Допомога Києву: ЄС схвалив виняток для трьох країн

Угорщина, Словаччина та Чехія не матимуть фінансових зобов’язань в рамках рішення про 90 млрд євро фінансової підтримки ЄС Україні у 2026-2027 роках. Про це йдеться у висновках Європейської ради, пише Європейська правда.

Зазначається, що завдяки посиленій співпраці щодо інструменту, заснованого на статті 212 Договору про функціонування Європейського Союзу, “будь-яка мобілізація ресурсів бюджету Союзу як гарантії для цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини”.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що позика надається на безвідсотковій основі та не стане тягарем для бюджету України, й країна має погасити її лише тоді, коли отримає репарації. від Росії.

Орбан: Єврокомісія зняла питання заморожених активів РФ з порядку денного

Європейська комісія зняла питання використання заморожених активів РФ з порядку денного саміту ЄС. Про це в середу, 17 грудня, написав представник угорського уряду Золтан Ковач в соцмережі Х, цитуючи прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан.
За словами голови угорського уряду “сьогодні вранці президент Комісії оголосила, що Комісія відступила і питання про російські активи не буде винесено на обговорення”.
“Отже, переговори за лаштунками та боротьба, які ми мали вчора ввечері, привели до результату, і якщо я правильно розумію слова президента Комісії, сказані сьогодні, і я думаю, що я правильно їх розумію, то вона сказала, що російські активи не будуть винесені на обговорення завтра”, – запевнив Орбан.
Зауважимо, що в літаку на шляху до Брюсселя Орбан заявив провладним угорським ЗМІ, що “писав Путіну листа”, де запитував про відповідь Росії на можливе рішення ЄС про використання російських активів для “репараційної позики” Україні та про те, чи зверне Путін увагу на позицію окремих країн-членів.
За словами угорського чиновника, відповідь була така: реакція Росії “буде сильною” і вона “візьме до уваги” позицію окремо взятих країн щодо цього питання.

Угорщина заблокувала заяву ЄС про розширення

Угорщина, яка виступає проти вступу України до Європейського Союзу, заблокувала щорічну заяву ЄС щодо процесу розширення. Про це повідомляє DW.

Уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана не підтримав позитивну оцінку зусиль України на шляху євроінтеграції, повідомила на консультаціях у Брюсселі у вівторок, 16 грудня, Данія, яка наразі є головою ЄС.

Решта держав Євросоюзу підтвердили, що Україна досягла прогресу у виконанні вимог Брюсселя.

“Вето Угорщини означає, що Україна як і раніше не може розпочати формальні переговори про вступ до ЄС. Разом з тим вже йдуть неформальні консультації про умови членства України”, – зазначила міністр у справах Європи Данії Марі Бьєрре.

Угорщина підписала контракт на постачання американського ЗПГ

Угорська державна енергокомпанія MVM підписала п’ятирічний контракт із американською Chevron на імпорт 2 млрд кубометрів ЗПГ. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, наголосивши, що мовиться про першу в історії країни угоду на постачання американського газу в такому обсязі. “Сьогодні ми досягли важливої ​​віхи в американо-угорській енергетичній співпраці, підписавши контракт на 400 мільйонів кубічних метрів скрапленого природного газу на рік”, – зазначив він. Впродовж наступних п’яти років до Угорщини надійде два мільярди кубічних метрів американського ЗПГ.
“Ми зацікавлені в закупівлі енергії з якомога більшої кількості джерел та якомога більшою кількістю маршрутів, забезпечуючи найнижчі ціни”, – додав угорський міністр.
Угода з Chevron погодили на тлі скорочення частки російського газу в європейському імпорті. До початку повномасштабної війни Росія забезпечувала близько 45% газових постачань до ЄС, проте до 2024 року цей показник знизився до 19%. Згідно з планами Єврокомісії, до кінця 2025 року частка російського газу має скоротитися до 13%. Голова угорського уряду тоді запевнив, що його країна продовжить отримувати російську нафту через нафтопровід Дружба, уникаючи санкцій, накладених США.
Відмова від російського газу: Угорщина пригрозила ЄС судом

Найцінніший заморожений актив: Сибіга відповів Орбану

Очільник українського МЗС Андрій Сибіга відреагував на позиціюп рем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо заморожених російських активів, назвавши його “найціннішим замороженим активом Росії в Європі”. Про це він написав у своєму дописі в соціальній мережі Х у неділю, 14 грудня.

“Найцінніший заморожений актив Росії в Європі”, – написав Сибіга, коментуючи позицію прем’єра Угорщини.

Нагадаємо, прем’єр Угорщини Віктор Орбан різко критикує Брюссель, стверджуючи, що його підходи суперечать європейському законодавству. Він заявив, що Угорщина не стане підтримувати запропоновану схему та назвав ідею конфіскації країнами-членами заморожених російських 135 мільярдів євро для фінансування України фактичним “оголошенням війни”.

Тема заморожених російських активів знову актуалізувалася після початку війни в Україні, ставши предметом політичних дебатів у Європейському Союзі. Незважаючи на тиск із боку Брюсселя, Угорщина незмінно виступає проти примусових заходів із перерозподілу коштів і жорсткого контролю над ними.

Реакція Віктора Орбана стає зрозумілою, якщо врахувати, що 11 грудня Європейський Союз прийняв зміни до правил, які полегшують процедуру продовження заморожування російських активів. Відтепер для цього більше не потрібно абсолютної одностайності серед країн-членів.

Орбан планує обійняти посаду президента з більшими повноваженням – ЗМІ

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан планує стати президентом країни з більшими повноваженнями після парламентських виборів у квітні наступного року. Він розглядає можливість переписати закони, щоб зробити посаду президента найвпливовішою в Угорщині. Якщо партія Орбана переможе на виборах, він планує передати урядові справи довіреному союзнику, а сам зосередитися на зовнішній політиці. У випадку програшу, Орбан як президент може завдати шкоди лідеру опозиції і зробити Угорщину більш лояльною до ЄС. Парламент схвалив закон, який ускладнює усунення президента з посади, що дозволяє Тамашу Сульоку залишитися на посаді до 2029 року.

Оператор Турецького потоку переїде з Нідерландів в Угорщину

Проектна компанія Турецького потоку переїжджає з Нідерландів до Угорщини, оголосив глава угорського МЗС Петер Сійярто. Це сталося після того, як суд у Нідерландах заарештував активи компанії на запит ДТЕК Крименерго. Сійярто заявив, що діяльність компанії не обмежена жодними санкціями, і Угорщина може продовжувати платити за газ незалежно від цього. Турецький потік – це газопровід з Росії в Туреччину, який також постачає газ в країни Південної та Південно-Східної Європи.

Угорщина і Словаччина судитимуться через російські газ та нафту

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто оголосив про намір своєї країни, можливо разом зі Словаччиною, оскаржувати в Європейському суді план ЄС про заборону імпорту російського газу й нафти. Він заявив, що ця заборона може погіршити ситуацію з енергопостачанням обох країн та призвести до зростання цін. Сіярто назвав план RePowerEU “санкційним заходом”, який, на його думку, потребує одноголосного схвалення, що суперечить договорам ЄС. Він також звинуватив ЄС у “масштабному юридичному шахрайстві”, оскільки вважає, що енергетична політика повинна бути національною компетенцією.

Орбан лякає угорців війною з Росією

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час виступу у місті Кечкемет висловив думку, що результати майбутніх парламентських виборів визначать, чи потрапить країна у війну з Росією. Він висловив обурення орієнтацією угорського уряду на Брюссель, яка, за ним, може призвести до втягнення країни у конфлікт. Орбан також заявив, що Європа вже готується до можливого військового протистояння до 2030 року. Він закликав угорців молитися, щоб уникнути війни, і наголосив на необхідності зміцнення Угорщини як держави, щоб не лише відмовитися від війни, але й уникнути її. Угорщина готується до парламентських виборів у 2026 році, де партія Орбана Фідес може поставити під загрозу свою владу, яку утримує вже понад півтора десятиліття. Раніше Орбан висловив песимістичну думку щодо України у війні з Росією, називаючи допомогу ЄС “божевіллям”.

Угорщина заблокувала в ЄС альтернативу рішення про “репараційний кредит”

Угорщина заблокувала ухвалення потенційного рішення про випуск єврооблігацій для фінансування України. Відповідну ідею Єврокомісія висунула як альтернативу “репараційній позиці” коштом заморожених активів Росії. Про це повідомляє видання Politico.
Під час засідання послів держав ЄС у Брюсселі у пʼятницю, 5 грудня, Будапешт відхилив ідею випуску спільних облігацій, забезпечених семирічним бюджетом ЄС, для фінансування України.
ЗМІ зауважив, що це “позбавляє ЄС потенційного “плану Б” на випадок, якщо не вдасться знайти спосіб використання заморожених активів російської держави для фінансування кредиту Києву в розмірі 165 млрд євро”.
Додамо, що премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер раніше заявив: його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”, але для цього Євросоюз має виконати три умови.
Як ми вже писали, Європейський Союз недавно затвердив остаточні правила поетапної відмови від імпорту російського природного газу. Однак очільник угорського МЗС Петер Сіярто заявив, що Угорщина буде оскаржувати у вищому суді Євросоюзу це рішення, бо воно нібито порушує установчі документи Євросоюзу.