Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Євросоюз надасть Україні 2 мільярди євро на виробництво безпілотників. Вона зазначила, що Україна є першою лінією оборони для Європи, тому важливо підтримувати її військово. Фон дер Ляєн також заявила про необхідність створення “стіни дронів” для відповіді на вторгнення російських безпілотників на кордони. Партнерство з Україною та НАТО є ключовим у цьому контексті.
Позначка: Євросоюз
-
Скринінг законодавства України завершено – ЄК
Європейська Комісія завершила аналіз українського законодавства, що є важливим кроком у процесі наближення України до Європейського Союзу. Єврокомісар Марта Кос повідомила про це під час візиту до Ужгорода. Команда фахівців протягом року вивчила велику кількість українських законів та порівняла їх з законами ЄС. Після скринінгу вирішуватиметься готовність України до вступу в ЄС. Переговори про вступ можуть розпочатись вже наступної весни.
-
Вибори в Молдові: як програла Росія
На парламентських виборах у Молдові прозахідна партія PAS здобула перемогу, отримавши понад 50% голосів, тим самим виборюючи собі монобільшість у парламенті. Проти неї виступив проросійський Патріотичний виборчий блок, який отримав лише 24%. Після голосування президентка Молдови назвала ці вибори вирішальними для майбутнього країни, вказуючи на важливість вибору між Європою та Росією. Реакція на результати голосування була позитивною від Європейської комісії та президента України, які вітали перемогу проєвропейської партії. Для України ці вибори також важливі, оскільки результат вплине на її євроінтеграційний шлях та спільну роботу з Молдовою.
-
Орбан: ЄС став воєнним проєктом для протидії Росії, угорці проти цього
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив своє незгоду з політикою Європейського Союзу, яку він сприймає як воєнний захист від Росії. Він стверджує, що головною метою ЄС стало перемогти Росію на сході, але Угорщина проти цього підходу. Орбан вважає, що ЄС перетворився на воєнний проєкт і критикує європейську політику озброєння, порівнюючи її з імперіями минулого, які прагнули домінувати над іншими народами.
-
ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Проте Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана шляхом ухвалення рішень кваліфікованою більшістю. План передбачає замороження активів Росії до завершення війни в Україні та компенсації завданої шкоди. Для зміни правил з одноголосного рішення на більшість потрібна згода більшості країн. Наступного тижня лідери ЄС зберуться в Копенгагені для обговорення цього питання. Багато країн підтримують план, але є й ті, які виражають обережність.
-
ЄС перевіряє Apple, Google і Microsoft через онлайн-шахрайство
Європейський Союз розпочав перевірку Apple, Google, Microsoft і Booking Holdings щодо боротьби з онлайн-шахрайством на їхніх платформах. Компаніям надіслані запити в рамках Закону про цифрові послуги для оцінки їхньої ефективності у протидії підробленим застосункам, фейковим результатам пошуку та підробленим оголошенням про оренду житла. Єврокомісія вимагає від платформ виявляти та запобігати поширенню нелегального контенту. Якщо компанії не виконають вимоги, проти них можуть бути відкриті офіційні розслідування з можливими штрафами до 6% від їхнього річного обороту.
-
Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висунув ідею використати заморожені активи Росії для надання “репараційного кредиту” в розмірі 140 мільярдів євро для України. Гроші планується витратити лише на придбання військового обладнання. Кредит повинен бути повернутий тільки після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані під час війни. Щоб гарантувати кредит, спочатку його підтримають європейські країни, а потім він буде забезпечений коштами з бюджету Євросоюзу на 2028 рік. Мерц пропонує узгодити надання коштів більшістю країн ЄС, щоб уникнути вето від противників цього кроку. Ця ініціатива спрямована на підвищення вартості агресії для Росії та прискорення переговорного процесу.
-
“Стіна дронів” на сході ЄС: Угорщину та Словаччину не запросили на нараду
Представники Угорщини та Словаччини не будуть брати участь у відеоконференції щодо створення “стіни дронів” на східному кордоні Європейського Союзу, скликаній європейським комісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, виступаючи в Брюсселі, 22 вересня.
Він підтвердив, що Будапешт та Братислава не будуть присутні на обговоренні “стіни дронів”, яку хоче створити ЄС, початковому етапі обговорень.
Відеоконференція відбудеться у п’ятницю, 26 вересня, і в ній візьмуть участь сім держав ЄС, розташовані на сході блоку: Естонія, Латвія, Литва, Фінляндія, Польща, Румунія та Болгарія. Відповідне запрошення надіслане й Україні.
“Ми, безумовно, не виключаємо подальших консультацій у потенційно ширшому форматі. Але нині (участь братимуть) лише ці сім прифронтових країн, і, звичайно, Україна”, – додав речник.
Реньє уточнив, що зустріч є продовженням заяви голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у її промові Про становище Союзу щодо необхідності створення “стіни дронів”, після недавніх інцидентів у Румунії та Польщі.
“Що саме буде обговорюватися – країни-члени, звичайно, залишаються у керівній ролі. Ми дізнаємося, який у них інтерес, чим ми можемо їм допомогти, які в них спроможності та які потреби, і вже на основі цього обговорення ухвалимо рішення щодо потенційних наступних кроків – у тісній співпраці з Україною та іншими державами-членами”, – уточнив речник. -
Молдова завершила скринінг з ЄС
Молдова та Європейський Союз завершили процедуру двостороннього скринінгу (аналізу законодавства на відповідність вимогам вступу до ЄС). Про це повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов.
За її словами, Молдова пройшла процедуру скринінгу за 15 місяців, протягом яких були проаналізовані “понад 100 тисяч сторінок законодавчих документів”.
“Останнім проаналізованим розділом був Розділ 33 – “Фінансові та бюджетні положення”. Він знаменує перехід від реформ і технічних процесів до взяття на себе ролі повноправного члена ЄС”, – зазначила молдовська віцепремʼєрка.
Завершення скринінгу відбулось незадовго до парламентських виборів у Молдові 28 вересня, які чинна влада позиціонує як голосування за європейське майбутнє країни.
У липні в Кишиневі відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Раніше Молдова і ЄС підписали план розвитку країни на 1,9 млрд євро, з яких більша частина буде надана у вигляді кредиту і частина – у вигляді гранту. -
ЄС розглядає обмеження імпорту нафти через Дружбу – ЗМІ
Європейський союз розглядає можливість встановлення обмежень на імпорт нафти через нафтопровід Дружба, який постачає нафту в Угорщину та Словаччину. Цей крок може призвести до зменшення постачань або навіть їх повного припинення. Угорщина та Словаччина намагаються зменшити залежність від імпорту енергоресурсів, але нові обмеження можуть бути введені незалежно від їхньої думки. Це дозволить ЄС відмовитися від російських енергоресурсів, що вимагав президент США Дональд Трамп. Угорщина та Словаччина – єдині країни ЄС, які залишаються імпортерами нафти через цей нафтопровід.