Рада Євросоюзу ухвалила нові тарифи на сільськогосподарську продукцію та добрива з Росії та Білорусі, які досі не перебували під додатковими митами. Про це оголосила пресслужба Ради ЄС12 червня.
Метою заходів є зменшення залежності європейських країн від російського та білоруського імпорту і зменшення доходів у бюджет РФ та її спроможності фінансувати ведення війни проти України. На додачу це має стимулювати виробництво всередині ЄС.
“Дотримання тарифів буде ретельно відстежуватися, щоб гарантувати захист європейської індустрії добрив та сільськогосподарських виробників. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово, з трьохрічним перехідним періодом”, – ідеться в повідомленні.
Тарифи ЄС з 1 липня будуть поширюватись вже на всю сільськогосподарську продукцію з Росії.
Категорії, що потрапили під нові тарифи, охоплюють близько 15% від всього сільськогосподарського імпорту з Росії до ЄС станом на 2023 рік.
Стосовно добрив з Росії, у 2023 році категорії, до яких застосували мита, складали 25% імпорту у цій сфері – близько 3,6 млн тонн вартістю 1,28 млрд євро.
Позначка: Євросоюз
-
В ЄС схвалили “заборонні” мита на продукцію й добрива з РФ та Білорусі
-
У ЄС представили 18 пакет санкцій проти Росії
Європейський союз запровадив 18-й пакет санкцій проти Росії, який спрямований на ключові сектори російської економіки, такі як енергетика, банківська сфера та критичний експорт. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ці санкції передбачають заборону на транзакції щодо газопроводів “Північний потік-1” і “Північний потік-2”, зниження верхньої межі ціни на нафту, обмеження фінансових можливостей російських банків та інші обмеження. Також пропонується запровадити санкції проти суден російського нафтового флоту та обмеження на імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Ці заходи спрямовані на зменшення доходів Росії з експорту нафти та підтримку російського військово-промислового комплексу.
-
Зеленського запросили на три саміти – МЗС
Президент Володимир Зеленський отримав запрошення на саміти НАТО, Великої сімки і Євросоюзу. Про це сазав речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу у вівторок, 10 червня.
За його словами, для України було важливо отримати запрошення на саміт НАТО, але потрібні також сильні рішення на цьому засіданні.
“Для нас, як для держави, важливе наповнення цієї зустрічі й нам важливо, щоб за підсумками цього саміту був сигнал все-таки сили і єдності, в тому числі, що стосується України. От зараз йде робота над тим, щоб вийти на ці рішення підсумкові, які за підсумками саміту НАТО в Гаазі будуть. І я думаю, що від цього буде залежати, в тому числі і участь України, рівень участі України”, – розповів він.
Також Зеленський отримав запрошення на засідання очільників країн G7 в Канаді. Підготовка до саміту й форматів триває, але безпосередньо новини про фінальне рішення щодо участі будуть ближче до дат подій.
“Тому що ви розумієте, що багато факторів впливає, і йдеться не лише про зустрічі і рішення, йдеться і про безпекову ситуацію. Все-таки в нас країна в повномасштабній війні. Але я можу підтвердити, що запрошення на обидві події є і підготовка до участі в них теж є. Оце факт”, – пояснив речник МЗС.
Окрім того, Володимир Зеленський отримав запрошення на саміт ЄС.
“Обов’язково на полях таких заходів пропрацьовуються двосторонні зустрічі. Ці три випадки не є виключенням. Я переконаний, що двосторонні зустрічі на полях цих заходів будуть. Які? Над цим ми зараз і працюємо. Будемо інформувати, коли буде більше ясності”, – додав Тихий. -
Єврокомісія презентує 18 пакет санкцій – ЗМІ
Єврокомісія презентує 18 пакет санкційних обмежень проти Росії у вівторок, 10 червня. Про це повідомив редактор з питань Європи Радіо Свобода Рікард Йозвяк у соцмережі Х.
“Єврокомісія сьогодні презентує свій новий пакет санкцій проти Росії державам-членам. 18 з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Ключова пропозиція, звісно, полягає у зниженні нафтової стелі з 60 доларів США до 45”, – написав він.
Раніше стало відомо, що Євросоюз активно розробляє 18 пакет санкцій проти РФ. детально розбирався, що саме він міститиме. -
Шмигаль заявив про складні переговори з ЄС щодо торгових квот
Наразі українська сторона продовжує складні переговори щодо торгових квот з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 6 червня.
“Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення. На даний момент перемовини тривають. Сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі. Переговори тривають, є попередні домовленості. Переговори складні, вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно ж, буде результат”, – заявив він .
Шмигаль підкреслив, що уряд не передбачає втрат для економіки України і українського бізнесу.
Глава уряду додав, що паралельно тривають перемовини про зміни в статтю №29 Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, щоб зафіксувати найкращі умови для українських експортерів.
Напередодні стало відомо, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Обмеження становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, що діяли до війни з Росією.
За підрахунками НБУ, після відновлення квот для агропродукції Україна втратить близько 800 млн доларів. -
BBC: Захід заплатив РФ більше, ніж допоміг Україні
Росія отримала значно більше коштів за експорт енергоносіїв порівняно з тим, що Україна отримала у вигляді допомоги від союзників під час повномасштабної війни. Це стало відомо завдяки даним британського медіа BBC. Енергоносії становлять значну частину доходів Росії, а з початком війни проти неї були запроваджені санкції, зокрема від США, Великої Британії та Євросоюзу. Незважаючи на це, Росія змогла заробити понад 883 мільярди євро від продажу енергоносіїв з лютого 2022 року до травня 2025 року. Більшість цих коштів прийшли від країн-членів ЄС. Хоча частина російської нафти та газу продовжує постачатись до Європи, але є плани повністю припинити імпорт газу з Росії до кінця 2027 року.
-
ЄС та Індія проведуть спільні військові навчання в Індійському океані
Європейський Союз та Індія планують провести спільні військово-морські навчання в Індійському океані у початку травня. Участь у маневрах візьмуть кораблі ВМС Індії та два фрегати – італійський Antonio Marceglia та іспанський Reina Sofia, які беруть участь в операції ЄС ATALANTA. Головна мета навчань – відпрацювання протидії піратству, покращення взаємодії та комунікації між екіпажами. Ці кроки спрямовані на зміцнення морської безпеки та розбудову порядку в Індо-Тихоокеанському регіоні. Раніше Європейський Союз та Індія вже проводили подібні навчання в інших частинах світу.
-
Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн отримала Міжнародну премію імені Карла Великого за внесок у співпрацю та взаєморозуміння між країнами. Цьогоріч вона також отримала грошову винагороду у розмірі одного мільйона євро, яку пожертвує на підтримку українських дітей. Фон дер Ляєн вважає цю нагороду великою честю і висловила подяку своїм колегам за спільну роботу над створенням сильної та об’єднаної Європи. На церемонії вручення премії король Іспанії висловив підтримку європейській єдності та висловив протест проти закликів до демонтажу Європейського Союзу.
-
Канада приєднається до плану переозброєння ЄС
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про намір країни приєднатися до європейського плану переозброєння до 1 липня з метою зменшення залежності від США у сфері оборони. Він заявив, що значна частина капітальних витрат на оборону Канади йде до США, що є нерозумним. Країна веде переговори з Європейським Союзом щодо приєднання до програми ReArm Europe, яка передбачає витрати на оборону в розмірі 1,25 трильйона доларів протягом наступних п’яти років. Президент США Дональд Трамп заявив про переговори з Канадою щодо приєднання до системи протиракетної оборони Золотий купол, але Карні підтвердив, що Канада не цікавиться приєднанням до США.
-
ЄС планує продовжити захист для українців
Європейський Союз планує продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2027 року через погіршення безпекової ситуації в Україні. Рішення про це буде обговорюватися під час засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ. Українська сторона також планує вести переговори з європейськими посадовцями щодо сприяння поверненню громадян, які бажають повернутися до своєї країни за умови безпечної ситуації.