Президент Європарламенту Роберта Мецола підписала європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Про це вона повідомила у соцмережі Х у вівторок, 24 лютого.
“Щойно підписала кредит на підтримку України у розмірі 90 млрд євро від імені Європарламенту”, – написала вона.
За словами Мецоли, цей фінансовий ресурс буде використани “для продовження надання основних державних послуг; підтримки сильної оборони України; для захисту нашої спільної безпеки та свободи; для досягнення справжнього та тривалого миру і для закріплення майбутнього України в Європі”.
Тим часом президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції в Києві заявила, що Євросоюз забезпечить європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки у той чи інший спосіб.
“Дозвольте мені чітко зазначити, що рішення про цей кредит уже було прийнято. Країни-члени дали свою згоду. Це слово неможливо порушити, тому ми забезпечимо кредит у той чи інший спосіб. У нас є різні способи і ми скористаємося ними”, – запевнила вона.
Як відомо, 20 лютого Угорщина заблокувала 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європарламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Але в Брюсселі заявили, що підготують 90 млрд євро Україні, попри вето Угорщини.
Позначка: Кредити
Рада ЄС погодила правову рамку для €90 млрд кредиту Україні
Рада ЄС у середу узгодила позицію щодо правової бази для імплементації угоди Європейської Ради про надання Україні кредиту у 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Про це мовиться в повідомленні Ради ЄС.
Рішення реалізує домовленості Європейської ради та має забезпечити швидке узгодження з Європарламентом, щоб перший платіж Україна змогла отримати на початку другого кварталу цього року.
Кредит має на меті допомогти Україні покрити нагальні фінансові потреби на тлі збройної агресії Росії. Фінансування спрямовуватиметься на підтримку загального бюджету, а також на військові потреби.
Позика фінансуватиметься шляхом запозичень ЄС на ринках капіталу та буде забезпечена бюджетом Євросоюзу. Повернення коштів передбачене лише після того, як Росія виплатить Україні воєнні репарації. Витрати на обслуговування боргу планують покривати з бюджету ЄС.
Із загальної суми €30 млрд передбачено на макрофінансову підтримку України – через механізми макрофінансової допомоги або інструмент Ukraine Facility. Ще €60 млрд планують спрямувати на інвестиції в оборонно-промислові спроможності та закупівлю військової техніки.
Після завершення погоджень із Європейським парламентом Єврокомісія зможе перерахувати Україні перший транш на початку другого кварталу цього року.
Раніше Європарламент підтримав рішення Європейської ради, ухвалене у грудні 2025 року, щодо застосування процедури посиленої співпраці для надання Україні кредиту підтримки у 90 млрд євро. Нагадаємо, у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. ЄК оприлюднила план позики Україні на €90 млрд
У РФ констатували початок банківської кризи
У Росії почалася системна банківська криза. Про це упонеділок, 2 лютого, повідомляє видання The Moscow Times із посиланням на звіт аналітичного центру ЦМАКП, який є наближений до російської влади.
“Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – констатували прокремлівські економісти.
При цьому, як пише видання, випереджальний індикатор також фіксує високі ризики “втечі вкладників”. Поки що цей ефект не виникає внаслідок латентного характеру кризи, пише ЦМАКП, але “в разі посилення кризових процесів вони можуть вийти на поверхню”.
Під системною банківською кризою економісти розуміють ситуацію, за якої реалізується хоча б одна з умов:
При цьому в ЦМАКП стверджують, що обидві кризи все ще “помірні за масштабами” – проблемними є трохи понад 10% сукупних активів і кредитного портфеля банків РФ. Утім, економісти не заперечують, що за окремими напрямками “глибина ураження” може бути і більшою – за кредитами малому і середньому бізнесу (МСБ) вона в середньому 19%, наводить приклад ЦМАКП.
Згідно з даними Центробанку РФ на кінець жовтня, проблемними були визнані офіційно 11,2% корпоративних кредитів на 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних на 2,3 трлн рублів.
Уряд повідомив про пакетом енергетичної підтримки
Підприємці зможуть скористатися урядовим пакетом енергетичної підтримки. Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на своєму Telegram-каналі.
“Щоб частково компенсувати витрати й продовжувати працювати в складних енергетичних умовах, малий та середній бізнес, який працює у соціально важливих сферах — аптеки, магазини, пекарні, кав’ярні, майстерні та інші послуги першої необхідності, вже може подавати заявки на державну підтримку”, – зауважила чиновниця.
Енергодопомога ФОП
ФОПи 2–3 груп, які мають щонайменше одного найманого працівника, можуть отримати одноразову безповоротну фінансову допомогу від 7 500 до 15 000 грн – залежно від кількості працівників.
Кошти можна використати на:
Програма працює за принципом грантів Власна справа. Подати заявку можна онлайн через портал Дія — у категорії Підприємництво, на сторінці послуги Допомога ФОП на енергостійкість.
Дані перевіряються автоматично, кошти зараховуються на Дія.Картку через п’ять банків, які приєдналися до програми: Приватбанк, Sense Bank, Банк Кредит Дніпро, А-банк та monobank.
Енергокредит під 0% на енергообладнання
Мікро-, малий та середній бізнес може отримати до 10 млн грн пільгового кредитування під 0% річних у межах програми Доступні кредити 5–7–9. Різницю банкам компенсує держава через Фонд розвитку підприємництва.
Кредит надається до 3 років. Кошти можна спрямувати на генераційне обладнання – когенераційні установки, дизельні, бензинові та газові генератори.
Для кредиту еобхідно відповідати критеріям програми Доступні кредити 5–7–9, подати заявку до банку-партнера програми, пройти оцінку та отримати рішення банку.
“Енергетична підтримка допоможе бізнесу продовжувати працювати, зберігати робочі місця та забезпечувати людей у містах і громадах усім необхідним в періоди тривалих відключень”, – резюмувала Свириденко.
Надзвичайний стан в енергетиці: бізнес отримає додаткову підтримку
Кабінет міністрів запроваджує нову програму підтримки бізнесу. Частина фізичних осіб-підприємців зможе отримати одноразову виплату до 15 тисяч гривень. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 23 січня.
За її словами, ФОПи 2-3 груп, які працюють у соціально важливих сферах – заклади громадського харчування, аптеки, кав’ярні, продуктові магазини, пекарні та інші заклади і послуги першої необхідності, – зможуть отримати від 7 500 до 15 000 гривень.
“Розмір виплати залежить від кількості найманих працівників за умови наявності щонайменше одного працівника”, – пояснила глава уряду.
Подати заявку можна через портал Дія: її верифікують банки-партнери, після чого Державна служба зайнятості перераховує кошти. Отримані гроші можна витратити на придбання та ремонт енергообладнання, пальне для генераторів та оплату електроенергії.
Свириденко також розповіла, що підприємства, які відповідають критеріям програми 5-7-9%, зможуть взяти кредит на купівлю генераторів і акумуляторних батарей під 0%. Різницю за ставкою компенсуватиме держава через Фонд розвитку підприємництва.
“Кредити надають близько 50 банків-партнерів програми 5-7-9% терміном до трьох років. Максимальна сума кредиту – до 10 млн гривень”, – зазначила прем’єрка.
Деталі та дату старту програми повідомить Міністерство економіки.
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.
Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ
Міжнародний валютний фонд тимчасово не наполягає на запровадженні акцизу на солодкі напої для України, однак уряду все ж доведеться ухвалити низку складних рішень для отримання нової кредитної програми. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками місії МВФ .
“Щойно провів ще одну зустріч з колегами з МВФ. Обговорили складні рішення, які вони розробили разом з Міністерством фінансів та КМ. Деякі пропозиції – як акциз на солодку воду – поки що вдалося зняти”, – зазначив нардеп.
Разом з тим, він анонсував “низку непростих рішень” для ухвалення нової кредитної програми для України.
“Дійсно рішення будуть непрості. І так, сьогодні ми дуже залежні від допомоги партнерів, яка вся завʼязана на програмі з МВФ”, – додав гетманцев.
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів
Росія планує видати “дружнім” країнам кредити на суму 1,8 трлн. рублів протягом наступних трьох років, що на 14% більше, ніж попередньо планувалося. Головними отримувачами цих кредитів є стратегічні партнери Росії, такі як Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан. Гроші будуть використані на різні проекти, зокрема на будівництво атомних електростанцій та підтримку експорту високотехнологічних товарів. Зазначено, що Росія має намір повернути 8 млрд доларів за вже надані кредити протягом наступних трьох років.