Уряд готує кешбек на пальне та 1500 гривень підтримки

За дорученням президента Кабінет міністрів готує новий пакет рішень, спрямованих на підтримку українців. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у четвер, 12 березня. За її словами, цільова підтримка у розмірі 1500 гривень буде надана вразливим категоріям населення: пенсіонерам за віком, отримувачам допомоги по інвалідності, малозабезпеченим, отримувачам базової соцдопомоги, ВПО, сімʼям з дітьми.

Цими виплатами в уряді розраховують охопити майже 13 млн людей.

“Кошти надійдуть одноразово у квітні вже наявними механізмами, якими люди отримують соціальні виплати – на спецрахунки у банках або через Укрпошту. Виплати будуть здійснені в межах чинних бюджетних програм Мінсоцполітики”, – пояснила глава уряду.

Крім того, на період до 1 травня програма кешбеку буде поширена на купівлю пального на АЗС. Українці зможуть отримати від держави 15% кешбеку при купівлі дизельного пального, 10% – бензину, 5% – автогазу.

За словами Свириденко, виплати будуть здійснені на базі програми Національний кешбек, якою вже користуються 9,4 млн громадян.

Нагадаємо, Зеленський анонсував нові програми підтримки для українців, зокрема спецдоплати для пенсіонерів та осіб, які відчувають особливий тиск через дестабілізацію паливного ринку. Стрибок цін на пальне: АМКУ назвав причини зростання

Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне

Війна між США та Ізраїлем з Іраном чітко показала, наскільки світ залежить від енергоносіїв з регіону Перської затоки. З початку конфлікту ціна на нафту різко зросла на 30% і наразі торгується на рівні 100 доларів за барель.
Ніде так не відчуваються наслідки нинішньої енергетичної кризи, як в Азії. Минулого року майже 90% усієї нафти та газу, що проходили через Ормузьку протоку, прямували до цього регіону.
Звичайні люди покладаються на нього для опалення своїх будинків, заправки транспортних засобів та виробництва електроенергії. Бізнесу це потрібно для живлення величезної виробничої бази регіону.
Ситуація із Іраном ставить у скрутне становище і європейські країни. Там вже почали закликати водіїв обмежувати поїздки. Залежність від Перської затоки Південно-Східна Азія, зокрема, сильно потерпає від блокади в Перській затоці. Навіть країни, які самі видобувають нафту, такі як Малайзія та Індонезія, протягом останнього десятиліття поступово почали видобувати менше та імпортувати більше.
Вразливість також частково пов’язана з типом нафти, що видобувається на Близькому Сході, та тим, як країни регіону її переробляють.
“Близькосхідна сира нафта зазвичай має “важкий” або “середній” вміст кислої нафти”, – розповіла для ВВС Джейн Накано, науковий співробітник Програми енергетичної безпеки та зміни клімату в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень.
Накано пояснює, що нафтопереробні заводи у Південно-Східній Азії були створені для переробки цього типу сирої нафти, і простий перехід до іншого постачальника, такого як США, не є простим.
“Для зміни специфікацій нафтопереробного заводу потрібні значні інвестиції”, – каже вона. Екстерні заходи Уряди азійських країн вже намагаються впоратися з дефіцитом палива, спричиненим високими цінами на нафту та закритою Ормузькою протокою.
Як вже зазначалось, Азія особливо залежить від експорту нафти з Близького Сходу: Філіппіни отримують з цього регіону близько 95% сирої нафти, Японія та Південна Корея – 90% та 70%.
Енергетична криза змушує уряди вживати більш радикальних заходів для економії палива, повідомляє американський діловий журнал Fortune. Зокрема, Таїланд наказав державним службовцям користуватися сходами замість ліфтів та працювати з дому на час кризи. Влада країни також підвищила температуру кондиціонерів до 27 градусів Цельсія та наказала державним службовцям носити сорочки з короткими рукавами поверх костюмів. За даними ЗМІ, Таїланд має запас пального приблизно на 95 днів.
В’єтнам також закликав підприємства дозволити людям працювати з дому, щоб “зменшити потребу в поїздках та транспорті”.
Влада Філіппін наполягає на чотириденному робочому тижні та наказала чиновникам обмежити поїздки “лише для виконання необхідних функцій”. Getty Images/ Вивіски на АЗС на Філіпінах з написом “немає в наявності” Південна Азія також сильно страждає через дефіцит пального. Бангладеш переніс свято Ід аль-Фітр наперед, дозволивши університетам закритися раніше, щоб економити бензин.
В свою чергу Пакистан запровадив чотириденний робочий тиждень для урядових установ та закрив школи.
Індія призупинила поставки зрідженого нафтового газу комерційним операторам, щоб надати пріоритет постачанню для домогосподарств, що викликало занепокоєння у готелів та ресторанів, що вони можуть бути змушені закритися.
Азіатські країни також більш безпосередньо втручаються на ринки палива. Президент Південної Кореї Лі Дже Мен у понеділок заявив, що країна запровадить обмеження цін на нафтопродукти, і попередив, що нинішня криза створює “значне навантаження на економіку країни”. Близько 1,7 мільйона барелів нафти, що постачається з Кореї, щодня затримується через триваючий конфлікт, зазначив радник президента з питань політики Кім Йон Бом під час прес-брифінгу 9 березня.
Міністр промисловості Японії Рьосей Аказава не виключив можливості використання національних нафтових резервів, додавши, що країна “вживе всіх можливих заходів для забезпечення стабільних поставок енергії”.
У понеділок міністр фінансів Індонезії заявив, що країна Південно-Східної Азії виділить 381,3 трильйона рупій (22,6 мільярда доларів) на енергетичні субсидії та платитиме державним енергетичним компаніям, таким як Pertamina, за те, щоб ціни на паливо та електроенергію були доступними для її населення.
Таїланд планує заморозити ціни на газ для приготування їжі до травня та заохочувати споживачів використовувати альтернативні джерела енергії, такі як біодизель та бензол. В’єтнам також розглядає можливість скасування тарифів на імпорт палива. Економія в Європі Європейські країни також починають закликати водіїв економити пальне.
“Будь ласка, будь ласка, будь ласка, якщо є якесь споживання пального, без якого ви можете обійтися, якщо немає суворої потреби користуватися автомобілем, то не робіть цього”, – так міністр енергетики Данії Ларс Аагард сьогодні звернувся до мешканців країни на тлі загострення ситуації з Іраном.
Схожий заклик напередодні надійшов із Великої Британії. Там водіям радять обмежити “необов’язкові поїздки”.
А президент автомобільної асоціації AA Едмунд Кінг звернути увагу на економніший стиль водіння, що може допомогти частково зменшити витрати на пальне.

Підполковника ТЦК викрили на переплаті пального

На Закарпатті викрили підполковника ТЦК, котрий переплатив майже 900 тис. грн при закупівлі пального для військових у період воєнного стану. Про це поінформувала пресслужба ДБР у четвер, 12 березня.
За даними слідства, посадовець погодив укладення договорів на постачання бензину, дизельного пального та скрапленого газу, включивши до вартості податок на додану вартість у розмірі 20%.
Мовиться про три контракти, укладені у березні 2022 року.
Водночас у період воєнного стану операції з постачання пального для військових формувань мали оподатковуватися за нульовою ставкою ПДВ.
Через відсутність належного контролю за умовами договорів на рахунок постачальника перерахували понад 5,1 млн гривень, з яких понад 866 тисяч гривень становив ПДВ, що не підлягав сплаті.
У результаті державному бюджету завдали збитків майже на 900 тисяч гривень.
Підполковнику оголосили підозру у недбалому ставленні військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки та було вчинене в умовах воєнного стану за ч. 4 ст. 425 КК України.
Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

ЗПЕК і Укргазбанк підписали меморандум про співпрацю

Група компаній ЗПЕК та Укргазбанк підписали меморандум про співпрацю, спрямований на підвищення ефективності постачань пального та розвиток логістичної інфраструктури. Про це повідомила пресслужба компанії.

Документ передбачає збільшення фінансування задля сталих постачань нафтопродуктів і розбудови транспортної та розподільчої інфраструктури.

“Сьогодні ми перебуваємо не тільки в надскладних умовах війни в Україні, а й під тиском зовнішніх факторів, таких як стрімке зростання цін на нафту і нафтопродукти. Надійне фінансове плече тут є запорукою стабільного забезпечення країни пальним, а також розвитку логістичної та енергетичної інфраструктури, яка зазнала руйнівних ударів агресора”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.

За його словами, йдеться про фіксацію та подальше збільшення обсягів імпорту нафтопродуктів з балтійського та чорноморського напрямків, створення власного рухомого складу та перевалювальних комплексів.

Група компаній ЗПЕК (Західна паливно-енергетична компанія) – українська енергетична група, спеціалізується на імпорті пального, оптовій торгівлі, транспортуванні та зберіганні нафтопродуктів.
До структури групи входять компанії, що працюють у сфері трейдингу нафтопродуктів, транспортної логістики, зберігання та перевалки пального. Група також розвиває власну інфраструктуру нафтобаз та терміналів, а також працює над створенням власних роздрібних проєктів на ринку нафтопродуктів.

У 2025 році ЗПЕК увійшла до ТОП-10 імпортерів дизпального і ТОП-5 постачальників залізничним транспортом. Пріоритетним напрямком постачань є Польща та Литва, а з 2026 року Група розпочала імпорт з Румунії.

Стрибок цін на пальне: АМКУ назвав причини зростання

Одним із головних чинників зростання цін на паливо стала зупинка найбільшого нафтопереробного заводу в Україні. Про це заявив голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко під час виступу у Верховній Раді в середу, 11 березня.

За його словами, перші сигнали про подорожчання пального з’явились 28 лютого, а вже 2 березня АМКУ направив офіційні вимоги найбільшим паливним мережам та почав зустрічі операторами ринку.
“Попри наявність об’єктивних факторів росту цін на світлі нафтопродукти, комітет не виключає, що така ситуація може бути спричинена ще й окремими суб’єктивними чинниками. АМКУ вивчає можливе порушення законодавства в діях операторів АЗС під час підняття цін на пальне”, – зазначив Кириленко.
Глава АМКУ заявив, що основним об’єктивним чинником, який вплинув на збільшення цін, є те, що починаючи з минулого року, а саме після зупинення найбільшого, по суті, єдиного нафтопереробного підприємства в Україні, майже всі світлі нафтопродукти залежать від імпорту нафтопродуктів.

Інші фактори росту цін:

  • зростання обсягів попиту та скорочення обсягів пропозиції та запасів;
  • зростання фактичної вартості придбання нафтопродуктів та прогноз подальшого зростання собівартості нафтопродуктів;
  • збільшення вартості логістичних послуг;
  • неможливість порівняння умов і об’ємів зберігання палива на території України.
  • “Наразі логістика з доставки палива не може бути апріорі порівняна з логістикою і доставкою, і виробництвом палива в країнах Європейського Союзу”, – зазначив глава АМКУ.

    За словами Кириленка, 27 лютого, згідно з інформацією операторів, обсяги придбання нафтопродуктів, а зокрема бензину марки А-95 та дизельного пального, зросли на 40-70% по бензину і 60-140% по дизельному паливу відповідно.

    Одночасно відбувалося й скорочення пропозиції з боку європейських постачальників у зв’язку з необхідністю і чіткою аргументацією європостачальників наповнення власних ринків.

    Водночас Кириленко наголосив, що вказану ситуацію не можна порівнювати з ситуацією на початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, коли в Україні були величезні проблеми з логістикою, але був наявний ресурс і ресурс був сталий в ЄС.

    “Тому, до прикладу, станом на 23 лютого зростання в Європі сягнуло позначки в 10,5%, при цьому такого рівня зростання ціни на АЗС нашої країни зазнали лише 4 березня поточного року, тобто через 14 днів”, – сказав глава АМКУ.

    У двох областях викрили мережу підпільних АЗС

    У Чернівецькій та Хмельницькій областях викрили мережу нелегальних автозаправних станцій, через які реалізовувалося пальне сумнівної якості. Про це повідомила пресслужба Офіса генерального прокурора в понеділок, 9 березня.

    У межах досудового розслідування припинено роботу трьох АЗС: двох у Чернівецькій області та однієї у Хмельницькій. Із незаконного обігу вилучено понад 62 тисячі літрів паливно-мастильних матеріалів.

    Зокрема, в Чернівецькому районі пальне продавали з імпровізованої заправки: діяли дві колонки з пістолетами, чотири резервуари та газова ємність. Під час обшуку вилучили понад 28 тисяч літрів дизелю, бензину та газу.

    У Чернівцях функціонувала міні-АЗС із чотирма колонками та трьома резервуарами для зберігання пального, – вилучено понад 31 тисячу літрів бензину, дизелю та газу.

    У Хмельницькій області нелегальну АЗС облаштували у нежитлових приміщеннях. Вилучено майже 3 тисячі літрів паливно-мастильних матеріалів.

    За даними слідства, пальне продавали за готівку та за цінами нижчими за ринкові, формуючи нелегальний сегмент торгівлі. Серед постійних клієнтів – фермерські господарства, транспортні компанії та підприємці.

    Слідство триває, призначено ряд експертиз та встановлюється повне коло осіб, причетних до організації незаконного продажу пального, а також канали його постачання.

    Нафта стрімко дорожчає: як це вплине на Україну

    Історичний збій у світовому видобутку нафти призвів до того, що ціни на сиру нафту в понеділок, 9 березня, вперше за майже чотири роки подолали бар’єр у 100 доларів. Оскільки війна проти Ірану ще немає натяків на завершення, то вартість нафти може зрости ще більше. Хаос на ринку Фактично, ціни на нафту майже досягли 120 доларів за барель за ніч, перш ніж з’явилися повідомлення про те, що західні країни обговорюватимуть кроки щодо пом’якшення високих цін на паливо. Це трохи послабило напругу на ринку, але не набагато, повідомляє агентство Bloomberg.
    Так, у понеділок ф’ючерси на американську нафту зросли на 8 доларів за барель до 99 доларів, а ф’ючерси на Brent – на 9 доларів, до 101 долара. Ні американська, ні Brent ніколи не дорожчали на 11 доларів за один день. Попередній денний рекорд (10,75 долара) був встановлений 6 червня 2008 року. Загалом, ціни на нафту підскочили на 30% за минулий тиждень.
    Востаннє вартість нафти перевищувала 100 доларів після нападу Росії на Україну. Тоді цінники піднялись у березні 2022 року та залишалася на цьому рівні до 19 липня 2022 року. З того часу ціна не досягала тризначного числа. Що відбувається зараз Війна з Іраном призвела до зростання цін на нафту з двох основних причин: майже повного закриття Ормузької протоки та уповільнення видобутку нафти на Близькому Сході, пояснює CNN.
    Ормузька протока – це вузький водний шлях, через який танкерами транспортується 20% світової нафти. Іран погрожував атакувати будь-який танкер, що проходить протокою. Це призвело до зупинки забору та поставок нафти в регіоні.
    Війна також фактично знищила резервні потужності, оскільки Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати були відрізані від світових ринків нафти. Резервні потужності вимірюють, наскільки більше видобутку нафти можна швидко відновити, якщо це буде необхідно, і зазвичай вони служать амортизатором на енергетичних ринках.
    “У результаті ринок не має значної подушки безпеки. Немає жодного виробника, який би міг втрутитися”, – написав Боб МакНеллі, засновник і президент Rapidan, у записці для клієнтів.
    Оскільки ціни не рухаються, виробники в багатому на нафту регіоні не мають можливості для реалізації своєї сировини. У них не залишається іншого вибору, окрім як уповільнити видобуток. Як довго це може тривати Погана новина полягає в тому, що війна США та Ізраїлю проти Ірану триває довше, ніж спочатку очікувала більшість трейдерів. Сьогоднішній історичний сплеск цін на нафту відображає це.
    “Якщо до кінця березня не відбудеться покращення руху навколо протоки, ми можемо досягти ціни в 150 доларів за барель”, – сказав Хомаюн Фалакшахі, провідний аналітик з дослідження сирої нафти в Kpler.
    Як зазначив у коментарі Bloomberg колишній трейдер Стефано Грассо, кожен день перебоїв з постачанням посилює тиск на ринки: “У такому сценарії в короткостроковій перспективі фактично немає стелі для цін”. Які прогнози для України Паливний експерт, генеральний директор та засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін вважає, що при теперішній вартості нафти ціни на пальне в Україні можуть зрости до 90 грн за літр, проте якщо ситуація на світовому ринку зміниться, то і українські АЗС перепишуть цінники.
    “От коли нафта стане 120, у нас буде бензин до 100. Сьогодні у нас нафта 110. Вже, ви знаєте, маркетмейкери плюс 3 грн за вихідний додали. Сьогодні зранку вже Укрнафта плюс гривні, мені тільки що доповіли. Ну, цей рух, він буде, ніхто від цього нікуди не подінеться. Нічого зробити зі світовим трендом неможливо. Поки там не владнається з цією протокою, нічого не зміниться”, – зазначив Льоушкін в ефірі телеканалу Апостроф.
    Водночас експерт додає, що Кабмін здатен частково пом’якшити удар через відтермінування акцизу або зниження ПДВ, однак повністю уникнути подорожчання навряд чи вдасться. Ще одна проблема – це ймовірність дефіциту палива в Україні. Як пояснив Льоушкін деякі європейські країни, які є основними постачальниками для України, починають запроваджувати протекціоністські заходи, обмежуючи експорт для забезпечення власних потреб.
    “Тренд, котрий дуже поганий, дуже негативний, коли країни почали, ну, розумітися кожен сам за себе. Там Орлен, там Литва, там Польща відрізали нам 50% постачання. Там Румунія сказала: “Ні, нічого з країни не випускаємо”. Якщо цей тренд буде продовжуватися, це буде вже проблемка. Тому що буде незрозуміло, звідки його вести, а логістика – це від двох тижнів до місяця потрібно нам, щоб переорієнтувати цей потік”, – пояснив засновник групи Prime.
    Народний депутат, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев також вважає, що через блокування Ормузької протоки і скорочення видобутку нафти на Близькому Сході Україна може зіткнутися із реальним дефіцитом пального.
    “На думку експертів українського ринку палива, ситуація з дефіцитом паливно-мастильних матеріалів може виникнути у нас в країні вже у квітні”, – повідомив нардеп.
    За його словами, такий сценарій ймовірний, якщо протока не буде функціонувати близько 25 днів. Екстрене засідання G7 Тим часом уряди працюють над тим, щоб полегшити тиск на ціни на нафтовому ринку: міністри фінансів країн G7 зустрінуться в понеділок, щоб обговорити спільне вивільнення нафтових запасів. А адміністрація президента США продовжила просувати план страхування нафтових танкерів, що проходять через протоку.
    Білий дім також заявив, що працюватиме над забезпеченням військово-морського ескорту для суден, але деталей відповідного плану ще не пояснив.
    Тим часом, за відсутності роботи Ормузької протоки, ціни на нафту продовжуватимуть зростати.
    “Чим вищою зростає ціна, тим більший тиск на адміністрацію Трампа, щоб вона щось вжила для захисту протоки. Чим більше часу знадобиться для повторного її відкриття, тим більший тиск на зростання цін. Коло замкнене”, – сказав Пікерінг.

    Стрибок цін на АЗС: Свириденко зробила заяву

    Державна компанія Укрнафта і приватні компанії підтримуватимуть належний рівень постачання та доступність пального для українських споживачів. Про це повідомила прем’єр-міністер Юлія Свириденко після наради уряду в понеділок, 9 березня.
    “Провела зустріч з ключовими представниками ринку нафтопродуктів. Скоординували подальші дії у зв’язку з поточною ситуацією на паливному ринку, яка має переважно зовнішні причини”, – заявила вона.

    За підсумками наради Свириденко повідомила про скординування дій уряду та учасників ринку, щоб забезпечити безперебійну наявність пального по всій країні.
    Уряд очікує, що оператори ринку, як державна компанія Укрнафта, так і приватні компанії, підтримуватимуть належний рівень постачання та доступність пального для споживачів.

    Свириденко наголосила, що ціни на нафтопродукти мають формуватися з урахуванням ситуації на світових ринках, але без внутрішніх спекуляцій.

    За її словами, Укрнафта виконуватиме роль орієнтира справедливої ціни на паливо.

    Контроль за ціновою ситуацією на ринку здійснюватимуть Антимонопольний комітет України та Держпродспоживслужба. Вони мають моніторити можливі порушення та реагувати на випадки необґрунтованого підвищення цін, водночас не створюючи надмірного тиску на добросовісний бізнес.

    “Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль отримав завдання забезпечити щоденну координацію з представниками ринку на базі Міністерства енергетики для оперативного вирішення поточних питань, зокрема тих, що виникають у роботі операторів ринку”, – зазначила Свириденко.

    Також Міністерство економіки разом із Міністерством фінансів та Міністерством енергетики, за словами прем’єрки, працюють над можливими механізмами підтримки для категорій споживачів, які можуть найбільше постраждати від суттєвого зростання цін на нафтопродукти.

    На Київщині викрили нелегальну нафтобазу

    На Київщині п’ятьом учасникам організованої групи оголосили підозру у незаконному виготовленні та збуті фальсифікованого пального. Про це повідомила обласна прокуратура у понеділок, 9 березня.
    “За процесуального керівництва прокурорів Київської обласної прокуратури п’ятьом учасникам організованої групи повідомлено про підозру у незаконному виготовленні та збуті підакцизних товарів за ч. 2, 3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 204 КК України”, – зазначили у повідомленні.
    За даними слідства, чоловіки організували діяльність нелегальної нафтобази на території Білоцерківського району, де зберігалося незаконно виготовлене пальне. Надалі його реалізовували через мережу підконтрольних автозаправок.
    Як з’ясувалося, АЗС працювали без відповідних сертифікатів якості на пальне та не відображали реалізацію підакцизних товарів у фінансово-господарській звітності.
    Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 57 тис. літрів бензину, майже 85 тис. літрів дизельного пального та 4,5 тис. літрів скрапленого газу. Орієнтовна вартість вилучених матеріалів – понад 8 млн грн. Також вилучено 29 резервуарів для пального, обладнання для його зберігання, розподілу та транспортування.
    Тоді як у помешканнях фігурантів вилучили понад 18 млн грн готівки.

    США роздратовані: Віткофф і Кушнер вирушають до Ізраїлю

    Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер планують терміновий візит до Ізраїлю, який призначено на 10 березня. Про це в неділю, 8 березня, повідомляє The Times of Israel.

    Цей візит відбудеться на фоні загострення відносин між Сполученими Штатами та Ізраїлем, спричиненого значними ударами ізраїльських військових по нафтовій інфраструктурі Ірану. Інцидент викликав незадоволення у Вашингтоні, оскільки масштаб атак перевершив очікування американської сторони.

    Хоча Ізраїль заздалегідь інформував про плани атак на енергетичні об’єкти, у Білому домі припускали, що вони матимуть скоріше символічний характер, а не призведуть до значних руйнувань стратегічних об’єктів.

    Зазначимо, що суботні авіаудари, під час яких було знищено близько 30 іранських паливних складів, стали причиною першої серйозної напруги у відносинах між країнами від початку поточної військової кампанії.

    Наагадаємо, армія оборони Ізраїлю розпочала нову хвилю авіаударів по столиці Ірану, у результаті чого в східних, південних і північно-західних районах Тегерану було чути потужні вибухи.

    Також президент США Дональд Трамп анонсував “серйозний удар” по Ірану в ніч на 8 березня.