ЄС – Сторінка 14

У Німеччині розкрили деталі нового пакету санкцій проти РФ

Євросоюз працює над 20-м пакетом санкцій проти Росії, котрий буде спрямований на енергетичні доходи агресора, його тіньовий флот та мережі обходу санкцій. Німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що такі заходи необхідні для протидії гібридним загрозам та потенційним екологічним ризикам від аварій російських суден у Балтійському морі, передає Укрінформ.

“Росія щодня тестує нас – на морі, в повітрі, в кіберпросторі. Гібридні загрози, пошкодження критичної інфраструктури, залякування – усе це частина стратегії, спрямованої на те, щоб посіяти невпевненість у наших суспільствах і підірвати нашу єдність. І ми реагуємо на це спільно: посилюємо захист нашої інфраструктури та посилюємо тиск на Росію. Ми набагато сильніші та стійкіші, ніж хоче вірити Путін. Тому ми працюємо на повну над 20-м пакетом санкцій, який буде спрямований насамперед на енергетичні доходи Росії, її тіньовий флот і мережі обходу санкцій”, – зазначив міністр.
Окремо Вадефуль зауважив про загрозу від російського ітіньового флоту у Балтійському морі.
“Частиною цих гібридних загроз є також судна тіньового флоту, які спеціально призначені для обходу санкцій. До речі, вони становлять загрозу не лише тим, що дозволяють Росії й надалі отримувати доходи. Вони також є загрозою для всіх країн Балтійського узбережжя, бо ми часто бачимо тут судна в катастрофічному технічному стані з погано підготовленими екіпажами”, – зазначив глава МЗС ФРН.
Він пояснив, що у разі аварії такого танкера узбережжя Балтійського моря можуть бути сильно забруднені – “існує загроза екологічної катастрофи, водночас з серйозними економічними наслідками для всього туристичного сектору”.
Саме тому, додав міністр, потрібною є “набагато більша ефективність у боротьбі з тіньовим флотом”.
“Ми вже діємо проти нього. Ми вносимо судна та їхніх власників до санкційних пакетів як на рівні ЄС, так і незалежно від цього. Але саме ми, партнери по Балтійському морю, маємо дуже конкретно обмінюватися інформацією та поглиблювати співпрацю”, – наголосив міністр.
Також Вадефуль запропонував активніше використовувати морське право проти суден з незрозумілим статусом прапора та зупиняти їх.
“Ми мусимо зараз використовувати всі можливості морського права, щоб зупиняти такі судна. І мусимо нарешті розпочати дискусії про те, щоб морське право в цій галузі було далі розвинуто. Бо зараз воно заважає нам діяти проти суден і їхніх власників, які взагалі не зважають на норми морського права. Не може бути так, щоб нам тут постійно однобічно зв’язували руки. Тому я наполегливо пропоную дійти до перегляду морського права в цій частині”, – акцентував німецький міністр.

План процвітання для України не містить дати вступу до ЄС – Єврокомісія

У Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає жодного посилання на конкретну дату вступу України до ЄС. Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо, передає Інтерфакс-Україна у понеділок, 26 січня.
“У цьому документі про процвітання, немає жодного посилання на конкретну дату”, – зазначила вона.
Говорячи про обговорення цього документу з країнами-членами, Піньйо вказала, що відповідним форумом для цього є Європейська Рада.
Разом з тим, речниця зауважила, що “ми близькі до угоди зі США та з Україною щодо того, що називаємо Єдиною рамковою програмою процвітання”.
Нині ж, за словами головного речника Єврокомісії, нової інформації стосовно цього питання вона не має.
“Як тільки ми отримаємо інформацію про можливу наступну зустріч з цього питання, ми будемо тримати вас в курсі”, – запевнила Піньйо.
Раніше ЗМІ повідомляли, що план передбачає прискорений вступ в ЄС та 800 млрд доларів інвестицій. Нагадаємо, 20 січня видання Axios повідомило, що президент Володимир Зеленський і лідер США Дональд Трамп не підписуватимуть в Давосі “план процвітання” України. Сторони не погодили зміст документа, і він потребує доопрацювання.
ЗМІ дізнались зміст “плану процвітання” для України

Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:

Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.

Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.

Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.

Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.

Євросоюз остаточно відмовився від російського газу

Країни Європейського Союзу в понеділок, 26 січня, остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року. Про це повідомляється на сайті Європейської ради.

Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Угорщина та Словаччина проголосували проти, однак рішення було ухвалене кваліфікованою більшістю (72% держав-членів ЄС, що представляють 65% населення – ред.).

Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС буде заборонено через шість тижнів після набрання чинності закону. Для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період.

Згідно із планом, Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу – до 30 вересня 2027 року.

Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року у тому випадку, якщо вони мають труднощі з заповненням своїх газових сховищ газом з-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.
У ЄС перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.
За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб.

Раніше повідомлялося, що Азербайджан розширює експорт газу до Європи. Компанія SOCAR оголосила про початок постачань газу до Німеччини та Австрії. За останні два тижні газ у Європі дорожчав найшвидшими темпами з жовтня 2023 року, ціна перевищила 500 доларів за 1000 кубометрів.

ЄС та Індія домовилися про зниження мит на авто у межах нової угоди – ЗМІ

Індія планує знизити імпортні мита на автомобілі з Європейського Союзу до 40% у межах торговельної угоди між сторонами. Про це повідомили джерела Reuters, обізнані з перебігом переговорів.

Як зазначається, сторони планують підписати пакт про вільну торгівлю, який називають “матір’ю всіх угод”.

Уряд прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді погодився негайно зменшити податок на обмежену кількість автомобілів із країн ЄС з імпортною ціною понад 15 тисяч євро – з нинішніх 70-110% до 40%. Надалі мито планують поступово знизити до 10%.

Як зазначають джерела, зниження мит не поширюватиметься на електромобілі протягом перших п’яти років. Після цього для них застосовуватимуться аналогічні ставки. Рішення пов’язане із захистом інвестицій місцевих виробників.

Індія та ЄС, за інформацією співрозмовників агентства, можуть оголосити про завершення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю вже у вівторок. Після цього сторони повинні фіналізувати деталі та ратифікувати документ.

Своєю чергою, міністр фінансів США Скотт Бессент коментуючи угоду, заявив, що Європа фінансує війну проти самої себе, купуючи російську нафту через Індію, інфорує ЄП. “США пішли на набагато більші жертви, ніж європейці. Ми ввели 25-відсоткові мита на Індію за купівлю російської нафти. Вгадайте, що сталося минулого тижня? Європейці підписали торговельну угоду з Індією”, – зазначив він.
Раніше голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила про посилення співпраці між Європейським Союзом та Індією.

Нагадаємо, російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі.

ЄС та Індія готуються до підписання безпекової угоди

Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила про посилення співпраці між Європейським Союзом та Індією.

За її словами, нині існує сильний імпульс для тіснішої взаємодії, котрий сторони мають намір використати.

Каллас зазначила, що перебуває у Нью-Делі, де має честь бути присутньою на святкуванні Дня Республіки. Вона акцентувала, що як символ поглиблення відносин персонал військово-морських операцій ЄС Atalanta та Aspides вперше бере участь у параді.

There is strong momentum for closer cooperation with India, and we are seizing it. It is a pleasure to be in New Delhi today and an honour to attend the Republic Day celebration. As a symbol of our deepening bond, personnel from our EU naval operations, Atalanta and Aspides,… pic.twitter.com/V71pQvo2rv — Kaja Kallas (@kajakallas) January 26, 2026

Також дипломатка повідомила, що на саміті, який відбудеться завтра, сторони планують підписати Партнерство з безпеки та оборони між ЄС та Індією. Документ передбачає досягнення конкретних результатів у галузях морської безпеки, кібербезпеки та боротьби з тероризмом.

ЄС непокоїть концентрація влади в руках Трампа у “Раді миру”

Зовнішньополітична служба Європейського Союзу висловила занепокоєння концентрацією влади в руках президента США Дональд Трамп у його новій ініціативі “Рада миру”. Про цейдеться у внутрішньому документі, з яким ознайомилося Reuters.
У конфіденційному аналізі від 19 січня, розісланому країнам-членам ЄС, Європейська служба зовнішніх дій висловила занепокоєння широкими повноваженнями Трампа.
У статуті “Ради миру”, зазначає дипломатична служба ЄС, “виникає питання відповідності конституційним принципам ЄС”, а також підкреслюється, що “автономія правопорядку ЄС також суперечить концентрації повноважень у руках голови”.
У документі також сказано, що нова “Рада миру” “істотно відходить” від мандату, схваленого Радою Безпеки ООН у листопаді, який стосувався виключно конфлікту в Газі.
Нову раду, яку президент США запустив у четвер, очолює Трамп довічно. Передбачається, що спочатку вона займатиметься конфліктом у Газі, а згодом її мандат буде розширено на інші конфлікти. Країни-члени можуть входити до ради на трирічний термін, якщо ж вони сплатять по $1 млрд для фінансування діяльності ради -отримають постійне членство.
“Коли ця рада буде повністю сформована, ми зможемо робити майже все, що захочемо. І робитимемо це у взаємодії з Організацією Об’єднаних Націй”, – заявив Трамп, додавши, що потенціал ООН досі не був повністю використаний.
Після зустрічі європейських лідерів, присвяченої трансатлантичним відносинам, голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив журналістам: “Ми маємо серйозні сумніви щодо низки положень статуту “Ради миру” – зокрема щодо її мандату, системи управління та сумісності зі Статутом ООН”.
Кошта зазначив, що ЄС “готовий співпрацювати зі Сполученими Штатами в реалізації комплексного Мирного плану для Гази, за умови що “Рада миру” виконуватиме свою місію як перехідна адміністрація відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН 2803″.
У своєму аналізі дипломатична служба ЄС також зазначила, що “положення, за яким рішення держави-члена щодо рівня своєї участі потребує схвалення голови, є надмірним втручанням в організаційну автономію кожного члена”.
Кілька країн ЄС, зокрема Франція та Іспанія, уже заявили, що не приєднуватимуться до ради. Також у Норвегії заявили, що вважають неприйнятним для себе стати членом “Ради миру”.
Трамп відкликав запрошення Канади до Ради миру

Європейці відповіли, ким вважають Трампа

За результатами опитування, проведеного в семи європейських країнах, 51% європейців вважають Дональда Трампа “ворогом Європи”, після того як він висловив погрози захопити Гренландію. Лише 8% опитаних назвали його “другом”. Іспанія та Данія є країнами, де Трампа сприймають найбільш вороже, і там його вважають “ворогом” 58% респондентів. У Польщі лише 28% вважають Трампа “ворогом Європи”. Також було поставлено питання про дотримання Трампом демократичних принципів, і 44% опитаних вважають його диктатором, тоді як лише 10% вважають, що він поважає демократію. Опитування було проведено після заяв Трампа про свої наміри відносно Гренландії, між 13 і 19 січня.

ЗМІ дізнались зміст “плану процвітання” для України

США та ЄС планують залучити 800 мільярдів доларів для відбудови України після війни. Це передбачається у документі, який був розглянутий на саміті 22 січня. План включає 10-річну стратегію відновлення країни, яка також передбачає шлях до наближення до ЄС. Основними учасниками фінансування будуть США, ЄС, МВФ та Світовий банк. У документі підкреслюється важливість залучення інвестицій для успішного завершення війни та відновлення економіки України.

В Європі відреагували на критику з боку Зеленського

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз надалі підтримує Україну під час агресії Росії. Вона наголосила, що ЄС є найбільшою стороною, яка надає підтримку українському народові. Різні представники країн, такі як Велика Британія та Італія, також висловили свою підтримку Україні та засудили дії Росії. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні вважає, що Європейський Союз робить все можливе для збереження незалежності України, і він не погоджується з звинуваченнями президента Зеленського на адресу Європи.