За даними народного депутата Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень на рік. Це означає, що від 30 до 50% економіки перебуває у секторі, що не офіційно зареєстрований, а в деяких галузях цей показник може сягати навіть 60%. Гетманцев вважає, що така ситуація гальмує розвиток країни і пропонує вивести економіку з тіні, щоб забезпечити додаткові кошти, наприклад, для армії. Він також зазначив, що заходи з детінізації можуть призвести до збільшення надходжень до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень до 2025 року. Також він відмітив, що надходження до бюджету від іноземних IT-компаній в Україні показують стабільний ріст, і за перші п’ять місяців 2025 року до бюджету надійшло майже 7 мільярдів гривень – на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році.
Позначка: Налоги
-
Податки при продажі нерухомості: чому не всі їх мають сплачувати
У новому законі про оподаткування нерухомості в Україні передбачено зміни, які стосуються оподаткування продажу нерухомості. Залежно від того, як довго власник майна володів ним, можуть застосовуватися різні ставки податку на прибуток та військового збору. Наприклад, перший продаж нерухомості в році, якщо власник володів нею понад три роки, може бути звільнений від оподаткування. Проте при повторних продажах чи продажах комерційної нерухомості податкове навантаження може сягнути 23%. Також у законодавстві передбачені винятки для спадщини та дарування нерухомості, визначені пільги для окремих категорій громадян. Важливою є також інформація про те, що укладення договорів за заниженою ціною може призвести до податкових ризиків. У 2025 році також планується введення електронного моніторингу ринкових цін, що ускладнить уникання податків через “сіре” оформлення угод.
-
Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ
Журналісти повідомляють, що у компаніях, які належать Роману Мілешку, виявлені підозри щодо ухилення від сплати податків. Фірми ТОВ Нзоперейшінс та ПрАТ Авіакомпанія Константа показують надзвичайно високі фінансові результати при мінімальних витратах на зарплатню. За даними, у 2024 році ці компанії витратили на зарплати великі суми, але обсяг їхньої діяльності не відповідає таким витратам. Журналісти вважають, що це може бути наслідком ухилення від сплати податків, зокрема виплати “у конвертах”. Також вказується на можливість недооплати державі понад 400 млн грн за останні три роки. Крім того, компанії Мілешка вже раніше звинувачувалися у порушеннях у сфері оборони, зокрема пов’язаних з контактами в Росії.
-
Продав на OLX. Нові “листи щастя” від податкової
Державна податкова служба розіслає “листи щастя” українцям, які приймають готівкові платежі без відповідної реєстрації підприємницької діяльності. Податкова використовує дані з онлайн-продажів, щоб виявити осіб, які не зареєстровані як ФОПи, та попереджає про можливі штрафи. Співтовариство з соцмереж виникло через цю ситуацію, оскільки багато людей продають товари онлайн і потрапляють під дослідження податкової. У разі отримання “листа щастя” від податкової, рекомендується відповісти на нього, пояснити походження коштів та сплатити відповідний податок.
-
“Податок на Google” приніс бюджету 7 млрд – Гетманцев
За словами голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, надходження до українського бюджету від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги, значно зросли. Протягом перших п’яти місяців 2025 року до державної скарбниці надійшло майже 7 мільярдів гривень, що на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році. Зазначено, що обсяг оподатковуваних електронних послуг зріс на 29,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Серед компаній, які сплачують податки, зазначено такі гіганти індустрії, як Google, Apple, Meta, Valve, Sony, Netflix та інші. Також відзначено, що сервіси таксі, зокрема Bolt і Uklon, сплатили до бюджету 4,4 мільйона євро. Національний депутат також зазначив, що платформа OnlyFans сплатила 0,8 мільйона доларів податків. Раніше також було повідомлено, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 мільярда гривень за квартал.
-
Компанія-виробник олії не сплатила 11 млн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, була виявлена у ухиленні від сплати податків. Директор підприємства вніс у податкову звітність фіктивні операції з купівлі соняшнику, які насправді не відбувалися, щоб ухилитися від сплати понад 11 мільйонів гривень податку на додану вартість. Йому було повідомлено про підозру. Підприємство відшкодувало бюджету несплачені податки та сплатило штрафні санкції в ході досудового розслідування.
-
Виробника олії викрили у несплаті 11 млн грн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, була підозрювана в ухиленні від сплати податків на велику суму. Директор підприємства вніс у податкову звітність фіктивні операції з купівлі соняшнику, які насправді не відбувалися, що дозволило йому уникнути сплати понад 11 мільйонів гривень податку на додану вартість. Після розслідування БЕБ, директору було повідомлено про підозру, а компанія зобов’язана була відшкодувати бюджету несплачені податки і сплатити штрафні санкції.
-
“Податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал
У першому кварталі 2025 року надходження до держбюджету України від так званого “податку на Google” зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це голова ДПС поінформував у четвер, 22 травня.
Так, у січні-березні 2025 року нерезиденти, котрі надають електронні послуги українським споживачам, сплатили до бюджету:- 39,6 млн євро (проти 30,1 млн євро торік),
- 43,4 млн доларів (проти 34,5 млн доларів торік).
У гривневому еквіваленті це становить понад 3,5 мільярда гривень.
“Дякую всім платникам, які підтримують цивілізовані правила роботи та сплачують податки. Бо мова не лише про додаткові надходження до бюджету, які в умовах війни вкрай потрібні. Сьогодні разом забезпечуємо чесну конкуренцію між українськими та міжнародними компаніями”, – наголосив Кравченко.
Серед топ-платників – глобальні гіганти цифрових послуг:Apple, Google, Meta, Valve, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року. -
В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”
Через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів Україні доведеться переглянути бюджет. Додаткову потребу оцінили у 400 млрд грн. Звідки братимуть кошти, аби закрити “дірку”? Звідки взялась нестача? Після аналізу фінансових звітів за чотири місяці та частину травня, виявилось, що видатки на армію суттєво перевищують заплановані. Про це повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
За його підрахунками, не вистачає 400 млрд грн. “Памʼятаєте я писав, що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 млрд? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у бюджет-2025 буде щонайменше вдвічі більше: треба буде знайти від 400-500 млрд грн”,- пише нардеп. Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами депутата, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Железняк вважає, що зміни до бюджету можуть внести в липні або серпні, оскільки до кінця червня в Україні працюватиме місія МВФ. До ухвалення рішення радою директорів фонду щодо наступного траншу для України уряд не вноситиме зміни до бюджету, щоб не зірвати програму співпраці.
За словами Железняка, додаткова потреба стосується не лише армії. Також назріла потреба у фінансуванні лікування онкохворих, ліків та інших соціальних статей.
Водночас нардеп запевнив, що зарплати військовим та військові видатки будуть виплачувати повністю, попри нестачу в бюджеті.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що цього року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн – це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд – на програму закупівлі дронів. “Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн”, – каже експерт. За його словами, що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і “економіка війни” може перейти у тренд скорочення. Де влада братиме кошти? Железняк не знає, за рахунок чого вдасться покрити дефіцит.
Проблема в тому, що 200 млрд грн покривалися частиною через перевиконання митниці і податкової, частина просто через те, що хотіли більше запозичити грошей на внутрішньому ринку. “Коли мова йде про 400 млрд грн, то я не розумію, як вони можуть їх покрити, не входячи в історію про збільшення оподаткування чи щось подібне”, – каже Железняк. Водночас влада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування, що відкриває доступ до фінансування обсягом близько 0,4 млрд дол. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів.
Крім того, уряд вжив заходів для збільшення внутрішніх доходів. Зокрема, підвищив податки. Так, збільшено військовий збір із зарплат з 1,5% до 5% та підвищено податки для фізичних осіб-підприємців. Що вже скоротив уряд? Намагаючись звести кінці з кінцями, уряд не лише збільшив податки, але й вдався до скорочення видатків. Зокрема, зменшено соціальні витрати з 14,5% до 12,6% ВВП, а мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн.
Видатки Міністерства соціальної політики зменшено на 10,6% – з 470,3 млрд грн до 420,7 млрд грн. Фінансування Пенсійного фонду скорочено на 41,5 млрд грн. Програма “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” зменшена з 89 млрд грн до 81 млрд грн.
Економлять в тому числі на ветеранах. Загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшено з 13,6 млрд грн до 5,8 млрд грн. Фінансування реабілітації ветеранів скорочено на 35%.
Обмежено також виплати “чорнобильських пенсій”. Їх отримують лише ті, хто проживав у зоні відчуження в 1986–1993 рр.
Своєю чергою фінансування освіти зменшено на 7,7 млрд грн. Оптимізація включає об’єднання вищих навчальних закладів та припинення нарахування зарплат вчителям на окупованих територіях.
Також було значно скорочено фінансування дорожніх проєктів. Замість початково запланованих 43,2 млрд грн, на Дорожній фонд передбачено лише 12,3 млрд грн.
Водночас чи вистачить такої економії, аби покрити “дірку” в бюджеті не відомо, як і те, які саме статті бюджету урізатимуть ще в разі потреби. “Спіраль смерті” Експерти кажуть, що в українській економіці спостерігаються небезпечна тенденція: різке гальмування динаміки ВВП на тлі наростаючої інфляції. Вони називають цю ситуацію “спіраллю смерті”. “Спіраллю смерті” економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу – це “втрата фігури”, – каже Кущ. За його словами, з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
Як бачимо, стагфляція блокує ці рішення: доведеться пожертвувати або боротьбою з інфляцією, або зростанням ВВП.
На думку експерта, наша економіка підійшла до “спіралі смерті” доволі близько.
З 2024 р. ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го. У четвертому кварталі 2024 р. зафіксовано навіть квартальне падіння на 0,1%. “Очевидно, відбувається різке уповільнення темпів зростання ВВП внаслідок поступового вичерпування ефекту низької статистичної бази порівняння у вигляді обвального, з погляду економічного розвитку, 2022 р.”, – каже експерт. Певним запобіжником остаточного переходу економіки у зону падіння виступає тимчасове припинення торговельної війни між Китаєм і США. Це позитивно вплине на рівень цін нашого сировинного експорту, передусім аграрного.
Адже можлива Глобальна торговельна війна могла б ударити по Китаю, а він і досі – торговельний партнер номер один для України.
На думку експерта, якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки. А якщо Глобальна торговельна війна таки розгориться, то восени можлива й економічна криза.
Водночас, на думку НБУ, ситуація виглядає досить позитивно, і таких загроз немає.
НБУ відзначає пік інфляції у першому кварталі 2025 р., але не бачить загроз скорочення ВВП.
Регулятор очікує зростання української економіки 2025 р. на 3% і поступового скорочення інфляції влітку, в тому числі за рахунок надходження на ринок нового врожаю та поступового вирішення фактора енергетичного дефіциту.
Вікторія Хаджирадєва