Міжнародна група дослідників представила чотири можливі варіанти порятунку Венеції, яка поступово опиняється під загрозою затоплення через підняття рівня світового океану, повідомляє Science Alert. За оцінками науковців, без рішучих дій місто може зникнути протягом найближчих трьох століть.
Дослідження під керівництвом П’єро Ліонелли з Університету Саленто аналізує чотири сценарії: використання рухомих бар’єрів, будівництво кільцевих дамб, повне ізолювання лагуни або навіть перенесення міста.
Причиною загрози є комплексний вплив змін клімату: викиди парникових газів призводять до глобального потепління, що викликає танення льодовиків і теплове розширення води. Додатково ситуацію ускладнює те, що сама Венеція поступово просідає.
За останні 150 років місто дедалі частіше стикається з масштабними повенями. Із 28 екстремальних підтоплень, коли вода покривала понад 60% території, 18 сталися лише за останні 23 роки.
Перший варіант – збереження нинішньої системи з рухомими бар’єрами, які перекривають входи до лагуни під час штормів. Попри витрати близько €6 млрд, цей підхід може втратити ефективність уже при підвищенні рівня моря на 1,25 метри, що прогнозується до 2300 року навіть за помірних сценаріїв викидів.
Другий варіант передбачає будівництво кільцевих дамб висотою близько трьох метрів навколо основних островів. Це дозволить захистити місто навіть при значному піднятті води, але може порушити екосистему лагуни та змінити історичний вигляд міста.
Третій варіант – повністю ізолювати лагуну, піднявши бар’єрні острови та перекривши всі входи дамбами. Такий підхід здатен захистити Венецію навіть при підйомі рівня моря до 10 метрів, але фактично знищить природну лагунну екосистему та перетворить місто на ізольований простір без функції порту. Вартість такого проєкту може перевищити €30 млрд.
Найрадикальніший сценарій – повне переселення мешканців і перенесення ключових пам’яток. Це обійдеться приблизно у €100 млрд і означатиме фактичний кінець історії “плаваючого міста”.
Дослідники підкреслюють, що вибір між збереженням культурної спадщини, екосистеми та економічною доцільністю є надзвичайно складним, але планування масштабних рішень потрібно починати вже зараз, адже їх реалізація може зайняти десятиліття.
Позначка: Глобальное потепление
Дні на Землі стають довшими через зміну клімату
Нове дослідження показало, що тривалість доби на Землі поступово збільшується – і головною причиною цього може бути діяльність людини, повідомляє BBC Sky at Night. За оцінками вчених, через глобальне потепління та танення льодовиків доба подовжується приблизно на 1,33 мілісекунди за століття.
Роботу провели науковці з Віденського університету та федеральної вищої технічної школи Цюриха. Вони дійшли висновку, що перерозподіл маси планети – зокрема переміщення води від полярних регіонів до екватора – уповільнює обертання Землі. Аналогію пояснюють просто: це схоже на фігуриста, який розводить руки в сторони і починає обертатися повільніше.
У межах дослідження вчені проаналізували викопні рештки foraminifera – мікроскопічних морських організмів, що існують сотні мільйонів років. Їхні оболонки зберігають хімічні сліди змін рівня океану, що дозволяє відтворювати кліматичні процеси минулого. На основі цих даних і спеціального алгоритму глибокого навчання дослідники змогли оцінити зміни тривалості доби за останні майже 4 мільйони років.
За словами кліматолога Мостафа Кіані Шахванді, аналіз хімічного складу цих організмів дозволяє визначити коливання рівня моря, а вже з них – обчислити зміни швидкості обертання планети. Для підвищення точності команда також застосувала нову модель машинного навчання, яка враховує фізику змін клімату навіть за умов неповних даних.
Хоча 1,33 мілісекунди здаються незначними на тлі 86400 секунд у добі, навіть такі зміни можуть впливати на точність супутникової навігації та телекомунікацій – через подібну різницю в часі NASA планує встановити окремий часовий пояс на Місяці.
Більше того, деякі моделі прогнозують прискорення цього процесу – до 2,62 мілісекунд за століття наприкінці 21 століття. У такому разі вплив клімату може перевищити навіть гравітаційний ефект Місяця, який традиційно визначає зміну тривалості доби.
Людство нагріває Землю швидше, ніж будь-коли раніше – дослідження
Нове дослідження показало, що людство прискорило нагрівання планети до рекордних темпів. За оцінками вчених, глобальна температура зараз зростає приблизно на 0,35°C за десятиліття — майже вдвічі швидше, ніж у попередні десятиліття.
Роботу провели дослідники з Потсдамського інституту вивчення кліматичних змін, які проаналізували п’ять основних глобальних наборів даних про температуру. Щоб отримати точнішу картину, вони застосували спеціальний метод, який відфільтровує вплив природних коливань – зокрема сонячної активності, вулканічних вивержень та кліматичного явища Ель-Ніньо.
Результати показали, що між 1970 і 2015 роками планета нагрівалася стабільними темпами – менше ніж на 0,2°C за десятиліття. Проте приблизно з 2013-2014 років швидкість потепління різко зросла і протягом останнього десятиліття досягла приблизно 0,35°C за десять років. Це найвищий показник з моменту початку систематичних вимірювань температури на Землі у 1880 році.
Кліматолог Stefan Rahmstorf, один із авторів дослідження, попередив, що якщо нинішній темп збережеться, світ може стабільно перевищити межу потепління у 1,5°C, встановлену Паризькою угодою, ще до 2030 року.
За оцінками науковців, від доіндустріального періоду середня температура планети вже зросла приблизно на 1,4°C. Потепління посилюється не лише через викиди парникових газів, а й через зменшення кількості сірчаних аерозолів у атмосфері, які раніше частково охолоджували планету.
Дані одного з наборівданих, підготовленого службою Коперника з питань зміни клімату, свідчать, що при нинішніх темпах світ може перетнути межу 1,5°C вже цього року. Інші джерела прогнозують це у 2028-2029 роках.
Науковці попереджають, що подальше зростання температури може значно звузити можливості утримати потепління навіть на рівні 2°C. Такі зміни підвищують ризик запуску небезпечних кліматичних «переломних точок», які можуть спричинити довготривалі і масштабні зміни у природних системах.
За даними Всесвітньої метеорологічної організації, останні три роки стали найспекотнішими за всю історію спостережень. При цьому рівень викидів парникових газів продовжує зростати, а природні системи поглинання вуглецю можуть поступово втрачати ефективність.
Генсек ООН назвав “червону лінію” для людства
Генеральний секретар ООН закликав до термінових дій для зниження глобальної температури до рівня нижче 1,5°C на кліматичному саміті COP30 у Белемі, Бразилія. Він підкреслив, що кожне навіть незначне перевищення температури може призвести до серйозних наслідків, таких як голод, переміщення населення та загрози миру. Генсек ООН наголосив на необхідності швидких дій для обмеження змін клімату та зменшення викидів парникових газів. Глава ВМО зауважила, що викиди газів наразі на найвищому рівні за останні 800 000 років, що призводить до серйозних шкідливих наслідків для природи та економіки. Гутерреш назвав межу в 1,5°C “червоною лінією для людства” і закликав до швидких заходів для боротьби з глобальним потеплінням.
Вчені попередили про загрозливе обміління Дністра
Наукове дослідження, проведене у Молдові та Україні, показало, що рівень води в річці Дністер критично знизився через глобальне потепління, зміни в опадах та тривалу маловодну фазу. Це може загрожувати водозабезпеченню та екосистемам регіону. Встановлено, що температура повітря в регіоні зростає швидше, ніж усереднено по планеті, а режим опадів також змінився. За останні десятиліття річка стала менш водяною, з більш вираженими зимовими повенями та літніми посухами. Експерти попереджають про можливі катастрофічні наслідки, якщо не будуть прийняті заходи з водозбереження, технологічного оновлення та міжнародного співробітництва. Важливо вчасно реагувати на зміни клімату, оновлювати інфраструктуру та зберігати річкові екосистеми.
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив зі звинуваченням проти тих, хто не вважає кліматичні зміни серйозною загрозою. Він зазначив це під час конференції, присвяченої 10-річчю виходу документу Laudato Si’, написаного попереднім папою Франциском. Цей документ вперше включив питання клімату до кола проблем, яким має протистояти церква. Папа Лев XIV висловився про глобальне потепління вперше під час свого понтифікату. Він засудив тих, хто критикує боротьбу з глобальним потеплінням і закликав всіх громадян світу взяти на себе відповідальність у цій справі. Ці його слова вважаються відповіддю на заяви президента США Дональда Трампа, який вважає вуглецевий слід “найбільшою аферою в історії світу” і критикує тих, хто виступає за заходи проти глобального потепління.
Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом
Китай планує відправити контейнеровоз Istanbul Bridge від порту Нінбо-Чжоушань до Фелікстоу через Північний морський шлях, який пролягає через Арктику. Цей шлях дозволяє скоротити час доставки вантажів з Азії в Європу майже вдвоє порівняно з традиційними маршрутами через Червоне море та Суецький канал. Це експеримент Китаю, який може стати регулярним, але наразі його обсяги є дуже невеликими. У 2024 році Північний морський шлях перевіз 38 млн тонн вантажів, але лише близько 1% від загальної торгівлі між Далеким Сходом і Північною Європою.
Стало відомо, як відпрацювала ППО
Українські Збройні Сили повідомили, що під час ворожої атаки на країну було зафіксовано та супроводжено 458 засобів повітряного нападу. Росія випустила 415 ударних безпілотників типу Shahed, Гербера та інших дронів із різних напрямків. Також було запущено 42 ракети різних типів і навіть одну балістичну ракету. Частина ворожих дронів вийшла за межі України у напрямку Польщі. Українські сили відбили атаку за допомогою авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів РЕБ та інших засобів. Загалом, було збито або знищено 413 повітряних цілей, включаючи безпілотники і ракети. Також було зафіксовано влучання 16 ракет і 21 безпілотника в 17 різних локаціях в Україні.
ЗСУ знищили російський Солнцепьок
На Запорізькому напрямку бійці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина знищили важку вогнеметну систему ТОС-1 Солнцепьок. Про це повідомила пресслужба Сил оборони Півдня, опублікувавши відео.
Зазначається, ворожу техніку вдалося знищити завдяки чіткій взаємодії екіпажів БпАК, розвідників роти, розвідників та взводу розвідки і коригування.
Глобальне потепління може “розбудити” сплячі вулкани
Глобальне потепління здатне спровокувати виверження вулканів. Танення льодовиків зменшує тиск на підземні магматичні камери, що може викликати активізацію вулканічної діяльності.
До такого висновку дійшли вчені, які представили свої дослідження на конференції Goldschmidt 2025 у Празі. Про це пише The Guardian.
Як приклад вони навели вулкан Мочо-Чошуенко в Чилі. Під час останнього льодовикового періоду (близько 26-18 тисяч років тому) 1500-метровий шар льоду стримував накопичення магми на глибині 10-15 км. Проте приблизно 13 тисяч років тому льодовик розтанув – тиск зменшився, гази у породі розширилися, і це спричинило виверження.
Науковці також виявили, що після танення льоду магма стає більш в’язкою і, відповідно, вибухонебезпечною.
Особливої уваги, за словами дослідників, заслуговує Західна Антарктида, де під льодовиками приховано понад 100 потенційно активних вулканів. У зоні ризику також Північна Америката Нова Зеландія.
Хоча виверження можуть тимчасово охолоджувати Землю через викид частинок, що блокують сонячне світло, довготривалі виверження лише прискорять глобальне потепління – через викиди парникових газів. Це створює ризик замкнутого кола: тепло – танення льоду – виверження – ще більше тепла.