Глава Росії Володимир Путін заявив, що вилучення західними країнами російських золотовалютних резервів, мовляв, прискорить регіоналізацію платіжних систем і матиме позитивний ефект для глобальної економіки. Його цитують росЗМІ.
“Постійно говорять про те, що збираються наші гроші вкрасти. Але щойно це станеться, рух у бік регіоналізації платіжних систем прискориться і набуде, без жодних сумнівів, незворотного характеру. А це загалом корисно для світової економіки. Можливо, за це й варто заплатити”, – сказав Путін.
Він також заявив, що з юридичного погляду правильніше називати такі дії не “крадіжкою”, а “грабунком”.
“Базова освіта у мене юридична. Крадіжка – це таємне викрадення майна. А тут усе відбувається відкрито, отже, це грабіж”, – вважає господар Кремля.
За його словами, Росія продовжить розвивати власні інструменти для міжнародних фінансових розрахунків.
Окремо Путін акцентував на обмеженості співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема Світовим банком, звинувативши у “політичній заангажованості”. Він наголосив, що Москва послідовно знижує залежність від західних економічних структур.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Заходу запровадили санкції проти Центрального банку РФ і Фонду національного добробуту, заморозивши активи, розміщені у державах G7. Станом на початок 2022 року, за даними Центробанку РФ, міжнародні резерви Росії становили: $207 млрд у євро, $67 млрд у доларах США, $37 млрд у британських фунтах і ще $64 млрд в інших валютах, зокрема японській ієні, канадському та австралійському доларах.
У 2024 році країни G7 погодили механізм використання прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України: ці кошти спрямують на погашення кредиту для Києва на суму близько $50 млрд.
У березні 2025 року група сенаторів США з обох партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа вжити рішучіших заходів. Вони запропонували не обмежуватися лише прибутками, а передати Україні всю заморожену суму – понад $300 млрд – та переконати союзників у G7 зробити так само.
Раніше повідомляли, що Росія у межах угоди з США може віддати 300 млрд доларів заморожених активів на відновлення України.
Позначка: Економіка
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві.
США підписали торгову угоду з Китаєм – Трамп
США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час виступу в Білому домі пізно ввечері 26 червня.
“Ми тільки що підписали угоду з Китаєм”, – заявив голова Білого дому.
За його словами, Америка тепер планує підписати таку ж угоду й з Індією.
Водночас він зазначив, що Вашингтон не обов’язково буде домовлятися зі всіма країнами. Окремим країна просто надішлють повідомлення: “Тепер ви платите мита 25-45%”.
“Це простий спосіб зробити це. Однак мої люди не хочуть діяти так. Вони прагнуть укласти більше угод, ніж я б зробив”, – запевняє Трамп.
Державний борг України виріс на мільярд доларів
Протягом травня Україна наростила свій державний борг на мільярд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 26 травня.
“Протягом травня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 34,88 млрд гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 1,00 млрд доларів”, – йдеться в повідомленні.
Станом на 31 травня державний та гарантований державою борг України становив 180,97 млрд доларів. За даними відомства, державний та гарантований державою зовнішній борг складає 5 584,80 млрд гривень. Тобто – 74,31% загальної суми державного та гарантованого державою боргу. У перерахунку – це 134,48 млрд доларів. Державний та гарантований державою внутрішній борг на рівні 1 930,41 млрд гривень. Що відповідає 46,48 млрд доларів.
Також, за даними документа, станом на 31травня:
Державний борг України становив 7 239,17 млрд гривень, або 174,32 млрд доларів. Державний зовнішній борг становив 5 387,51 млрд гривень), або 129,73 млрд доларів. Державний внутрішній борг становив 1 851,66 млрд гривень, або 44,59 млрд доларів.
“Гарантований державою борг України становив 276,04 млрд гривень (3,67%), або 6,65 млрд доларів”, – інформує документ.
З чого складається гарантований державою борг України. Це зокрема:
Нагадаємо, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.
Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ
У січні-травні 2025 року Китай експортував до Росії картоплі на 36,8 млн доларів. Це майже у 13 разів більше проти аналогічного періоду 2024 року, коли обсяг постачань становив 2,9 млн доларів. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
Так, у травні постачання сягнули 14,6 млн доларів, що значно більше, ніж 1,9 млн доларів у травні торік, і перевищили квітневий показник в 11,2 млн доларів.
За результатами п’яти місяців Росія піднялася з шостого на друге місце серед найбільших імпортерів китайської картоплі, поступившись лише Киргизстану (94 млн доларів).
Зростання імпорту в РФ зумовлене різким скороченням власного виробництва картоплі. У 2024 році урожай знизився майже на 12% – з 20,2 млн тонн до 17,83 млн тонн. Зокрема, в агропідприємствах виробництво скоротилося з 5,23 млн до 4,35 млн тонн, тоді як у фермерів – з 3,4 млн до 2,95 млн тонн.
На тлі дефіциту ціни на картоплю в РФ стрімко зросли – за даними Росстату, з початку року продукт подорожчав майже у 1,6 раза, очоливши зростання на ринку плодоовочевої продукції.
Ресурси для зростання економіки РФ вичерпано
Голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна заявила про вичерпання ресурсів, які допомагали економіці країни рости під час війни з Україною та санкцій. Вона наголосила, що ресурси, такі як робоча сила, виробничі потужності та гроші Фонду національного добробуту, вичерпані. Економічні показники Росії погіршуються: безробіття на історичному мінімумі, масова еміграція та нестача кадрів. Виробництво стрімко сповільнюється, а прибутки бізнесу падають. Мінекономіки Росії також підтвердило сповільнення економічного зростання. Експерти прогнозують, що країна може знаходитися на межі рецесії. Набіулліна закликала до переходу до “нової моделі зростання”, яка ґрунтується на підвищенні продуктивності праці та розвитку несировинних галузей. Однак санкції ускладнюють доступ до технологій та інвестицій, що ускладнює виход з кризи. Експерти вважають, що економіці Росії може допомогти реорієнтація на внутрішні розробки та співпраця з Китаєм, але є й ризики залежності від інших країн та санкцій.
Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва висловила обурення щодо ударів США по Ірану, стверджуючи, що це може призвести до ширших наслідків, ніж тільки у сфері енергетики. Вона підкреслила, що це створює нові ризики та невизначеність, яка може вплинути на глобальну економічну ситуацію. Георгієва зауважила, що хоча основна реакція спостерігалася на ринку енергоресурсів, можливі також вторинні та третинні наслідки. Зазначивши, що погіршення ситуації може вплинути на економічні перспективи великих країн, вона попередила про можливе зниження прогнозів зростання світової економіки. Також в новинах згадується про проведення військової операції Ізраїлем проти іранських об’єктів, пов’язаних із ядерною програмою Ірану, а також про удари американських ВПС по ядерних об’єктах в Ірані за підтримки президента Трампа.
Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік
У 2024 році товарообіг між Україною та Німеччиною вперше перевищив обсяги торгівлі ФРН з Росією. Цю інформацію надала радник із економічних питань у посольстві України у Берліні Віталій Іващук, посилаючись на статистику Німеччини. Він зазначив, що торговельні відносини між Україною та Німеччиною активно розвиваються на різних рівнях, включаючи міждержавні, міжрегіональні та міжміські партнерства. Співпраця у таких сферах, як відновлення, енергетика, IT та оборонно-промисловий комплекс, вважається найбільш перспективною для розвитку двосторонніх відносин.
Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії
Швейцарія скасувала економічні санкції проти Сирії, включаючи обмеження щодо центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Асада у 2024 році з метою підтримки економічного відновлення та мирного політичного переходу. Водночас, санкції проти осіб та установ, пов’язаних із попереднім урядом, залишаються в силі. Після цього рішення Швейцарія повністю скасувала деякі торгові та фінансові обмеження, вилучивши зі списку 24 організації, включаючи Центральний банк Сирії. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни знаходиться у бідності.
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Глава Сбербанку РФ Герман Греф під час виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі висловив занепокоєння станом російської економіки, назвавши його “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, нестабільний курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші посадовці також визнали складну ситуацію в економіці, зазначивши, що країна може опинитися на межі рецесії. Президент Володимир Путін висловив упевненість у досягненні переходу до збалансованого зростання та запобіганні рецесії. Він закликав до обережного пом’якшення грошово-кредитної політики та ретельно продуманої бюджетно-податкової стратегії для підтримки економічного зростання.