Зрив перемир’я. Ормуз знову закритий

Перемир’я на Близькому Сході знову зірвано. Президент США Дональд Трамп погрожує знищити критичну інфраструктуру Ірану після захоплення американськими військовими іранського вантажного судна, ситуація з мирними переговорами в Ісламабаді залишається вкрай заплутаною. Тим часом Ормузька протока, через яку постачається значна частина близькосхідної нафти, знову закрита.
Загострення в морі
Американські військові зупинили судно під іранським прапором Touska в Оманській затоці. За словами Трампа, наразі судно перебуває під контролем морської піхоти США і перевіряється. Президент наголосив, що Touska підпадає під санкції Міністерства фінансів США через попередню історію незаконної діяльності.
Іранська влада назвала захоплення судна актом піратства та порушенням перемир’я, пообіцявши дати рішучу відповідь. Іран знову заблокував рух суден через Ормузьку протоку. Військово-морські сили країни заявили, що вона залишатиметься закритою доти, доки США не знімуть свою блокаду з іранських суден і портів.
Інформаційне агентство Tasnim, пов’язане з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), повідомило, що іранські збройні сили не допустили проходу через протоку двох нафтових танкерів (під прапорами Ботсвани та Анголи).
Дипломатична плутанина
На тлі військового загострення доля другого етапу переговорів між США та Іраном у Пакистані виглядає туманною. Протягом понеділка в інформаційному просторі панувала повна плутанина.
Дональд Трамп заявив, що американська делегація на чолі з віцепрезидентом Джей Ді Венсом (а також Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером) вже прямує до Ісламабаду.
Проте згодом джерела в адміністрації США уточнили, що делегація ще не вилетіла. З іранського боку надходили суперечливі заяви. Прессекретар МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Іран поки що не має планів щодо другого раунду, звинувативши США в несерйозному ставленні до дипломатії.
Водночас пізно ввечері понеділка МЗС Ірану повідомило, що міністр Аббас Арагчі поспілкувався з главою МЗС Пакистану Ісхаком Даром. Пакистан намагається врятувати ситуацію і заявляє про отримання позитивного сигналу від Тегерана, сподіваючись, що іранська делегація все ж прибуде.
Після захоплення судна Touska, яке Іран вважає піратством, сісти за стіл переговорів стало ще важче. Президенту Трампу подобаються швидкі угоди і жорсткі вимоги. Іран же завжди грає вдовгу. Чи зможуть сторони знайти спільну мову під загрозою масштабного конфлікту — поки незрозуміло.
Повна хронологія подій

· 28 лютого: США та Ізраїль завдали ударів по Ірану.

· 6 березня: Трамп заявив, що угоди не буде, якщо Іран не піде на беззастережну капітуляцію.

· 21 березня: Трамп встановив крайній термін, погрожуючи вдарити по інфраструктурі, якщо Іран не відкриє Ормузьку протоку.

· 8 квітня: Пакистан, як посередник, оголосив про двотижневе перемир’я для проведення переговорів.

· 11 квітня: Джей Ді Венс і Аббас Арагчі зустрілися в Пакистані. Після 21 години переговорів угоди не досягнуто.

· 12 квітня: Трамп оголосив про блокаду іранських портів.

· 17 квітня: Іран заявив, що протока залишиться відкритою до кінця перемир’я. США підтвердили продовження блокади.

· 18-19 квітня: КВІР знову блокує протоку. США захоплюють іранське вантажне судно Touska.

Вчені назвали чотири варіанти порятунку Венеції від затоплення

Міжнародна група дослідників представила чотири можливі варіанти порятунку Венеції, яка поступово опиняється під загрозою затоплення через підняття рівня світового океану, повідомляє Science Alert. За оцінками науковців, без рішучих дій місто може зникнути протягом найближчих трьох століть.
Дослідження під керівництвом П’єро Ліонелли з Університету Саленто аналізує чотири сценарії: використання рухомих бар’єрів, будівництво кільцевих дамб, повне ізолювання лагуни або навіть перенесення міста.
Причиною загрози є комплексний вплив змін клімату: викиди парникових газів призводять до глобального потепління, що викликає танення льодовиків і теплове розширення води. Додатково ситуацію ускладнює те, що сама Венеція поступово просідає.
За останні 150 років місто дедалі частіше стикається з масштабними повенями. Із 28 екстремальних підтоплень, коли вода покривала понад 60% території, 18 сталися лише за останні 23 роки.
Перший варіант – збереження нинішньої системи з рухомими бар’єрами, які перекривають входи до лагуни під час штормів. Попри витрати близько €6 млрд, цей підхід може втратити ефективність уже при підвищенні рівня моря на 1,25 метри, що прогнозується до 2300 року навіть за помірних сценаріїв викидів.
Другий варіант передбачає будівництво кільцевих дамб висотою близько трьох метрів навколо основних островів. Це дозволить захистити місто навіть при значному піднятті води, але може порушити екосистему лагуни та змінити історичний вигляд міста.
Третій варіант – повністю ізолювати лагуну, піднявши бар’єрні острови та перекривши всі входи дамбами. Такий підхід здатен захистити Венецію навіть при підйомі рівня моря до 10 метрів, але фактично знищить природну лагунну екосистему та перетворить місто на ізольований простір без функції порту. Вартість такого проєкту може перевищити €30 млрд.
Найрадикальніший сценарій – повне переселення мешканців і перенесення ключових пам’яток. Це обійдеться приблизно у €100 млрд і означатиме фактичний кінець історії “плаваючого міста”.
Дослідники підкреслюють, що вибір між збереженням культурної спадщини, екосистеми та економічною доцільністю є надзвичайно складним, але планування масштабних рішень потрібно починати вже зараз, адже їх реалізація може зайняти десятиліття.

Судно з Росії зупинили біля узбережжя Швеції

Шведські прикордонники поінформували про екологічне порушення з боку іноземного судна, котре прямувало з Росії. Про це повідомила Шведська берегова охорона у неділю, 12 квітня.
Патрульний літак виявив скидання залишків вугілля у Балтійське море з балкера Hui Yuan під прапором Панами. Це є порушенням екологічного законодавства.
У неділю вранці, за дорученням прокуратури, судно зупинили та взяли на борт інспектори берегової охорони поблизу Юстада на півдні Швеції.
“Судноплавна галузь має знати, що шведські органи влади тісно співпрацюють задля підтримання порядку на морі. Ми діємо, щоб підвищити безпеку судноплавства та захистити довкілля. У разі підозрілих дій ми втручаємося”, – зазначив заступник керівника оперативного департаменту берегової охорони Даніель Стенлінг.
Як з’ясувалося, судно прямувало з Росії до Лас-Пальмаса в Іспанії.
Раніше Італія, Франція та ще сім країн Євросоюзу звернулися до Єврокомісії з попередженням про можливу екологічну загрозу через пошкоджений російський танкер зі зрідженим природним газом.
Швеція затримала “тіньовий” танкер РФ

Китай готується до підводного протистояння зі США

Китай проводить масштабне картографування морського дна у Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах, збираючи дані, які можуть бути використані для підводних операцій у разі конфлікту зі США та їхніми союзниками. Про це пише Reuters у вівторок, 24 березня.

У дослідженнях задіяні десятки наукових суден і сотні сенсорів. Частина робіт має цивільне призначення – зокрема для пошуку корисних копалин і рибних ресурсів, однак отримані дані також мають військове значення.

Зокрема, дослідницьке судно Dong Fang Hong 3 у 2024–2025 роках працювало в районах поблизу Тайваню, американської бази на Гуамі та в Індійському океані. Судно здійснювало картографування морського дна та перевіряло підводні сенсори.

Військово-морські експерти зазначають, що такі дані дають Китаю змогу краще орієнтуватися в підводному середовищі, ефективніше використовувати власні підводні човни та виявляти субмарини противника.

За інформацією агентства, щонайменше вісім китайських суден безпосередньо займаються картографуванням дна, ще десять оснащені відповідним обладнанням. Їхня активність охоплює, зокрема, райони поблизу Філіппін, Гуаму, Гаваїв та інших стратегічно важливих точок.

Експерти також звертають увагу на поєднання цивільних досліджень із військовими цілями в межах політики “цивільно-військової інтеграції”, яку просуває Пекін.

Крім того, Китай розгортає мережі підводних сенсорів, які фіксують температуру води, солоність і течії. Такі дані можуть використовуватися для оптимізації роботи сонарів і спостереження за підводною активністю.

У Пентагоні раніше заявляли, що розширення таких досліджень створює стратегічні ризики, оскільки допомагає КНР покращувати навігацію підводних човнів і розміщення підводних систем.

За оцінками експертів, масштаби цієї діяльності свідчать про прагнення Китаю розширити можливості свого флоту, зокрема у галузі підводних операцій у віддалених районах світового океану.

Затонулий радянський підводний човен випускає радіоактивні відходи в океан

На дні Норвезького моря виявили триваючі витоки радіоактивних матеріалів із радянського атомного підводного човна К-278 Комсомолець, який затонув ще у 1989 році після пожежі на борту, повідомляє ScienceAlert.
Субмарина лежить на глибині близько 1680 метрів і досі становить потенційну загрозу: на її борту залишилися ядерний реактор і дві ядерні торпеди. Хоча торпеди залишаються герметичними, корпус реактора поступово руйнується, що призводить до періодичних викидів радіоактивних речовин у воду.
Дослідження показало, що витоки відбуваються не постійно, а у вигляді окремих “викидів” із конкретних точок корпусу, зокрема з вентиляційної труби та району реакторного відсіку. Під час обстеження за допомогою підводного апарата зафіксували видимі хмари забрудненої води.
Аналіз проб виявив підвищені концентрації ізотопів стронцію, цезію, урану та плутонію. Безпосередньо біля субмарини рівень деяких речовин перевищує норму в сотні тисяч разів. Водночас уже за кілька метрів від корпусу концентрація різко знижується – радіоактивні елементи швидко розбавляються морською водою.
Попри це, вчені поки не зафіксували серйозного накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі. Морські організми, що мешкають на уламках судна, мають лише незначно підвищений рівень радіоактивного цезію і не демонструють явних ознак ушкоджень. Однак, хоч нинішній вплив на довкілля обмежений, ситуація може змінитися. З часом корпус човна продовжить руйнуватися, що може призвести до серйозніших витоків.
Субмарина затонула під час пожежі на борті, внаслідок чого загинула більшість екіпажу. З того часу вона залишається одним із найглибших і найскладніших для дослідження радіоактивних об’єктів у світовому океані.

“Флеш” розповів про плани дроноводів у морі

Україна планує у 2026-2027 роки встановити контроль над максимальною площею акваторії Чорного моря. Про це у вівторок, 17 березня, заявив радник міністра оборони України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
“Одне із завдань, які ми ставимо перед собою на 2026-2027 роки, – це контроль над максимальною площею акваторії Чорного моря. Ще п’ять років тому це викликало б посмішку: країна без великого флоту на щось претендує”, – написав він.
Однак, за його словами, час змінився. Настала епоха безпілотних надводних і підводних катерів, безпілотних літаючих дронів різного типу. До цього додаються сучасні технології РЕР і РЛС.
“Наша країна в цьому напрямку здивує багатьох. А наш ворог боятиметься вивести жоден корабель у відкрите море з акваторії своїх портів. Ось побачите”, – пообіцяв радник міністра оборони.

Винищувачі США та Китаю провели коротке протистояння над Жовтим морем – ЗМІ

Над Жовтим морем відбулося коротке повітряне протистояння між силами США в Кореї (USFK) та китайськими винищувачами (НВАК). Інцидент стався у середу на тлі навчань ВПС США, через які китайська сторона підняла власні літаки, повідомляє Yonhap.

За даними джерел, пізно ввечері кілька американських F-16 вилетіли зі бази Осан у Пхьонтеку, приблизно за 60 км на південь від Сеула. Літаки виконували тренувальні польоти у повітряному просторі над міжнародними водами Жовтого моря.
Втім, коли американські бойові літаки опинилися у просторі між розпізнавальними зонами ППО Південної Кореї і Китаю, НВАК спорядила свою бойову авіацію.
У Сеулі інцидент охарактеризували як “коротке повітряне протистояння”. Як зазначається, “бойового зіткнення не відбулося”.
Командування USFK завчасно повідомило корейських військових про запланований навчальний виліт, втім, не наводило деталей маневрів.

Як зауважило видання, навчання відбулися на тлі спекуляцій щодо перегляду ролі USFK, оскільки Вашингтон прагне зосередитися на протидії китайським загрозам і закликає союзників брати на себе більше зобов’язань у галузі безпеки.

У Національній стратегії оборони США, опублікованій минулого місяця, вказано можливу зміну розміщення сил у Південній Кореї. Вона передбачає, що країна може брати “основну”відповідальність за стримування КНДР, отримуючи водночас “ключову, але більш обмежену” підтримку США.

Половина місячного видобутку нафти Росії “застрягла” у морі

Попри те, що знижки на російську нафту вже перевищили 27 доларів за барель, значні обсяги сировини досі не знаходять покупців через західні санкції. Станом на 10 лютого близько 143 млн барелів російської нафти перебували на танкерах. Про пише The Wall Street Journal.

Це приблизно половина місячного видобутку РФ. Торік він коливався від майже 9 млн барелів на добу в січні (через обмеження в межах ОПЕК+) до 9,43 млн у листопаді, після чого почав знижуватися і в січні 2026 року становив 9,28 млн барелів на добу. Більшість танкерів, що перетворилися на плавучі сховища, курсують поблизу портів Росії, Індії та Китаю або в районах, які використовуються для перевалки нафти з судна на судно, зокрема біля Малайзії, зазначила провідна аналітикиня Vortexa з нафтового ринку Китаю Емма Лі.

За її словами, “терміни реалізації цих обсягів переважно залежатимуть від рівня знижок, запропонованих потенційним покупцям”. Для сорту Urals у портах завантаження дисконт сягнув рекордних 27,3 долара за барель щодо Brent унаслідок безперервного зростання з початку листопада. Знижка на далекосхідний сорт ESPO становить 13 доларів.

Додатковим чинником стала заборона ЄС на імпорт пального, виробленого з російської нафти, яка набула чинності в січні. Це створює ефект доміно – “подвійний удар”, що підриває продажі не лише сирої нафти, а й нафтопродуктів, вироблених із неї.

Нафтогазові доходи бюджету РФ у січні впали до мінімального рівня від початку пандемії COVID-19. Кремль стурбований погіршенням бюджетної ситуації, що збіглося з припиненням економічного зростання, тоді як витрати на війну не скорочуються.

Як повідомлялося, у п’ятницю Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Також повідомлялося, що ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів.

Половина місячного видобутку нафти Росії зависла у морі

Попри те, що знижки на російську нафту вже перевищили 27 доларів за барель, значні обсяги сировини досі не знаходять покупців через західні санкції. Станом на 10 лютого близько 143 млн барелів російської нафти перебували на танкерах. Про пише The Wall Street Journal.

Це приблизно половина місячного видобутку РФ. Торік він коливався від майже 9 млн барелів на добу в січні (через обмеження в межах ОПЕК+) до 9,43 млн у листопаді, після чого почав знижуватися і в січні 2026 року становив 9,28 млн барелів на добу. Більшість танкерів, що перетворилися на плавучі сховища, курсують поблизу портів Росії, Індії та Китаю або в районах, які використовуються для перевалки нафти з судна на судно, зокрема біля Малайзії, зазначила провідна аналітикиня Vortexa з нафтового ринку Китаю Емма Лі.

За її словами, “терміни реалізації цих обсягів переважно залежатимуть від рівня знижок, запропонованих потенційним покупцям”. Для сорту Urals у портах завантаження дисконт сягнув рекордних 27,3 долара за барель щодо Brent унаслідок безперервного зростання з початку листопада. Знижка на далекосхідний сорт ESPO становить 13 доларів.

Додатковим чинником стала заборона ЄС на імпорт пального, виробленого з російської нафти, яка набула чинності в січні. Це створює ефект доміно – “подвійний удар”, що підриває продажі не лише сирої нафти, а й нафтопродуктів, вироблених із неї.

Нафтогазові доходи бюджету РФ у січні впали до мінімального рівня від початку пандемії COVID-19. Кремль стурбований погіршенням бюджетної ситуації, що збіглося з припиненням економічного зростання, тоді як витрати на війну не скорочуються.

Як повідомлялося, у п’ятницю Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Також повідомлялося, що ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів.

Одесу масовано атакують “шахеди”: лунають вибухи

У ніч на вівторок, 27 січня, російські війська випустили кілька груп ударних дронів, які атакували Одесу та прилеглі райони. У місті було зафіксовано вибухи. Про це повідомили моніторингові канали, місцева влада та ЗМІ.

Повітряну тривогу через загрозу атак “шахедів” оголосили в Одеській, Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях.

О 02:20 в Одесі пролунали вибухи, повідомила Одеська міська військова адміністрація.

Перед вибухами Повітряні сили попереджали про наближення до Одеси групи ворожих БпЛА.

За даними моніторингових каналів, місто атакували близько 15 безпілотників.

Раніше повідомлялося, що в Одесі через російські атаки пошкоджена будівля астрономічної обсерваторії в парку Шевченка. Про це повідомили в Одеському планетарії.

Атака на Харків: 80% міста й області знеструмлені