Понад 600 активних точок викиду метану зафіксовано коло узбережжя тимчасово окупованого Криму. Найбільше – в районі мису Фіолент, Севастопольської бухти і Керченської протоки. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
“Показник… може свідчити про початок масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі. Ще 350 таких сипів зафіксовано у прибережній зоні Кавказу”, – сказано в повідомленні.
Частина викидів зафіксована на глибинах до 725 метрів у формі газогідратів — кристалічних структур, які за певних умов можуть неконтрольовано руйнуватися, вивільняючи гігантські обсяги парникових газів.
Зростання кількості метанових сипів напряму пов’язане з техногенною діяльністю РФ на тимчасово окупованому півострові, наголосили в ЦНС. Ідеться про буріння шельфу для нафтогазового видобутку, будівництво військових об’єктів на узбережжі та регулярні військово-морські навчання з використанням вибухових пристроїв і важкої техніки.
“Наукові групи, які фіксували надлишкові викиди, дістали розпорядження “утриматися від публічних коментарів” після того, як частина даних потрапила у відкритий доступ”, – підкреслили в ЦНС.
Дії росіян призводять до розгерметизації донних шарів, деградації морського дна й неконтрольованого вивільнення метану, який утримує тепло у 25 разів ефективніше, ніж вуглекислий газ. У разі подальшої дестабілізації шарів можливий ланцюговий ефект вибухоподібних викидів, що спричинить зниження рівня кисню у воді та масову загибель морських організмів, пояснили в ЦНС.
“Фахівці попереджають: якщо процес не зупинити, Чорне море може втратити здатність до природного відновлення. Його глибоководна частина стане мертвою зоною, а хвиля метану, піднята вибухами чи тектонічними зсувами, матиме наслідки навіть для прибережних екосистем Туреччини, Румунії та Болгарії”, – наголосили в ЦНС.
Позначка: Екологія
В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки
У Сумській області почався перший судовий процес в Україні щодо стягнення екологічних збитків з військових посадовців Російської Федерації. Державна екологічна інспекція подала позов проти керівного складу російських військ, які брали участь у вторгненні на Сумщину. Серед підозрюваних осіб – генерали та керівники військових підрозділів РФ, які відповідають за бомбардування території Сумської міської громади. Експерти встановили, що в результаті атаки загинуло більше 20 мирних жителів, включаючи дітей, і було зруйновано лісові масиви на території області. Інспекція звернулася до суду з вимогою стягнути з військових злочинців компенсацію за завдані екологічні шкоди.
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив занепокоєння тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може сильно вразити економіку України. Він зазначив, що ця декарбонізація для Євросоюзу є способом захисту внутрішнього ринку, а не лише екологічним питанням. Водовіз підкреслив, що введення цього мита може призвести до значного зменшення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році. Він закликав уряд швидко діяти та звернутися до ЄС з пропозицією відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в Україні. Також було зазначено, що українські підприємства постраждають через відсутність грантів на декарбонізацію, які отримують металургійні компанії Європи. Одним із рішень, які можна розглянути, є створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
Росіяни практично знищили Кінбурнську косу та Асканію-Нову – ВМС
За словами речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука, російські війська під час бойових дій на півдні майже повністю знищили Кінбурнську косу та унікальний заповідник Асканія-Нова. Екологи були на сполоху через цю ситуацію, але вона мало обговорюється у ЗМІ. Кінбурнська коса практично знищена, а відновлення Асканії-Нової поки що під питанням. Бойові дії біля Криму серйозно позначилися на природу. Екологи зафіксували загибель тисяч дельфінів через вибухи. На узбережжі Одеси з’явилися нафтові плями, але їхній масштаб менший, ніж на окупованій території Криму.
Електрокари не такі екологічні, як про них думають
Автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння більше забруднюють атмосферу, але й електрокари далеко не ідеальні та не настільки екологічні, як прийнято про них думати. Як саме електрокри шкодять довкіллю? Виробництво електроенергії не завжди чисте Традиційні автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ) поступово поступаються місцем гібридним та електричним моделям (EV). Незважаючи на те, що автомобілі з ДВЗ все ще становлять переважну більшість на дорогах, поряд з ними їздять мільйони електрокарів. Люди все частіше віддають їм перевагу тому, що маркетологи переконали їх у тому, що вони екологічніші. Однак вони теж шкодять навколишньому середовищі, хоч і меншою мірою.
На транспорт припадає приблизно третина всіх викидів парникових газів. Електромобілі можуть лише трохи впоратися з вирішенням цієї проблеми. Вони виробляють набагато менше викидів, що викликають глобальне потепління, ніж автомобілі, що працюють на бензині або дизелі, можуть мати нульові вихлопні гази, але проблема полягає в тому, як саме виробляється енергія для їх живлення. Справа в тому, що для виробництва електрики, як і раніше, спалюється багато вугілля. Якщо електрокар заряджається на АЗС, які отримують енергію від вугільних електростанцій, він може навіть більше забруднювати атмосферу, ніж сучасний гібрид на ДВЗ. Доки електромобілі не зможуть відмовитися від таких мереж і перейти до використання сонячної або вітрової енергії, вони, як і раніше, шкодитимуть навколишньому середовищу. Зарядні мережі повинні стати набагато чистішими, перш ніж EVстануть дійсно нешкідливими. Сировина для акумуляторів небезпечна для природи Більшість електромобілів працюють на літійних елементах. Вони є базовим компонентом літій-іонного акумулятора (батареї). Для роботи такої бактерії використовуються рідкісноземельні елементи, літій та кобальт. Видобуток таких матеріалів призводить до забруднення повітря та води, деградації земель та забруднення підземних вод. Незважаючи на те, що наслідки менш серйозні, ніж під час виробництва бензину, рівень забруднення навколишнього середовища досить високий.
До того ж, переробка самих акумуляторів теж поки що не вирішене питання. Акумулятори, які живлять електромобілі, не вічні. У міру того, як термін служби попередніх поколінь електромобілів добігає кінця, стає актуальною проблема переробки. Відпрацьовані батареї викидають в атмосферу забруднюючі речовини. До того ж поки що мало підприємств, які взагалі цим займаються. За даними експертів, підприємств, що переробляють старі свинцево-кислотні батареї 99%, тоді як для літійних батарей цей показник становить лише 5%.
Масовий вихід із експлуатації акумуляторів від першого покоління електромобілів лише починається. Інфраструктура переробки літій-іонних елементів знаходиться на етапі активного будівництва та розвитку. Проблема для екології полягає в тому, що літій-іонні акумулятори мають складний хімічний склад і вимагають більш складних, дорогих та енергоємних процесів переробки, таких як гідрометалургія та пірометалургія, для вилучення цінних металів (літій, нікель, кобальт, марганець).
Не можна однозначно сказати, що переробка літій-іонного акумулятора шкідливіша, але вона потребує більш складних, дорогих та енергоємних технологій для безпечного та ефективного вилучення матеріалів, що робить її більш складною з точки зору контролю за екологічним слідом.
Акумулятори містять метали та матеріали, які можуть бути витягнуті та використані повторно, проте відсоток перероблюваних літієвих акумуляторів залишається дуже низьким. Є надія, що згодом і за допомогою інновацій цей показник збільшиться. Компанія Nissanі BMWвже випробували використання старих батарей для зберігання енергії в електромережі, а GMрозробив акумуляторні блоки з урахуванням можливості їх повторного використання. А поки що старі не перероблені батареї ховають у бочки та закопують їх у землю. Це рішення не можна назвати придатним для чистоти навколишнього середовища. Виробництво перевантажує мережу Законодавчі норми диктують нові правила. Автовиробники прагнуть того, щоб до 2035 року припинити продаж автомобілів з ДВЗ і зосередитися лише на електромобілях. Щоб задовольнити попит на енергію, необхідно ретельне планування. Потрібно виробляти більше енергії, будувати більше місць для підключення, прискорити час заряджання, створити чистішу електромережу. Для того щоб електромобілі стали масовим явищем, зарядка має бути більш доступною та зручною. Для цього потрібно не тільки виробляти більше електрокарів, а й активно займатися інфраструктурою.
За оцінками експертів, якби всі пасажирські автомобілі та комерційний транспорт у світі були електричними, глобальне споживання електроенергії зросло б приблизно на 10% – 20%.
Це означає, що необхідно будувати додаткові електростанції та модернізувати мережі електропередач.
До 2040 року, навіть за дуже швидкого зростання кількості електромобілів, очікується, що їхня частка у загальному світовому споживанні електроенергії становитиме лише близько 5%.
Повна електрифікація всього світового автопарку до 2050 року, ймовірно, вимагатиме збільшення загального світового виробництва електроенергії на менше 20%. Для підзарядки потрібно багато енергії Сучасні електрокари можуть проїхати на одному заряді чимало кілометрів. Для більшості популярних, масових електромобілів запас ходу перебуває у наступному діапазоні: початковий рівень (компактні/базові моделі): ~300 – 400 км (WLTP). Цього достатньо для щоденних поїздок містом та околицями. Середній сегмент (моделі, що найбільше продаються, наприклад, TeslaModel3/Y, HyundaiIoniq6): ~450 – 600+ км (WLTP/EPA). Цей діапазон робить їх цілком придатними для далеких подорожей.
Однак при екстремальних температурах та під великим навантаженням запас значно падає. Автомобіль, що розрядився, який взимку застрягне десь далеко від зарядної станції, буде повернутий до життя дизельним генератором або врятований евакуатором з ДВЗ, що вимагає енергії.
А якщо говорити про вантажівки, то батареї, які вони використовують, взагалі величезні. До того ж для їхньої зарядки потрібно багато часу. Сервіс BloombergLawстверджує, що для живлення Semiпотрібно “стільки енергії, скільки для невеликого міста”. А звичайна зарядна станція вздовж дороги споживає стільки ж електрики, скільки витрачає спортивний стадіон. “Це не те саме, що підключити тостер. Якщо ви поставите де-небудь 50 вантажівок, це буде еквівалентно заводу”, – зазначає Дейв Муллані, голова відділу аналізу електричних вантажівок в енергетичному дослідницькому інституті RMI. Якщо для підзарядки або пожвавлення EVнеобхідно використовувати енергію, що отримується з викопного палива, він просто не такий “зелений”, як здається.
Вікторія Чернявська
У посадовиці екоінспекції вилучили понад $1 млн
Управління Конкурентної поліції викрило на незаконному збагаченні керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу. Під час обшуків у її місці проживання правоохоронці виявили та вилучили понад 1 млн доларів готівкою. Крім того, у жінки була квартира у преміум-класі та автомобіль, які були оформлені на родича, щоб уникнути виявлення походження майна. Всі незаконні активи оцінили у понад 50 млн гривень. Жінку затримали за підозрою у незаконному збагаченні, за що їй загрожує до 10 років ув’язнення. Наразі їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 30 млн гривень.
До узбережжя РФ в Чорному морі суне пляма з 900 тоннами мазуту
У Чорному морі виявили велику мазутну пляму, яка рухається до узбережжя Кубані. Губернатор Краснодарського краю повідомив про це на засіданні парламенту регіону. Це вже другий випадок забруднення моря мазутом, після аварії танкерів у 2024 році. Місцеві влади вже розпочали прибирання та відновлення захисного валу, щоб запобігти подальшому забрудненню у майбутньому. Наразі невеликі викиди мазуту фіксуються на деяких пляжах, але загальна ситуація наразі під контролем.
В Анапі знову фіксують викиди мазуту з російських танкерів – ЦПД
Український Центр протидії дезінформації повідомив, що влада Росії проігнорувала екологічну катастрофу, яка сталася в Керченській протоці 9 місяців тому. На пляжах міста Анапа знову виявили викиди мазуту з розбитих танкерів, які залишилися на дні моря після аварії. Російські влади не здійснюють ліквідацію наслідків аварії, а зосереджені на війні з Україною. Це призводить до постійного забруднення Чорного моря і загрожує екосистемі регіону. Таке бездіяльне ставлення до екологічної загрози свідчить про деградацію державного управління в Росії.
На пляжах Анапи з’явилися нові викиди мазуту
Майже через місяць після того, як влада Краснодарського краю оголосила про завершення очищення дна Чорного моря від мазуту, на узбережжі Анапи знову зафіксовано забруднення. Про це пише TMT.
Як зауважив місцевий блогер Юрій Озаровський, плями мазуту простягаються вздовж трьох кілометрів берегової лінії, особливо багато їх між проїздом Золотий берег і пляжем Довіль.
“Усе тече, у морі з’явився запах”, – повідомив Озаровський. Місцеві жителі зазначають, що мазут винесло після сильного шторму.
Волонтери штабу “Дельфін” повідомили про численні викиди поблизу селища Волна Темрюцького району.
“Це вже не плями – увесь пляж покритий мазутом. Рідкий, він швидко вбирається в пісок і змивається”, – зазначили вони. Через великі обсяги забруднень волонтери не встигають вивозити нафтові відходи на утилізацію – лише за минулі три дні вони зібрали 167 мішків. На березі також знайшли птахів, покритих мазутом; їх ловлять і намагаються відмити.
Викиди з’явилися й на узбережжі Чорного моря в окупованому Севастополі, заявив призначений Росією так званий “губернатор” Михайло Развожаєв. За його словами, на пляжах зафіксовано “поодинокі плями мазуту”, але масового забруднення немає.
Екологи припускають, що нові викиди могли бути спричинені встановленням паль для коффердамів – водонепроникних конструкцій у Керченській протоці, де в грудні затонули два танкери з понад 9 тисячами тонн мазуту. Роботи завершилися 10 жовтня.
Оперативний штаб Краснодарського краю оголосив про завершення робіт із очищення дна Чорного моря в прибережній зоні Анапи та Темрюцького району 19 вересня. За дев’ять місяців після аварії танкерів було зібрано 22 451 мішок мазуту загальною вагою понад 2 тисячі тонн, очищено 1283 кілометри берегової лінії та вивезено понад 181,5 тисячі тонн забрудненого ґрунту.
Наприкінці липня в Росприроднагляді визнали, що повністю прибрати мазут із Чорного моря неможливо. Відомство зазначало, що паливо й надалі потрапляє у воду з затонулих танкерів, а роботи з їх утилізації планують завершити у 2026 році.
Як відомо, 15 грудня 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії російські танкери Волгонефть-212 та Волгонефть-239. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.
Аварія танкерів РФ: у Чорному морі зафіксували нові викиди мазуту
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
Запровадження європейського вуглецевого мита СВАМ з січня 2026 року може призвести до серйозних проблем для українських підприємств. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко попередив, що це зробить їх менш конкурентоспроможними, а імпортери спробують захопити внутрішній ринок. Щоб уникнути цих проблем, вони спільно з урядом працюють над відтермінуванням введення мита для України. Важливим викликом також стане захист внутрішнього ринку від імпорту після введення мита, оскільки багато виробників втратять пільговий доступ до ринків ЄС. Особливу загрозу для України складає наплив продукції з Туреччини, що може обмежити розвиток українського ринку. Тому важливо захищати вітчизняних виробників і робочі місця, які вони створюють, щоб зберегти галузь у післявоєнний період.