Європейські лідери розробили план протидії президенту США Дональду Трампу: реагувати на провокації спокійно, але рівночасно погрожувати тарифами. Про це повідомляє The New York Times.
Лідери європейських країн зібралися на екстрену вечерю наступного дня після того, як Трамп на Всесвітньому економічному форумі пригрозив Європі економічними труднощами, а також принизив політиків і розкритикував їхні цінності.
Питання полягало в такому: що має зробити Європа, щоб впоратися зі швидким погіршенням відносин зі США, що проявилося в нав’язливому прагненні Трампа захопити Гренландію.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала продовжувати діалог президентом, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягав на негайних заходах зі скорочення регулювання бізнесу в усій Європі.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що для завоювання поваги Трампа Європа має продемонструвати готовність дати відсіч його погрозам.
Кінець кінцем було розроблено своєрідний план дій у відповідь. За словами трьох джерел, він полягає в тому, щоб зберігати спокій під час майбутніх провокацій Трампа, погрожувати відповідними митами і працювати за лаштунками над тим, щоб зробити Європу менш залежною у військовому та економічному відношенні від США.
Європейці обговорюють способи зміцнення безпеки в Арктиці. У довгостроковій перспективі – сторони працюють над диверсифікацією торговельних відносин, поліпшенням збройних сил і зниженням залежності своїх країн від американських технологій.
Як відомо, понад третина американців що не схвалюють те, як президент США Дональд Трамп виконує свої обов’язки. Нині рівень схвалення дій Трампа у США становить 37%.
Українці визначилися зі ставленням до Трампа
Позначка: Євросоюз
Мерц відреагував на ідею армії ЄС в Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скептично оцінив ідею формування європейської армії, яка могла б бути залучена до миротворчих місій в Україні після завершення війни, розпочатої Росією. Про це повідомило Politico у матеріалі від 30 січня.
Раніше Манфред Вебер, президент Європейської народної партії та керівник її фракції в Європарламенті, заявив на Forum Europa в Брюсселі, що відправлення “миротворчих військ” до України могло б стати першим кроком до створення “європейської армії”, як тільки буде досягнута угода про припинення війни. Він наголосив, що ці війська мають виступати під європейським прапором, символізуючи спільну підтримку свободи та демократії.
Втім, за словами Мерца, подібна ініціатива на даному етапі не є першочерговим пріоритетом для Європи. Він підкреслив важливість концентрації зусиль на поточних викликах, зокрема зміцненні обороноздатності та підвищенні конкурентоспроможності європейської промисловості.
Канцлер також зазначив, що внесення змін до договорів ЄС із 27 країнами-членами є складним і тривалим процесом, тому наразі уникає пропонувати масштабні реформи.
Щодо питання про можливе направлення миротворців, Німеччина поки не прийняла остаточного рішення, однак така можливість не виключається.
Нагадаємо, у Європейському Союзі розглядають ідею створення єдиних військових сил, які могли б поступово замінити присутність американських військових на території Європи. Однак Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг від створення в ЄС окремої військової структури, наголосивши, що європейська оборона має спиратися на Альянс, а не дублювати його функції.
В ЄС проводять розслідування щодо Словаччини через Фіцо
Європейська комісія оголосила про розслідування щодо Словаччини через ліквідацію її бюро захисту інформаторів. Про це повідомляє видання Politico в п’ятницю, 30 січня.
Виконавчий орган ЄС розкритикував лідера лівих популістів та нинішнього голову словацького уряду Роберта Фіцо за спробу замінити бюро новою інституцією, керівництво якої призначатиметься політично.
“Комісія вважає, що цей закон порушує правила ЄС”, – сказано в офіційній записці ЄК.
Крок Брюсселя зроблено на тлі сильного тиску з боку законодавців та НУО, які вимагають вжити заходів проти репресій Фіцо проти незалежних інституцій та підозр у шахрайстві з використанням сільськогосподарських фондів ЄС.
Зузана Длугошова, голова бюро захисту інформаторів, заявила, що неодноразово попереджала словацьких посадовців про те, що ці плани суперечать законодавству ЄС.
Брюссель дав Братиславі місяць на відповідь на свої запити, перш ніж вжити подальших заходів, які потенційно можуть включати скорочення виплат ЄС Словаччині після багатоетапного процесу.
З моменту повернення до влади в 2023 році на четвертий термін партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний поліцейський підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.
В ЄС зробили заяву про 20-й пакет санкцій проти РФ
Новий, 20-й пакет санкцій проти Росії Євросоюз планує схвалити 24 лютого. Про це повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах 29 січня.
“Щодо 20-го пакету санкцій, ми прагнемо вийти з ним 24 лютого”, – заявила чиновниця.
За її словами, держави-члени ЄС пропонують різні санкції, включаючи “повну заборону морських послуг, а також питання енергетичних санкцій та мінеральних добрив”.
“Я маю на увазі, це пропозиції на столі. Отже, робота триває”, – розповіла головна дипломатка ЄС.
Каллас зауважила, що нині серед держав ЄС навряд чи є згода щодо вмісту пакета.
“Я не можу сказати, що ми маємо згоду тепер, інакше ми б вже оголосили, що маємо згоду. Але сьогодні ми мали багато розмов – і тепер продовжуємо працювати над документом”, – повідомила вона.
Як ми вже писали, ЄС офіційно включив Росію до “чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму.
Єврокомісія виділила 153 млн євро гуманітарної допомоги Україні й Молдові
Єврокомісія оголошує про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців. Про це повідомляє сайт Єврокомісії.
Мільйони українців стикаються з морозами без електроенергії під час тривалих російських ударів по енергетичній інфраструктурі, йдеться в повідомленні.
ЄС, відповідаючи на нагальні потреби, виділяє перші 145 мільйонів євро гуманітарної допомоги для України, “щоб забезпечити захист, житло, їжу, грошову допомогу, психосоціальну підтримку та доступ до води та медичних послуг”.
Іще вісім мільйонів євро підтримають розміщення українських біженців, які втекли від війни, у Молдові.
“Цього тижня було доставлено 447 електрогенераторів вартістю 3,7 мільйона євро, щоб відновити електропостачання лікарень, притулків та інших важливих служб. Ще 500 генераторів зараз розгортаються, усі – зі стратегічних резервів rescEU, щоб підтримувати роботу основних послуг”, – додали в Єврокомісії.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Єврокомісія виділила понад 1,4 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги Україні та Молдові.
ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією
ЄС офіційно включив Росію до “чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму. Про це свідчать дані офіційного журналу Ради ЄС.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас також оголосила, що Росію включили в так званий чорний список через ризик відмивання грошей.
“Сьогодні ЄС вніс Росію до чорного списку через ризик відмивання грошей. Це уповільнить та збільшить витрати на транзакції з російськими банками”, – заявила вона у четвер в Брюсселі на пресконференції по завершенню засідання Ради ЄС з питань закордонних справ.
Вона додала, що нині триває робота як щодо фінансової допомоги Україні на період 2026-202 роки в розмірі 90 млрд євро та пакетом із 20 санкцій.
Рішення набуло чинності 29 січня і передбачає посилений контроль європейських банків за будь-якими транзакціями, пов’язаними з РФ.
Європейська комісія ухвалила це рішення ще 3 грудня 2025 року, а через 20 днів після публікації, воно набрало сили, оскільки ні Європарламент, ні Рада ЄС не висловили заперечень.
Раніше Росію не внесли до “чорного списку” FATF – міжнародної організації з протидії відмиванню грошей, хоча Україна цього вимагала. Причиною стало заперечення таких країн, як Китай, Індія, Саудівська Аравія та ПАР, через що Росія залишилася поза списком.
Європейська комісія вирішила діяти самостійно та включила РФ до “чорного списку” незалежно від FATF.
Нові правила означають, що будь-які транзакції, пов’язані з РФ, в європейських банках тепер підлягатимуть ретельній перевірці, а фінансові ризики для російських організацій у ЄС будуть значно обмежені.
Членство РФ у FATF було призупинено через грубе порушення нею основних принципів FATF.
Російські фінансові органи заявили, що рішення ЄС є політизованим і не містить конкретних доказів недоліків російської системи протидії відмиванню коштів.
В ЄС розкритикували склад делегації Росії в Абу-Дабі
Склад російської делегації на переговорах в Абу-Дабі свідчить, що Росія не має серйозних намірів досягти миру. Про це заявила висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Брюсселі в четвер, 29 січня.
“З російського боку там (на переговорах в Абу-Дабі – ред.) присутні лишень військові, які не мають мандата домовлятися про що-небудь, а це означає, що вони точно не налаштовані серйозно стосовно миру”, – сказала Каллас.
Вона наголосила, що росіяни, навпаки, продовжують атакувати українців, “намагаючись бомбардувати й заморозити їх, щоб змусити здатися”, а тому ЄС має чітко усвідомлювати цей контекст і посилювати тиск на Росію.
“Для нас важливо справді домогтися того, щоб ми змусили Росію перейти до реальних переговорів. Зараз вони лише вдають, що ведуть їх. Ми бачимо, що вони нарощують атаки на Україну, оскільки не можуть просуватися на полі бою, тому вони атакують цивільних”, – зазначила Каллас і додала, що саме Росія має піти на поступки.
Вона також звернула увагу на “багато поступок також і з українського боку”.
“Але це розмиває картину, бо не Україна здійснює агресію. Це робить Росія. Тому ми повинні чинити більше тиску на Росію, щоб ми побачили поступки з російського боку”, – наголосила вона.
Як відомо, 24 січня в Абу-Дабі завершилися дводенні тристоронні переговори за участю України, США та Росії. Однією з тем тристоронньої зустрічі були параметри закінчення війни РФ проти України. Також військові визначили перелік питань для подальших зустрічей.
Нові мирні переговори будуть двосторонніми – Рубіо
Створення окремої армії Європи недоцільне – Каллас
Створення окремої європейської армії є недоцільним, оскільки це може порушити ясність у командних вертикалях. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, передає Укрінформ у четвер, 29 січня.
“Кожна європейська країна має армію, а армії 23 країн також є частиною структури НАТО, тому я не можу уявити, що країни створять окрему європейську армію”, – заявила вона.
Щодо європейських сил, на думку Каллас, має йтися про армії, які вже існують.
“Ми ще побачимо, як це працюватиме на практиці. Для мене зрозуміло, що у військовій справі має бути дуже чіткий і зрозумілий ланцюжок, хто кому віддає накази. Якщо ми створюємо паралельні структури, то це просто розмиє картину. А у важкі часи накази можуть просто загубитися”, – зазначила висока представниця ЄС.
У Росії зробили заяву про діалог з Євросоюзом
Відновлення діалогу між Росією та Європейським Союзом можливе лише за умови “кардинальної зміни політики Брюсселя”, зокрема відмови від санкцій і припинення військової підтримки України. Про це заявив директор департаменту європейських проблем МЗС РФ Владислав Масленніков, передають росЗМІ.
За його словами, Москва вважає відновлення відносин із ЄС можливим тільки у разі, якщо європейські країни припинять “ворожий курс” щодо Росії. Серед умов також скасування санкцій, відмову від “мови ультиматумів”, припинення поширення тез про “російську загрозу” та зупинку постачання озброєнь Україні.
На думку РФ, Євросоюз має відмовитися від прагнення завдати Росії “стратегічної поразки”, назвавши такий підхід “тупиковим шляхом”, який нібито призводить Європу до втрати політичної ваги.
Водночас у МЗС наголосили, що параметри можливого майбутнього співробітництва з ЄС Росія визначатиме самостійно, виходячи з власних оцінок ситуації та національних інтересів. Процес відновлення відносин між Росією та Європою буде “тривалим і непростим”. При цьому в МЗС підкреслили, що повернення до попередньої моделі відносин, яка існувала до повномасштабної війни РФ проти України, Москва не розглядає.
Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ
Із 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
Так, у коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
“Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва”, – заявив Лонгобардо.
Вказано, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
“Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
“Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
У Метінвесті також звернули увагу на те, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС “чистішу” продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.