Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС.
Позначка: Експорт
Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ
Компанії в Росії постали перед зростанням строків доставки товарів із Казахстану, Киргизстану, Грузії та Вірменії через посилення митного контролю. Обмеження стосуються переважно електроніки, автозапчастин та продукції подвійного призначення. Про це інформують росЗМІ.
Російський бізнес вже зазнає збитків і шукає альтернативні логістичні маршрути.
Зокрема за словами комерційного директора компанії “Импая Рус” Олексія Разумовського, контроль було посилено в Казахстані, Киргизстані, Грузії та Вірменії. Єдиною країною, де постачання не затримуються, наразі є Білорусь.
Особливо помітне зростання термінів фіксується через Казахстан.
“Якщо раніше вантажі з Казахстану прибували за 10-30 днів, то зараз ідуть півтора місяця”, – зазначив засновник Anderida Financial Group Олексій Тараповський.
Власник компанії “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив, що найбільших затримок зазнає електроніка, але також є випадки з автокомпонентами та іншими товарами. Комерційна директорка Novasmart Ольга Шоалл додала, що під особливим контролем перебуває продукція подвійного призначення.
Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу, зростанням транзиту в середньому на 30% у 2024 році та боротьбою з “сірими” схемами імпорту, повідомила Шоалл.
В умовах затримок бізнес розглядає альтернативні шляхи постачання, зокрема через Узбекистан, Туркменістан або Монголію, зазначає доцентка кафедри міжнародного бізнесу РЕУ ім. Г. В. Плеханова Анастасія Прикладова.
Втім, такі перебої можуть спричинити тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, особливо електроніки та запчастин, що позначиться на цінах. Передбачається, що ціни для споживача можуть зрости орієнтовно на 10%.
Співвласник компанії ПЕК Вадим Філатов додав, що перевізники втрачають до 20 тисяч рублів на день через простої на митниці. За його словами, вартість логістики зросла вже на 25% у річному вимірі.
Раніше ми повідомляли, що Росія обходить санкції Заходу та масово постачає авіаційні запчастини через треті країни – мова про щонайменше мільярд євро після початку повномасштабної війни.
“Два стільця” Грузії у війні Росії проти України
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві.
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба.
Китайські автовиробники експортують нові авто як вживані – Reuters
У Китаї розгорнувся скандал через схеми експорту “вживаних” автомобілів, які насправді є абсолютно новими. Китайські автовиробники, підтримуючись місцевою владою, протягом кількох років реєстрували нові автомобілі як вживані та відправляли їх на експорт у Росію, країни Центральної Азії й Близького Сходу. Це було зроблено для підвищення продажів і позбавлення надлишку авто, які не можна було продати на внутрішньому ринку через цінову війну. Такий підхід дозволяв автовиробникам фіксувати продажі, отримувати дохід, а місцевій владі – збільшення економічних показників. Ця практика підтримується багатьма місцевими урядами і спричинила збільшення обсягів експорту “вживаних” автомобілів, які насправді є новими. Така ситуація викликає критику через невідому частку фіктивних продажів і репутаційні ризики, але державна підтримка цієї практики продовжується для виконання економічних планів регіонів.
Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит
Російська енергетична компанія Інтер РАО зафіксувала зменшення обсягу експорту електроенергії на 4% через скорочення постачань до Китаю. Головний виконавчий директор компанії Сергій Дрегваль пояснив, що це пов’язано з обмеженнями на експорт енергії через зростання споживання на Далекому Сході і недостатні запаси гідроресурсів. У 2024 році компанія скоротила експорт на 17,6%, а Казахстан став найбільшим ринком для російської електроенергії. Крім того, Китай постачає Росії спецхімію та обладнання для військово-промислового комплексу.
Сербія зупинила експорт зброї до Ізраїлю
Президент Сербії Александар Вучич вирішив зупинити експорт зброї до Ізраїлю після акції солідарності з Палестиною в Белграді. Рішення було прийнято після засідання розширеного штабу Збройних сил Сербії. Вучич зазначив, що враховує не лише державну безпеку, а й безпеку працівників оборонної промисловості. Президент також заявив про намір поглибити стратегічне партнерство зі США, але висловив обурення щодо дій американців у Ірані. Раніше Сербія наростила експорт зброї до Ізраїлю, але тепер оголосила зупинку цього процесу. Крім того, російська розвідка звинуватила Сербію в поставках боєприпасів в Україну. Також варто зазначити, що в Сербії стався вибух на оборонному заводі, є постраждалі.
Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів
Іран поспішає вивозити нафту з країни через загрозу нових ударів з боку Ізраїлю та можливого приєднання США до військових дій у регіоні. Тегеран намагається розвантажити свої резервуари й продати нафту якнайшвидше. Після ізраїльських ударів по Ірану експорт нафти зросло на 44%, аналіз TankerTrackers.com показав. Іран вивозить максимальні обсяги нафти, щоб розподілити ризики та забезпечити безпеку постачань. Логістика полягає у швидкому зберіганні та вивезенні нафти, а також розосередженні танкерів. Іран готується до можливих ударів і заявив про готовність відповісти на атаки. Тривають переговори між країнами, але ситуація залишається напруженою.
Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%
У травні Китай суттєво зменшив експорт рідкісноземельних продуктів, зокрема магнітів, особливо до США, через торговельні суперечки між країнами. Попри заяви президента Трампа про вирішення проблеми, дані показують, що обмеження на експорт все ще існують. У травні Китай поставив рідкісноземельних товарів лише на $60 млн, що є найнижчим показником з 2015 року. Експорт до США впав найбільш – лише 46 тонн, що менше, ніж десята частина обсягів березня. Натомість, Німеччина й Вʼєтнам стали головними напрямками китайського експорту. Крім того, Китай скасував мита для найбідніших країн.
Доходи Росії від експорту нафти за травень значно скоротилися – МЕА
У травні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів зменшилися на 0,48 мільярда доларів порівняно з квітнем і становили 12,6 мільярда доларів. Експорт нафти та нафтопродуктів з РФ у травні також скоротився на 0,23 мільйона барелів на добу до 7,3 мільйона барелів на добу. Відвантаження російської нафти залишилося стабільним на рівні 4,7 мільйона барелів на добу, але було нижче на 0,02 мільйона барелів на добу у порівнянні з травнем 2024 року. Експорт нафтопродуктів також зменшився до 2,6 мільйона барелів на добу у травні порівняно з квітнем. Крім того, на саміті Великої сімки США відмовилися підтримати пропозицію зі зниження граничної ціни на російську нафту. Також відомо, що біля ОАЕ танкер Росії став учасником зіткнення з іншим судном.