Уряд спрямовує понад 3 млрд грн на розвиток науки. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
“Уряд ухвалив порядок розподілу коштів для фінансування наукових установ і досліджень університетів… Загалом на розвиток науки спрямовуємо понад 3 млрд грн – за трьома основними напрямами: стимулювання наукових і науково-педагогічних працівників, розвиток дослідницької інфраструктури і сучасне обладнання та інституційний розвиток”, – зазначила вона.
За словами Свириденко, обсяг базового фінансування визначатиметься за підсумками державної атестації.
“За результатами державної атестації 246 провідних наукових установ і закладів вищої освіти отримають базове фінансування. Понад 50 тисяч науковців вперше матимуть додаткову надбавку до заробітної плати, як визнання результатів роботи їхніх установ”, – повідомила очільниця уряду.
Свириденко додала, що найбільше фінансування отримають установи та університети у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Сумах, “де зосереджена значна частина дослідницької інфраструктури та наукових колективів”.
Позначка: Кабінет міністрів
Варто почекати? Чи впаде вартість пального
Ціни на бензин та дизель продовжили рости і сьогодні, 6 березня. Проте темпи значно сповільнилися порівняно з попередніми днями. За останній тиждень мережі АЗС переписали цінники в середньому на 2-3 грн/л, а подекуди стрибки цін склали до 6 грн/л.
На ситуацію відреагували в Кабінеті міністрів і пообіцяли превентивні заходи для стабілізації на паливному ринку. Чому ціни “поповзли” угору Представники паливних операторів заявляють, що різке підвищення вартості пального в Україні пов’язане з коливаннями світових цін на нафту через геополітичну напруженість на Близькому Сході, проте аналітичний проєкт DeepState вважає, що зростання цін на АЗС є штучним.
“За нашою інформацією з середини заправних топ-компаній, вони підняли ціни на пальне, користуючись можливістю світових подій, щоб збільшити прибутки, усвідомлюючи, що впливу ситуації у Перській затоці на ринок ще немає”, – заявили аналітики DeepState 4 березня. Скільки зараз коштує бензин в Україні За останній тиждень пальне в Україні подорожчало в середньому на 2–3 грн/л, а подекуди стрибки цін склали до 6 грн/л. Експерт з паливного ринку Дмитро Льоушкін повідомив, що вартість бензину б’є рекорди, бо нинішні темпи зростання – максимальні. За його словами, навіть за часів паливної кризи “такого зростання цін не було”.
Як зазначає Новини.LIVE, сьогодні – порівняно з вечором 5 березня – ціни на бензин і дизель фактично не змінилися. Наразі великих черг на АЗС також немає.
Бензин А-95 у середньому коштує близько 67,90-74 грн/л (преміальний А-100 – від 77,90), дизель – близько 67,7-76,69 грн/л, а автогаз – понад 40 грн/л. Обіцянка уряду Антимонопольний комітет ще 4 березня розпочав перевірку АЗС та поставив їм дедлайн у три дні із вимогою пояснити причини різкого підвищення вартості пального.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко сьогодні заявила, що Кабмін почав реалізовувати превентивні заходи для стабілізації цін на паливному ринку.
За її словами, нинішні коливання цін мають переважно зовнішні причини, але навіть у таких умовах пальне в Україні все ще дешевше, ніж у низці сусідніх європейських країн.
Для стабілізації ситуації уряд готує комплекс рішень на паливному ринку. Одним із ключових кроків стане активніша роль державних компаній. Зокрема:
Окрім цього Антимонопольний комітет України і Держпродспоживслужба отримали завдання активніше перевіряти операторів паливного ринку.
Свириденко натякнула, що для українців ці рішення можуть означати стабілізацію вартості бензину чи дизеля і менший ризик різких стрибків на табло АЗС.
Уряд взявся за стабілізацію ринку пального
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела координаційну нараду з ключовими міністерствами та керівництвом Нафтогазу щодо ситуації на ринку пального. Про це вона повідомила в Телеграм у п’ятницю, 6 грудня.
“Поточна ситуація на паливному ринку має передусім зовнішні причини. Водночас ціни на пальне в Україні залишаються нижчими, ніж у низці сусідніх країн Європи”, – написала вона.
За словами Свириденко, для стабілізації ринку уряд реалізує комплекс заходів.
“Державна компанія Укрнафта реалізовуватиме пальне з мінімальною торговельною націнкою, формуючи орієнтир справедливої ціни на ринку в нинішніх умовах. Паралельно працюємо з іншими операторами паливного ринку та розраховуємо на їх відповідальну і зважену цінову політику”, – зазначила очільниця уряду.
Також вона доручила Антимонопольному комітету України та Держпродспоживслужбі посилити контроль за ціновою політикою операторів, щоб не допустити необґрунтованих націнок і ринкових маніпуляцій з боку окремих учасників ринку.
Крім того, вона доручила першому віце-прем’єр-міністру – міністру енергетики разом з Міноборони, Мінрозвитку, Мінекономіки та Нафтогазом приділити особливу увагу забезпеченню ключових сфер.
“Безумовним пріоритетом залишається забезпечення потреб сектору оборони. Водночас важливо гарантувати наявність пального та стабільність цін для аграріїв, а також достатній ресурс і цінову стабільність для громадського транспорту. Також працюємо з міжнародними партнерами над збільшенням обсягів імпорту пального на український ринок”, – резюмувала Свириденко.
Свириденко повідомила про початок ямкового ремонту доріг
В Україні розпочали базаві ямкові ремонти доріг на міжнародних та національних трасах, включно з прифронтовими регіонами. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко у середу, 4 березня.
Відповідні заяви озвучили під час наради з питань ремонтів автомобільних доріг з віце-премʼєр-міністром з відновлення України Олексієм Кулебою та головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергієм Сухомлином.
“Уже розпочаті ямкові ремонти дорожнього покриття на міжнародних та національних трасах, в тому числі у прифронтових регіонах. Мова не про капітальні роботи, а про базову безпеку і проїзність. Погодні умови дозволяють працювати ремонтним бригадам. Ремонти будуть виконані до 1 червня”, – уточнила Свириденко.
Уряд погодив виділити додаткові 3 млрд грн з резервного фонду держбюджету на забезпечення ямкових ремонтів автошляхів у прифронтових регіонах та доріг загального користування державного значення з високою інтенсивністю руху.
Днями прем’єрка повідомила про старт позачергового відновлення дорожнього покриття загальною площею понад 3,5 млн кв. метрів.
Шмигаль пояснив причину серйозних пошкоджень Дружби
Внаслідок атаки російського дрона на нафтопровід Дружба всередині системи сталося масштабне пошкодження обладнання через займання 25 тис. кубометрів нафти. Про це заявив міністра енергетики Денис Шмигаль у вівторок, 3 березня, передає Інтерфакс-Україна.
“Велика частина внутрішнього обладнання нафтопроводу, різноманітних датчиків, іншого обладнання всередині нафтопроводу була пошкоджена температурним режимом. Цього не видно ззовні, але це великий обсяг роботи. Зараз Нафтогаз завершує дефектацію”, – зазначив Шмигаль.
Після завершення дефектації буде зведено кошторис, необхідний для ремонту, час та засоби, “щоб це відремонтувати і мати можливість далі фізично управляти цим нафтопроводом”.
Глава відомства нагадав, що російський дрон влучив в один з найбільших резервуарів, в якому на час влучання було 25 тис. куб. м нафти.
“Частину цієї нафти вже в момент, коли вона горіла, качали в труби, аби уникнути великої техногенної та екологічної катастрофи. Нафта фактично була в киплячому стані”, – пояснив Шмигаль.
До наступного опалювального сезону підключать 1,5 ГВт когенерації – прем’єр
В Україні до наступного опалювального сезону очікується введення в роботу 1,5 ГВт когенераційних установок, зокрема, близько 400 МВт – державними підприємствами. Про це заявила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко за підсумками засідання РНБО, присвяченого підготовці до опалювального сезону, передає Укрінформ.
“Наразі планується до початку наступного опалювального сезону введення 1,5 ГВт (когенерації – ред.): близько 400 МВт – державними підприємствами, 330 МВт – за результатами раніше проведених конкурсів на будівництво генерації. Решта – це буде бізнес”, – зазначила Свириденко.
За її словами на засіданні РНБО розглядалося питання подальшого спрощення умов для підключення нової генерації, щоб стимулювати бізнес активніше це робити.
Крім того, учасники засідання заслухали плани стійкості регіонів, в тому числі прифронтових громад і великих міст. За словами Свириденко, Київ не подав свого плану стійкості, тому столиці дали тиждень на представлення документа.
Окремо Свириденко зупинилася на захисті енергооб’єктів. Так, свої плани захисту інфраструктури представили Група Нафтогаз, НЕК “Укренерго”, ТОВ “Оператор ГТС України”.
“Є розуміння, що нам треба захищати й підстанції 35 кВ, 110 кВ, 150 кВ на рівні областей. Найбільша частина видатків має бути спрямована на цей захист”, – наголосила вона.
Кабмін виділив 16 млрд грн на пасажирські залізничні перевезення
Уряд виділив 16 млрд грн із резервного фонду для фінансування механізму держзамовлення на внутрішні пасажирські залізничні перевезення. Розпорядження оприлюднено на Урядовому порталі.
Міністерству фінансів доручено здійснити рівномірне поквартальне фінансування зазначених видатків на безповоротній основі за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Нафтогаз отримав нову наглядову раду
Уряд призначив оновлений склад наглядової ради НАК Нафтогаз України на підставі подання номінаційного комітету. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у понеділок, 2 березня.
Відбір відбувся з дотриманням повної, відкритої, конкурентної процедури – з урахуванням професійних заслуг кандидатів.
Наглядова рада складається з шести членів.
До списку незалежних міжнародних членів увійшли Роберт Шлешинський, Ерік Расмуссен, Данкан Найтінгейл, Тор Мартін Анфіннсен. Усі вони фахівці з багаторічним досвідом роботи в енергетичному секторі, пояснила премʼєрка.
Роберт Шлешинський (Польща) – експерт із корпоративного управління та енергетики.
Ерік Расмуссен (Данія) – експерт у сфері фінансування енергетики та інфраструктури, зокрема в ЄБРР. Працював над реформою корпоративного управління державних підприємств України, зокрема в НАК Нафтогаз України.
Данкан Найтінгейл (Канада) – фахівець спеціалізується на операційному управлінні видобуванням і розвитку енергетичних активів. Очолював наглядову раду ПАТ Укрнафта, зокрема впроваджував практики ОЕСР.
Тор Мартін Анфіннсен (Норвегія) – обіймав керівні посади в норвезькому енергетичному гіганті Equinor. Як чинний член наглядової ради НАК Нафтогаз України, експерт забезпечує безперервність управління та впровадження європейських стандартів.
Тоді як Україну у наглядовій раді представляють Анна Артеменко – заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, та Костянтин Мар’євич – державний секретар Кабінету Міністрів.
Раніше стало відомо, що уряд затвердив план щодо перезавантаження енергосектору України. Першочерговим завданням стане затвердження нової наглядової ради НАЕК Енергоатом.
Як відомо, такі дії пов’язані з операцією Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Свириденко виключила бюджетну “катастрофу” у квітні
Перший транш у межах європейського кредиту Україна очікує вже у квітні. Тоді як найближчим часом до бюджету надійдуть $1,5 млрд від МВФ для покриття дефіциту та збереження макрофінансової стабільності. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час “години запитань до уряду” у Раді в п’ятницю, 28 лютого.
“Рада директорів МВФ затвердила нову 4-річну програму з розширеного фінансування обсягом $8,1 млрд. Ми найближчими днями очікуємо, що перший транш близько $1,5 млрд надійде в державний бюджет і кошти будуть спрямовуватися якраз на бюджетну підтримку, на перекриття дефіциту бюджету і на підтримку макрофінансової стабільності”, – зазначила глава уряду.
Свириденко зауважили, що без програми МВФ не буде кредиту від Європейського Союзу на 90 млрд євро, перший транш якого очікується в квітні 2026 року.
“Жодної катастрофи в квітні ми не очікуємо, втім, нам необхідно виконати свою домашню роботу”, – додала премʼєрка.
Уряд почав підготовку до весняних паводків
Уряд вже готує механізм підтримки людей і громад у разі підтоплень навесні. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм за підсумками наради з підготовки до весняних паводків в четвер, 26 лютого.
“За прогнозами, у центральних областях початок паводків очікується вже з кінця березня. Потенційна небезпека – передусім для цих регіонів. Складнішою ситуація може бути в Карпатському регіоні та на Одещині. В усіх областях працюють ситуаційні центри. Забезпечено постійний обмін інформацією між ОВА та ДСНС, а також цілодобовий моніторинг гідрологічної обстановки”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що ДСНС та головам обласних військових адміністрацій (ОВА) доручено сформувати резерви необхідної техніки, пального та обладнання для оперативного реагування і ліквідації можливих наслідків.
“Готуємо також механізм підтримки людей і громад у разі підтоплень. Створюємо Комісію з ліквідації наслідків, допомоги постраждалим, виплати грошової допомоги, зокрема на оздоровлення дітей, та додаткової підтримки вразливих груп”, – додала очільниця уряду.