Фінансова допомога – Сторінка 3

Фон дер Ляєн зробила заяву про €90 млрд для Києва

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що Євросоюз надасть Україні фінансову допомогу, навіть якщо рішення блокується Угорщиною. Про це стало відомо після засідання Європейської ради, повідомляє Главком у п’ятницю, 20 березня.

Коментуючи ситуацію щодо кредиту для України на €90 млрд, фон дер Ляєн зазначила, що “рішення було ухвалене Європейською радою у грудні. За умови, що три країни не братимуть участі у цьому кредиті. Цю умову виконано. Кредит і далі заблокований, тому що один лідер не дотримується свого слова, але дозвольте повторити те, що я вже сказала в Києві: ми надамо цю підтримку так чи інакше”.

Раніше прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні несподівано висловила розуміння позиції угорського прем’єра Віктора Орбана, який призупинив надання кредиту на €90 млрд.

Орбан зірвав економічний порядок денний саміту ЄС

Норвегія надасть Україні 200 млн доларів

Норвегія надасть Україні 200 млн доларів через проєкт Світового банку PEACE. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у середу, 18 березня.
“Вітаємо рішення Норвегії надати 200 млн доларів бюджетної підтримки Україні через проєкт Світового банку PEACE. Щиро вдячні за цей своєчасний внесок для збереження макрофінансової стабільності та безперервної роботи ключових державних послуг – це приклад лідерства Норвегії та її послідовної підтримки України в період великих викликів”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що від запуску програми в 2022 році проєкт PEACE в Україні вже мобілізував майже 52 млрд доларів, з яких 13,4 млрд доларів спрямовано на виплату пенсій.

Каллас закликала “дотиснути” Угорщину щодо кредиту Україні

Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас закликала Угорщину виконати узгоджені раніше домовленості щодо кредитної підтримки України на 2026-2027 роки, попри вето Будапешта на запуск 90-мільярдного кредиту. Про це повідомляє Укрінформ у понеділок, 16 березня.
“Мова про впровадження рішень, котрі вже були схвалені усіма лідерами, зокрема й Угорщини”, – наголосила вона, відповідаючи на запитання, як ЄС планує діяти на тлі вето Угорщини на запуск кредиту для України у 90 млрд євро.
Дипломат додала, що лідери ЄС – президент Євроради Антоніу Кошта та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн – займаються цим питанням.
“Наприкінці тижня відбудеться засідання Європейської ради. Є надія, що ми дотиснемо Угорщину, щоб та дотрималася угод, на які вона погодилася”, – додала Каллас.
Нагадємо, Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не відновиться транзит російської нафти до Угорщини трубопроводом Дружба.
Раніше Сіярто заявив, що Україна нібито втручається в майбутні парламентські вибори в Угорщині, не дозволяючи відновити постачання нафтопроводом Дружба.

Зеленський порівняв Орбана з Путіним

Президент України Володимир Зеленський порівняв дії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана з політикою російського диктатора Володимира Путіна. Про це свідчить його заява українського лідера в інтерв’ю Politico.
За його словами, між Путіним і Орбаном є лиш одна відмінність – останній поки що не застосовує безпілотники чи війська проти України, але блокує підтримку.
Орбан від початку повномасштабного вторгнення РФ блокує всі санкції проти Москви, перешкоджає транзиту зброї через Угорщину та військовій допомозі Україні, додав глава української держави.
“Він блокує гроші, блокує зброю, блокує наш шлях до ЄС, наш шлях життя. І також він поширює російські наративи”, – заявив президент.
Зеленський також відповів на уточнювальне запитання, чи є Орбан союзником Путіна.
“Так, звісно. Він стоїть на боці російського лідера. Робить те саме – блокує все для України. Єдине, чого він сьогодні не робить – не атакує наші території ракетами чи дронами і не спрямовує своїх солдатів”, – зауважив президент України.
Він додав, що нині не спілкується з Орбаном, але передав запрошення на зустріч через словацького прем’єра Роберта Фіцо, з яким говорив 27 лютого.
“Я запросив його, і він (Фіцо – ред.) сазав: “Так, нам потрібно призначити дату”, а потім зник, – зазначив Зеленський. Він також зазначив, що зустріч може відбутися у двосторонньому або тристоронньому форматі, але поки конкретних домовленостей немає”, -додав Зеленський.

ЗМІ дізнались про план ЄС надати Україні €30 млрд

Україна отримає 30 млрд євро від країн Балтії та Північної Європи на свої військові потреби, навіть якщо Угорщина та Словаччина продовжуватимуть блокувати раніше схвалену позику ЄС позику в розмірі 90 млрд євро. Про це повідомило Politico з посиланням на джерела у середу, 11 березня. “Але якщо обидві сторони відмовиться відступити, країни Балтії та Північної Європи мають план дати Україні достатньо грошей, щоб вона протрималася протягом першої половини цього року”, – пише видання з посиланням на двох європейських дипломатів.
Стверджується, що мова йде про двосторонні позики, отож вони не потребуватимуть схвалення усіх країн ЄС.
Журналісти пишуть, що ідея надання індивідуального фінансування Україні країнами-членами вже обговорювалася до грудневого саміту, на якому всі лідери країн-членів ЄС погодилися продовжити надання однієї позики ЄС. Варіант індивідуальних позик тоді вважався неприйнятним, оскільки він підривав солідарність ЄС з Україною та оголював глибокі розбіжності в блоці. Але якщо Орбан відмовиться зняти блокування позики, це може бути єдиним шляхом вперед.
“Розрахунок як у Києві, так і в Брюсселі полягає в тому, що якщо Орбан програє вибори, лідер опозиції Петер Мадяр може бути більш схильним до схвалення кредиту Україні, особливо якщо трубопровід Дружба буде відремонтовано або якщо Угорщина отримає якийсь інший “пряник” від ЄС… Хоча Мадяр робив критичні заяви щодо України під час виборчої кампанії та, як і Орбан, виключав постачання військ чи зброї, він також визнав Росію агресором у війні. Дипломати сказали, що сподіваються, що його мотивує бажання звільнити заморожені кошти ЄС для Угорщини”, – вказано у публікації.
Натомість Фіцо, який підтримує Орбана у блокуванні позики, Брюссель вважає меншою перешкодою, заявили виданню два інших чиновники ЄС.
“Фіцо зустрівся з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Парижі у вівторок на полях саміту з ядерної енергетики та, схоже, відмовився від своєї войовничої позиції… Посадовець ЄС заявив, що коли справа доходить до переконання Фіцо взятися за справу, “ми досягаємо мети”, – зазначається в статті.
Як відомо, 20 лютого Угорщина заблокувала 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європарламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Тим часом в Брюсселі заявили, що підготують 90 млрд євро Україні, попри вето Угорщини.

Україна погодилась на зобов’язання за програмою МВФ

Україна погодилась взяти на себе зобов’язання у рамках нової програми розширеного фінансування (EFF) від Міжнародного валютного фонду загальним обсягом 8,1 млрд доларів. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
У програмі МВФ одним з перших “структурних маяків” на кінець березня було сказано “прийняти пакет податкових змін на 2026-2027 роки”.
За словами Железняка, Україна вже виконала наступні вимоги:

ухвалено державний бюджет на 2026 рік, який відповідає параметрам програми МВФ;

видано постанову, яка забезпечує рівні умови для платників податку на додану вартість (ПДВ) під час участі в державних закупівлях;

до парламенту подано законопроєкт зі змінами до Кодексу законів про працю, який оновлює поняття “трудових відносин” відповідно до міжнародних стандартів.

Водночас у процесі виконання перебувають наступні “структурі маяки”:

будь-які несистемні банки, які переходять у державну власність, не капіталізуватимуться за рахунок фіскальних ресурсів і будуть передані до ФГВФО для виведення з ринку у разі порушення пруденційних вимог;

до кінця лютого 2026 року, згідно програми, заплановано впровадження рекомендацій, зазначених в MEFP ¶51, для посилення процесу номінації до наглядових рад державних банків.

Крім того, до кінця березня 2026 року, згідно програми, планується ухвалити пакет податкових заходів на 2026-27 роки. Це передбачає:

оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;

скасування податкової пільги на імпорт у маловартісних поштових відправленнях до 150 євро;

запровадження назавжди підвищеного військового збору 5%;

скасування звільнення від ПДВ для ФОП з 1 січня 2027 року, що перевищує загальний поріг реєстрації з ПДВ, який буде помірно підвищено, але не перевищуватиме 4 млн гривень.

Також нова програма передбачає призначення нового постійного голови Державної митної служби України.

ЄІБ заявив про рекордне фінансування України

Європейський інвестиційний банк у 2025 році виділив Україні на проєкти в різних сферах 1,5 млрд євро нового фінансування. Про це йдеться у релізі ЄІБ, повідомляє Укрінформ.
“У 2025 році Група ЄІБ забезпечила 1,5 млрд нового фінансування на проєкти в енергетиці, інфраструктурі, підтримку малого та середнього бізнесу та просування євроінтеграції”, – мовиться в повідомленні.
Кошти передали на підтримку енерго-, тепло- та водопостачання. Торік фінансування було рекордним із початку повномасштабного вторгнення.
Серед торішніх проєктів – угода із НАК Нафтогаз України на 300 млн євро для закупівлі газу.
За Програмою відновлення було виділено 100 млн євро на реконструкцію водної та соціальної інфраструктури у понад 150 громадах. Стільки ж було виділено на проєкт із відновлення водопостачання.
Загалом із 2022 року ЄІБ виділив Україні 4 млрд євро для зміцнення критичної інфраструктури, забезпечення безперебійного надання муніципальних послуг, підтримки економічної активності.
У 2026 році серед пріоритетів підтримки для ЄІБ залишається енергетична стійкість; буде посилено підтримку соціальної та муніципальної інфраструктури, технічну допомогу в процесі євроінтеграції України.

У ЄП підписали кредит для України на 90 млрд євро

Президент Європарламенту Роберта Мецола підписала європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Про це вона повідомила у соцмережі Х у вівторок, 24 лютого.
“Щойно підписала кредит на підтримку України у розмірі 90 млрд євро від імені Європарламенту”, – написала вона.
За словами Мецоли, цей фінансовий ресурс буде використани “для продовження надання основних державних послуг; підтримки сильної оборони України; для захисту нашої спільної безпеки та свободи; для досягнення справжнього та тривалого миру і для закріплення майбутнього України в Європі”.
Тим часом президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції в Києві заявила, що Євросоюз забезпечить європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки у той чи інший спосіб.
“Дозвольте мені чітко зазначити, що рішення про цей кредит уже було прийнято. Країни-члени дали свою згоду. Це слово неможливо порушити, тому ми забезпечимо кредит у той чи інший спосіб. У нас є різні способи і ми скористаємося ними”, – запевнила вона.
Як відомо, 20 лютого Угорщина заблокувала 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європарламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Але в Брюсселі заявили, що підготують 90 млрд євро Україні, попри вето Угорщини.

ЄС підготує €90 млрд Україні, попри вето Угорщини

Рада ЄС у вівторок, 24 лютого, затвердить два законодавчих акти Євросоюзу про надання Україні кредиту у 90 млрд євро. Вони дозволять продовжити технічну роботу над кредитом навіть в умовах блокування Угорщиною третього законопроєкту, необхідного для завершення процесу. Про це повідомив європейський комісар Валдіс Домбровскіс, повідомляє Європейська правда.
За його словами, Єврокомісія продовжить готуватися надати Україні перший транш з кредиту в 90 млрд євро у квітні 2026 року, попри перешкоди з боку Будапешта.
“Найперше, що відбудеться завтра: завтра відбудеться фіналізація Регламенту щодо кредиту на підтримку України, і цей процес йде за планом”, – заявив Домбровскіс.
За його словами, затвердження цього документа 24 лютого “завершить політичне ухвалення рішень щодо кредиту на підтримку України”. Політичні дискусії нині точаться стосовно питання внесення поправок до багаторічної фінансової рамки – довгострокового бюджету Євросоюзу на 2021-2027 роки.
“Ці поправки потрібні для того, щоб Європейська Комісія могла фактично здійснити запозичення на рівні ЄС для надання цієї підтримки Україні”, – уточнив Домбровскіс.
Відмова Угорщини ухвалити зміни до довгострокового бюджету ЄС не створює негайної загрози, адже Єврокомісія має підготуватися до залучення коштів для України на міжнародних фінансових ринках.
“У грудні всі лідери ЄС, включно з прем’єр-міністром Угорщини, паном Орбаном, погодилися підтримати кредит – і, до речі, Угорщина разом зі Словаччиною та Чехією не бере участі в цьому фінансовому забезпеченні. Тому ми очікуємо, що вони дотримаються цієї угоди…
Ми воліли би почати виплати Україні вже на початку квітня”, – наголосив Валдіс Домбровскіс.
Як відомо, 20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала кредит у 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європейським парламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Туск відповів на “вето” Орбана на €90 млрд Україні

МВФ розгляне кредитну угоду для Києва на $8,1 млрд

Міжнародний валютний фонд (МВФ) планує найближчими днями розглянути нову кредитну програму для України на суму 8,1 млрд доларів США, що була погоджена на рівні персоналу. Це рішення може дозволити спрямувати більшу міжнародну підтримку на допомогу країні. Про це пише Reuters.

Згідно з інформацією ЗМІ, узгоджена програма покликана зміцнити економічну стабільність України та профінансувати ключові державні витрати в умовах тривалої війни з Росією. Якщо програма буде схвалена, вона замінить чинний кредитний механізм МВФ у розмірі 15,5 млрд доларів.

Як повідомила представниця фонду Джулі Козак, Україна виконала всі необхідні умови для розгляду нового кредиту, зокрема представила проєкт закону про трудовий кодекс і затвердила державний бюджет.

Очікується, що це рішення стане важливим сигналом для міжнародних партнерів, стимулюючи подальшу підтримку української економіки. Однак економічна ситуація залишається напруженою – зростання ВВП у 2025 році прогнозується нижче 2%.

Раніше наголошувалося, що фінансування України з боку МВФ перебувало під загрозою через нібито відсутність прогресу за “попередніми заходами” (Prior Actions). Йшлося про нову програму МВФ на 8,2 млрд дол. Це створювало критичні ризики, оскільки до успіху цієї програми прив’язаний безпрецедентний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який має замінити кошти від заморожених російських активів.

МВФ скасував попередні умови програми для України