Словаччина знову заблокувала ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд Словаччини вважає, що програма RePowerEU, що передбачає припинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, може негативно вплинути на економіку країни. Влада Братислави висловлює занепокоєння щодо цін на енергію та енергетичної безпеки. Словаччина поки залишається на своїй позиції і продовжує блокувати санкції, проте готова до діалогу з Єврокомісією для знаходження компромісу. Угорщина також не підтримує обмеження імпорту російських енергоносіїв.
Позначка: Імпорт
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках угоди про вільну торгівлю. Зокрема, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю, цукор, ячмінь та м’ясо птиці. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до Європи без мит. Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною охоплює 40 товарів і має бути затверджена державами-членами ЄС. Внаслідок цих змін, Україна може зберігати високий рівень експорту до Європи, але за оцінками НБУ, країна може втратити певну суму грошей через відновлення квот на агропродукцію.
-
Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі
Європейська комісія уклала принципову угоду з Україною щодо перегляду угоди про зону вільної торгівлі. Ця угода встановлює нові правила для торгівлі між Україною та ЄС. Нова угода призведе до обмежень для України у порівнянні з попередньою угодою, але вона краща, ніж могла б бути. Угода передбачає збільшення квот для деяких продуктів, а також повну лібералізацію для інших. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до ЄС. Угода також враховує чутливість сільськогосподарських секторів обох сторін. Важливою частиною угоди є забезпечення рівних умов для гри та захисту ринків ЄС. Проте, є спроби захистити ринки ЄС в разі негативного впливу імпорту з України. Угода є кроком до наближення України до ЄС, а також може призвести до дефіциту меду в ЄС, якщо не буде закуплено український мед.
-
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві. -
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба. -
Трамп відклав санкції проти Росії, а ЄС продовжив обмеження за Крим
Президент США Дональд Трамп вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії до підписання угоди про припинення війни в Україні. Європейський Союз продовжує санкційний тиск на РФ через анексію Криму. У той же час, внутрішній розкол у ЄС виявляється в питанні санкцій проти Росії, зокрема Угорщина виступає проти нових енергетичних обмежень. Санкції ЄС передбачають заборону на ввезення товарів з Криму та інші обмеження для російських компаній.
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Європейська комісія планує відмовитися від використання російського викопного палива та поступово вийти з залежності від російської ядерної продукції. Це стане можливим завдяки новим заходам, які будуть запропоновані цього тижня. Європейські країни вже сплатили понад €200 мільярдів за паливо з Росії після її вторгнення. Постачання вугілля та нафти під санкціями, а газ будуть повністю припинені до 2027 року, але ядерне паливо залишається проблемою. Єврокомісія прагне повністю позбутися російського ядерного палива до 2030-х років, але для цього потрібні значні інвестиції та час. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін через негативні наслідки, які вони можуть мати на енергетичний ринок.
-
Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі
Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу. -
Зеленський звільнив від мит і ПДВ оптоволокно для дронів
Президент Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість оптоволокна, волоконно-оптичних джгутів і кабелів, що використовуються для виробництва дронів. Про це повідомила пресслужба парламенту в п’ятницю, 13 червня.
Безпілотники на оптоволокні стійкі до засобів радіоелектронної розвідки та боротьби й мають критичне значення для Сил оборони України, але оптичні компоненти здебільшого імпортуються в Україну. Скасування мит дозволить зменшити їхню собівартість. У Верховній Раді порахували, що звільнення від мита призведе до невеликих втрат державного бюджету (близько 30 млн гривень), але вони будуть компенсовані економією на державних закупівлях – понад 130 млн гривень у 2025 році.