Міністерство закордонних справ Німеччини запросило посла Росії через кібератаки та дезінформаційні кампанії, які спрямовані на втручання у вибори та підрив довіри до демократичних інституцій. Згідно з відомостями, німецькі розвідувальні дані вказують на відповідальність Росії за кібератаки на німецьку службу управління повітряним рухом у 2024 році, а також за кампанію “Storm 15”, спрямовану на дестабілізацію внутрішніх справ Німеччини. Ці дії мають на меті розділити суспільство та підривати довіру до демократії. Німеччина спільно з партнерами з ЄС вживає контрзаходи, включаючи санкції проти гібридних акторів та обмеження для російських дипломатів, щоб запобігти таким діям у майбутньому.
Позначка: Німеччина
-
Тисячі курей розбіглися з місця масштабної ДТП у Німеччині
У районі німецького міста Кведлінбург у федеральній землі Саксонія-Анхальт трапилася аварія з вантажним автомобілем, який перевозив курей. В результаті аварії тисячі курей втекли з вантажівки, яка перекинулася на автобані A36. Водій автомобіля не постраждав, але 15 тонн курятини було втрачено. Близько 5000 курей втекли зі смуги і почали бігати по автодорозі та поруч з нею. Рух у бік Брауншвейгу був тимчасово закритий, а служба ветеринарної допомоги прибула на місце, щоб виловити втікачів.
-
Мирний план для України передано Трампу – Мерц
Європейські лідери передали президенту США Дональду Трампу пропозиції щодо мирного плану для України і планують провести переговори цими вихідними. Федеральний канцлер Німеччини Фредерік Мерц повідомив про це під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони зазначили, що документи щодо територіальних поступок в Україні були надіслані американцям, і якщо процес продовжиться успішно, переговори можуть відбутися вже цими вихідними або на початку наступного тижня. Мерц вважає, що Трамп готовий співпрацювати з європейцями у цьому питанні, і вони відчули взаємне повагу під час телефонної розмови.
-
У Німеччині витекло з трубопроводу 200 тисяч літрів нафти
У землі Бранденбург в Німеччині сталася аварія на трубопроводі з нафтою, в результаті чого витікло близько 200 тисяч літрів сирої нафти поблизу селища Грамцов між Ростоком і Шведтом. Через отвір у трубі нафта фонтаном вирувала на сільськогосподарське поле. Рятувальники та спецтехніка працюють на місці інциденту для ліквідації наслідків. Представники земельного міністерства довкілля оцінюють збитки. Також повідомлено про витік нафти в Норвегії та пошкодження оптоволоконного кабелю в Латвії.
-
Берлін та Париж прокоментували нову Стратегію нацбезпеки США
У Берліні та Парижі відгукнулись на нову стратегію національної безпеки США, висловивши думку, що Європейський Союз повинен самостійно визначати свою стратегічну позицію та реагувати на виклики безпеки. Заступник речника Федерального уряду Німеччини та президент Федерального відомства із захисту конституції підтримали деякі аспекти стратегії США, але вважають, що Європі потрібно більше розраховувати на себе. Наприклад, вони відхиляють оцінку Росії як загрози і вважають, що Європа повинна посилити свої можливості гарантувати власну безпеку. Франція також підтримує ідею, що ЄС повинен самостійно визначати свою стратегічну позицію. Обидві країни висловили готовність продовжувати співпрацю зі США та підтримувати Україну.
-
Німеччина намагається врятувати ДВЗ від європейської заборони
Європейська заборона на продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року більше не виглядає непорушною. Як повідомляє Carscoops, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав лист президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом дозволити європейським автовиробникам продавати нові моделі з ДВЗ і після 2035 року.
За словами єврокомісара з питань сталого транспорту та туризму Апостолоса Ціцікостаса, цей лист “дуже добре сприйняли в Брюсселі”. Він також наголосив, що ЄС має захищати власних виробників та зберігати промислову конкурентоспроможність.
У розмові з Handelsblatt Ціцікостас також підтвердив, що ухвалення оновлених екологічних норм, заплановане на 10 грудня, відкладено на кілька тижнів – Єврокомісія досі допрацьовує регуляторний пакет. У ньому буде “все – від перегляду вуглецевих цілей до норм для автопарків і багатьох інших пунктів”.
Комісар зазначив, що документ враховуватиме сучасні технологічні тенденції, включно з потенціалом “нульових та низьковикидних палив” – синтетичного пального та передових біопалив.
Хоч він і не підтвердив напряму, що ДВЗ на таких видах палива дозволять після 2035-го, тенденція свідчить: це дедалі більш імовірно. Незважаючи на це, він наголосив, що амбіції ЄС залишаються незмінними, але їх потрібно адаптувати до реальності: “Ми хочемо дотримуватися своїх цілей, але мусимо враховувати геополітичні зміни. Не можна підривати нашу конкурентоспроможність, водночас допомагаючи європейській індустрії зберегти технологічне лідерство”. -
Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
Німецький Бундестаг в п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до збройних сил ФРН – Бундесверу. Його ще має схвалити Бундесрат, останнє засідання якого в цьому році заплановано на 19 грудня, але вже в 90 містах Німеччини почались акції протесту проти такої реформи. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Видання посилаючись на ініціативу Шкільний страйк проти призову до армії вказало, що демонстрації були оголошені у великих містах країни: Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені, а також в менших: Дьобльен, Ітцехо, Кемптен і Пірна.
“Ми не хочемо провести пів року свого життя, замкнені в казармах, навчаючись стройовій підготовці та слухняності, навчаючись убивати. Війна не дає жодних перспектив і руйнує”, – йдеться в заяві учнів на сторінці акції Schulstreik.
Деякі представники німецької молоді навіть не проти гіпотетичної окупації з боку Росії.
“Я б волів бути під владою Путіна в Німеччині, ніж воювати в Німеччині”, – наводить ЗМІ заяву одного з німецьких студентів, зроблену ще в жовтні.
Вже тоді в країні почали відбуватися точкові протести серед студентів щодо ідеї відновити обов’язкову строкову службу, яка була скасована у 2011 році.
Німецькі пацифісти також просувають тези, що “Україні варто було б капітулювати, а не оборонятись людськими тілами”, а також що ліпше жити в окупації, ніж померти на війні. Автором ініціативи цієї реформи виступив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Вона передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Наводяться дані, що щороку ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.
Вже з наступного року юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії.
Дивіться фото: Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
Як ми вже писали, німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу. -
Черкаські Мавпи прийняли до своїх лав ще одного американця
Черкаські Мавпи, згідно з повідомленням, розміщеним на офіційному сайті Федерації баскетболу України, прийняли до свого складу чергового американського легіонера.
Новим членом команди став Ванс Джонсон, баскетболіст, який є позиційним важким форвардом.
Іноземний гравець виступав за Мілуокі Пантерс у студентські роки. Сезон-2019/20 був відзначений ним одним виступом за Айову Вулвз, фарм-клуб Міннесоти в Джі-Лізі. Далі були послідовні ігри за клуби з Німеччини, Британії, Нідерландів, Мексики та Венесуели.
У складі останнього свого клубу, Кокодрилос (Каракас), Джонсон набирав у середньому 6.3 очка, 2.8 підбирання, один перехоплення за 15 хвилин на баскетбольному майданчику.
Приєднавшись до Черкаських Мавп, нападник стане третім у ряді легіонерів, які виступають за клуб із Черкас. У складі Мавп уже є американець Джермейн Гемлін і нігерієць Еммануель Дібіамакі.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Макрон відреагував на новини про “ризик зради” США
Єдність між Європою та Сполученими Штатами Америки є ключовою для підтримки України. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон на брифінгу під час візиту до Китаю, повідомляє Reuters.
Він також спростував поширену журналістами інформацію про те, що існує ризик зради України з боку США.
“Єдність між американцями та європейцями щодо українського питання є надзвичайно важливою. І я кажу це знову і знову, нам потрібно працювати разом”, – сказав він.
За його словами, в Європі вітають та підтримують мирні зусилля, які докладають Сполучені Штати Америки.
“Сполученим Штатам Америки потрібні європейці, які очолять ці мирні зусилля”, – наголосив Макрон.
Французький лідер також прокоментував інформацію, поширену в ЗМІ, де він та канцлер Німеччини нібито висловили серйозний скептицизм щодо зусиль США в переговорах щодо досягнення миру між Україною та Росією.
“Я все заперечую. Нам потрібні Сполучені Штати для миру. Сполученим Штатам потрібні ми, щоб цей мир був тривалим і міцним”, – підкреслив він. -
Бундестаг схвалив реформу військового призову
Німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу. Про це інформує DW.
Ініціатива міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З липня 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Щороку процедура стосуватиметься приблизно 300 тисяч молодих людей.
Тоді як з 2026 року юнаки, які досягли 18-річного віку, повинні будуть заповнити анкету, у якій їм доведеться відповісти на запитання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до Збройних сил ФРН. Дівчата також можуть її заповнити й повідомити про свою готовність служити в армії – але лише за власним бажанням, оскільки згідно з Основним законом Німеччини до військової служби можуть зобов’язати виключно чоловіків.
На реформу впливають нові вимоги НАТО щодо чисельності особового складу на тлі зростання загрози з боку Росії. Відповідно до цих вимог, Німеччина до 2035 року повинна бути здатною у разі кризи або війни виставити близько 460 тисяч військовослужбовців.
Пісторіус планує збільшити чисельність особового складу Бундесверу з нинішніх 183 тисяч діючих солдатів і офіцерів приблизно до 260 тисяч і розширити резерв до 200 тисяч осіб.
Якщо очікуваних цілей щодо збільшення чисельності Бундесверу не буде досягнуто, то може бути запроваджений так званий “призов за потребою”. Він має компенсувати розрив між потребами Збройних сил і фактичною кількістю доступних військовослужбовців. Для його запровадження буде потрібне окреме рішення Бундестагу. У такому разі молодих людей можуть відбирати жеребкуванням або за допомогою іншого механізму. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність запровадження загальної служби для молоді, зокрема й для жінок.
Шукають добровольців. Дефіцит солдатів у Німеччині