Українці активно користуються програмою “кешбек на пальне”: щодня держава повертає близько 20 млн грн, які переважно йдуть на оплату комунальних послуг. Про це повідомив глава Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства міністерства Олексій Соболев під час Години запитань до уряду у Верховній Раді у п’ятницю.
“Зараз програма коштує 20 млн на день. Ми бачимо, що її використовують люди, котрі справді цього потребують. Далі ці гроші адресні – вони йдуть людям і марковані, їх використовують на погашення комуналки”, – зазначив Соболев.
Окремо міністр зауважив, що інформація стосовно використання коштів власниками виключно великих та дорогих автівок є неправдою. Соболев акцентував, що програма кешбеку на пальне є “адресною”, в її межах існує обмеження щодо коштів, які нараховуються учаснику – 1 тис. грн на користувача на місяць.
“Альтернативи, які пропонувала опозиція, чи які використовуються у різних країнах, наприклад, зниження податків, навпаки, без обмеженнь надали б можливість людям використовувати цю знижку”, – додав він. Нагадаємо, раніше уряд ухвалив програму Кешбек на пальне.
Стрибок цін на пальне: АМКУ назвав причини зростання
Позначка: Паливо
В аеропорту Кувейту дрони влучили в резервуар із пальним
У міжнародному аеропорту Кувейту в ніч проти середи, 25 березня, зафіксовано влучання безпілотників у резервуар із пальним, що призвело до займання на території об’єкта. Про це повідомило Управління цивільної авіації країни.
За словами речника Генерального директорату цивільної авіації Абдулли Аль-Раджхі, атака завдала матеріальних збитків, поки що даних про загиблих або постраждалих немає. Пожежно-рятувальні служби оперативно прибули на місце події та розпочали роботи з ліквідації пожежі.
Відео атаки розповсюджується у соцмережах.
Kuwait International Airport is ablaze after being bombarded by suicide drones. https://t.co/vFf9frel4H pic.twitter.com/2M9BGVfEE5— The Daily News (@DailyNewsJustIn) March 24, 2026
Аеропорт не вперше стає мішенню для безпілотників, які пов’язують із Тегераном. На тлі військових дій між США, Ізраїлем та Іраном об’єкт зазнав кількох атак, що супроводжувалися пораненнями працівників летовища та значними пошкодженнями інфраструктури пасажирського термінала.
Раніше ми повідомляли про удари БпЛА 28 лютого, а також 12 та 14 березня, які мали важкі наслідки для персоналу аеропорту та його структур.
Іран вдруге атакував найбільший НПЗ у Кувейті
Китай запровадив регулювання цін на пальне
Китай запровадив державне регулювання роздрібних цін на бензин і дизельне пальне на тлі зростання вартості нафти після атак США та Ізраїлю на Іран. Про це повідомляє FT 24 березня.
Як повідомила Національна комісія з розвитку і реформ (NDRC), нові правила набули чинності у вівторок. Відповідно до них, ціна бензину зросте на 1160 юанів (168 доларів) за тонну, дизельного пального – на 1115 юанів.
У відомстві зазначили, що без запроваджених обмежень бензин подорожчав би на 2205 юанів за тонну, а дизель – на 2120 юанів. Востаннє подібний механізм застосовували до запровадження нової системи ціноутворення у 2013 році.
Китай також сформував значні запаси нафти та інших ключових ресурсів, щоб пом’якшити вплив енергетичних криз. Після початку війни Пекін додатково заборонив експорт нафтопродуктів. Нагадаємо, США відклали заплановані удари по енергетиці Ірану на п’ять днів після “продуктивних” переговорів між сторонами. В Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що не ведуть переговорів зі США. Тегеран назвав заяви президента США “частиною зусиль щодо зниження цін на енергоносії”. Згодом ціни на нафту знову зросли.
Дим простягається на сотні метрів: у РФ горить склад із пальним
У селі Крим Ростовської області горить склад паливно-мастильних матеріалів. Про це повідомляють росЗМІ в понеділок, 23 березня.
На кадрах, що публікуються в соцмережах видно дим, що розповсюджується на сотні метрів від місця займання. Про причини пожежі не повідомляється.
Україна на третину збільшила імпорт дизпалива взимку – експерт
У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.
На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.
Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.
За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.
Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.
Морози “відсіяли” імпортерів дизпалива та змінили напрямки постачань
У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.
На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.
Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.
За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.
Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.
Китай запропонував Тайваню умови “мирного возз’єднання”
Китай забезпечить Тайваню енергетичну стабільність, якщо влада острова погодиться на “мирне возз’єднання” з Пекіном. Про це заявив представник Управління КНР у справах Тайваню Чень Біньхуа, передає Reuters.
“Ми готові забезпечити тайванським землякам стабільну та надійну енергетичну та ресурсну безпеку, щоб вони могли жити краще”, – зазначив китайський посадовець, коментуючи ситуацію з постачанням на тлі війни в Ірані. Водночас він назвав Китай “сильною Батьківщиною” для острова.
Бойові дії на Близькому Сході виявили вразливість енергопостачання Тайваню. Більше третини природного газу, що надходить до країни, транспортується через Ормузьку протоку, яка фактично опинилася заблокованою Тегераном. Водночас на газові електростанції припадає понад 53% виробництва електроенергії, що безпосередньо впливає на 17% енергопостачання країни.
Раніше Тайбей повідомляв, що забезпечив альтернативні постачання газу на найближчі місяці, зокрема зі США. До цього влада острова повідомляла про плани збільшити частку імпорту американського зрідженого природного газу з нинішніх 10% до приблизно 15-20% до 2029 року.
Тайвань проголосив незалежність від материкового Китаю у 1949 році, однак КНР вважає острів невід’ємною частиною своєї території та будь-яку зовнішню підтримку Тайбею, зокрема візити іноземних делегацій, розцінює як порушення китайського суверенітету. Тайвань категорично відкидає китайську модель “одна країна – дві системи”, яку Пекін пропагує з 1980-х років.
У США ціни на пальне злетіли до максимуму
У США зафіксовано стрімке зростання цін на пальне, яке досягло найвищого рівня з жовтня 2023 року. Це пов’язано з атаками на нафтову інфраструктуру на Близькому Сході, що продовжуються, а також із заявами Білого дому про ймовірність затяжного конфлікту з Іраном. Про це в понеділок, 16 березня, повідомило CNN.
Як зазначає видання, поточна паливна криза загрожує перерости в продовольчу і чинить серйозний тиск на внутрішню політичну ситуацію в країні, особливо на позиції адміністрації Дональда Трампа.
За інформацією Американської автомобільної асоціації, середня ціна за галон бензину (приблизно 3,78 літра) у понеділок склала 3,72 долара – це найвищий показник з 7 жовтня 2023 року. З початку ескалації конфлікту з Іраном ціна бензину збільшилася на 74 центи, що є стрибком у 26,9% всього за місяць. Таке різке зростання нагадує про економічні наслідки урагану “Катріна” у 2005 році.
Особливо складною залишається ситуація на ринку дизельного палива, яке подорожчало на 1,24 долара за час конфлікту, що досяг середньої позначки 4,99 долара за галон. Це впритул наближає до психологічно значущої позначки 5 доларів – рівень, який не спостерігався з грудня 2022 року. У відповідь транспортні компанії почали вводити значні паливні надбавки, що неминуче вплине на кінцевих споживачів.
Видання зауважує, що підвищення цін на пальне підриває один із ключових економічних аргументів Дональда Трампа. Ще в грудні 2025 року глава Білого дому ставив собі в заслугу падіння цін на бензин нижче за $3 за галон. Тепер цей козир втрачений.
Експерти звертають увагу на ймовірні глобальні наслідки кризи. Закриття Ормузької протоки може призвести до перебоїв у постачанні добрив, критично необхідних для фермерів по всьому світу. Першими жертвами інфляції стануть продукти з коротким терміном зберігання – молочні вироби, фрукти, овочі та риба, ціни на які можуть різко зрости вже найближчими тижнями.
Нагадаємо, США вирішили вивільнити 172 мільйони барелів нафти зі стратегічного резерву, щоб спробувати зменшити її вартість на світовому ринку.
У Білому домі обіцяють низькі ціни на нафту після війни в Ірані
В уряді оцінили поточну ситуацію на ринку пального
В Україні спостерігається спадання ажіотажу на ринку пального. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у понеділок, 16 березня.
Вона розповіла, що провела нараду з операторами паливного ринку. Було скоординовано забезпечення ресурсами АЗС за участі Мінекономіки, Міненерго, Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби.
“Наша мета – забезпечити пальним усіх споживачів. Безумовним пріоритетом залишається безперебійне постачання для Сил оборони, екстрених служб, а також для сільськогосподарських виробників у звʼязку з початком посівної”, – написала Свириденко.
Прем’єр розповіла, що представники найбільших мереж АЗС поінформували про запаси пального та закордонні поставки, передбачені на квітень.
“Станом на зараз ринок забезпечений ресурсом у достатній кількості, спостерігається спадання ажіотажу. Державна компанія Укрнафта, що входить до групи Нафтогаз, продовжує тримати орієнтир цін на бензин та дизель для ринку, з урахуванням світових змін через ситуацію на Близькому Сході”, – зазначила вона.
Очільниця уряду доручила керівництву Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби продовжити моніторинг рівня цін на ринку і реагувати за потреби у випадку виявлення порушень, не перешкоджаючи при цьому роботі бізнесу.
Також було узгоджено з керівниками ключових операторів подальші спільні кроки для стабільної ситуації на ринку.
“Додатково уряд готує нові адресні програми для підтримки людей в умовах зростання світових цін на нафту. Це одноразова допомога 1500 грн для найбільш вразливих категорій громадян та кешбек на пальне в межах програми Національний кешбек”, – нагадала Свириденко.
Тим часом станом на сьогодні ціни на дизельне пальне зросли переважно на 1 грн/л, на такий же рівень здорожчав автогаз, а бензин продовжує втримувати позиції. Про це свідчить моніторинг даних на сайтах та в додатках мереж, проведених Енергореформою, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Так, на державній Укрнафті ціна на дизель та газ залишається найнижчою серед досліджуваних мереж, за нею йде UPG, яка за вихідні підвищила ціну на ДП та ДП+ на 2 грн/л.
Максимальна ціна ДП – 79,99 грн/л, ДП+ – 82,99 грн/л, про що свідчать стели Socar, ОККО, WOG.
Ціна на газ становить від 41,99 грн/л на Укрнафті до 45,98 грн/л на WOG.
Ціна на А-95 – від 68,9 грн/л на UPG до 70,99 на інших трьох приватних мережах. На Укрнафті – 68,99 грн/л.
А-95+ найдорожчий на Socar – 74,99 грн/л, найдешевший на UPG – 71,9 грн/л.
Міністр економіка сказав, як надовго аграріям вистачить запасів пального
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що українські аграрії мають запасів палива на 3-6 тижнів, що дозволить їм провести цьогорічну посівну кампанію без дефіциту пального. Про це повідомив під час години запитань до уряду у Верховній Раді, передає Економічна правда
“Зараз ми знаємо, що на посівну і дизелем, і пальним аграрії забезпечені. Ми спілкувались з ринком – від трьох до шести тижнів є запаси, цього достатньо”, – зазначив Соболев.
Він додав, що запроваджений урядом кешбек на пальне фінансуватиметься за рахунок перерозподілення 3 млрд грн, виділених на програми Мінекономіки.
“Загальний розмір ми зараз оцінюємо приблизно в 3 млрд грн. Вони перерозподіляються з коштів програм Мінекономіки всередині бюджету міністерства”, – пояснив міністр.