Китай приховано надсилає Росії бойові двигуни для безпілотників під виглядом “промислових холодильних установок”, щоб обійти західні санкції. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Китайські двигуни, вироблені компанією Xiamen Limbach Aviation Engine Co., передають російському оборонному підприємству Купол як “промислові холодильні установки”.
Після того, як у жовтні 2024 року США та ЄС запровадили санкції проти Xiamen та кількох інших компаній, з постачанням запчастин почала працювати нова китайська фірма Beijing Xichao International Technology and Trade. Ця компанія передає деталі російській стороні, що підтверджується рахунками-фактурами, митними документами та внутрішнім листуванням Купола.
Згідно з внутрішнім документом компанії Купол, який опинився у розпорядженні агенції, цього року з Міноборони РФ укладено контракт на виробництво понад 6000 дронів Гарпія порівняно з 2000 торік. Станом на квітень 2025 року вони передали понад 1500 апаратів.
Росія щомісяця запускає майже 500 цих безпілотників по військових та цивільних об’єктах в глибокому тилу України, зазначає українська військова розвідка.
У Пекіні офіційно заперечили неналежне постачання до РФ товарів подвійного застосування.
Як ми вже писали, країни ЄС схвалили 18 пакет санкцій проти Росії. До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій, 34 нових суб’єктів, пов’язаних з ВПК Росії і Білорусі.
Китай розкритикував ЄС через санкції за підтримку Росії
Позначка: Експорт
Росія наростила експорт золота в Китай
Експорт дорогоцінних металів з Росії в Китай практично подвоївся в першій половині 2025 року. Це стало можливим завдяки рекордним цінам на золото, повідомляє інформагентство Bloomberg.
За даними від митної служби Китаю, імпорт до Китаю російських руд і концентратів дорогоцінних металів, включно із золотом і сріблом, зріс на 80% до 1 млрд доларів порівняно з аналогічним періодом торік.
Ціни на злитки цього року зросли приблизно на 28%, через геополітичні ризики й торговельну напруженість, а також закупівлі з боку центральних банків і біржових інвестиційних фондів.
Росію, другого за величиною виробника золота у світі з річним обсягом видобутку понад 300 тонн, відсторонили від західних торгових центрів – Лондона та Нью-Йорка – після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Банк Росії, раніше найбільший у світі центральний банк-покупець золота, не відновив великомасштабних закупівель, унаслідок чого Китай залишається одним із небагатьох великих ринків, що залишилися для країни.
Золотодобувачі в Росії також дістали підтримку завдяки зростаючому внутрішньому роздрібному попиту, який у 2024 році досяг рекордного рівня, оскільки росіяни звернулися до дорогоцінних металів для захисту своїх заощаджень.
Як ми вже писали, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у Фонді національного добробуту Росії із 150 млрд доларів, які були до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, залишилося 38 млрд доларів.
Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні
Китай збільшив експорт рідкоземів на 80%
У червні Китай збільшив експорт продукції з рідкісноземельних х елементів на 80% після травневого мінімуму за п’ять років. Постачання зросли до 3 808 тонн, свідчать дані митної служби, повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 18 липня.
Пік припав на фонове ослаблення державного експортного контролю, запровадженого у квітні на сім рідкісноземельних елементів, зокрема магніти для високотехнологічного виробництва.
Попри зростання обсягів, експорт залишається нижчим за рівні до торгових обмежень.
Країни G7 раніше закликали Пекін відновити обсяги постачання, щоб уникнути дефіциту магнітів, – критичних для електромобілів, смартфонів та оборонної промисловості.
Нещодавно Китай також зафіксував рекордний експорт рідкісноземельних матеріалів до найвищого показника з 2009 року. Це свідчить про зростання попиту з боку виробників магнітів поза межами Китаю.
Окремо Міністерство державної безпеки Китаю заявило про намір боротися з контрабандою рідкоземів, звинувативши неназвані іноземні структури в нелегальному трафіку через поштові канали.
Раніше стало відомо, що Китай відновив експорт рідкісноземельних магнітів на Захід.Втім, згодом експорт знизився на 61%.
До цього, китайський експорт до США впав на 34,5% порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням з лютого 2020 року, коли пандемія Covid-19 порушила торгівлю.
Китай збільшив експорт рідкоземів на 60%
Україна різко знизила темпи експорту зерна
З початку нового сезону Україна експортувала 486 тис. т зернових культур, що на 1,51 млн т менше, ніж у минулому році. Найбільше експортовано кукурудзи – 309 тис. тонн, що на 69,1% менше, ніж рік тому. Пшениці експортовано 172 тис. тонн, що на 76,5% менше, ніж у попередньому році. Експорт ячменю склав 2 тис. тонн, що на 99,2% менше порівняно з минулим роком. Жито поки що не експортували зовсім. Експорт борошна склав 1,7 тис. тонн, що на 37,0% менше, ніж торік.
В Україні знизився експорт зерна
Україна з початку нового сезону експортувала 486 тис. т зернових культур, що на 1,51 млн т менше, ніж рік тому. Найбільше експортовано кукурудзи – 309 тис. тонн, що менше на 69,1% порівняно з попереднім роком. Експорт пшениці склав 172 тис. тонн, що на 76,5% менше, ніж рік тому. Єчмінь експортували 2 тис. тонн, що на 99,2% менше, ніж рік тому. Жита поки що не експортували. Експорт борошна склав 1,7 тис. тонн, що на 37,0% менше, ніж торік.
Китай збільшив експорт рідкоземів на 60%
У червні експорт рідкісноземельних металів з Китаю досяг найвищого рівня з 2009 року, свідчить про зростаючий попит на ці матеріали для виготовлення потужних магнітів. КНР почала контроль за експортом цих матеріалів з початку квітня через торгове протистояння з США, але це не суттєво вплинуло на постачання постійних магнітів, які не включаються у митні дані. Експорт рідкоземельних металів зріс на 60% порівняно з попереднім роком і становив 7742 тонни. Китай виробляє близько 90% світових магнітів, але через контроль він втрачає частину ринку на користь Японії та Німеччини. Китай також зменшив експорт магнітів до США на 34,5% у порівнянні з попереднім роком.
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т.
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн.
Експорт нафти з Росії обвалився до мінімуму з лютого – ЗМІ
Постачання нафти з Росії досягло найнижчого рівня з лютого, бо переробка на НПЗ зростає швидше, ніж видобуток, що відбивається на обсягах експорту. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Морські поставки нафти в середньому становили 3,12 млн барелів на день за чотири тижні до 6 липня, що на 3% менше у порівнянні з аналогічним періодом до 29 червня.
Потоки впали до найнижчого рівня з тижня на 23 лютого, і скоротилися на 200 000 барелів на день з березня.
За порівняльний період видобуток збільшився приблизно на 60 000 барелів на день, що становить одну третину від запланованого збільшення виробництва Москвою в рамках цільового показника видобутку ОПЕК+. Тим часом переробка зросла на 140 000 барелів на день.
Збільшення видобутку в рамках угоди ОПЕК+ обмежене глибшими скороченнями, які Росія зобов’язалася здійснити компенсацію за минуле надвиробництво.
Чотиритижневе середнє значення згладжує великі коливання в щотижневих показниках, даючи чіткіше уявлення про базові тенденції в потоках нафти.
Як ми вже писали, доходи РФ від експорту нафти та нафтопродуктів у травні 2025 року знизилися через падіння цін на 0,48 мільярда доларів до квітня до 12,6 мільярда доларів.
Нафтові доходи РФ впали на 30%
Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі
Європейська комісія уклала принципову угоду з Україною щодо перегляду угоди про зону вільної торгівлі. Ця угода встановлює нові правила для торгівлі між Україною та ЄС. Нова угода призведе до обмежень для України у порівнянні з попередньою угодою, але вона краща, ніж могла б бути. Угода передбачає збільшення квот для деяких продуктів, а також повну лібералізацію для інших. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до ЄС. Угода також враховує чутливість сільськогосподарських секторів обох сторін. Важливою частиною угоди є забезпечення рівних умов для гри та захисту ринків ЄС. Проте, є спроби захистити ринки ЄС в разі негативного впливу імпорту з України. Угода є кроком до наближення України до ЄС, а також може призвести до дефіциту меду в ЄС, якщо не буде закуплено український мед.