Президент Франції Емманюель Макрон відмовився відступати перед тиском або погрозами з боку США у питанні України та Гренландії. Він заявив, що Франція буде відстоювати свій суверенітет і незалежність, підтримуючи Україну та забезпечуючи безпеку в Європі. Макрон також зазначив, що участь Франції у військових навчаннях в Гренландії є стратегічно важливою, і він продовжить консультації з європейськими партнерами щодо майбутніх дій.
Позначка: Мита
Трамп запровадив мита проти союзників через Гренландію
З 1 лютого кілька європейських країн, серед яких Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Сполучене Королівство, Нідерланди та Фінляндія, почнуть сплачувати 10% мита на всі товари, які експортуються до США. З 1 червня цей податок збільшать до 25%. Рішення таке було оголошено президентом Трампом на соціальній мережі Truth Social. Він заявив, що мита будуть діяти до тих пір, поки не буде досягнуто угоди щодо купівлі Гренландії. Трамп розповів, що США вже понад 150 років намагаються придбати цей острів, проте Данія завжди відмовляється від угоди. Також він наголосив, що Сполучені Штати готові проводити переговори з Данією та іншими країнами, на які поширюватимуться нові мита.
Найбільший НПЗ Індії “відхрестився” від нафти з РФ після погроз Трампа
Найбільший індійський холдинг Reliance Industries повідомив, що не очікує поставок російської сирої нафти в січні та не отримував таких вантажів протягом останніх трьох тижнів. Це може призвести до зменшення імпорту російської нафти в Індію до найнижчого рівня за останні роки. Таке рішення було ухвалено після попередження президента США Дональда Трампа щодо можливого підвищення імпортних тарифів для Індії через її закупівлі російської нафти. Індія стала найбільшим покупцем російської нафти зі знижкою після початку війни в Україні в 2022 році, що викликало негативну реакцію західних країн через санкції проти енергетичного сектора Росії. США також підвоїли імпортні мита на індійські товари як покарання за великі закупівлі російської нафти. В даний момент обидві країни перебувають на переговорах щодо можливої торговельної угоди.
Трамп пригрозив Індії новим збільшенням мит за купівлю нафти РФ
Президент США Дональд Трамп погрожує збільшити мита на індійські товари, якщо Індія не припинить закуповувати російську нафту. Трамп висловив своє невдоволення й заявив, що Індія повинна зробити його задоволеним. Він висловив загрозу підняття тарифів для Індії, якщо та не дотримається його вимог.
Ціни на нафту почали зростати після рекордного падіння – ЗМІ
Ціни на нафту в другий день 2026 року почали дещо зростати після того, як протягом останніх місяців 2025 року пережили найсильніше падіння за останнє п’ятиріччя. Показали зростання як Brent, так і американська WTI. Про це написало видання Reuters.
Станом на ранок 2 січня Brent зросла до 61,20 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate (WTI) зросла до 57,76 долара за барель. Зростання відбулося на тлі масштабного падіння цін, якого не бачили з 2020 року.
Протягом 2025 року Brent та WTI впали майже на 20%. Ціни пішли вниз на тлі митних війн президента США Дональда Трампа, геополітичних ризиків та надлишку пропозиції на нафтовому ринку. Проте нинішнє зростання, можливо, нарешті припинить трирічне поступове падіння цін на Brent та WTI.
Стриманий рух цін на нафту вгору відображає коливання між короткостроковими геополітичними ризиками та довгостроковими фундаментальними ринковими показниками. Серед факторів впливу – зустріч нафтовидобувного картелю країн ОПЕК+, яка відбудеться 4 січня.
Трейдери чекають, що на засіданні ОПЕК+ буде прийнято рішення призупинити зростання нафтового видобутку. Потенційно це допоможе збалансувати постачання на ринок.
Другим одним фактором стане Китай, який продовжуватиме нарощувати запаси сирої нафти в першому півріччі. Це забезпечить нижній поріг цін на нафту.
Водночас у США зафіксовано рекордне зростання нафтовидобутку, але разом із тим – падіння запасів сирої нафти, що теж може вплинути на ціни.
Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.
Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.
Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.
КНР запроваджує тимчасові мита на молочні продукти з ЄС
Китай з 23 грудня запроваджує тимчасові мита у розмірі від 21,9% до 42,7% на певні молочні продукти, імпортовані з Європейського Союзу. Про це повідомляє Міністерство торгівлі КНР.
“Орган розслідування встановив, що імпортовані молочні продукти походженням із Європейського Союзу субсидуються і це завдає значної шкоди внутрішній промисловості молочних продуктів Китаю, тобто існує причинно-наслідковий зв’язок між субсидіями і суттєвою шкодою”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що рішення є тимчасовим, китайська сторона продовжить розслідування й пізніше оголосить остаточні висновки, на підставі яких сьогоднішні мита можуть бути скореговані як у бік зменшення, так і в бік вищих ставок.
Найнижчу ставку на свою продукцію в розмірі 21,9% отримала італійська Sterilgarda Alimenti SpA, тоді як бельгійська FrieslandCampina Belgium N.V. та нідерландська FrieslandCampina Nederland B.V. сплатять найвищу ставку у 42,7%.
Найвищу ставку також повинні будуть сплачувати всі інші компанії-виробники молочної продукції з ЄС, які відмовилися брати участь у розслідуванні й не співпрацювали з Китаєм.
Більшість же компаній-імпортерів сплачуватимуть додаткові мита в розмірі 28,6% – 29,7%.
Як відомо, торговельна суперечка між Китаєм та ЄС спалахнула у 2023 році, коли Єврокомісія розпочала антисубсидійне розслідування стосовно електромобілів китайського виробництва, у відповідь на що Пекін розпочав власні антисубсидійні розслідування щодо імпортованих із країн ЄС бренді, свинини та молочних продуктів.
Я виправлю хаос: Трамп розпочав звернення до нації
Президент США Дональд Трамп у четвер, 18 грудня, виступає зі зверненням до нації. УНІАН публікує основні тези його заяв.
Свій виступ американський лідер розпочав із критики адміністрації Джо Байдена. Він акцентував увагу на проблемах із мігрантами, корупції та інших викликах, що дісталися йому у спадок.
“Мені дістався безлад, але я його виправлю”, – заявив Трамп.
Президент також наголосив, що раніше над США “сміялися в усьому світі, але тепер їм більше не до сміху”. Серед позитивних досягнень він відзначив значне скорочення обсягів наркотиків, які потрапляють на територію країни.
Окремо Трамп підкреслив свою роль у вирішенні конфлікту в Газі, заявивши:
“Вперше за 3000 років мир прийшов на Близький Схід”.
Серед інших досягнень Трамп повідомив, що за перші 11 місяців його президентства вдалося залучити 18 трлн доларів інвестицій в економіку США, багато в чому завдяки введенню мит:
“Мита – це моє улюблене слово”.
У медіа припускають, що президент також торкнеться теми відносин із Венесуелою, оскільки напруження між країнами останнім часом зросло. Журналіст Такер Карлсон зазначив, що під час цього звернення Трамп може оголосити Венесуелі війну.
“Я, звичайно, багато розмовляв телефоном на цю тему. У мене немає влади. Я подкастер, але мені це дуже цікаво. І ось що я знаю на цей момент: учора члени Конгресу були проінформовані про те, що гряде війна”, – сказав він.
Подібні заяви з’являлися й від інших американських політиків. Радник президента США з питань внутрішньої безпеки Стівен Міллер у соцмережі Х опублікував неоднозначне повідомлення:
“Протягом багатьох років Сполучені Штати діяли як “зворотна імперія”, використовуючи свої збройні сили для збагачення іноземних держав і народів, жертвуючи нашим багатством, безпекою і суверенітетом винятково в інтересах і для процвітання тих, хто перебуває за межами наших кордонів. Усе, що ми отримали у відповідь, – це мігранти. Більше цього не буде. Міць Америки забезпечить права Америки. Збройні сили Америки захищатимуть долю Америки. Для американців, насамперед і завжди”, – написав він.
Не залишився осторонь і республіканець Карлос А. Гіменес, який також опублікував загадкове звернення:
“Якщо деспотизм проявить себе, пригадайте приклад Каракаса! Час для сміливих настав”.
Ці гучні заяви прозвучали напередодні очікуваного звернення Дональда Трампа до нації.
Хочемо все повернути: Трамп зробив заяву щодо Венесуели
ЄС може пом’якшити мита для китайських електромобілів Volkswagen
Європейська комісія погодила переглянути умови, за яких на автомобілі Volkswagen Group, виготовлені у Китаї, накладаються додаткові мита. Компанія запропонувала ввести імпортну квоту та механізм мінімальної ціни, щоб зменшити вплив на їхній бізнес. Завод Volkswagen Anhui, спільний проект VW і китайської JAC, який випускає електрокросовер Cupra Tavascan, подав запит на звільнення від мит. Якщо пропозиція отримає підтримку у Брюсселі, Tavascan може бути звільнений від 20,7% мит найближчим часом. Проте, ще не відомо, чи приймуть аргументи компанії європейські посадовці. В наш час імпорт електромобілів з Китаю до ЄС обкладається великими податками, що ускладнює бізнес автовиробників.
Трамп скасував мита на низку продуктів з Бразилії
Президент США Дональд Трамп скасував 40-відсоткові мита на деякі бразильські продукти, зокрема яловичину, каву, какао та фрукти, що були запроваджені в липні. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що Білий дім різко змінює деякі тарифи, які вплинули на збільшення вартості продуктів харчування у США.
Розпорядження вплине на імпорт бразильських товарів до США з 13 листопада і може вимагати повернення мит, стягнутих з цих товарів.
Як відомо, Бразилія постачає третину кави, що споживається в США, які є найбільшим споживачем кави у світі, а останнім часом стала важливим постачальником яловичини, зокрема того виду, який використовується для виготовлення гамбургерів.
Ціни на каву в роздрібній торгівлі США цього року зросли на 40% через мита та інші ринкові фактори, такі як недостатній урожай.
Зростання цін на продукти харчування є основним фактором зниження рейтингу Трампа, що впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до влади, згідно з опитуванням Reuters/Ipsos.
Раніше ЗМІ писали, що США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари. Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину. Угодами планується збалансувати торговельні дефіцити.