Україна з початку 2025 року відкрила 17 нових ринків для експорту сільськогосподарської продукції, що перевищило річний план. Загалом українські товари постачаються до 381 ринків. Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук зазначив, що уряд планував відкрити 15 нових ринків, але вже відкрито 17. Українські виробники отримали доступ до ринків 11 нових експортних напрямків для постачання 17 різних груп сільськогосподарських товарів. Наприклад, до Албанії можна буде постачати яйця, до Євразійського економічного союзу – сировину для виробництва кормів, до Грузії – композитні продукти з м’яса птиці та молочних інгредієнтів. Україна також отримала можливість експортувати до різних країн продукцію птахівництва, молочні та яєчні продукти. Також варто відзначити, що Україна активно працює над відкриттям нових ринків в Африці та інших регіонах. У жовтні 2025 року Україна мала право експортувати свою сільськогосподарську продукцію до 381 ринку, що є більшим показником порівняно з попереднім роком. Нагадаємо, що Україна втратила безмитний режим експорту агропродукції до Європейського Союзу, що може призвести до збитків у розмірі близько 800 мільйонів доларів до кінця року за оцінками Національного банку України.
Позначка: Експорт
Нові експортні обмеження Китаю можуть паралізувати автопром ЄС
Голова італійської асоціації виробників автозапчастин ANFIA, Роберто Вавассорі, застерігає, що нові обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів можуть суттєво вплинути на європейську автомобільну промисловість. Китай є основним світовим центром переробки цих металів, які є важливими для виробництва не лише автомобілів, а й напівпровідників, військової техніки та електромоторів. Попередні обмеження вже призвели до вичерпання запасів цих матеріалів у Європі. Вавассорі підкреслює, що будь-які проблеми з постачанням рідкоземельних металів можуть призвести до збоїв у виробництві автомобілів по всьому світу.
Росія збільшила експорт ЗПГ, попри санкції – ЗМІ
Завод з виробництва зрідженого природного газу в Арктиці, що належить Росії, інтенсивно збільшує своє виробництво та експорт продукції. За даними агентства Bloomberg, експортний завод Арктик СПГ-2 вже відправив десяту партію газу з кінця червня. Раніше газ поставлявся в один з портів на півдні Китаю або в російські сховища на Далекому Сході. Однак у зв’язку зі зростанням напруги між США та Китаєм, Америка утримується від посилення санкцій проти російського газу. Останнім часом вісім партій газу прибули в китайський термінал у Бейхаї, який підпадає під дію санкцій. Це сталося через те, що Китай намагається захистити свій газовий сектор від можливих відповідей на санкції. Проект Арктик СПГ-2 минулого літа вже відправив вісім партій газу, але в жовтні тимчасово припинив роботу через відсутність покупців та льодові обставини.
Китайський експорт до РФ впав до мінімуму з лютого
У вересні експорт китайських товарів до Росії значно зменшився, показавши найбільше падіння за останні сім місяців, згідно з даними митниці Китаю. Обсяг постачань скоротився на 21% у порівнянні з попереднім роком, до 63,11 млрд юанів (приблизно 8,85 млрд доларів). Це найнижчий показник з лютого. Протягом перших дев’яти місяців поточного року, експорт з Китаю до Росії зменшився на 10,6%. У той же час, постачання з Росії до Китаю показали зростання на 3,8% у вересні. Загальний обсяг торгівлі між обома країнами за період з січня по вересень збільшився на 8,6%, до 1,17 трлн юанів.
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю.
Імпорт в Україні вдвічі перевершив експорт
В Україні у січні-вересні 2025 року імпортували товарів на $60,1 млрд, а експортували – на $29,5 млрд. Про це повідомила Державна митна служба.
Зазначається, що оподаткований імпорт становив $45,9 млрд – 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю ($13,3 млрд), Польща ($5,7 млрд), Німеччини ($4,8 млрд).
Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на $2,1 млрд, Німеччини – на $1,8 млрд.
У загальних обсягах ввезених за дев’ять місяців цього року товарів 69% становили такі категорії товарів:
До ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари ($16,2 млрд), метали та вироби з них ($3,4 млрд), машини, устаткування та транспорт – $2,8 млрд.
При митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, за цей період до бюджету сплачено 641,9 млн грн.
Білорусь вчетверо збільшила експорт бензину до РФ
Експорт бензину з Білорусі до РФ залізницею зріс у вересні вчетверо порівняно з попереднім місяцем. Причиною став дефіцит палива у РФ через українські атаки на її енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що декілька російських областей запровадити нормування та тимчасово заморозили ціни на паливо останніми тижнями через дефіцит популярних видів бензину, який стався внаслідок ударів дронів. Крім того, Москва обмежила експорт бензину та дизельного пального. Також Росія збільшила імпорт палива з Білорусі минулого року, аби покрити дефіцит.
Як пише видання, постачання бензину залізницею з нафтопереробних заводів Білорусі на внутрішній ринок РФ в минулому місяці зросло до 40 тисяч метричних тонн, або 14 500 барелів на добу. Постачання дизельного пального у вересні склали 33 тисячі тонн.
Водночас транзит бензину з Білорусі для подальшого експорту через російські порти минулого місяця зріс приблизно на 1% до 140 000 тонн.
Білорусь використовує російські порти для перевантаження своїх нафтопродуктів з березня 2021 року відповідно до угоди про співпрацю, підписаної між Москвою і Мінськом.
Дані джерел та розрахунки Reuters свідчать про те, що такі перевантаження в січні-вересні скоротилися майже на 40% в річному вимірі до 1,17 млн тонн внаслідок зниження обсягів переробки нафти.
Зазначається, що два нафтопереробні заводи Білорусі – Нафтанський і Мозирський – мають річну потужність 12 млн тонн кожен, або близько 240 000 барелів на добу. Але зазвичай вони виробляють близько 9 млн тонн на рік, або приблизно 180 000 барелів на добу.
Китай припинив постачати РФ високоточні верстати
Останнім часом імпорт високоточного обладнання з Китаю до Росії став складним через обмеження з боку китайської сторони. Власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв висловив обурення на цю ситуацію, зазначивши, що тепер для отримання високотехнологічного обладнання потрібна спеціальна експортна ліцензія. Навіть вивезення вже придбаних верстатів із Китаю супроводжується проблемами. Російський експорт до Китаю зменшився, а товарообіг між країнами скоротився на 9%. Китай також знизив закупівлі російської нафти, нафтопродуктів, скрапленого природного газу, деревини та вугілля. Ці обмеження відображають загострення торговельних відносин між Росією та Китаєм.
В Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї
Заступник генерального директора ТОВ “Українська бронетехніка” Максим Полив’яний вважає, що експорт української зброї потрібно відновити, але не потрібно створювати штучні механізми контролю за ним. Він наголосив, що існуючий орган – Державна служба експортного контролю – є дієвим і ефективним. Полив’яний застеріг від створення додаткових механізмів контролю, які можуть призвести до втрати конкурентоспроможності української зброї на світовому ринку і збільшення корупційних ризиків.
Нафтогазові доходи Росії впали на 20% з початку року
За даними російського мінфіну, надходження до федерального бюджету Росії від нафти й газу за дев’ять місяців 2025 року зменшились на 20,6% у порівнянні з попереднім роком. У вересні доходи від продажу енергоносіїв склали 582,5 млрд рублів, що на 24,5% менше, ніж у вересні попереднього року. За весь період дев’яти місяців нафтогазові доходи РФ склали 6,61 трлн рублів, що також є меншим показником, ніж у попередньому році. Уряд планував зібрати 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів на 2025 рік, але цей план не був досягнутий. У 2024 році до федерального бюджету від нафти та газу надійшло 11,13 трлн рублів.