Поліцейські викрили схему розкрадання пального, призначеного для охорони державного кордону

Службові особи прикордонного загону під час воєнного стану систематично привласнювали дизпаливо, що надходили для потреб підрозділу. Частину пального вони продавали місцевим підприємцям, решту розподіляли між учасниками схеми. Під час спроби чергового незаконного зливу 1700 л пального правоохоронці затримали у процесуальному порядку військовослужбовця та депутата сільської ради. Нині слідство триває. Фігурантам загрожує до 15 років позбавлення волі.

З проєкту Цивільного кодексу вилучили норму про шлюб із 14 років

З проєкту закону Цивільного кодексу вилучать норму, яка стосується можливості укладення шлюбу з 14 років за визначених умов. Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, коментуючи суспільну критику відповідного положення документа.

Стефанчук наголосив, що інформація про нібито зниження шлюбного віку до 14 років не відповідає дійсності. Він пояснив, що проєктом закону передбачалася норма, котра дозволяла укладення шлюбу особам, що досягли 14 років, виключно за рішенням суду і лише у разі народження дитини або вагітності. За задумом авторів, ця норма мала захисний характер і була спрямована на захист інтересів новонародженої дитини.

Спікер запевнив, що положення не мало спонукального характеру й не заохочувало укладення шлюбу з 14 років, натомість застосування такої можливості обмежувалося двома умовами – фактом народження дитини або вагітності та обов’язковим судовим рішенням.

Водночас робоча група врахувала неоднозначне сприйняття цієї норми у суспільстві. За результатами обговорень ухвалили рішення вилучити її з проєкту закону та залишити чинне регулювання.

“Цієї норми у проєкті не буде”, – резюмував голова Ради, додавши, що одна стаття не може ставити під загрозу ухвалення всього законопроєкту, який містить 1949 статей.

Нагадаємо, раніше Рада підвищила мінімальний вік жінок для вступу в шлюб
У Києві засудили чоловіка, який розбещував 14-річну дівчину

ТЦК зараз забезпечують 90% мобілізації – Сирський

Територіальні центри комплектування та соціального забезпечення забезпечують близько 90 відсотків мобілізації особового складу. Про це повыдомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час зустрічі із журналістами, поредає Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 6 лютого

“Це забезпечує стабільне поповнення Сил оборони”, – сказав генерал та додав, що ще орієнтовно 10% рекрутуються.
Сирський наголосив, що бойова підготовка є ключовим чинником підвищення ефективності та збереження життя військовослужбовців. Головком ЗСУ нагадав, що термін підготовки збільшено до 51 доби з додатковим адаптаційним періодом до 14 діб (залежно від ситуації).

Також зростає кількість інструкторів з бойовим досвідом, розвивається матеріальна база. Окремо головнокомандувач наголосив, що максимальна кількість занять проводиться в захищених приміщеннях.

“Результати підготовки очевидні. Українські військовослужбовці демонструють високий рівень вишколу, ворог зазнає більших втрат. Коли в стрілецькому бою зустрічається група військовослужбовців, то наші воїни у 90% випадків здобувають перемогу над противником”, – сказав Сирський.

Нагадаємо, за словами головкома ЗСУ, на окремих ділянках фронту чверть боєзіткнень становлять дії українських підрозділів у наступі.

🇺🇦🇪🇪 Спільна пресконференція Андрія Сибіги та Маргуса Цахкни

У п’ятницю, 6 лютого, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів у Києві двосторонні переговори зі своїм естонським колегою Маргусом Цахкною.

Естонський міністр розпочав програму візиту до України напередодні на Житомирщині, де відкрив два об’єкти, відбудовані за підтримки Естонії: житловий будинок для внутрішньо переміщених осіб в Овручі та сучасне бомбосховище на території Центру соціально-психологічної реабілітації «Сонячний дім».

Андрій Сибіга щиро подякував Естонії за патронат над відбудовою Житомирської області та конкретні результати, які дійсно відчутні для українців.

Міністр назвав візит естонського колеги «вчасним візитом солідарності та сміливості на тлі російського зимового терору». Він поінформував очільника МЗС Естонії про складну ситуацію в українській енергетиці внаслідок російських ударів.

Глава МЗС висловив глибоку вдячність за передачу в межах візиту 10 потужних генераторів, а також за внесок Естонії у грудні в обсязі 2 млн євро на підтримку енергетики України та 400 тис. євро у січні, зібраних естонськими неурядовими організаціями.

Андрій Сибіга також заявив про плани відкриття нових почесних консульств України в естонських містах Тарту та Нарва у 2026 році.

Глави української та естонської дипломатій обговорили мирні зусилля, підсумки зустрічей в Абу-Дабі та подальші кроки. Сторони погодилися, що для успіху дипломатії необхідно посилювати тиск на агресора.

Окремою темою переговорів стала оборонна співпраця. Андрій Сибіга відзначив лідерську роль Естонії в ІТ-коаліції. Сторони обговорили розвиток взаємодії у сферах кібербезпеки та оборонних технологій.

«Ми також цінуємо тверду позицію Нордично-Балтійської вісімки — наших найближчих союзників. Цьогоріч саме Естонія координує цю групу країн. Ми розраховуємо на подальше зміцнення взаємодії з Україною, посилення політичної координації та практичної підтримки в протидії російській агресії», — зазначив глава МЗС.

Сторони також обговорили інструменти максимального посилення 20-го пакета санкцій ЄС. За словами Андрія Сибіги, Україна розраховує, що новий санкційний пакет стане болісним для російської економіки, яка вже входить у фазу глибокої рецесії. Він також підтримав ініціативу Естонії заборонити вʼїзд до Європи учасникам російської агресії проти України.

Глава МЗС України окремо подякував Естонії за приєднання до Керівного комітету Спеціального трибуналу, «що вкотре демонструє справжнє лідерство на треку відповідальності та посилення тиску на агресора».

Лідер УПЛ стане суперником Шахтаря у спарингу

Шахтар визначився з наступними опонентами на навчально-тренувальному зборі в Туреччині. Зазначається, що в суботу, 7 лютого, “гірники” проведуть контрольний матч з найтитулованішою командою Грузії Динамо Тбілісі. Зустріч відбудеться в Анталії та розпочнеться о 16:00 за київським часом. У вівторок, 10 лютого, “помаранчево-чорні” зіграють спаринг з чинним лідером української Прем’єр-ліги черкаським ЛНЗ. Початок матчу також о 16:00, повідомляє офіційний сайт клубу. Раніше Шахтар у товариських матчах програв німецькому Зонненгоф Гроссашпаху (1:2) та здолав латвійську Ригу (2:1).
Півзахисник Шахтаря: Дуже нелегко грати під час війни

Агента ГРУ викрили на підготовці обстрілів одразу трьох регіонів

Служба безпеки затримала агента російської воєнної розвідки, який коригував підготовку ударів РФ по Волинській, Рівненській і Тернопільській областях та збирав дані про критичну інфраструктуру. Про це поінформувала пресслужба СБУ у п’ятницю, 6 лютого.
СБУ викрила коригувальника російського гру на підготовці обстрілів одразу 3-х регіонів України
Як встановило розслідування, фігурант намагався виявити і передати ворогу геолокації енергетичної та авіаційної інфраструктури, по яких росіяни планували нову серію ракетних атак.
Також у полі зору агента були вежі мобільного зв’язку та ключові об’єкти Укрзалізниці з найбільшою інтенсивністю руху вантажних ешелонів.
Наведенням російських обстрілів займався завербований ворогом 42-річний переселенець з Луганщини. Щоб отримати “бронь” від мобілізації, він влаштувався до критично важливого підприємства регіону. До уваги російських спецслужб він потрапила через родича, який проживає на ТОТ.
Правоохоронці викрили зловмисника ще на початковому етапі його розвідактивності, задокументували його і затримали за місцем проживання.
Агенту оголосили підозру у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Нині зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Пенісгейт: стрибунів з трампліна запідозрили у збільшенні статевих органів

Перед відкриттям зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані спалахнув скандал з приводу збільшення геніталій стрибунами з трампліна, який вже отримав назву Пенісгейт. Про це пише The Guardian у п’ятницю, 6 лютого. Всесвітня антидопінгова агенція (WADA) розслідує, чи вводили стрибуни з трампліна гіалуронову кислоту у свої статеві органи, щоб збільшити дальність стрибка. Наразі прямих доказів використання ін’єкцій немає.

За інформацією німецьке видання Bild, спортсмени вводять гіалуронову кислоту собі в пеніси, щоб обдурити систему при знятті мірок для пошиття лижного костюма. Дана процедура суворо регламентована та покликана запобігти отриманню спортсменами аеродинамічної переваги.

Перед початком сезону стрибуни з трампліну повинні виготовити свої костюми за мірками довжини тіла, включаючи висоту промежини, що визначається за допомогою 3D-сканера тіла у присутності лікаря. Стрибуни вводять гіалуронову кислоту в пеніси для того, щоб 3D-сканери зафіксували більші параметри та дозволили використовувати просторіші костюми. Більша площа костюма створює кращу підйомну силу, що дозволяє стрибунам летіти значно далі.
“Кожен додатковий сантиметр костюма має значення. Якщо площа поверхні вашого костюма на 5% більша, ви летите дальше. Звичайно, це змагальний вид спорту, і всі дотримуються правил на межі можливостей, тому що кожен хоче перемогти”, – зазначив директор Міжнародної федерації лижного спорту Сандро Пертіле. Раніше в цьому виді спорту вже фіксували спроби обійти правила, зокрема завдяки використанню силіконових вставок та поролонових накладок. Тим часом лікарі застерігають, що ін’єкції гіалуронової кислоти в пеніс пов’язані зі значними ризиками як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Неправильна техніка ін’єкції або некоректна доза можуть спричинити біль, деформацію, інфекцію, запалення, зміну чутливості та сексуальну дисфункцію. У поодиноких випадках інфекція може поширитися, викликавши гангрену (некроз тканин – ред.) та втрату статевого члена.

Крім того, дія гіалуронової кислоти носить тимчасовий характер і потребує повторного застосування кожні 6-12 місяців. Наразі антидопінгова агенція очікує на офіційні висновки експертів з аеродинаміки та медицини. Якщо чутки підтвердяться, на стрибунів з трампліна чекають ще суворіші перевірки перед кожним стартом. Раніше повідомлялося, що українські спортсмени прибули до олімпійських селищ на зимових Олімпійських іграх 2026 року в Італії. Українська шорттрекістка Єлизавета Сидьорко стане другим прапороносцем збірної України на зимових Олімпійських іграх у Мілані.

Фінансування України з боку МВФ під загрозою

Попри погодження нової програми МВФ наприкінці минулого року, Україна не дуже добре виконує взяті на себе зобов’язань, що впливає на доступ до фінансування на суму понад 115 млрд дол. Наскільки ситуація є критичною та як її виправити? Програма МВФ у підвішеному стані “Україна демонструє суттєву негативну динаміку у виконанні зобов’язань перед міжнародними партнерами, що ставить під загрозу доступ до фінансування на суму понад 115 млрд дол.”, – кажуть експерти аналітичного консорціуму RRR4U. За їх словами, нова програма МВФ на 8,2 млрд дол. наразі перебуває у підвішеному стані через відсутність прогресу за “попередніми заходами” (Prior Actions). Це створює критичні ризики, оскільки до успіху цієї програми прив’язаний безпрецедентний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який має замінити кошти від заморожених російських активів. “Мобілізація внутрішнього ресурсу – це не просто вимога МВФ, а питання виживання. Ми витрачаємо на оборону вдвічі менше за Росію, тоді як допомога від США у вигляді грантів наразі відсутня. Тож ці зміни – це те, з чим українське суспільство має внутрішньо погодитися, якщо ми хочемо відстояти свою державу перед агресором”, – каже Марія Репко, заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії. Основними “борговими” маяками за чинною програмою МВФ залишаються призначення очільника митниці, скасування “правок Лозового” зовнішнє оцінювання НКРЕКП та нові стандарти оцінки майна. Для запуску ж нової програми уряд має впровадити низку податкових змін, зокрема оподаткування посилок, запровадження ПДВ для спрощенців та податки на доходи з цифрових платформ.
Водночас ситуація з Планом для України (Ukraine Facility) виглядає не менш тривожною, оскільки за підсумками 2025 р. сума недоотриманої підтримки через невиконані індикатори перевищує 3,9 млрд євро. Тільки за четвертий квартал минулого року Україна заборгувала 11 індикаторів, що вартують 2,6 млрд євро.
Серед прострочених зобов’язань – реформи у сферах антикорупції, судочинства, енергетики та державної служби.
Старший аналітик Інституту аналітики та адвокації Віталій Набок зауважив, що станом на кінець січня 2026 р. по першому кварталу немає жодного виконаного зобов’язання. Більшість цих індикаторів потребують законодавчих рішень. “На сьогодні ситуація з виконанням Плану України є суттєво негативною, оскільки ми маємо дуже багато невиконаних індикаторів, і фактично втрачаємо майже 4 млрд євро.”, – сказав він. Небезпечна пауза Попри наявність чинної програми Механізму розширеного фінансування (EFF), позиція МВФ на початку 2026 р. залишається жорстко прагматичною: наявність плану не гарантує траншів без реального прогресу. Наразі нова програма на 8,2 млрд дол. перебуває у підвішеному стані через паузу у виконанні “попередніх заходів”. Фонд розглядає ці реформи як необхідний фундамент для виживання економіки в умовах відсутності грантів від США та критичного дефіциту бюджету. “Ми закликаємо українську владу забезпечити своєчасне впровадження заходів, узгоджених у межах програми. На цьому етапі критично важливо підтримувати темп реформ, особливо тих, що стосуються мобілізації внутрішніх доходів та посилення антикорупційної архітектури, аби гарантувати макроекономічну стабільність і залучити необхідне зовнішнє фінансування від міжнародної спільноти”, – окреслила позицію МВФ директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак. Оскільки більшість невиконаних індикаторів є законодавчими ініціативами, МВФ фактично переклав відповідальність за фінансову стійкість 2026 р. на Верховну Раду, застерігаючи від подальших зволікань. Влада намагається заспокоїти Офіційна позиція української влади наразі зосереджена на спробах пом’якшити найбільш жорсткі вимоги МВФ, що стали причиною паузи у фінансуванні. В урядових колах визнають, що ситуація складна, проте намагаються знайти компроміс, який не призведе до соціального вибуху.
Представники економічного блоку уряду наголошують, що Україна залишається надійним партнером, але деякі умови потребують адаптації до реалій війни.
Зокрема, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко акцентує на тому, що уряд надає пріоритет “логістичній підтримці та спрощенню процедур”, намагаючись водночас захистити внутрішній ринок.
Водночас у Кабінеті Міністрів тривають гострі дискусії щодо виконання “попередніх заходів” (prior actions). Як зазначають джерела в уряді, Кабмін намагається зробити податковий законопроєкт, на якому наполягає МВФ, “менш жорстким, ніж передбачалося раніше”, оскільки його вважають надто “соціально чутливим”.
Міністр фінансів Сергій Марченко займає більш прагматичну позицію, наголошуючи на безальтернативності виконання умов Фонду. Він підкреслює, що “досягнута угода на рівні експертів щодо нової програми EFF на 2026-2029 рр. є критично важливою для забезпечення макрофінансової стабільності”. Проте навіть у Мінфіні визнають, що терміни подання ключових законопроєктів зміщуються. Наприклад, подання документа про ПДВ для ФОП, яке було заплановане на січень, перенесли на лютий 2026 р. через необхідність доопрацювання порогів доходу.
Позицію Верховної Ради чітко озвучує народний депутат Ярослав Железняк, який прямо вказує на ризики зволікання. “Програма по МВФ затягується, що затягує інші гроші від ЄС і Світового банку. Як мінімум до другого кварталу 2026 р. А гроші нам вже зараз потрібні, особливо з огляду на те, що проблеми з енергетикою вже почали впливати і на бюджетні надходження”, – каже нардеп. Поширені питання Як Україна може змінити ситуацію на краще та розблокувати фінансування? Першочерговим кроком має стати негайне ухвалення пакета реформ, що входять до переліку “попередніх заходів” (prior actions). Лише швидке виконання цих маяків дозволить подолати “небезпечну паузу” та відкрити доступ до 115 млрд дол., які є критично важливими для фінансування оборони. Чому нова програма МВФ на 8,2 млрд дол. є настільки важливою для відносин із ЄС? Програма МВФ виступає фінансовим “якорем” : без успішного виконання її умов європейські партнери не можуть активувати механізм Ukraine Support Loan на суму 90 млрд євро. Оскільки ці кошти мають замінити очікувані надходження від заморожених російських активів, будь-яка затримка на рівні МВФ автоматично блокує транші від ЄС. Які ризики несе перенесення термінів ухвалення реформ на пізніші квартали 2026 р.? Перенесення ключових законопроєктів, як-от зміни до ПДВ або реформа митниці, на лютий чи березень створює “ефект доміно” . Затягування програми МВФ відкладає отримання грошей від Світового банку та ЄС щонайменше до другого кварталу 2026 р. У контексті енергетичної кризи та відсутності грантів від США така затримка може призвести до некерованого дефіциту бюджету.
Вікторія Хаджирадєва

Окуповані території та гарантії безпеки в переговорному процесі | Павло Клімкін

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019)

Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

#дипломатія #переговори #ядерназброя #геополітика #міжнароднівідносини #війнавУкраїні #безпека #США #Росія #Трамп #ЗолотийКупол #санкції #міжнароднеправо #протиракетнаоборона #зовнішняполітика

🇺🇦🇪🇪 Спільна пресконференція Андрія Сибіги та Маргуса Цахни

У п’ятницю, 6 лютого, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів у Києві двосторонні переговори зі своїм естонським колегою Маргусом Цахкною.

Естонський міністр розпочав програму візиту до України напередодні на Житомирщині, де відкрив два об’єкти, відбудовані за підтримки Естонії: житловий будинок для внутрішньо переміщених осіб в Овручі та сучасне бомбосховище на території Центру соціально-психологічної реабілітації «Сонячний дім».

Андрій Сибіга щиро подякував Естонії за патронат над відбудовою Житомирської області та конкретні результати, які дійсно відчутні для українців.

Міністр назвав візит естонського колеги «вчасним візитом солідарності та сміливості на тлі російського зимового терору». Він поінформував очільника МЗС Естонії про складну ситуацію в українській енергетиці внаслідок російських ударів.

Глава МЗС висловив глибоку вдячність за передачу в межах візиту 10 потужних генераторів, а також за внесок Естонії у грудні в обсязі 2 млн євро на підтримку енергетики України та 400 тис. євро у січні, зібраних естонськими неурядовими організаціями.

Андрій Сибіга також заявив про плани відкриття нових почесних консульств України в естонських містах Тарту та Нарва у 2026 році.

Глави української та естонської дипломатій обговорили мирні зусилля, підсумки зустрічей в Абу-Дабі та подальші кроки. Сторони погодилися, що для успіху дипломатії необхідно посилювати тиск на агресора.

Окремою темою переговорів стала оборонна співпраця. Андрій Сибіга відзначив лідерську роль Естонії в ІТ-коаліції. Сторони обговорили розвиток взаємодії у сферах кібербезпеки та оборонних технологій.

«Ми також цінуємо тверду позицію Нордично-Балтійської вісімки — наших найближчих союзників. Цьогоріч саме Естонія координує цю групу країн. Ми розраховуємо на подальше зміцнення взаємодії з Україною, посилення політичної координації та практичної підтримки в протидії російській агресії», — зазначив глава МЗС.

Сторони також обговорили інструменти максимального посилення 20-го пакета санкцій ЄС. За словами Андрія Сибіги, Україна розраховує, що новий санкційний пакет стане болісним для російської економіки, яка вже входить у фазу глибокої рецесії. Він також підтримав ініціативу Естонії заборонити вʼїзд до Європи учасникам російської агресії проти України.

Глава МЗС України окремо подякував Естонії за приєднання до Керівного комітету Спеціального трибуналу, «що вкотре демонструє справжнє лідерство на треку відповідальності та посилення тиску на агресора».