Україна розраховує на отримати політичне рішення щодо членства в Європейському Союзі у 2027 році. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква під час зустрічі із делегацією Комітету Європейського парламенту з питань безпеки й оборони (SEDE). Про це у четвер, 5 лютого, повідомляє Офіс президента.
Зазначається, що у зустрічі взяли участь представники Бельгії, Естонії, Ірландії, Німеччини та Франції.
За словами Жовкви, вже в першій половині цього року Україна буде повністю готова до відкриття всіх переговорних кластерів.
Також заступник керівника ОП нагадав, що Україна потребує посилення ППО для захисту від російських атак і розраховує на додаткові ракети. Окрему увагу приділили ініціативі PURL, завдяки якій Україна має змогу закуповувати у США ракети для протиповітряної оборони. Загалом до цієї програми приєдналися вже 24 країни, а їхній загальний внесок становить 5 млрд доларів. Потреби України на цей рік у межах PURL – 15 млрд, триває а робота з партнерами над додатковими внесками.
Окрім того, сторони обговорили підготовку до засідання у форматі “Рамштайн”, що заплановане на 12 лютого.
Позначка: ЄС
Ідеологія США суперечить цінностям Європи – президент Фінляндії
Європа і Фінляндія мають визнати: Сполучені Штати Америки змінюються. Ідеологія адміністрації США, яка лежить в основі її зовнішньої політики, “суперечить власним цінностям” ЄС. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє Reuters.
“Зовнішня політика нинішньої адміністрації США ґрунтується на ідеології, яка суперечить нашим цінностям”, – сказав Стубб у промові перед членами парламенту в середу, 4 лютого.
Прикладом таких змін для Стубба є підрив існуючого міжнародного порядку з боку США, а також діяльність поза міжнародними інституціями та применшення значення Європи. Проте Стубб визнає, що США є “важливим союзником”.
Фінляндія оновить свою доктрину зовнішньої політики та політики безпеки, щоб відобразити зміни в міжнародній ситуації, додав президент країни.
Стубб прагнув підтримувати тісні відносини з Трампом, щоб заручитися його підтримкою України в умовах російського вторгнення і посилити безпеку Фінляндії, яка є сусідом Росії.
Європейські члени НАТО, включаючи Фінляндію, переглядають свої стратегії зовнішньої політики в останні тижні після того, як у січні президент США Дональд Трамп розпалив напруженість у відносинах зі своїми європейськими союзниками через Гренландію, острів, що нині офіційно входить до складу Данії.
Рада ЄС погодила правову рамку для €90 млрд кредиту Україні
Рада ЄС у середу узгодила позицію щодо правової бази для імплементації угоди Європейської Ради про надання Україні кредиту у 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Про це мовиться в повідомленні Ради ЄС.
Рішення реалізує домовленості Європейської ради та має забезпечити швидке узгодження з Європарламентом, щоб перший платіж Україна змогла отримати на початку другого кварталу цього року.
Кредит має на меті допомогти Україні покрити нагальні фінансові потреби на тлі збройної агресії Росії. Фінансування спрямовуватиметься на підтримку загального бюджету, а також на військові потреби.
Позика фінансуватиметься шляхом запозичень ЄС на ринках капіталу та буде забезпечена бюджетом Євросоюзу. Повернення коштів передбачене лише після того, як Росія виплатить Україні воєнні репарації. Витрати на обслуговування боргу планують покривати з бюджету ЄС.
Із загальної суми €30 млрд передбачено на макрофінансову підтримку України – через механізми макрофінансової допомоги або інструмент Ukraine Facility. Ще €60 млрд планують спрямувати на інвестиції в оборонно-промислові спроможності та закупівлю військової техніки.
Після завершення погоджень із Європейським парламентом Єврокомісія зможе перерахувати Україні перший транш на початку другого кварталу цього року.
Раніше Європарламент підтримав рішення Європейської ради, ухвалене у грудні 2025 року, щодо застосування процедури посиленої співпраці для надання Україні кредиту підтримки у 90 млрд євро. Нагадаємо, у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. ЄК оприлюднила план позики Україні на €90 млрд
Київ 24 лютого відвідають лідери держав і міністри – МЗС
Іноземні гості на рівні лідерів держав та міністрів приїдуть на річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого до Києва. Про це заявив на брифінгу речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, повідомляє Укрінформу.
“Обовʼязково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу це анонсувати, бо знаю про наміри багатьох гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо. Будемо дуже раді їх бачити», – сказав дипломат.
За його словами, 24 лютого – визначальна дата для європейського континенту, яка поділила історію Європи на “до” та “після”.
“У цей день логічно й очевидно, щоб лідери були з нами, показали підтримку нашому народу, країні в боротьбі за свою свободу, незалежність і перемоги”, – підсумував Тихий.
Як ми вже писали, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн здійснить візит в Україну з нагоди четвертої річниці з початку війни Росії проти українського народу.
Додамо, на тім тижні повідомлялося, що група єврокомісарів прибуде з візитом до Києва до четвертих роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому.
Російські супутники перехоплюють дані Європи – FT
Представники європейських служб безпеки попередили, що що два російські космічні апарати перехопили комунікації щонайменше з десяти ключових європейських супутників. Такі дії можуть становити ризик витоку секретної інформації, а також створювати можливості для втручання в роботу супутників, зокрема зміни їхніх орбіт або виведення з ладу. Про це пише Financial Times.
За оцінками західних військових і цивільних космічних відомств, російські апарати Луч-1 і Луч-2 протягом кількох років здійснюють підозрілі маневри на орбіті, зокрема небезпечні зближення з геостаціонарними супутниками, які обслуговують Європу, Велику Британію, а також частину Африки й Близького Сходу.
Орбітальні дані та спостереження наземних телескопів свідчать, що російські апарати перебували поблизу європейських супутників тижнями, а іноді й місяцями. З моменту запуску у 2023 році Luch-2 наблизився щонайменше до 17 європейських супутників.
Керівник космічного командування Бундесверу генерал-майор Міхаель Траут повідомив, що обидва апарати, ймовірно, здійснюють радіоелектронну розвідку, залишаючись поблизу західних супутників зв’язку.
Один з високопосадовців європейської розвідки зазначив, що частина європейських супутників використовує незашифровані канали управління, оскільки була запущена багато років тому без сучасних комп’ютерних систем. Це робить їх уразливими до потенційного втручання або знищення.
Активність у космосі відбувається на тлі посилення РФ так званої гібридної діяльності в Європі, зокрема диверсій проти підводних кабелів зв’язку та енергетичної інфраструктури. Європейські розвідслужби та військові дедалі більше занепокоєні можливим поширенням таких дій і на космічний простір.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус раніше заявляв, що супутникові мережі є вразливим елементом сучасних країн, тоді як атаки на них можуть паралізувати роботу цілих держав.
Європейські супутники, до яких наближалися Луч-1 і Луч-2, переважно використовуються для цивільних цілей, зокрема супутникового телебачення, але також передають урядові та окремі військові дані.
За оцінками європейських розвідників, російські апарати, ймовірно, не мають прямих можливостей для знищення або глушіння супутників, однак могли зібрати значний обсяг інформації про принципи їхньої роботи та потенційні вразливості.
Аналітики зазначають, що володіння такими даними може дозволити імітацію команд із Землі та маніпуляції орієнтацією супутників. Крім того, зібрана інформація може бути використана для подальших наземних операцій із глушіння або кібератак.
За даними компаній, які відстежують об’єкти в космосі, Луч-2 наразі перебуває поблизу супутника Intelsat 39, що обслуговує Європу та Африку. Водночас Луч-1, ймовірно, втратив працездатність: наприкінці січня телескопи зафіксували викид газу, після чого апарат частково фрагментувався та почав неконтрольовано обертатися.
Нагадаємо, Росія почала глушити німецькі військові супутники за допомогою наземних станцій, як раніше робила з британськими, а також регулярно зближує свої апарати з німецькими.
Росія провалила запуск аналогa Starlink
Посол ЄС в Україні провела ніч у ванній через масовану атаку РФ
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова провела ніч у ванній кімнаті через російські удари по Києву, що були спрямовані на цивільну інфраструктуру – джерела тепла та електроенергії. Про це свідчить її допис у Facebook у вівторок, 3 лютого.
“Сьогодні я знову спала у ванній. Ніч була дуже гучною”, – написала вона.
Росія завдала масованого комбінованого удару по Києву, Харкову, Одесі та ще п’яти областях. Загалом зафіксовано близько 450 дронів та 70 балістичних і крилатих ракет.
За даними київського міського голови Віталія Кличка, в столиці пошкоджено житлові будинки, дитячий садок та енергетичні об’єкти; ще 1170 багатоповерхових будинків залишилися без опалення та електрики за температури -23 °C зранку.
Очільник Харкова Ігор Терехов повідомив, що в місті атаковано переважно енергетичну інфраструктуру; 820 багатоповерхівок відключать від тепла для запобігання замерзанню труб.
В Одеській області, за інформацією керівника ОВА Олега Кіпера, без електропостачання залишилося близько 50 тис. жителів.
По всій країні зафіксовано десятки поранених, точні дані уточнюються; рятувальні служби продовжують розбирати завали та надавати допомогу.
“Це не побічний ефект війни. Це російська стратегія. Зимові температури використовуються як зброя. Тепло та електроенергія — як цілі… Я захоплююся Україною за те, як вона чинить опір”, — наголосила посол ЄС.
Вона додала, що ЄС уже передав сотні генераторів для подолання наслідків обстрілів РФ.
Президент Єврокомісії здійснить візит в Україну
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн здійснить візит в Україну з нагоди четвертої річниці з початку війни Росії проти українського народу. Про це сказала головний речник ЄК Паула Піньйо, повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 3 лютого.
“Вчора президент фон дер Ляєн поспілкувалася з президентом Зеленським, як вони це регулярно роблять. Ви могли бачити, що президент фон дер Ляєн прийняла запрошення відвідати Україну, щоб відзначити чотири роки початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – заявила вона.
Піньйо розповіла, що цей візит буде “оновленим і повторюваним знаком солідарності Європейського Союзу з Україною та нашої рішучості та єдності перед обличчям триваючої агресії Росії”.
Станом на сьогодні деталі візиту не відомі. Більше інформаці буде надано згодом.
Минулого тижня повідомлялося, що група єврокомісарів прибуде з візитом до Києва до четвертих роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому. Про це повідомила єврокомісар з питань розширення ЄС Марта Кос.
ЗМІ дізнались зміст “плану процвітання” для України
ЄС та Індія підписали історичну угоду про створення зони вільної торгівлі
Наприкінці січня у Нью-Делі ЄС та Індія підписали угоду про вільну торгівлю і новий договір про партнерство в галузі безпеки та оборони. Її вже назвали історичною. Що передбачає нова угода, що підштовхнуло до її підписання та чому це вигідно Україні? Наймасштабніша угода у світі Підписана в Нью-Делі угода про вільну торгівлю, укладена між ЄС та Індією, є наймасштабнішою з подібних угод у світі. Безмитна зона охопить понад 2 млрд населення. Індія, згідно з умовами торговельної угоди, скасує мита майже на 97 % європейського експорту. ЄС відповість аналогічним зниженням, яке охопить майже 99 % індійських товарів. “Ця угода відкриє великі можливості для народів Індії та Європи. Вона становить 25 % світового ВВП і третину світової торгівлі “, – зазначив прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Своєю чергою глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала угоду історичною. “ЄС та Індія сьогодні творять історію, поглиблюючи партнерство між найбільшими демократіями світу. Ми створили зону вільної торгівлі для 2 млрд людей, і обидві сторони мають намір отримати економічну вигоду”, – заявила вона. Наразі, за інформацією Брюсселя, ЄС є найбільшим торговим партнером Делі. Обсяг двосторонньої торгівлі 2024 р. сягнув 120 млрд євро, що становить 11,5 % індійського товарообігу. І після підписання угоди ці цифри стануть ще більшими.
Брюссель розглядає Індію як одного зі своїх ключових стратегічних партнерів, що швидко зростають. До 2030 р. Індія, за прогнозами, стане третьою економікою світу після Китаю і США.
Основний акцент в угоді зроблено на радикальне зниження бар’єрів, які роками стримували бізнес. Зі сторони Європи головним ударом по протекціонізму стане занулення або суттєве зменшення мит на високотехнологічну продукцію, зокрема на автомобілі та промислове обладнання. Якщо раніше європейські машини обкладалися митом понад 100 %, то тепер вони стають доступними для індійського середнього класу. Паралельно з цим Індія відкриває свої кордони для європейських продуктів харчування преміумкласу, від вина та шоколаду до оливкової олії, що створює величезний попит на якісні аграрні товари.
З іншого боку, Індія отримує безпрецедентні умови для свого експорту, насамперед у секторі легкої промисловості. Текстиль, одяг та взуття індійського виробництва тепер потраплятимуть на європейські полиці без додаткових податкових навантажень, що робить їх значно конкурентнішими за китайські аналоги.
Крім того, угода охоплює стратегічні галузі, такі як фармацевтика, ювелірна справа та сфера інформаційних технологій. Європа стає відкритішою для індійських фахівців, що дозволяє заповнити дефіцит кадрів у цифровому секторі, тоді як індійські виробники ліків отримують спрощений доступ до європейської системи сертифікації. Відповідь на американський протекціонізм Головною причиною того, що ця угода стала можливою стало протекціоністська політика президента США Дональда Трампа. “Саме через торговельну війну зі США, ЄС фіналізував історичну угоду про вільну торгівлю з Індією. Це пряма відповідь на американський протекціонізм. Брюссель прагне створити альтернативну зону торгівлі, яка охопить понад 2 млрд людей, щоб зменшити залежність від непередбачуваного ринку США”, – каже Олександр Охрименко, президент Української аналітичної компанії. Для Європи пошук нових партнерів – це не просто питання прибутку, а стратегічне виживання. Окрім Індії, ЄС активізував переговори з країнами Меркосур (Латинська Америка) та Індонезією. Мета проста: якщо один великий ринок (США) закривається митними бар’єрами, економіка Європи має вистояти завдяки багатьом іншим відкритим ринкам.
Своєю чергою для Індії угода з ЄС – це не просто чергове партнерство, а життєво необхідний “страховий поліс” в умовах економічного тиску з боку Вашингтона. Ситуація з Індією навіть складніша, ніж з Європою, через декілька критичних факторів.
Трамп обрав щодо Індії тактику “батога та пряника”. Протягом 2025 р. США запровадили проти індійських товарів каральні мита (до 50%), аргументуючи це тим, що Нью-Делі продовжує купувати російську нафту. Це поставило індійський експорт під величезний удар. Хоча буквально днями (на початку лютого 2026 р.) Трамп і Моді оголосили про нову торговельну угоду, умови для Індії там досить жорсткі: відмова від російської нафти на користь американської та закупівля товарів зі США на сотні мільярдів доларів.
ЄС, схоже, обрав інший шлях, щоб м’яко вивести Індію з орбіти Москви – залучаючи розвитком торгівлі та зміцненням оборонної співпраці. “Квиток” на індійський ринок для України Для України угода між Індією та ЄС створює низку непрямих, але надзвичайно важливих переваг. Оскільки ми синхронізуємо наше законодавство та стандарти виробництва з нормами ЄС, українські компанії автоматично отримують “квиток” на індійський ринок. Товари, виготовлені в Україні за стандартами ЄС, будуть набагато легше проходити перевірки в Індії. Також важливо враховувати географічний фактор: у міру зростання товарообігу між Брюсселем та Нью-Делі виникає гостра потреба в надійних логістичних шляхах. Україна має потенціал стати стратегічним вузлом у цьому ланцюгу, пропонуючи залізничні та морські маршрути для транзиту індійської сировини до серця Європи. Мало того, оскільки Індія в межах цієї угоди та під тиском США поступово відмовляється від енергетичної співпраці з Росією, це призводить до глобальної ізоляції агресора, що стратегічно вигідно для нашої безпеки та відновлення. “Для України це шанс капіталізувати свій статус майбутнього члена ЄС: ми можемо запропонувати Індії не лише аграрну сировину, а й стати частиною європейського промислового ланцюга, де українські заводи збиратимуть продукцію з індійських компонентів для ринку Європи”, – каже Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС). Оборонні переваги для України Не менше важливим для Брюсселя і Нью-Делі є підписання оборонного пакту. “Індія – перша країна, що має тісні політичні та військові зв’язки з Москвою, яка домовилася про тісне оборонне партнерство з ЄС”, – сказала Ліза Мюзіол, керівниця відділу у справах ЄС в ICG у Брюсселі. Експерти повідомили DW, що, хоча Індія, як і раніше, значною мірою залежить від постачань зброї з Росії, ця залежність поступово знижується, оскільки Нью-Делі диверсифікує своїх постачальників. Франція стала ключовим партнером індійців, нового імпульсу набули переговори з Німеччиною за контрактами на постачання військово-транспортних літаків і підводних човнів. Зі свого боку, Індія сподівається продавати в ЄС боєприпаси, які так необхідні Україні, що потенційно могло б дозволити європейцям відправляти свою аналогічну зброю Києву.
ЄС та Індія уклали угоди про вільну торгівлю та оборонний пакт, покликаний, за оцінками експертів, послабити тісні політичні та військові зв’язки Нью-Делі з Москвою.
Вікторія Хаджирадєва
Україна оголосила КВІР терористичною організацією
Україна підтримує іранський народ, який готовий боротися за свою свободу, а тому визнає Корпус вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Про це йдеться у вечірньому відеозверненні президента України Володимира Зеленського.
“Увесь світ бачить, що відбувається в Ірані, яка кількість убивств і як іранський режим вкладався в розповсюдження війни та насильства в регіоні та світі. Україна не забуде жодного з тисяч шахедів, які б’ють по наших містах і селах, по наших людях”, – наголосив голова держави.
Він додав, що нині тривають офіційні європейські процедури щодо фіксації статусу КВІР як терористичної організації: Україна вже пройшла цей шлях.
“Фактично погоджено рішення Євросоюзу про визначення терористичною однієї з основних організацій режиму в Ірані – так званого Корпусу вартових ісламської революції. Ми в Україні вже ухвалили таке рішення, для нас це питання закрите”, – додав президент.
Президент України зауважив, що всі терористи у світі заслуговують на однакове ставлення і засудження – жоден з них не має виграти.
Зеленський і глава ЄК обговорили три питання
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з gрезидентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Вони обговорили три ключові питання, повідомила пресслужба українського лідера в понеділок, 2 лютого.
Так, Зеленський подякував за вагому енергетичну підтримку України з боку ЄС. Найближчим часом очікуються ще поставки генераторів і додаткового енергетичного обладнання.
У свою чергу Урсула фон дер Ляєн поінформувала про фіналізацію 20 пакета санкцій проти Росії.
“Бачимо, що вже відбувається з російською економікою і що може бути далі, якщо тиск спрацює правильно. Працюємо в цьому напрямі, мають бути важливі кроки”, – зазначив українький лідер.
Зеленський і фон дер Ляєн обговорили також дипломатичну роботу та роботу над документами щодо гарантій безпеки й плану відновлення. Вони домовилися, що команди тісніше працюватимуть разом, щоб забезпечити чіткість і повне розуміння майбутніх рішень.
I spoke with European Commission President Ursula @vonderLeyen about energy support for Ukraine. The European Union is helping us a lot and more shipments of generators and other energy equipment will arrive shortly. Thank you! Ursula also briefed me on the finalization of the… pic.twitter.com/6Khvex08m0 — Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) February 2, 2026 Нагалаємо, сьогодні Зеленський схвалив нові санкції проти РФ. Обмеження стосуються 10 фізичних і шести юридичних осіб, серед яких компанії з ОАЕ і В’єтнаму.
ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією