Позначка: Економіка

Це чудово: Трамп привітав падіння долара США до чотирирічного мінімуму

Президент США Дональд Трамп прокоментував зниження курсу долара США, назвавши цей процес “чудовим” для американської економіки. Після його заяв індекс долара (DXY) знизився на 1,2%, досягнувши найнижчої позначки з лютого 2022 року. Про це повідомляє Bloomberg у середу, 28 січня.

Під час свого виступу в Айові американський президент підкреслив, що слабкий курс долара є позитивним явищем для бізнесу та експорту. Водночас він зауважив, що валюта має знайти власний рівень, який відповідає економічним реаліям. Зі слів Трампа, нинішня ситуація сприяє зміцненню позицій американських виробників на світових ринках.

“Ні, я думаю, що це чудово. Я думаю, що вартість долара – подивіться на бізнес, який ми ведемо. Долар має чудові результати”, – заявив Трамп.

Експерти Bloomberg розглядають ситуацію як наслідок не лише риторики Трампа, а й його зовнішньополітичних ініціатив, таких як пропозиція введення мит на товари з країн НАТО через напруженість навколо Гренландії. До цього додаються внутрішні економічні проблеми, зокрема велике боргове навантаження США та очікування змін у керівництві Федеральної резервної системи, що може вплинути на подальшу монетарну політику.

Трамп також зазначив, що на курс валюти можна впливати, проте він не вважає це необхідним для поточної економічної ситуації.

“Я міг би зробити так, щоб він зростав або падав, як йо-йо”, – припустив президент.

Разом з тим, американський лідер розкритикував Китай та Японію за їхні минулі спроби девальвувати єну та юань, назвавши таку конкуренцію несправедливою щодо американських товарів.

Раніше повідомлялося, що економічну політику президента США Дональда Трампа підтримують лише 31% американців. Про це свідчить опитування Associated Press

Підтримка Трампа у США впала до рекордно низького рівня – опитування

ЗМІ дізнались про наслідки перебоїв зі світлом для металургії

Тривалі відключення підприємств гірничо-металургійного комплексу від енергомереж можуть призвести до серйозних економічних і техногенних наслідків, оскільки такі виробництва не здатні працювати на альтернативних джерелах живлення. Про це пише Економічна правда з посиланням на коментар компанії Метінвест.
Там нагадали, що металургійні та гірничі підприємства мають безперервні технологічні цикли і потребують стабільного промислового електропостачання великої потужності.
“Виробничі процеси ГМК технічно неможливо замінити децентралізованими рішеннями без ризику зупинення виробництва, аварій та незворотних пошкоджень обладнання”, – зазначили в Метінвесті.
Вказано, що на відміну від підприємств торгівлі чи сфери послуг, автономні генератори для таких об’єктів не є рішенням.
В ОП Укрметалургпром попередили, що тривале знеструмлення підприємств ГМК матиме масштабні наслідки для економіки. Галузь навіть в умовах війни формує значну частку валового внутрішнього продукту України – 7,2% у 2024 році разом із суміжними секторами, а також забезпечує понад 15% експорту та суттєві валютні надходження.
Крім того, у ГМК працюють понад 63 тис. осіб, а разом із суміжними галузями – близько 400 тис. працівників. У 2024 році металургія та гірничодобувний сектор згенерували близько 36 млрд грн податкових надходжень, а сукупний мультиплікаційний ефект для економіки оцінюється у 180 млрд грн, особливо в регіонах присутності підприємств.
Окрему загрозу становлять техногенні ризики. Підприємства ГМК належать до об’єктів підвищеної небезпеки та потребують безперервного електропостачання для запобігання аваріям і катастрофам. Також металургійні підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні роботи соціальної та комунальної інфраструктури на місцях.
Наразі ситуація з енергопостачанням залишається вкрай складною: через масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру активи Метінвесту в Запорізькій та Дніпропетровській областях упродовж останніх місяців неодноразово вимушено призупиняли роботу. Але, завдяки частковій наявності власної генерації та оперативним діям персоналу, вдалося уникнути техногенних катастроф і відновити виробництво після ліквідації наслідків аварійних відключень.

За рік майже 600 тисяч росіян були оголошені банкрутами

Протягом 2025 року близько 568 тис. росіян були оголошено банкрутами в судовому порядку, а ще 61,3 тис. осіб дістали цей статус без суду – за спрощеною процедурою. Про це свідчить інформація з Федресурсу, повідомляє російське провладне інформагентство РБК.
В результаті загальна кількість фінансово неспроможних росіян з часу появи інституту судового банкрутства у 2015 році та позасудового механізму у 2020-му сягла 2,22 млн осіб.
У 2025 році кількість судових банкрутств фізичних осіб та індивідуальних підприємців з подальшою реалізацією майна була на 31,5% більшою, ніж у 2024 році (431,8 тис.).
Торік згоду суду на переоцінку зобов’язань отримали 38 тис. осіб проти 50 тис. 2024 року.
Ініціаторами банкрутства в судовому порядку, як і раніше, залишаються самі боржники – частка самостійно розпочатих процедур за рік досягла 97,3%. Також було відкрито 68,3 тис. рублів процедур позасудового банкрутства, що на 22,9% більше, ніж 2024-го. Число завершених справ при цьому збільшилося на 70,4%, у тому числі за рахунок заяв, підданих роком раніше. Тоді банкрутство без суду стало доступним пенсіонерам та одержувачам допомоги на дитину.
Потенціал для нових банкрутств в Росії чималий. У січні-листопаді 2025 року на виконанні у російських судових приставів перебувало 33,3 млн справ про стягнення боргів за кредитами та позиками з фізосіб на 3,8 трлн руб.

Опендатабот назвав регіони, де зосереджено найбільше бізнесменів

Власників бізнесу з річним доходом від 10 млн грн в Україні зареєстровано понад 67,6 тис. Понад один млрд грн заробляють 2% підприємців. Про це повідомив Опендатабот.
“67 651 бізнесмен в Україні володіє компаніями з доходом у понад 10 млн грн. Це 19% від загальної кількості власників бізнесу – серед тих, хто своєчасно подав фінансову звітність, таких нині нараховується понад 360 тисяч”, – йдеться в повідомленні.
80% бізнесменів в Україні одержують менш як 100 млн грн на рік. Тільки 2% бізнесменів мають дохід понад 1 млрд грн — це 1355 бізнесменів.
Лідером серед них є Рінат Ахметов, чиї компанії разом за підсумком 2024 року отримали близько 565,7 млрд грн доходу. На другому місці власник мережі ОККО Віталій Антонов – 151,7 млрд грн доходу. Третю сходинку зі 110,6 млрд грн посідає власник мережі МХП Юрій Косюк.
Загалом чоловіки складають 73% у переліку лідерів українського бізнесу. Єдина жінка, що увійшла в першу десятку, – власниця компаній WOG, КОМО та Галичина Світлана Івахів – 9-те місце з доходом 48,75 млрд грн.
Найбільше бізнесменів зосереджено у столиці – 22% загальної кількості. До трійки лідерів також входять Дніпропетровщина (10%) та Львівщина (8%). Разом з Київщиною та Одещиною виходить половина всіх бізнесменів країни.
Найменша концентрація бізнесменів у прифронтових Миколаївській (1%), Луганській (0,7%) та Херсонській областях (0,6%).
Більшість бізнесменів, що потрапили у топ 100, – 70% – мають українську реєстрацію. До п’ятірки також потрапили власники компаній з пропискою Кіпру, Великої Британії, США та Швейцарії.

Вартість золота вперше перевищила $5000 за унцію

У середу світові ціни на золото піднялися до нового історичного рекорду, вперше перевищивши позначку у $5000. Про це свідчать дані на біржі Comex 26 січня.
Так, станом на 10:30 за Києвом вартість трійської унції зросла на $111,70 (+2,24%) і тепер становить $5091,40. При цьому з початку торгів пікова ціна сягала $5107,90.
Срібло зранку додало – у вартості 5,27% – до $108,37 за унцію, перед цим оновивши рекорд на позначці $109,44. Паладій подорожчав на 3,02% до $2070,78 за унцію. Ціна на платину збільшилася на 3,88% до $2874,48, досягнувши раніше під час сесії історичного максимуму на ⁠позначці $2891,6.
Як пише Reuters, дорогоцінні метали злетіли до рекордних максимумів на тлі втечі інвесторів до активів-притулків в умовах зростаючої геополітичної невизначеності.
У 2025 році золото подорожчало на 64%, а з початку 2026 року – ще на 18%. Аналітики ринку вважають, що черговим каталізатором фактично стала криза довіри до адміністрації США ‌і американських активів, викликана “низкою хаотичних рішень адміністрації президента Дональда ‍Трампа минулого тижня”.

Трамп пригрозив Канаді 100% митом через угоду з Китаєм

Американський президент Дональд Трамп пригрозив запровадженням 100% мита на всі канадські товари у відповідь на можливу торговельну угоду Оттави та Пекіна. ВІдповідну заяву він зробив в суботу, 24 січня у своїй соцмережі Truth Social. Хазяїн Білого дому згадав у своєму дописі прем’єр-міністра Канади Марка Карні, якого він назвав “губернатором”. “Якщо губернатор Карні думає, що він перетворить Канаду на “порт розвантаження” для товарів і продукції, які Китай відправляє до США, він глибоко помиляється”, – запевнив Трамп.
Китай “з’їсть Канаду живцем, повністю поглине її”, переконаний американський лідер.
На його думку, така угода призведе до знищення канадського бізнесу, соціальної структури та звичного способу життя.
У разі укладення угоди Канада “негайно матиме 100% мито на всі канадські товари та продукцію, що ввозяться в США”, пригрозив Трамп.

В Україні надходження турзбору зросли на третину

У 2025 році до місцевих бюджетів в Україні надійшло 359 мільйонів гривень туристичного збору, що на 31,5% більше, ніж у 2024 році. Лідерами за сплатою цього збору стали місто Київ, Львівська область, Івано-Франківська область та Закарпатська область. У минулому році юридичні особи сплатили майже 200 мільйонів гривень туристичного збору, що на 34,7% більше, а фізичні особи – 159 мільйонів гривень, що на 27,6% більше. Туристичний збір сплачують податкові агенти, які надають послуги тимчасового розміщення, такі як готелі, хостели тощо. Ставки збору встановлюються місцевими радами і можуть варіюватися для громадян України та іноземців.

Ціни на золото підскочили до нового максимуму

У середу ціни на золото досягли нового історичного рекорду, перевищивши $4800 за трійську унцію. Це сталося через втечу інвесторів у захисні активи на тлі загроз введення мит та глобальної торговельної війни. Аналітики прогнозують, що ціни можуть перевищити $5000 цього року, оскільки очікуються зниження реальних ставок у США та пом’якшення політики ФРС. Деякі експерти, зокрема з Goldman Sachs, вважають купівлю золота найпріоритетнішою угодою і прогнозують, що ціна золота може досягти $4900 до кінця року. Нещодавні дії США у Венесуелі та Гренландії сприяли подальшій зростанню інтересу інвесторів до золота.

Бюджетна “діра” в російському бюджеті встановила рекорд з часів пандемії

Федеральний бюджет Росії в 2025 році четвертий рік поспіль був зведений з дефіцитом: доходи уряду виявилися нижчими за витрати на 5,645 трильйона рублів. Про це звітував російський Мінфін у понеділок, 19 січня.

Проти 2024 року (3,471 трлн рублів) “діра” в бюджеті РФ зросла у 1,6 раза, тоді як у відносному вимірі – 2,6% ВВП, встановивши рекорд із 2020 року (3,8% ВВП).

Нафтогазові доходи РФ за рік обвалилися на 24% – до 8,393 трлн рублів. Російьский бюджет формували з розрахунку, що ціна нафти становитиме $70 за барель, однак через посилення санкцій у грудні вона впала нижче $40, а середня ціна за рік становила $52. Ненафтогазові доходи зросли на 13% у річному вимірі – до 28,807 трлн рублів, втім, виявилися нижчими за початковий план Мінфіну РФ майже на 552 млрд рублів.

Доходи всієї бюджетної системи Росії – включно з регіональними бюджетами, Пенсійним фондом і фондом ОМС – майже не зростають третій рік поспіль, наголошують економічти. Торік вони становили 91 трлн рублів, роком раніше – 89 трлн, у 2023 році – 87 трлн.

Фактичні надходження за ключовими статтями виявилися значно нижчими за план через “погіршення економічних умов”. Темпи зростання економіки сповільнилися майже до нуля, корпоративні прибутки почали скорочуватися, тоді як доходи від зовнішньої торгівлі просіли через посилення санкцій.

У результаті замість скорочення дефіцит бюджету РФ збільшився і за співвідношенням до розміру економіки увійшов до числа рекордних за минулі два десятиліття.

Раніше повідомлялося, що ціни на партії російської нафти з відвантаженням із портів Чорного моря та Тихого океану впали до мінімуму з початку війни проти України. Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки

Російська економіка входить у фазу “дорогих грошей” – розвідка

У 2026 році економіка Російської Федерації потрапляє у період “дорогих грошей” через війну з Україною та макроекономічну нестабільність. Висока вартість капіталу змушує компанії скорочувати інвестиції та контролювати оборотний капітал. Підвищена ставка ПДВ ускладнює розрахунки, а також зростає конкуренція на ринку праці і проблеми у логістиці. Компанії змушені зосередитися на виживанні, юридичній обороні та мінімізації ризиків, що може призвести до деградації економіки в майбутньому.