Налоги – Антикор

“Податок на Google” приніс бюджету понад 4,2 млрд з початку року

За перші два місяці року до держбюджету надійшло понад 4,2 млрд грн так званого “податку на Google”, котрий сплачують іноземні компанії за надання електронних послуг українським користувачам. Про це повідомила тимчасова виконуюча обов’язки голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.

Це на 0,7 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як зазначила Карнаух, компанії-лідери зі сплати податку, як і раніше, Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy та Netflix.
На сьогодні платниками ПДВ вже зареєструвались 151 особа – нерезидент, котрі постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України.
“Сплата такого податку є важливим елементом справедливого оподаткування цифрової економіки та сприяє додатковому наповненню Державного бюджету України”, – додала Карнаух.

Податківці та митники перевиконали план надходжень до бюджету

У лютому до загального фонду державного бюджету України надійшло 224,8 млрд грн. Про це інформує Міністерство фінансів у середу, 4 березня.

Як зазначається, податкова та митна служби перевиконали місячний план: ДПС забезпечила 107% від запланованого, Держмитниця – 103,3%, що забезпечило стабільні надходження до бюджету.
Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження у лютому забезпечили:

47,5 млрд грн – податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів;

32,2 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;

26,3 млрд грн – акцизний податок;

24,3 млрд грн – податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 40,5 млрд грн, відшкодовано – 16,2 млрд грн);

13,9 млрд грн – податок на прибуток підприємств;

5,4 млрд грн – рентна плата за користування надрами;

4,7 млрд грн – ввізне та вивізне мито.

Мінфін Окрім того, важливим джерелом доходів загального фонду державного бюджету також стали кошти міжнародної допомоги у вигляді грантів – 62,9 млрд гривень.
Тоді як 58,9 млрд грн надійшло у вигляді єдиного соціального внеску до фондів пенсійного та соціального страхування.
Загалом за результатами лютого до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 321 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

Євросоюз вимагає від США пояснень через нові мита

Єврокомісія вимагає від США неухильного дотримання торгової угоди та відмови від підвищення мит на європейські товари після рішення американського Верховного суду. Про це йдеться в офіційній заяві ЄК, оприлюдненій в неділю, 22 лютого.
У Брюсселі підкреслили, що Вашингтон повинен надати “повну ясність” щодо своїх подальших кроків.
“Поточна ситуація не сприяє забезпеченню “справедливої, збалансованої та взаємовигідної” трансатлантичної торгівлі та інвестицій, як це було погоджено обома сторонами та викладено у Спільній заяві ЄС-США від серпня 2025 року”, – підкреслили в ЄК.
Там наполягають, що європейський експорт повинен і надалі підпадати під дію пільгового режиму без непередбачуваних тарифних стрибків.
“Товари ЄС повинні й надалі користуватися найконкурентнішим режимом, без підвищення тарифів понад чітку та всеохоплюючу стелю, узгоджену раніше”, – заявили в Брюселі і додали, що “угода є угода”.

Невідомий в ефірі розкритикував суд США: у мережі підозрюють Трампа

Невідомий чоловік, який назвався Джоном Барроном, зателефонував під час прямого ефіру до телеканалу C-SPAN та розкритикував заборону мит Верховним судом США. У мережі припускають, що це був президент Дональд Трамп, повідомила газета New York Post в неділю, 22 лютого.
Так, чоловік, що представився республіканцем з Вірджинії Джоном Барроном, та голосом, який дуже нагадував мову Трампа з затиснутим пальцями носом, розкритикував рішення Верховного суду.
“Це, по суті, найгірше рішення у вашому житті”, – заявив Баррон.
Після цього він назвав лідера демократів у Палаті представників Хакіма Джеффріса “дурнем”, а лідера демократів у Сенаті Чака Шумера – людиною, “яка навіть чизбургер приготувати не може”.
Невідомий заявив, що демократи нібито будуть раді рішенню Верховного суду, але, за його словами, “справжні американці” не радітимуть.
Після цього ведуча C-SPAN Грета Браунер перервала дзвінок і переключилася на інших співрозмовників.
Газета зазначає, що на початку свого першого терміну Дональд Трамп використовував ім’я Джона Баррона, аби “анонімно” коментувати журналістам події, які стосувалися його як політика.
Журналісти пишть, що незабаром після телефонної розмови в ефірі C-SPAN справжній Трамп піднявся на трибуну у залі для прес-брифінгів Білого дому та різко розкритикував Верховний суд.
“Вони просто дурні та посіпаки республіканців-новачків та радикальних лівих демократів, і їм взагалі не місце в ньому. Вони дуже непатріотичні та нелояльні до нашої Конституції”, – заявив Трамп.

a guy who claimed to be named John Barron and sounded a lot like Trump called into C-SPAN to complain about the Supreme Court’s tariff decision and call Hakeem Jeffries “a dope” (John Barron is a pseudonym Trump has used for himself when talking to journalists) pic.twitter.com/UixNjll7NB — Aaron Rupar (@atrupar) February 22, 2026

Єврооюз вимагає від США пояснень через нові мита

Австралія погрожує контрзаходами після підвищення мит Трампом

Уряд Австралії пообіцяв “розглянути усі варіанти” після того, як президент США Дональд Трамп підвищив базову ставку імпортних тарифів до 15%. Про це повідомляє The Australian.
Міністр торгівлі Австралії Дон Фаррелл назвав цей крок “необґрунтованим” і вказав на можливий розкол між стратегічними союзниками. Зміна відбулася після рішення Верховного суду США, який визнав незаконним попередній механізм цільових тарифів адміністрації.
У відповідь президент США перейшов до глобального тарифу. Хоча початковий збір у 10% має набути чинності 24 лютого, терміни запровадження додаткових 5% залишаються неясними. Це створює значну невизначеність для експортерів із товарами, які наразі перебувають у дорозі.
Для Австралії ставки високі. Для великого експортера залізної руди, зрідженого природного газу та сільськогосподарської продукції, тариф у 15% загрожує конкурентним перевагам австралійських товарів на американському ринку. Міністр Фаррелл підтвердив, що уряд працює зі своїм посольством у Вашингтоні для оцінки збитків.
Аналітики ринку припускають, що “всі варіанти” можуть включати офіційні суперечки у межах Світової організації торгівлі або “дзеркальні” тарифи на американські товари. Такий крок ознаменує рідкісну торговельну конфронтацію між партнерами по AUKUS.
Загальний підхід із 15 % передбачає стратегію “один розмір для всіх”, котра ігнорує традиційні двосторонні преференції. Якщо Канберра застосує заходи у відповідь, це може вплинути на багатомільярдні енергетичні та оборонні контракти, що нині перебувають на стадії переговорів.

Туристична галузь принесла бюджету України понад 4,4 млрд

У 2025 році податкові надходження від туристичної галузі становилм 4 млрд 426,2 млн грн, що на 50,6% більше проти 2024 року. Про це мовииться у річному звіті Державного агентства розвитку туризму.

Як повідомила голова агентства Наталя Табака, без урахування підприємств за КВЕД 79.90 (послуги з бронювання) зростання надходжень становило 35,7% – до 3 млрд 987,8 млн грн.

Водночас для коректного порівняння слід врахувати включення у 2025 році нового КВЕД 79.90 “Послуги бронювання”, який забезпечив 438,4 млн грн надходжень. Без урахування цього показника обсяг податків у 2025 році становить 3 987,8 млн грн, що демонструє реальне зростання на 35,7% порівняно з 2024 роком. Відтак, навіть без розширення переліку видів діяльності галузь продемонструвала суттєву позитивну динаміку.

Загальна кількість платників податків становила 20 759 суб’єктів, що на 17,6% більше, ніж у 2024 році (17 649). Однак із урахуванням доданого КВЕД 79.90 (1 778 підприємств, з яких 222 – юридичні особи та 1 556 – ФОП)скоригована кількість платників у 2025 році складає 18 981, що означає зростання на 7,6% у річному вимірі. При цьому кількість юридичних осіб без урахування нового КВЕД дещо зменшилась – на 0,8% (з 3 583 до 3 553), тоді як кількість ФОП зросла на 9,7% (з 14 066 до 15 428). У номінальному ж вимірі (без коригування) приріст становить 5,4% для юридичних осіб і 20,8% для ФОП, що свідчить про активізацію малого підприємництва у галузі туризму.

За результатами 2025 року до місцевих бюджетів надійшло 359 млн грн туристичного збору, що свідчить про збереження економічної активності галузі та її адаптацію до умов воєнного часу.

Лідерами за обсягом сплаченого туристичного збору стали:

Київ – 68 млн грн,

Львівська область – 63 млн грн,

Івано-Франківська область – 46 млн грн,

Київська область – 19,5 млн грн,

Закарпатська область – 31,8 млн грн

Дніпропетровська область – 17,6 млн грн.

Сукупно ці регіони забезпечили понад 77% загального обсягу надходжень. Як зазначається, така концентрація демонструє чіткий перерозподіл туристичних потоків у безпечні регіони та збереження ролі столиці й великих економічних центрів у сегменті ділового туризму.

На 2025 рік фінансування ДАРТ із держбюджету становило 22,8 млн грн. Касові видатки за результатами року склали 15,6 млн грн, до бюджету повернуто 7,1 млн грн. Агентство також перевиконало план за міжнародними заходами (проведено 15 при запланованих 8) та видачею ліцензій (видано 24 при плані 15).

“Результати 2025 року підтверджують: внутрішній туризм став фундаментом стійкості галузі, а туристичний сектор продовжує бути важливим драйвером розвитку громад і наповнення місцевих бюджетів навіть в умовах війни”, – наголосили у звіті.

Імпорт люксових автомобілів в Україну впав утричі

В Україну торік ввезли 504 автомобілі, що підпадають під так званий “податок на розкіш”. Це в 3,2 раза менше, ніж у 2024 році, і водночас найнижчий показник за останні п’ять років, повідомляє Опендатабот.
Зазначається, що кожен другий автомобіль у списку “розкішних” – Porsche Taycan: таких завезли 232 одиниці. Загалом марка Porsche стала беззаперечним лідером у сегменті з додатковим оподаткуванням – на її авто припадає 64% від загальної кількості.
Ще чверть ринку посідає Mercedes-Benz із 126 автомобілями. На всі інші преміальні бренди разом (Audi, Rolls-Royce, Aston Martin, Lamborghini, Maserati тощо) припадає лише 11%.
Повідомляється, що у 2025 році в Україну завезли 21 Rolls-Royce, з яких 15 – електрична модель Spectre вартістю близько $600 тис. Також зареєстровано 7 Aston Martin та 2 Lamborghini.
На відміну від загальної структури імпорту, у преміум-сегменті домінують електромобілі – вони становлять 65% від усіх завезених розкішних авто. Ще 18% – це гібриди з можливістю зарядки від мережі (plug-in hybrid). Чисто бензинові автомобілі, які лідирують у загальному імпорті, тут опинилися в меншості – лише 17%. На дизельні моделі припадає символічні 0,4%.
Майже половина всіх люксових автомобілів зареєстрована в Києві та Київській області – 236 одиниць. На Львівщині – 52 авто, на Одещині – 49, на Дніпропетровщині – 37. 82% таких автомобілів (413 одиниць) оформлені на фізичних осіб. На балансі юридичних осіб – 18%.
Як відомо, під “податок на розкіш” потрапляють автомобілі вартістю понад 3,2 млн грн і віком до 5 років. Щорічна сума податку за один такий автомобіль становить 25 тис. грн.

ЄС оновив чорний список офшорів

Рада Європейського Союзу оновила перелік юрисдикцій, які не співпрацюють з ЄС у податковій сфері, додавши до нього Вʼєтнам і острови Теркс і Кайкос та виключивши Фіджі, Самоа і Тринідад і Тобаго. Про це повідомила пресслужба Європейської Ради у вівторок, 17 лютого.

Після оновлення до списку юрисдикцій, які не співпрацюють з Євросоюзом у податкових питаннях, входять 10 країн і територій.

Цей перелік є частиною політики ЄС з боротьби з ухиленням від сплати податків, податковими зловживаннями та недобросовісною податковою конкуренцією. До списку потрапляють юрисдикції, які не виконали взяті на себе зобов’язання щодо дотримання міжнародних стандартів податкового управління або відмовилися від співпраці з Євросоюзом.

Водночас країни, які погоджуються на реформи, але ще не завершили їх у повному обсязі, включаються до окремого переліку зі статусом виконання зобов’язань. Після повного виконання вимог такі юрисдикції виключаються з основного списку.

Оновлення списку відбувається двічі на рік. Наступний перегляд запланований на жовтень 2026 року.
Раніше повідомлялося, що Китай скасує мита для всіх країн Африки, крім однієї. “Дроблення бізнесу”: викрито схеми ухилення від податків на понад 1 млрд

Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ

Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.