Глава МЕА застеріг Європу від повернення до російського газу

Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль заявив, що повернення до постачань газу з Росії було б економічно та політично неправильним, з огляду на майбутнє зростання світових постачань скрапленого природного газу (СПГ). Відповідну думку він висловив у п’ятницю після зустрічі президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн з єврокомісарами щодо ситуації на глобальних енергетичних ринках, інформує Reuters.

“Нинішня криза на Близькому Сході викликала в окремих колах питання про те, чи варто повертатися до Росії щодо постачання газу”,- зазначив Біроль.

Він нагадав, що однією з історичних помилок Європи стала надмірна залежність енергетичних ресурсів від однієї країни – Росії.

Європейський Союз зазнає дедалі більшого тиску з боку промисловості та урядів щодо необхідності втручання для стримування високих цін на енергоносії. Фон дер Ляєн пообіцяла підготувати варіанти рішень для лідерів ЄС, які розглянуть їх на саміті цього місяця.

Серед варіантів, які розглядає Єврокомісія, – зниження податків і тарифів, що збільшують рахунки за енергію в багатьох країнах, а також розширення можливостей державної допомоги для підтримки енергоємних галузей. Про це повідомили два посадовці ЄС.

Водночас аналітики визнають, що швидкого вирішення проблеми немає, тоді як уряди країн ЄС розходяться у поглядах. Залежність Європи від імпорту нафти й газу робить континент особливо вразливим до коливань світових цін, які цього тижня різко зросли після загострення кризи довкола Ірану.

Водночас Біроль зазначив, що країни-члени МЕА поки не планують спільно вивільняти стратегічні запаси нафти у відповідь на конфлікт на Близькому Сході, хоча всі варіанти залишаються на столі.

Країни-члени МЕА зобов’язані мати запаси нафти, достатні для покриття 90 днів споживання, які можуть бути використані у разі надзвичайної ситуації. Для їхнього вивільнення уряди мають спільно погодити, що ринкові умови цього потребують.

Також Біроль зауважив, що МЕА очікує що величезна кількість СПГ надійде на ринок протягом наступних п’яти років, що сприятиме зниженню цін на скраплений газ.

Раніше у норвегії заявили, що удари США та Ізраїлю по Ірану, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в ЄС щодо заборони імпорту російського газу.

Минулого місяця країни ЄС остаточно схвалили заборону на імпорт російського газу до кінця 2027 року. Норвегія забезпечує близько 30% європейського попиту на газ та близько 20% потреби в нафті.

Нагадаємо, Іран заявив, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування.

Війна в Ірані б’є по кишені європейських водіїв: у Німеччині рекордні ціни

У Німеччині різко зросли ціни на пальне, на деяких заправках вартість літра бензину вже перевищує 2,4 євро. Про це пише Bild в середу, 4 березня.

За даними порталу Benzinpreise, найдорожчою в країні наразі є автозаправка ESSO A3 Donautal West біля міста Пассау. Тут літр бензину Super коштує 2,479 євро (125 гривень), а дизель та бензин Super E10 – 2,419 євро (121 гривня).

Заправна станція розташована безпосередньо на автомагістралі A3 неподалік австрійського кордону, де проходить великий транзитний потік у напрямку Відня. Через відсутність конкуренції та альтернативних заправок ціни на таких трасових станціях традиційно вищі, а в умовах кризи націнка стає ще відчутнішою.
У результаті заправка 50 літрів бензину Super на цій станції стане водіям майже у 124 євро. Для порівняння, за середньої ціни по країні 1,895 євро за літр такий самий бак коштував би близько 94,75 євро. Найдорожча заправка Німеччини. Фото: Bild

Конфлікт на Близькому Сході вже кілька днів спричиняє нервозність на нафтових ринках. Будь-які збої навколо Ормузької протоки, якою зазвичай транспортується близько 20% світових нафтових потоків, негайно впливають на ціни.

Україна знайшла донорів у Європі для своїх пошкоджених ТЕС

Україна отримуватиме обладнання зі списаних електростанцій у Європі для відновлення своїх ТЕЦ і ТЕС. Про це міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив на своєму Telegram-каналі у вівторок, 3 березня.

Міністр зазначив, що на попередньому енергетичному засіданні за участю міжнародних партнерів досягнуто домовленостей про передачу обладнання, яке вже не використовується на європейських станціях. Українські технічні команди вже побували в Латвії, Австрії та Німеччині.

Зокрема, у Латвії була виокремлена Ризька ТЕЦ, яка перебуває в стані декомісії. Частини її конструкції плануються до використання для ремонтів українських теплоелектроцентралей.

Також українські фахівці аналізують технічний стан двох вугільних ТЕС у Німеччині та двох теплоелектроцентралей в Австрії. Крім того, низка країн Східної Європи висловили готовність передати свої застарілі вугільні та газові станції для потреб України.

За словами Шмигаля, це обладнання дасть змогу швидко відновити об’єкти енергосистеми країни, які зазнали пошкоджень унаслідок війни.

За прогнозами експертів, енергосистема України може стабілізуватися вже у квітні завдяки підвищенню температури та завершенню опалювального сезону. Однак очікується, що російська сторона продовжить атаки на енергетичну інфраструктуру навіть після закінчення зими. З огляду на це уряд разом із регіонами розпочав підготовку до наступного холодного сезону.

Також стало відомо, що РНБО ухвалила плани забезпечення стійкості енергосистеми для всіх регіонів і міст, окрім Києва, якому надано додатковий час для розробки відповідних документів.

Японія передала Україні три потужні трансформатори

Ціни на скраплений газ у ЄС зросли на понад 50%

Ціни на скраплений газу Європі зросли більш ніж на 50%, а світові енергоринки зазнали потрясіння. Це сталося на тлі того, що після атаки іранських дронів Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу на найбільшому у світі експортному підприємстві. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що завод Ras Laffan компанії QatarEnergy забезпечує близько п’ятої частини світової пропозиції скрапленого газу, і ця зупинка тепер ставить під загрозу енергетичну безпеку в усьому світі.
Європейські ф’ючерси на газ зросли найбільше від енергетичної кризи 2022 року після того, як QatarEnergy 2 березня підтвердила призупинення виробництва.
Тим часом танкери вже здебільшого припинили проходження через Ормузьку протоку – критично важливу артерію для глобальних поставок пального.
Як повідомляється, хоча основну частину скрапленого газу з Близького Сходу купують країни Азії, будь-які перебої посилять конкуренцію за альтернативні поставки, підштовхуючи ціни вгору у світі, зокрема й у Європі.
Ціни на газ у Європі зростають на тлі того, що запаси в сховищах є незвично низькими, а регіону потрібно влітку імпортувати значні обсяги скрапленого газу, щоб поповнити їх перед наступною зимою.
Хоча внутрішньоденний стрибок став найбільшим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну чотири роки тому, еталонні ціни перебувають лише на річному максимумі, оскільки регіональні постачання безпосередньо не були порушені, а трейдери ще оцінюють, як довго триватиме конфлікт.
За словами джерел, компанія оголосила форс-мажор щодо своїх контрактних зобов’язань із постачання скрапленого газу клієнтам.
Як пише Reuters, уряд Катару повідомив, що енергетичний об’єкт QatarEnergy атакували два іранські дрони, а влада оцінює масштаби пошкоджень. Виробництво скрапленого газу в країні еквівалентне приблизно 20% світової пропозиції.
Як відомо, країна Перської затоки є другим у світі експортером скрапленого газу після США та відіграє важливу роль у балансуванні потреб азійського та європейського ринків. На азійських клієнтів припадає 82% клієнтської бази державної QatarEnergy.
Хвиля атак на Близькому Сході тривала третій день і також призвела до зупинки більшості видобутку нафти в Іракському Курдистані та закриття кількох великих ізраїльських газових родовищ, що обмежило експорт до Єгипту.
Крім того, Саудівська Аравія зупинила найбільший у країні нафтопереробний завод після удару дрона.
Нафтопереробний завод Ras Tanura державної Saudi Aramco потужністю 550 тисяч барелів на добу, який зупинили як запобіжний захід, є частиною енергетичного комплексу на узбережжі затоки в королівстві та водночас критично важливим експортним терміналом для саудівської сирої нафти.
Ціни на нафту зростали внутрішньоденно на 13% – вище 82 доларів за барель, до найвищого рівня з січня 2025 року, оскільки конфлікт майже зупинив судноплавство в Ормузькій протоці, через яку проходить п’ята частина світових поставок нафти.

Ціни на газ у Європі підскочили на 27% через війну на Близькому Сході

Фактичне перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 30% світових поставок скрапленого природного газу (СПГ), призвело до стрибка цін на газ. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 2 березня.

Ціна газового ф’ючерсу Dutch TTF в Європі 2 березня злетіла до 40,8 євро, що на 27,5% вище за ціну закриття 27 лютого. До полудня ціна дещо знизилася – до 39,2 євро/МВ год (484 долара за 1000 кубометрів), зростання становило 22,5%. Стрибок став найзначнішим із серпня 2023 року. Європа закуповує скраплений газ насамперед у США, але глобальна конкуренція за паливо може загостритися, оскільки азіатські країни переважно імпортують його із Близького Сходу. У вихідні після початку бомбардувань Ірану силами США та Ізраїлю Тегеран оголосив про припинення торгівлі через Ормузьку протоку, а потім підбив три танкери. Декілька танкерів, які прямували до Катару та ОАЕ для завантаження СПГ, стали затримуватися або змінювати маршрут.

Зазначається, що ціни на газ у Європі впали в лютому на 19% через м’яку погоду, але ЄС закінчує опалювальний сезон із дуже низькими запасами. Сховища зараз заповнені лише на 30%, що набагато менше від середнього значення за останні п’ять років. Менше за цей період було лише 2022 року.

За словами аналітиків, збій у постачаннях незабаром почне відчуватися на фізичному ринку. Зазначається, що європейський ринок газу більш чутливий до фактичного закриття Ормузької протоки, ніж ринок нафти.

Зупинка судноплавства Ормузькою протокою протягом місяця може призвести до більш ніж дворазового зростання цін на газ у Європі, застерігають аналітики Goldman Sachs. Ситуація може ускладнити поповнення запасів у Європі у найближчі місяці і знову збільшити витрати на енергію в промисловості.

Білорусь і РФ залучили бійців ХАМАС для будівництва тунелів до Польщі – ЗМІ

Правлячий режим Білорусі використовує мігрантів як інструмент гібридної війни російського диктатора Володимира Путіна. Останнім часом польські прикордонники почали шукати прокопані під кордоном тунелі. За словами військових експертів, їх добре вміють робити бойовики з близькосхідних угруповань, зокрема, ХАМАС та Хезболла. Про це розповіла британській The Telegraph підполковник Катажина Зданович.
Співробітники прикордонної служби Підляського воєводства (знаходиться на північному сході Польщі, через нього проходить понад дві третини кордону з Білоруссю) виявили у 2025 році чотири тунелі,
Фахівці, які проектували та копали тунелі, мали “високий рівень компетенції”, ймовірно, йдеться про “фахівців з Близького Сходу”, пояснили газеті польські чиновники.
“Як свідчить прокладання цих тунелів, наша ефективність у припиненні міграції настільки висока, що для їх копання було вирішено залучити фахівців з Близького Сходу”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Чеслав Мрочек.
Один із найбільших тунелів був виявлений у середині грудня, по ньому намагалися переправити 180 мігрантів, в основному з Афганістану та Пакистану. Тунель заввишки близько півтора метра йшов на 50 м територією Білорусі і виходив на польській території через 10 м після кордону.
На кадрах із тунелю видно, що його стіни укріплені бетонними опорами з метою запобігти обвалу.
Такі проходи чудово вміють будувати насамперед терористи ХАМАС, які створили цілі підземні міста в секторі Газа, і бойовики іншого угруповання, що підтримується Іраном, ліванської Хезболли, вказують військові експерти.
Проіранські угруповання – один із можливих варіантів, але такий досвід можуть мати й інші, від курдських ополченців у Сирії до бойовиків Ісламської держави, вважає полковник у відставці Саріт Зехаві, яка раніше працювала в ізраїльській розвідці.

У ЄП підписали кредит для України на 90 млрд євро

Президент Європарламенту Роберта Мецола підписала європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Про це вона повідомила у соцмережі Х у вівторок, 24 лютого.
“Щойно підписала кредит на підтримку України у розмірі 90 млрд євро від імені Європарламенту”, – написала вона.
За словами Мецоли, цей фінансовий ресурс буде використани “для продовження надання основних державних послуг; підтримки сильної оборони України; для захисту нашої спільної безпеки та свободи; для досягнення справжнього та тривалого миру і для закріплення майбутнього України в Європі”.
Тим часом президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції в Києві заявила, що Євросоюз забезпечить європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки у той чи інший спосіб.
“Дозвольте мені чітко зазначити, що рішення про цей кредит уже було прийнято. Країни-члени дали свою згоду. Це слово неможливо порушити, тому ми забезпечимо кредит у той чи інший спосіб. У нас є різні способи і ми скористаємося ними”, – запевнила вона.
Як відомо, 20 лютого Угорщина заблокувала 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європарламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Але в Брюсселі заявили, що підготують 90 млрд євро Україні, попри вето Угорщини.

Росія скуповує стратегічну нерухомість в Європі

Російські агенти та структури, пов’язані з Кремлем, скуповують нерухомість поблизу військових баз, портів і об’єктів стратегічної інфраструктури в країнах Європи. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела в європейських спецслужбах.

Мовиться про придбання дач, складів, квартир, покинутих будівель, а також земельних ділянок і навіть островів у Фінляндії, Норвегії, Швеції, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Німеччині, Греції, Італії та Великій Британії.

Ці об’єкти можуть використовуватися як бази для спостереження, підготовки диверсій або прихованого зберігання обладнання. На деяких із них вже знаходяться безпілотники, вибухівка та зброя, а також працюють агенти під прикриттям, вважають представники європейських розвідок.

Кремль може намагатися діяти проти країн НАТО через диверсії, щоб уникнути відкритої агресії, адже це призведе до застосування П’ятої статті про колективну оборону альянсом.

Вперше про скупку Росією об’єктів для спостереження в Європі стало відомо у 2018 році. Тоді у Фінляндії компанія Airiston Helmi придбала 17 об’єктів нерухомості поблизу стратегічних морських маршрутів і телекомунікаційної інфраструктури, зокрема біля порту Турку, де базується фінське військово-морське командування. Зокрема, фірма купила острів Саккілуото. Під час обшуків на ньому, пов’язаних із справою проти керівника компанії, правоохоронці виявили причали, системи спостереження, вертолітний майданчик та сучасні засоби зв’язку. Відтоді, за словами джерел, Росія відтворює досвід Airiston Helmi по всій Європі.

В Європі, за даними видання, побоюються, що через відсутність єдиної політики та координації між країнами загроза диверсій з боку Москви тільки зростатиме.

Нагадаємо, заможні росіяни знову прагнуть “прописатися” в Європі – про це свідчать дані про угоди з купівлі нерухомості.
Диверсії РФ в Європі. Використовували українців

В Європі почали знижуватися ціни на комп’ютерну пам’ять, попри дефіцит

Попри рекордні ціни на модулі DDR5 у США, на європейському ринку з’явилися перші сигнали зниження, повідомляє Tom’s Hardware. Дані свідчать, що середня вартість 32 ГБ комплекту DDR5 в ЄС після стрімкого зростання почала поступово спадати. Фото: Reddit Згідно з оприлюдненим графіком, із кінця липня 2025 року до початку осені середні ціни трималися на рівні 95-100 євро. У жовтні розпочалося різке зростання, яке прискорилося в листопаді та досягло піку на початку лютого 2026 року – приблизно €430-470 євро за комплект. Наприкінці періоду обидві цінові лінії пішли вниз, що може свідчити як про тимчасову корекцію після ажіотажу, так і про поступове ослаблення тиску на ринок.
Для перевірки тенденції було проаналізовано ціни п’яти популярних 32 ГБ комплектів DDR5-6000/6400 від брендів Crucial, Corsair, G.Skill, Kingston і Patriot у німецькому сегменті Amazon за допомогою сервісу CamelCamelCamel.
Найбільш помітне зниження зафіксовано у комплектів Corsair та Kingston. Модуль Corsair подешевшав із приблизно €480 на початку лютого до близько €425, тоді як Kingston знизився з пікових €550 в січні до €463. Інші комплекти також торгуються нижче своїх недавніх максимумів, хоча падіння менш різке. Варто враховувати, що європейські роздрібні ціни вже включають ПДВ, на відміну від американських.
Повернення до звичних цін поки малоймовірне через дефіцит мікросхем пам’яті. Помітніше здешевлення можливе лише після запуску нових виробничих потужностей у 2026-2027 роках або за умови зниження глобального попиту. Втім, перші ознаки корекції можуть свідчити про те, що надто високі ціни вже почали стримувати продажі й змушують ритейлерів переглядати цінники.

Каллас оцінила перспективи 20 пакету санкцій після заяви Орбана

Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас не очікує в понеділок прогресу щодо 20 пакету санкцій проти РФ на тлі заяв Угорщини про блокування. Про це вона сказала 23 лютого журналістами перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі.
“Завтра виповнюється четверта річниця цієї жахливої ​​війни (в Україні – ред.). Тож, звичайно, відбудеться обговорення пакету санкцій, але, як ви всі знаєте, я думаю, що сьогодні прогресу в цьому питанні не буде, але ми обов’язково наполягатимемо на розв’язанні цього питання», – заявила Каллас.
Вона запевнила, що ЄС “робить усе можливе”, щоб прийняти 20 пакет санкцій, додавши, що вона розмовляла з представниками держав-членів, які також збираються пришвидшувати процес та переконати країни, які блокують його.
“Але ми почули кілька дуже сильних заяв від Угорщини, тому я не бачу можливості, щоб вони змінили цю позицію сьогодні, на жаль”, – констатувала Каллас.
Очільниця дипломатії ЄС підкреслила, що проблеми, з якими стикається Угорщина (перебої з постачанням російської нафти через трубопровід Дружба – ред.), “зовсім не пов’язані з 20 пакетом санкцій”.
При цьому вона висловила готовність вислухати аргументи Угорщини на сьогоднішній зустрічі міністрів закордонних справ.
Як відомо, на початку лютого Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Але на минулому тижні ЗМІ повідомили, що ухвалення 20 пакета під загрозою. А вчора угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що його країна блокуватиме 20 пакет санкцій проти Росії, поки не працює нафтопровід Дружба.