Позначка: Активи

Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні

Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.

“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.

Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.

Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.

За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).

Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.

Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.

Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ

У Норвегії розглядають можливість надання “репараційної позики” для розблокування російських активів, які заморожені в Бельгії. Ця позика могла б допомогти Україні отримати фінансову підтримку. Пропозиція передбачає надання позики на суму понад 100 млрд євро під заставу зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Проте Бельгія виступає проти цієї ідеї через можливі юридичні та фінансові ризики. Євросоюз розробив план надання позики на 140 млрд євро під заставу російських активів, але Бельгія блокує цей процес. Норвегія розглядає можливість створення “репараційної позики” для України, щоб компенсувати завдані війною збитки. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій.

Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає ідею Європейського Союзу про використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він вважає, що витрачені кошти на озброєння і військові витрати не повернуться, тому він відмовляється від участі у таких механізмах.

США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу

Уряд США відмовився видати дозвіл на купівлю закордонних активів компанії Gunvor, яка є міжнародним нафтотрейдером, у найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії Лукойл. Причиною цього рішення став конфлікт в Україні, а також зв’язки Gunvor з Росією. Представники Gunvor відкликали свою пропозицію про купівлю активів Лукойлу, але водночас назвали заяву американського Мінфіну “дезінформуючою та хибною”. США ввели санкції проти Росії в 2014 році, а Gunvor вирішив купити активи Лукойлу, що викликало занепокоєння у США. Американське агентство Bloomberg зазначило, що вони досліджують зв’язки нафтотрейдера з президентом Росії Путіним.

Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав умови для можливого продажу активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з новими правилами, угоди з майном і корпоративними правами компаній, що належать до Лукойлу, могли здійснюватися лише за рішенням уряду та після позитивного висновку Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки, що порушує конституцію. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.

США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним

США планують ретельно перевірити зв’язки швейцарської компанії Gunvor з російським президентом Путіним перед тим, як схвалити продаж активів Лукойлу цій компанії. Після того, як США ввели санкції проти Лукойлу, Gunvor швидко уклав угоду з російською компанією на передачу її закордонних активів. Ця угода може сягнути 21 млрд доларів, що втричі перевищує вартість Gunvor. Gunvor також повинен отримати дозвіл від Мінфіну США для цієї угоди, і вже веде переговори з американським відомством. Gunvor має репутацію підтримки конструктивних відносин зі США, але ця угода може викликати питання через санкції проти Лукойлу. Gunvor був заснований у 2000 році і швидко став одним з найбільших трейдерів російської нафти.

У дохід держави стягнули активи білоруського Гомсєльмашу

У Вищому антикорупційному суді задовольнили позов Міністерства юстиції та взяли у дохід держави активи, які належать ВАТ Гомсєльмаш. Це стосується часток у компаніях, які знаходяться в Києві, Миколаївській області та Одесі, а також майнових прав на торговельні марки. Зазначено, що можливо подати апеляційну скаргу на це рішення. ВАТ Гомсєльмаш є керуючою компанією холдингу, який виробляє комплектуючі для боєприпасів та дронів-камікадзе. Раніше суд задовольнив позов до іншої компанії щодо стягнення літаків та прав на вимоги за кредитним договором.

США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью

США запропонували Німеччині шестимісячний термін, щоб урегулювати питання німецьких активів Роснефти. Таким чином це дасть змогу тимчасово звільнити їх від дії американських санкцій. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
Адміністрація Трампа дала на здогад Берліну, що розглядає можливість видачі для Rosneft Deutschland обмеженої загальної ліцензії, яка не підлягає продовженню.
Влада ФНР оцінює ідею і найближчими днями відповість, заявили джерела. Міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити питання на зустрічі міністрів енергетики та екології G7 у Торонто цього тижня.
Міністерство економіки Німеччини повідомило, що перебуває в контакті з відповідною владою США і прагне якнайшвидше прояснити юридичні питання, але відмовилося коментувати деталі.
Уряд Німеччини взяв активи Роснефти під зовнішнє управління після початку українського конфлікту у 2022 році і з того часу кілька разів продовжував цей захід.
Берлін домовився з Москвою про продаж німецьких підрозділів, але переговори з Катаром як покупцем зірвалися через розбіжності стосовно ціни. Rosneft Deutschland має частки в трьох НПЗ Німеччини, на які припадає 12% загальної переробної потужності країни, включаючи завод PCK Raffinerie GmbH у Шведті під Берліном.
Їй також належить частка у Трансальпійському нафтопроводі.

ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом.

Данія наполягає на передачі Україні російських активів

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наполягає на необхідності надання Україні репараційного кредиту з російських активів, попри висновки саміту лідерів Євросоюзу. Про це Фредеріксен, чия країна нині головує в Раді Європейського Союзу, заявила за підсумками зустрічі “Коаліції охочих” у п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Радіо Свобода.
“Я не бачила жодної альтернативи, і ідея дозволити Росії заплатити за збитки, завдані Україні – це єдиний шлях уперед. Звичайно, є деякі технічні питання, на які потрібно відповісти, і є багато деталей, над якими нам потрібно попрацювати, але, перш за все, це політичне рішення та політичний вибір”, – зазначила вона.
Прем’єрка Данії зазначила, що вважає оптимальним варіантом схвалити рішення до Різдва, тобто 24 грудня, “щоб ми могли забезпечити фінансування України протягом наступних років”.
“Я знаю, що деякі колеги вважають цей шлях вперед складнішим, ніж я. І ми повинні вирішити проблеми, але… альтернатива полягає в тому, щоб не дозволити Росії виграти цю війну, і в тому, щоб не просити всіх європейців платити замість Росії”, – наполягла Фредеріксен.
За її словами, потрібно лише вирішити технічні питання. Зауважимо, що з 2022 року після початку великої війни в Україні країни ЄС заморозили активи РФ на загальну суму приблизно 210 млрд євро.
Більша частина з цієї суми – 185 млрд євро – зберігаються на бельгійському депозитарії Euroclear.