Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що Україна вже провела складні інституційні реформи у галузі верховенства права та боротьби з корупцією в межах підготовки до вступу в ЄС. Про це вона повідомила на засіданні Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Євросоюзу, передає Укрінформ.
“Пропрацювавши десять років з Україною та практично з усіма іншими країнами, котрі нині є кандидатами, вважаю, що у галузі верховенства права та боротьби з корупцією, які є найбільш чутливими, в Україні вже здійснені довгострокові інституційні складні речі. Є кілька сфер, над якими потрібно продовжувати працювати, але вони не є надзвичайно складними, для цього потрібна політична воля”, – зазначила дипломат.
Окремо Матернова висловила сподівання, що Європейський Союз зможе донести до зацікавлених сторін і громадськості, що в Україні за минулі десять років було проведено багато реформ.
Водночас посол відзначила певне сповільнення змін за пів року. На її думку, деякі реформи “будуть болісними, бо стосуватимуться втрати контролю”. Втім, Матернова переконана, що інтеграція України до ЄС буде досягнута, проте, додала, що “для цього знадобиться певна сміливість, певні жертви та певні рішення” з боку української влади і законодавців.
Позначка: Реформи
“Тиха” реформа? В Україні зникли іноземні Легіони
Україна остаточно розформувала Інтернаціональний Легіон, перепризначивши іноземних добровольців до штурмових полків. Про це повідомило французьке видання Le Monde.
Легіонери, серед яких багато саме французів, кажуть, що цей крок зруйнував ефективну модель служби та розтратив унікальний ресурс Збройних сил України.
В свою чергу, в Командуванні ЗСУ пояснили, що це реорганізація структури, а не її ліквідація, тому жодних погіршень для іноземних добровольців не передбачається. Детальніше про ситуацію – далі у сюжеті. “Віджило своє”
Родрігес: Венесуелі “досить” наказів США
Виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес зробила різку заяву проти дій США, закликавши міжнародну спільноту утриматися від втручання у внутрішні справи країни. Про це в понеділок, 26 січня, повідомляє Вloomberg.
Як зазначає видання, під час виступу перед працівниками нафтової галузі у штаті Ансоатегі Родрігес наголосила, що політичним силам країни необхідно самостійно вирішувати власні проблеми й уникати зовнішнього впливу.
Вона підкреслила, що настав час припинити диктат Вашингтона, зазначивши це перед нафтовиками в місті Пуерто-Ла-Крус.
“Досить уже наказів Вашингтона політикам у Венесуелі”, – заявила Делсі Родрігес.
Її слова пролунали на тлі підготовки урядом реформ у нафтовому секторі та звільнення політичних в’язнів, що відображає спроби лавірувати між тиском адміністрації Дональда Трампа і запитами провладного електорату.
Разом із головою Національних зборів Хорхе Родрігесом Делсі Родрігес відвідала нафтопереробний завод у Пуерто-Ла-Крус, де було представлено плани часткового демонтажу державної монополії у видобуванні нафти. Нові ініціативи передбачають відкриття ринку для приватних компаній, що мають дістати доступ до величезних запасів венесуельської сирої нафти. Однак такі зміни викликають критику з боку представників правлячої соціалістичної партії, яка традиційно підтримувала ідею повного контролю держави над енергетичними ресурсами.
Тим часом у Національній асамблеї тривають останні приготування до розгляду нового законопроєкту про вуглеводні. Громадські обговорення цього документа мали на меті виявити ступінь спротиву серед консервативних сил всередині соціалістичного крила. Експерти зазначають, що швидкість ухвалення закону стане важливим сигналом щодо здатності чинного керівництва подолати внутрішні суперечності та зміцнити контроль над ключовим сектором економіки в умовах реформування.
Рраніше повідомлялося, що нинішня лідерка Венесуели Делсі Родрігес перебуває у постійному контакті з державним секретарем США Марко Рубіо. Команди експертів з обох країн працюють над подоланням юридичних і бюрократичних перешкод, щоб реалізувати план експорту до США від 30 до 50 млн барелів венесуельської нафти, яка наразі перебуває під санкціями.
Венесуела звільнила понад 100 політичних в’язнів
Соратник Путіна виступив проти війни в Україні – ЗМІ
Колишній заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак відкрито висловив незгоду з війною в Україні, відмовившись виконувати прямі накази на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Він запропонував альтернативний курс дій, включаючи припинення воєнних дій та внутрішні реформи в країні. Про це у четвер, 18 грудня, повідомило видання The New York Times.
У публікації зазначається, що на другий день після початку вторгнення Дмитро Козак публічно заявив про свою незгоду з цілями військових дій. Розмова з Путіним, що проходила з увімкненим гучномовцем, зробила інших високопосадовців свідками цієї демонстрації непокори. Козак був готовий піти на ризик, навіть зважаючи на можливі арешт або розстріл.
ЗМІ повідомляє, що в перші дні конфлікту він намагався домогтися припинення вогню через дипломатичні переговори, залучаючи представників України та США. У січні 2022 року Козак також брав участь у багатоетапній зустрічі в Парижі, спрямованій на вирішення конфлікту мирним шляхом. Він попереджав про наслідки вторгнення, такі як розширення НАТО шляхом вступу Швеції та Фінляндії, санкції та погіршення геополітичної позиції Росії.
Після конфлікту Козак запропонував значні внутрішні зміни – завершити військові дії і здійснити ліберальні реформи, серед яких незалежність судової системи. Ці ідеї стали джерелом протиріч між ним та державним апаратом, однак чиновник продовжує залишатися на посаді в адміністрації президента.
Як резюмує видання, незважаючи на політичну напругу, Козак лишається в Москві, спираючись на давній кар’єрний досвід співпраці з Путіним як гарантію своєї безпеки.
Нагадаємо, Росія готує контакти зі США для уточнення змін у мирному плані Дональда Трампа після узгоджень його деталей з Україною. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков наголосив, що американська сторона раніше проводила відповідні консультації під керівництвом спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа.
Противник війни з Україною. Козак залишає Кремль
Єврокомісар Марта Кос перебуває з дводенним візитом в Україні
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос відвідає Україну 10-11 грудня для участі в неформальній зустрічі міністрів ЄС у Львові. Під час візиту вона обговорить можливість вступу України до ЄС та реформи в країні, зокрема розвиток верховенства права. Крім того, Марта Кос відвідала теплову електростанцію, яка зазнала пошкоджень внаслідок російських ударів, та зустрілася з представниками громадянського суспільства для обговорення підтримки реформ і розширення ЄС. У четвер вона також візьме участь у церемонії пам’яті загиблих захисників та обговоренні стану переговорів про вступ України до ЄС разом із представниками Ради ЄС. Переговори про вступ будуть вестися на рівні робочих груп без офіційного відкриття переговорних кластерів.
МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ
Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки.
Вступ України до ЄС: в Брюсселі узгодили звіт про розширення
Україна демонструє “виняткову відданість” вступу до ЄС, але мусить змінити негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це мовиться в проєкті тексту Звіту про розширення ЄС в частині, що стосується України, опублікуваному Reuters.
Основні положення звіту ЄС
У звіті, який, як очікується, буде прийнято сьогодні, йдеться, що “попри дуже складні обставини, в яких опинилася країна через агресивну війну Росії, Україна протягом минулого року продовжувала демонструвати вражаючу відданість шляху вступу до ЄС”.
Європейські чиновники раніше висловлювали стурбованість щодо кроків, вжитих у липні для встановлення більшого контролю з боку генерального прокурора України над НАБУ та САП.
Протести змусили керівництво України швидко змінити курс, але цей епізод “привернув увагу прихильників України в Брюсселі та столицях ЄС”, ідеться в повідомленні Reuters.
“Недавні негативні тенденції, включаючи зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче змінені”, – йдеться в проєкті звіту Єврокомісії.
Хоч майже всі уряди ЄС публічно підтримують прагнення України до ЄС, сьогодні відсутні плани щодо приєднання країни до блоку найближчим часом, а багато дипломатів визнають, що вступ України зіткнеться зі значними перешкодами.
Українська влада дала зрозуміти ЄС, що має намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. У відповідь Єврокомісія заявила, що це вимагатиме активізації зусиль з боку Києва, йдеться у матеріалі.
“Єврокомісія прагне підтримати цю амбітну мету, але вважає, що для її досягнення необхідне прискорення темпів реформ, зокрема щодо основоположних принципів, зокрема верховенства права”, – підкреслюється у проєкті звіту.
Єврокомісія також запропонує ліпше захищати демократичні стандарти в майбутніх раундах розширення.
Реакція в українському уряді
Водночас віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка назвав щорічний звіт про розширення, який Єврокомісія складає для всіх держав-кандидатів, “найкращим за три роки”. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
“Найкращий звіт про розширення за три роки – така оцінка зусиль України на шляху до вступу в ЄС буде оприлюднена сьогодні”, – написав він.
За його словами, Єврокомісія вперше визнала, що Україна демонструє рекордний прогрес у більшості сфер реформ.
Звіт має 36 оцінок по розділах і окремих дорожніх картах. По всіх без винятку Україна має прогрес і рухається швидше, ніж торік, наголосив Качка.
“Більша швидкість реформ (покращення прогресу) по 15 переговорних розділах. У 12 розділах цей прогрес на високому рівні (good progress). По жодному з розділів немає падіння загальної оцінки підготовки до вступу в ЄС. У 11 розділах ми маємо підвищення загальної оцінки, що є найкращою оцінкою динаміки з моменту кандидатства”, – розповів урядовець.
Він додав, що звіт не містить критики, а має рекомендації щодо подальших кроків, які збігаються зі скринінговими звітами та дорожніми картами. У судочинстві та антикорупції відзначається системна робота інституцій.
Він також відзначив той факт, що Єврокомісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів переговорів, а інші – “в непоганій динаміці для того, щоб бути готовими до відкриття до кінця року”.
Раніше вже анонсувалося, що Єврокомісія сьогодні представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС
З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС
Європейські чиновники, які відвідали Україну, надали суворий сигнал Києву, що для отримання членства в Європейському Союзі країні потрібно ще багато зробити. Європейці активно працюють над подоланням опору Угорщини щодо вступу України, а для вирішення цього питання призначили комісара Марту Кос. Проте вона зауважила, що Україна повинна дотримуватися верховенства права на 100%, особливо в сільському господарстві та довкіллі. Європейці підкреслили, що якщо Україна виконає реформи та дотримуватиметься норм, то зможуть знайти спосіб обійти опозицію Угорщини та допомогти Україні на шляху до вступу в ЄС.
Кошта: Перемови про вступ України в ЄС мають тривати, попри думку Угорщини
Україна почула сигнал від РФ, що вони тепер “сприймають” членство України в Європейському Союзі. Проте навіть якщо Путін не заперечує, то позиції деяких країн щодо переговорних кластерів, зокрема Угорщини, мають дивний вигляд. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на спільній прес-конфренції з президентом Європейської Ради Антоніо Коштою в Ужгороді.
“Нарешті ми чуємо сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі. Шкода, що вони сприймають реальність з такою затримкою. Ще з 2013 року Росія йшла до цієї простої думки. Але тепер це треба почути і деяким іншим великим друзям Росії в Європі… Якщо вже навіть Путін не заперечує, то позиції деяких країн, особливо Угорщини щодо кластерів перемовних, виглядають дійсно дивно”, – зауважив голова держави.
Ввін також згадав вчорашню розмову з президентом США Дональдом Трампом, той був незадоволений тим, що країни Європи купують російську нафту і газ.
“Це стосується, зокрема, політики деяких європейських країн: і Словаччини, і Угорщини, і, напевно, ще є країни. І сьогодні я пізніше буду говорити про це з прем’єр-міністром Словаччини”, – повідомив Зеленський.
Президент Євроради Антоніо Кошта своєю чергою заявив, що попри блокування Угорщиною переговорів щодо вступу України до ЄС процес перемов з Україною має тривати.
“У будь якому випадку переговорний процес триває і має тривати. Ми не можемо втратити цей шлях. Треба продовжувати далі працювати над реформами. Не треба чекати на Угорщину, бо майбутнє України в ЄС, це безперечно”, – підкреслив європейський урядовець.
Він також наголосив, що треба прискорювати настання миру в Україні.
“Але немає жодних причин не продовжувати переговори про вступ України до ЄС, бо це займає великий час. Війна завершиться до завершення перемов про вступ до ЄС, тому тепер немає жодних причин втрачати час”, – сказав президент Євроради.
Кошта додав, що нині можна робити дві речі одночасно – боротися за мир та рухатися далі в дуже вимогливих переговорах про вступ України до ЄС.
Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility
Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
“Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки.