні на 25 копійок і перебуває на рівні 43,93-43,96 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк знизив офіційний курс долара на 8 копійок – до 43,72 гривень. Курс євро впав на 36 копійок і тепер становить 50,54 гривень.
Також стало відомо, що за минулий тиждень НБУ зменшив обсяг продажів на міжбанку до майже 770 млн доларів.
В Ощадбанку зафіксовано збій
Вранці 9 березня на серверах Ощадбанку спрацювали захисні протоколи через підозру хакерської атаки, повідомили у Telegram Ощадбанку.
“Сьогодні, 9 березня, близько 10-ї години ранку спрацювали протоколи безпеки Ощадного банку через підозру у здійсненні DDoS-атаки. Через це сервери банку були тимчасово відключені”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що триває технічна перевірка всіх систем, протягом найближчої години всі електронні послуги мають бути відновлені в повному обсязі.
Посівна в Україні стартує із затримкою
В Україні розпочинається весняна посівна кампанія. Через глибше промерзання ґрунту та триваліший сніговий покрив у частині регіонів польові роботи стартують дещо пізніше, однак аграрії вже входять у активну фазу, маючи запаси пального, насіння та інших ресурсів. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
За його словами, можливе зростання вартості пального наразі не має критичного впливу на економіку виробництва. Пальне у структурі собівартості окремих культур може становити 10-15%, тому навіть за умов його подорожчання вплив на кінцеву собівартість продукції оцінюється лише на рівні 1-2%.
Традиційно посівна кампанія розпочинається у південних регіонах – Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях і поступово просувається на північ.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Крім того, більшість озимих культур успішно перезимували. У більшості регіонів втрати не перевищують 3-5%, а подекуди їх немає взагалі. Водночас у кількох областях ситуація дещо складніша. Зокрема, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів озимих, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%.
“Навіть у регіонах із більшими втратами це не становить загрози для діяльності господарств, адже озимі культури зазвичай займають лише 20-30% структури посівів. У перерахунку на загальний обсяг виробництва втрати будуть значно меншими”, – пояснив Висоцький.
Він запевнив, що на національному рівні погодні умови цієї зими не створюють загроз для продовольчої безпеки.
Водночас держава продовжує реалізовувати програми підтримки аграріїв. Ключовим інструментом залишається пільгове кредитування за програмою Доступні кредити 5-7-9%, яку продовжено до 31 березня 2027 року, а для прифронтових регіонів – до 31 грудня 2027 року. Це дає аграріям можливість залучати необхідне фінансування для проведення посівної та подальших польових робіт.
Крім того, продовжують діяти й інші програми підтримки, зокрема гранти на закладку садів і теплиць; підтримка будівництва овочесховищ; програми розвитку зрошення; спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.
Важливим фактором відновлення залишається розмінування земель. За минулий період розміновано близько 30-40 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
Війна в Ірані розганяє ціни на продовольство
Світові сільськогосподарські ринки фіксують різке зростання цін на продукцію. Ціни на пальмову та соєву олію стрімко зросли, тоді як котирування пшениці наблизилися до дворічного максимуму. Про це повідомляє Bloomberg.
Головною причиною паніки стала ескалація ситуації на Близькому Сході. Бойові дії призвели до подорожчання енергоносіїв і добрив, створивши загрозу глобального дефіциту продовольства.
Перебої з постачанням сирої нафти підвищують привабливість біопалива з сільськогосподарських культур. Це закономірно стимулює попит на рослинні олії та кукурудзу.
Фактичне закриття Ормузької протоки, котра є одним із ключових маршрутів торгівлі добривами, спричинило різкий стрибок цін на поживні речовини для рослин. Фермери по всьому світу поспіхом намагаються сформувати запаси перед посівною.
Побоювання щодо продовольчої безпеки в умовах війни можуть спровокувати до активної закупівлі базових продуктів харчування, насамперед пшениці.
На цьому тлі пальмова олія подорожчала на 10%. Це найзначніший внутрішньоденний стрибок із 2022 року, коли Індонезія тимчасово зупиняла експорт.
Чиказькі ф’ючерси на соєву олію, яка є найближчим замінником пальмової, зросли на 5%. Ці котирування підвищуються вже одинадцятий день поспіль, що є найтривалішою серією безперервного зростання з 2008 року.
Ф’ючерси на пшеницю додали понад 3% після рекордного з 2024 року стрибка минулої п’ятниці. Кукурудза подорожчала більш ніж на 2%, також зросли ціни на соєві боби.
Аналітик Futures International Джо Девіс зазначає, що ринки зернових та олійних культур нині повністю слідують за динамікою цін на енергоносії. Будь-яка ескалація війни з Іраном і надалі тягнутиме за собою зростання цін на аграрну продукцію.
Паніка перекинулася і на азійські торговельні майданчики. На Далянській товарній біржі в Китаї найбільш торговані ф’ючерси на соєвий шрот злетіли на 6% – до 3066 юанів за тонну. Ціни на пальмову й ріпакову олію, а також шрот досягли максимально допустимих денних лімітів зростання.
На думку Девіса, хоча більшість фермерів уже зафіксували ціни або закупили все необхідне на 2026 рік, справжні фінансові проблеми можуть накрити галузь наступного року, якщо судноплавство в Ормузькій протоці найближчим часом не відновлять.
Нагадаємо, ціна на газ у Європі підскочила до понад 800 доларів за 1 тис. кубометрів.
Тоді як вранці нафта Brent підскочила до майже 120 доларів за барель, хоча перед початком війни в Ірані вона коштувала трохи більше 70 доларів. Таких цін не спостерігалося з початку російського вторгнення в Україну в 2022 році.