У січні-травні 2025 року Китай експортував до Росії картоплі на 36,8 млн доларів. Це майже у 13 разів більше проти аналогічного періоду 2024 року, коли обсяг постачань становив 2,9 млн доларів. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
Так, у травні постачання сягнули 14,6 млн доларів, що значно більше, ніж 1,9 млн доларів у травні торік, і перевищили квітневий показник в 11,2 млн доларів.
За результатами п’яти місяців Росія піднялася з шостого на друге місце серед найбільших імпортерів китайської картоплі, поступившись лише Киргизстану (94 млн доларів).
Зростання імпорту в РФ зумовлене різким скороченням власного виробництва картоплі. У 2024 році урожай знизився майже на 12% – з 20,2 млн тонн до 17,83 млн тонн. Зокрема, в агропідприємствах виробництво скоротилося з 5,23 млн до 4,35 млн тонн, тоді як у фермерів – з 3,4 млн до 2,95 млн тонн.
На тлі дефіциту ціни на картоплю в РФ стрімко зросли – за даними Росстату, з початку року продукт подорожчав майже у 1,6 раза, очоливши зростання на ринку плодоовочевої продукції.
Позначка: Економіка
-
Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ
-
Ресурси для зростання економіки РФ вичерпано
Голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна заявила про вичерпання ресурсів, які допомагали економіці країни рости під час війни з Україною та санкцій. Вона наголосила, що ресурси, такі як робоча сила, виробничі потужності та гроші Фонду національного добробуту, вичерпані. Економічні показники Росії погіршуються: безробіття на історичному мінімумі, масова еміграція та нестача кадрів. Виробництво стрімко сповільнюється, а прибутки бізнесу падають. Мінекономіки Росії також підтвердило сповільнення економічного зростання. Експерти прогнозують, що країна може знаходитися на межі рецесії. Набіулліна закликала до переходу до “нової моделі зростання”, яка ґрунтується на підвищенні продуктивності праці та розвитку несировинних галузей. Однак санкції ускладнюють доступ до технологій та інвестицій, що ускладнює виход з кризи. Експерти вважають, що економіці Росії може допомогти реорієнтація на внутрішні розробки та співпраця з Китаєм, але є й ризики залежності від інших країн та санкцій.
-
Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва висловила обурення щодо ударів США по Ірану, стверджуючи, що це може призвести до ширших наслідків, ніж тільки у сфері енергетики. Вона підкреслила, що це створює нові ризики та невизначеність, яка може вплинути на глобальну економічну ситуацію. Георгієва зауважила, що хоча основна реакція спостерігалася на ринку енергоресурсів, можливі також вторинні та третинні наслідки. Зазначивши, що погіршення ситуації може вплинути на економічні перспективи великих країн, вона попередила про можливе зниження прогнозів зростання світової економіки. Також в новинах згадується про проведення військової операції Ізраїлем проти іранських об’єктів, пов’язаних із ядерною програмою Ірану, а також про удари американських ВПС по ядерних об’єктах в Ірані за підтримки президента Трампа.
-
Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік
У 2024 році товарообіг між Україною та Німеччиною вперше перевищив обсяги торгівлі ФРН з Росією. Цю інформацію надала радник із економічних питань у посольстві України у Берліні Віталій Іващук, посилаючись на статистику Німеччини. Він зазначив, що торговельні відносини між Україною та Німеччиною активно розвиваються на різних рівнях, включаючи міждержавні, міжрегіональні та міжміські партнерства. Співпраця у таких сферах, як відновлення, енергетика, IT та оборонно-промисловий комплекс, вважається найбільш перспективною для розвитку двосторонніх відносин.
-
Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії
Швейцарія скасувала економічні санкції проти Сирії, включаючи обмеження щодо центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Асада у 2024 році з метою підтримки економічного відновлення та мирного політичного переходу. Водночас, санкції проти осіб та установ, пов’язаних із попереднім урядом, залишаються в силі. Після цього рішення Швейцарія повністю скасувала деякі торгові та фінансові обмеження, вилучивши зі списку 24 організації, включаючи Центральний банк Сирії. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни знаходиться у бідності.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Глава Сбербанку РФ Герман Греф під час виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі висловив занепокоєння станом російської економіки, назвавши його “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, нестабільний курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші посадовці також визнали складну ситуацію в економіці, зазначивши, що країна може опинитися на межі рецесії. Президент Володимир Путін висловив упевненість у досягненні переходу до збалансованого зростання та запобіганні рецесії. Він закликав до обережного пом’якшення грошово-кредитної політики та ретельно продуманої бюджетно-податкової стратегії для підтримки економічного зростання.
-
В Україні нарахували 17 тисяч мільйонерів
У 2025 році понад 17 тисяч українців задекларували дохід понад мільйон гривень. Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік. Про це повідомив голова податкового комітету Данило Гетманцев у середу, 18 червня.
Сумарно українські мільйонери задекларували 254 млрд грн.
Загалом громадяни задекларували 474 млрд грн доходів – на 93,5 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
Водночас, зауважив Гетманцев, кількість декларантів зменшилась до 363 тис.
“Це -22%. Ймовірно, частина просто змінила країну проживання – і більше не фігурує в українській статистиці”, – припустив він.
Додамо, раніше інформацію про 17 тисяч мільйонерів підтвердив голова Податкової служби України Руслан Кравченко.
Найбільшими сумами доходів, які декларували громадяни минулого року, є доходи за кордоном – 34,2 млрд гривень, спадщина та дарування – 13,6 млрд гривень, доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 6,8 млрд гривень, інвестиційні доходи – 4,9 млрд гривень, інші оподатковувані доходи – 4 млрд гривень та доходи від здавання майна в оренду – 3,4 млрд гривень. -
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%
Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, хоча інфляція в травні зросла. Усі члени Комітету з монетарної політики НБУ підтримали це рішення. Інфляція навесні перевищила 15% через погодні умови, але НБУ сподівається на поступове зниження інфляції починаючи з червня. Ризики для цін залишаються високими через можливі втрати врожаїв та інші чинники. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступне оновлення макропрогнозу НБУ заплановано на липень, коли регулятор вирішить, чи готовий він повернутися до зниження облікової ставки. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив залишити її на поточному рівні.
-
НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі
Члени Комітету з монетарної політики Національного банку України розглядають можливість зм’якшення процентної політики у другій половині 2025 року, хоча наразі вони приймають більш обережні рішення, ніж очікувалося. Усі 11 членів Комітету підтримали це рішення. Інфляція весною перевищила 15% у річному вимірі через несприятливі погодні умови, що вплинули на врожай. Хоча є позитивні ознаки стабілізації цін, членів Комітету не виключають можливості відтермінування зниження облікової ставки через поточні інфляційні тенденції та підвищені ризики, пов’язані з війною та погодними умовами. Вони вважають, що може знадобитися подальше утримання облікової ставки на поточному рівні або її повільне зниження. Наступний огляд облікової ставки та макропрогнозу заплановано на липень, коли буде прийняте рішення щодо подальшої монетарної політики. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, а останнє підвищення сталося у березні. Саме тоді облікова ставка була збільшена до 15,5% річних.
-
У Росії очікується нова хвиля інфляції – розвідка
У РФ в річному вимірі роздрібна ціна на бензин зросла на 18%, до кінця року очікується ще плюс 8%. Очікується, що таке здорожчання стане новим каталізатором загального зростання споживчих цін. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що ключовими чинниками є відкладений інфляційний ефект (9,5% за 2024 рік та 10,2% за січень-квітень цього року), підвищення акцизів (+4%), скорочення бюджетних субсидій нафтовикам і зростання тарифів Транснафти на транспортування (до +10%).
На цьому тлі Росія майже вдвічі скоротила морський експорт бензину: у травні він упав до 130 тисяч тонн, що на 47% менше, ніж рік тому.
Як зазначають у розвідці, подорожчання пального неминуче відіб’ється на цінах у логістиці, виробництві та роздрібній торгівлі – інфляційний тиск на економіку РФ у 2025 році лише посилиться.