Бізнес – Сторінка 4

Податкова виявила нереалістично низькі виторги у 15 тисяч ресторанів

Галузь ресторанного бізнесу в Україні за 2025 рік задекларувала 246,7 млрд гривень виторгу, що на 21,7% більше, ніж 2024 року. При цьому окремі заклади харчування показують нереально низькі виторги. Про це повідомила Державна податкова служба.

Загалом сфера ресторанного господарства в Україні налічує понад 43 тис. суб’єктів господарювання, які працюють більш ніж на 51 тис. об’єктів.
Середньоденний виторг у галузі зріс із 553,8 млн гривень до 675,9 млн гривень, а середній чек по країні становить 303 гривні.

Приріст виручки виглядає так:

ресторани – 26,9%,

закусочні – 25,9%,

кафе – 20,5%.

Проте, в ДПС наголосили, що деякі підприємці намагаються прикритися важкою ситуацією в країні, щоб виправдати “тіньову” історію в ресторанному бізнесі. Так, близько 15 тисяч закладів декларують менше 50 тисяч гривень виторгу на місяць на один об’єкт.

“Такий рівень виторгу об’єктивно не може покрити витрати на оренду, зарплати, комунальні послуги і закупівлю продуктів. Це може свідчити про штучне заниження доходів або неповну фіскалізацію операцій”, – зазначили в податковій.

Також за 2025 рік було проведено понад 7,3 тис. фактичних перевірок, застосовано штрафів на 117,5 млн гривень, виявлено 389 випадків неоформлених працівників.

Зокрема, серед порушень:

фіксується поширена практика, коли в одному ресторані працює кілька юридичних осіб із різними системами оподаткування. Наприклад, одна компанія продає алкоголь на загальній системі, а інша – страви на спрощеній. Таким чином це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання, уникати сплати ПДВ і занижувати реальні обсяги доходів;

незастосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО);

видача фальшивих фіскальних чеків;

стимулювання клієнтів платити готівкою без проведення через касу.

У Берліні відбулася ексклюзивна прем’єра The Portal of Force за участю Кевіна Спейсі та Ельвіри Патерсон

16 лютого в Берліні відбулася закрита прем’єра пілотного випуску саги “Holiguards Saga — The Portal of Force”. Довгоочікуваний показ пройшов у форматі ексклюзивного заходу в ASTOR Film Lounge Berlin.
Прем’єра відбулася в преміальному кінотеатрі. Формат заходу передбачав запрошених гостей та офіційний дрес-код — black tie, що підкреслював урочистий характер події.
Показ відбувся в період проведення The Berlin International Film Festival — однієї з ключових міжнародних кіноподій, яка поряд із фестивалями в Каннах і Венеції традиційно входить до числа найзначніших у Європі. Що відомо про Holiguards Saga — The Portal of Force Holiguards Saga виходить на міжнародний рівень
«Holiguards Saga — The Portal of Force» — пілотний випуск масштабної франшизи, що розвивається як незалежне кіно. За даними джерел, проєкт отримав пропозиції про партнерство від кількох міжнародних інвесторів, і наразі тривають переговори щодо зйомок ще кількох частин саги.
Режисером фільму виступив Кевін Спейсі, для якого ця робота стала першою режисерською постановкою за останні двадцять років. Він також виконав одну з ключових ролей. До акторського складу увійшли відомі голлівудські зірки: Dolph Lundgren, Tyrese Gibson, Brianna Hildebrand, Disha Patani, Swen Temmel, Lado Okhotnikov, Harry Goodwins та Sonia Pim Couling.
Проєкт називають знаковим для кар’єри Спейсі. Низка журналістів зазначає, що саме Ельвіра Патерсонвідіграла ключову роль у поверненні Кевіна Спейсі до великого кіно. Про що The Portal of Force Події «Holiguards Saga — The Portal of Force» розгортаються в недалекому майбутньому. У центрі сюжету — протистояння двох давніх орденів: Holiguards, які відстоюють свободу, та Statiguards, що виступають за жорсткий контроль і дисципліну. Їхня прихована війна точиться за долю людства та контроль над потужною космічною енергією.
У центрі історії — жінка, донька лідерів ворогуючих сил, яка може стати ключем до миру або до руйнування. Головну героїню, Джессіку, зіграла відома боллівудська акторка Disha Patani.
Продюсерами виступили Ельвіра Патерсон і Vadim Degtyarev. Elledgy Media Group під керівництвом Патерсон супроводжувала виробництво та просування проєкту. Увага преси та інвесторів до Holiguards Saga Від Канн до Берліна: фестивальний маршрут Holiguards Saga
У період підготовки прем’єри команда отримала значну кількість звернень від журналістів, інвесторів і глядачів — із запитами на інтерв’ю, партнерство та додаткову інформацію щодо розвитку франшизи. Водночас пресслужба Ельвіри Патерсон зберігає конфіденційність і утримується від розкриття деталей подальших планів.
Раніше спільні появи Ельвіри Патерсон і Кевін Спейсі супроводжувалися закритими показами та гала-вечерями в Каннах і Венеції, які висвітлювали провідні голлівудські видання, зокрема The Hollywood Reporter, Variety та Deadline.
Виробнича команда зберігає інформаційну стриманість щодо графіка міжнародного прокату. Після берлінської прем’єри заплановано серію закритих показів в інших країнах. Офіційні дати широкого релізу буде оголошено додатково.

Путін цілеспрямовано атакує американські компанії в України – сенатори США

Росія цілеспрямовано намагається зруйнувати бізнес американських компаній, які працюють в Україні під час війни. Про це заявили американські сенатори, які цими днями відвівали Україну, передає Радіо Свобода.
“Американські бізнеси явно є мішенню атак Росії і Путіна. 50 відсотків компаній були вражені російськими ударами”, – сказала співголова сенатського Комітету у закордонних справах Джин Шагін 18 лютого під час брифінгу, коли з делегацією сенаторів перебувала в Одесі після відвідин Києва.
За словами Шагін, в Одесі та регіоні також працюють чимало американських компаній, і 79 відсотків цих компаній зазнали російських ударів.
“Американські компанії активно працюють, в тому числі здійснюючи експорт з морського порту. Але вони стали мішенню для росіян – так само як і українські компанії. Бізнесмени кажуть, що по ним б’ють саме як по американських бізнесах”, – додала вона.
Її підтримав також сенатор Річард Блюменталь: “Американські компанії прямо атаковані і атаковані безцеремонно. Путін б’є по американських бізнесах. Росія б’є по промислових об’єктах, терміналах, офісних приміщеннях дронами і ракетами. Віддаю шану американським бізнесам, які тут і далі працюють на цьому ринку (в час війни)”.
За словами сенатора, нині в Україні під час війни працюють 600 американських компаній і бізнесів.
Раніше мністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Кремль протягом 2025 року та на початку 2026 року пропонував адміністрації Трампа “перезавантажити” економічні відносини зі США, одночасно здійснюючи атаки на америкаські підприємства.

Зустрічався з китайським бізнесом: в Перу усунули з посади президента

Конгрес Перу через чотири місяці після призначення виконувачем обов’язків президента Хосе́ Хері́ (ісп. José Jerí) проголосував за його усунення з посади. Причиною цього став скандал, пов’язаний з його таємними зустрічами з місцевим китайським бізнесменом. Про це повідомляє Reuters.
Політик став виконувачем обов’язків президента у жовтні 2025 року після відставки непопулярної президентки Діни Болуарте унаслідок імпічменту на тлі корупційних скандалів та зростання обурення жителів країни її нездатністю приборкати злочинність.
У Болуарте не було віце-президента, і Хері, який на той час очолював законодавчий орган, за конституцією країни був призначений виконувачем обов’язків президента.
Скандал за його участю, що має назву Чіфагейт (за місцевою назвою китайських ресторанів), спалахнув ще в тому місяці. В мережі з’явилося відео, на якому Хері пізно ввечері прибуває до ресторану в капюшоні на зустріч із китайським бізнесменом Яном Чжихуа, власником магазинів та концесії на енергетичний проєкт.
Про цю зустріч президентська адміністрація нічого не повідомила, тому виникли припущення, що Хері обговорював із китайським бізнесменом якісь незаконні оборудки.
Оскільки він був президентом у статусі “виконувача обов’язків”, для його відставки не треба оголошувати імпічмент, досить було підтримки більшістю законодавчого органу, до якого входять 130 парламентаріїв.
Нинішній голова Конгресу Фернандо Роспільйозі за конституцією мав стати наступним виконувачем обов’зяків глави держави, проте він відмовився і втратив пост речника парламенту.
Законодавці тепер мають обрати нового голову Конгресу, який автоматично обійме найвищу посаду, ставши восьмим президентом країни за вісім років.
Хері став третім президентом Перу поспіль, якого Конгрес усунув із посади.
Попри політичну нестабільність економіка Перу, що базується на гірничодобувній промисловості, залишилася стійкою, зі зростанням на 3,4% у 2025 році та відносно низькою інфляцією на рівні 1,7%. Економіка країни нині захищена від політичних потрясінь.

Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ

Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.

У Раді оцінили обсяг тіньової економіки в Україні

Обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні – понад один трлн гривень. Ці обставини створюють нерівні умови для конкуренції, зокрема в агросекторі, ритейлі та переробній галузі. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі TAX Podcast.
За його словами, ключовими проблемами вітчизняної економіки нині залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів.
Він додав, що практика використання ФОПів великими торговельними мережами для уникнення сплати ПДВ спотворює ринкове середовище.
Гетманцев навів для прикладу франчайзингові схеми в ритейлі, де на касах видають кілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємстпдввам неправомірну перевагу в 7-20% коштом несплаченого ПДВ.
“Це спотворює умови для чесної конкуренції, від чого потерпає прозорий бізнес”, – заявив нардеп.
Голова парламентського комітету також підкреслив, що детінізація ринку підакцизних товарів (палива, тютюну та алкоголю) залишається пріоритетом парламенту на 2026 рік.
Попри певні успіхи у паливному секторі, у тютюновій галузі наприкінці 2025 року зафіксовано відкат: частка нелегального ринку знову зросла до 18%, завив парламентар.

Гетманцев: Обсяг тіньової економіки в Україні перевищує трильйон гривень

Ціни на арабіку впали на тлі очікування рекордного врожаю у Бразилії

Ціни на каву знизилися на біржі на тлі очікувань високого врожаю в Бразилії – найбільшому постачальнику кави у світі. Про це повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на арабіку за результатами торгів у Нью-Йорку напередодні подешевшали на 0,2% – до $3,0785 за фунт, що стало мінімальним рівнем за минулі п’ять місяців.

Новий урожай кави у Бразилії, збір якого розпочнеться вже за кілька місяців, може досягти рекордних 75,8 млн мішків, наводить агентство прогноз компанії EISA. Вага одного мішка становить 60 кг.

Згідно з оцінкою EISA, врожай кави сорту арабіка становитиме 48 млн мішків, робусти – 27,8 млн мішків.

Нагадаємо, ціни на какао у Нью-Йорку впали нижче $4 тис. за тонну вперше з 2023 року, частково знівелювавши стрімке зростання, котре раніше створювало проблеми для шоколадної індустрії.
Індекс Еспресо: як змінилася ціна чашки кави в Україні

Метінвест погіршив фінансові показники через зупинку шахти у Покровську

У січні-вересні 2025 року материнська компанія гірничо-металургійної групи Метінвест – Metinvest B.V. – зменшила операційний прибуток (EBITDA) на 33% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $565 млн. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на проміжний звіт компанії.
Вказано, що основними причинами зниження показників стали зупинка видобутку коксівного вугілля в Україні через війну, – зупинка шахти у Покровську, а також падіння світових цін на металопродукцію.
Водночас компанії вдалося компенсувати частину негативного впливу за рахунок зростання обсягів продажів сталі та окатишів, зниження транспортних витрат і більш ефективної логістики.
Виторг групи Метінвест за дев’ять місяців 2025 року скоротився на 7%, до $5,47 млрд. Основну частину доходів забезпечила металургія – 69%, ще 31% припало на гірничодобувний сегмент.
Попри складні фінансові умови, Метінвест продовжив сплачувати свої борги: загальний борг компанії з початку року скоротився на 11%, до $1,51 млрд, а чистий борг – на 16%, до $1,21 млрд. У червні 2025 року група повністю погасила єврооблігації на €300 млн.
У компанії зазначають, що фінансові результати досі залишаються під тиском війни, перебоїв в енергопостачанні, проблем із відшкодуванням ПДВ та складної ринкової кон’юнктури. Втім, Метінвест зберігає ліквідність, скорочує борги та продовжує інвестувати в ключові проєкти, зокрема в екологічні та інфраструктурні рішення.

“Дроблення бізнесу”: викрито схеми ухилення від податків на понад 1 млрд

Державна податкова служба виявила 10 торгових мереж – ритейлерів, що займаються роздрібним продажем побутової техніки, електроніки, одягу взуття та продуктів харчування, котрі використовували схеми так званого дроблення бізнесу для мінімізації податкових зобов’язань. Про це повідомила пресслужба ДПС у вівторок, 3 лютого.

“Можливе ухилення від сплати податків становить щонайменше 1 млрд гривень. До схеми вони залучили понад 800 фізичних осіб – підприємців”, – йдеться в повідомленні.

У ДПС пояснили, що застосування такого підходу передбачає штучний поділ великих або середніх прибуткових компаній на десятки чи сотні ФОП які працюють на спрощеній системі оподаткування. Це дозволяє бізнесу формально залишатися в межах установлених лімітів доходів та уникати сплати податків у повному обсязі. Після досягнення одним підприємцем граничного обсягу доходу до схеми вводиться інший ФОП для продовження діяльності, проте мережа продовжує працювати як єдина структура з тими самими торговими приміщеннями персоналом товарами та брендом.

Таке дроблення бізнесу не має ділової мети та використовується виключно для штучного зменшення податкового навантаження. Матеріали щодо виявлених фактів передано до Бюро економічної безпеки. За вказаними матеріалами проводяться досудові розслідування.