Позначка: Океан

Китай готується до підводного протистояння зі США

Китай проводить масштабне картографування морського дна у Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах, збираючи дані, які можуть бути використані для підводних операцій у разі конфлікту зі США та їхніми союзниками. Про це пише Reuters у вівторок, 24 березня.

У дослідженнях задіяні десятки наукових суден і сотні сенсорів. Частина робіт має цивільне призначення – зокрема для пошуку корисних копалин і рибних ресурсів, однак отримані дані також мають військове значення.

Зокрема, дослідницьке судно Dong Fang Hong 3 у 2024–2025 роках працювало в районах поблизу Тайваню, американської бази на Гуамі та в Індійському океані. Судно здійснювало картографування морського дна та перевіряло підводні сенсори.

Військово-морські експерти зазначають, що такі дані дають Китаю змогу краще орієнтуватися в підводному середовищі, ефективніше використовувати власні підводні човни та виявляти субмарини противника.

За інформацією агентства, щонайменше вісім китайських суден безпосередньо займаються картографуванням дна, ще десять оснащені відповідним обладнанням. Їхня активність охоплює, зокрема, райони поблизу Філіппін, Гуаму, Гаваїв та інших стратегічно важливих точок.

Експерти також звертають увагу на поєднання цивільних досліджень із військовими цілями в межах політики “цивільно-військової інтеграції”, яку просуває Пекін.

Крім того, Китай розгортає мережі підводних сенсорів, які фіксують температуру води, солоність і течії. Такі дані можуть використовуватися для оптимізації роботи сонарів і спостереження за підводною активністю.

У Пентагоні раніше заявляли, що розширення таких досліджень створює стратегічні ризики, оскільки допомагає КНР покращувати навігацію підводних човнів і розміщення підводних систем.

За оцінками експертів, масштаби цієї діяльності свідчать про прагнення Китаю розширити можливості свого флоту, зокрема у галузі підводних операцій у віддалених районах світового океану.

Затонулий радянський підводний човен випускає радіоактивні відходи в океан

На дні Норвезького моря виявили триваючі витоки радіоактивних матеріалів із радянського атомного підводного човна К-278 Комсомолець, який затонув ще у 1989 році після пожежі на борту, повідомляє ScienceAlert.
Субмарина лежить на глибині близько 1680 метрів і досі становить потенційну загрозу: на її борту залишилися ядерний реактор і дві ядерні торпеди. Хоча торпеди залишаються герметичними, корпус реактора поступово руйнується, що призводить до періодичних викидів радіоактивних речовин у воду.
Дослідження показало, що витоки відбуваються не постійно, а у вигляді окремих “викидів” із конкретних точок корпусу, зокрема з вентиляційної труби та району реакторного відсіку. Під час обстеження за допомогою підводного апарата зафіксували видимі хмари забрудненої води.
Аналіз проб виявив підвищені концентрації ізотопів стронцію, цезію, урану та плутонію. Безпосередньо біля субмарини рівень деяких речовин перевищує норму в сотні тисяч разів. Водночас уже за кілька метрів від корпусу концентрація різко знижується – радіоактивні елементи швидко розбавляються морською водою.
Попри це, вчені поки не зафіксували серйозного накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі. Морські організми, що мешкають на уламках судна, мають лише незначно підвищений рівень радіоактивного цезію і не демонструють явних ознак ушкоджень. Однак, хоч нинішній вплив на довкілля обмежений, ситуація може змінитися. З часом корпус човна продовжить руйнуватися, що може призвести до серйозніших витоків.
Субмарина затонула під час пожежі на борті, внаслідок чого загинула більшість екіпажу. З того часу вона залишається одним із найглибших і найскладніших для дослідження радіоактивних об’єктів у світовому океані.

Зеленський анонсував появу нових видів дронів

У України невдовзі з’являться дрони, що здатні працювати в умовах океану, також фахівці працюють над створенням підводних систем. Про це у вівторок, 17 березня, повідомив президент Володимир Зеленськийпід час звернення до парламенту Великої Британії.
Він зазначив, що Україна почала зпростих морських дронів-камікадзе. Потім створила дрони з турелями, які можуть збивати гелікоптери. Тепер у України є дрони, здатні збивати російські винищувачі з моря.
“Ми розробили катери, які несуть інші дрони. Також маємо катери, що завдають ударів по цілях на суходолі з моря. І ми розробляємо більш стійкі дрони, які можуть довше й ефективніше діяти в морі. Незабаром – і не в далекому майбутньому – у нас будуть системи, здатні працювати навіть в умовах океану. Ми також активно працюємо над підводними системами”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що Україна знаходить правильні безпекові рішення з дронами, які можна використовувати для вирішення питань, наприклад, в Ормузькій протоці.

З дна океану підіймають перший оптоволоконний трансатлантичний кабель

Команди інженерів та спеціалізовані судна підіймають із дна Атлантики перший трансатлантичний волоконно-оптичний кабель TAT-8, котрий з’єднував США, Велику Британію та Францію. Про це повідомляє TechSpot.

Кабель, що замінив мідні лінії на оптичне волокно, був введений в експлуатацію наприкінці 1980-х і дозволяв передавати дані зі швидкістю близько 280 Мбіт/с.
Цей кабель має довжину майже 6000 кілометрів та має ретранслятори, розміщені кожні кілька десятків кілометрів, укладені в довгі, герметичні корпуси, які випробовували на глибині близько 8000 метрів.
Кабель витягують із дна океану спеціальні дизельні судна з гакоподібними пристроями. Також підіймають й все додаткове обладнання, включно з повторювачами, захистом fish-bite та мідними провідниками, які після сортування передають на переробку сучасним підприємствам з утилізації.

Конструкція TAT-8 стала шаблоном для всіх наступних довгих підводних ліній зв’язку. Під час розробки інженери враховували не лише технологічні, а й регуляторні та конкурентні вимоги, оскільки супутниковий зв’язок вважався перспективним і потребував від кабельної системи суттєвого вдосконалення.

Демонтаж кабелю здійснює судно Subsea Environmental Services Maasvliet, оснащене дизель-електричною силовою установкою та спеціальними системами для підйому кабелів із морського дна.

Відновлені матеріали TAT-8, зокрема мідь, сталь, поліетилен та оптичні повторювачі, відправляють на переробку до компанії Mertech Marine у Південній Африці, де їх розбирають і повертають у промисловий цикл.

Біля Антарктиди вперше зафіксували акулу

У крижаних водах Антарктиди вперше зафіксували акулу. Камера зафільмувала велику особину завдовжки приблизно від 3 до 4 метрів на глибині 490 метрів, де температура води становила 1,27 градуса за Цельсієм. Про це повідомляє AP.

Камеру встановили біля Південних Шетландських островів поблизу Антарктичного півострова – в межах Антарктичного океану.

За словами директора Центру дослідження глибоководних екосистем Minderoo-UWA Алана Джеймісона, раніше вважалося, що акули не мешкають у холодних водах Антарктики. Він зазначив, що зафільмована особина була значних розмірів, близько 3-4 метрів.

Як зазначають дослідники, зміни клімату та потепління океанів потенційно можуть впливати на переміщення акул у холодніші води Південної півкулі, однак через віддаленість регіону дані про зміни ареалу обмежені.

Тож фахівці припускають, що малорухливі акули могли тривалий час мешкати в Антарктиці, залишаючись непоміченими. Зафільмована акула трималася на глибині близько 500 метрів уздовж схилу морського дна, яке переходить у значно більші глибини. Саме на цій глибині розташований найтепліший шар води серед кількох шарів, що простягаються до поверхні.

Південний (Антарктичний) океан має виражену стратифікацію до глибини приблизно 1000 метрів через поєднання різних властивостей води, зокрема холодніших і щільніших вод із глибини та прісної води від танення льоду.

Науковці припускають, що інші акули у регіоні можуть мешкати на такій глибині та живитися рештками китів, гігантських кальмарів та інших морських істот, які опускаються на дно після загибелі.

Нагадаємо, температура поверхні моря з 2019 року зростає в 4,5 рази швидше, ніж наприкінці 1980-х років.
У Гренландії зафіксували найтепліший січень за 109 років

Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою

Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.

Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.

Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.

“Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.

Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.

Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.

Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.

Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати

Вчені відкрили раніше невідому екосистему у Тихому океані

Група морських дослідників оголосила про відкриття нового глибоководного екосистемного комплексу, де життя існує завдяки хемосинтетичним організмам, які отримують енергію від газів, що виходять із тріщин на дні океану. Під час експедиції вчені виявили метаногенних мікробів і морських безхребетних, які адаптувалися до життя у суворих умовах без сонячного світла. Це відкриття було зроблено в хадальній зоні між Аляскою та РФ, на глибині від 5800 до 9500 метрів. Вчені вважають цю ділянку найглибшою відомою екосистемою організмів, які використовують метан для виживання. Дослідження показало, що метаногенні мікроби створюють поживні речовини, що дозволяють морським організмам виживати у темряві. Це відкриття вказує на те, що хадальні жолоби можуть бути “переробними центрами” метану, де мікроорганізми перетворюють його на енергію для живлення. Дослідження відкриває нові горизонти для вивчення виживання організмів у екстремальних умовах глибин океану.

Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми

Науковці попереджають, що стан світових океанів гірший, ніж раніше вважалося. Нові дослідження показали, що рівень кислотності морських вод досяг критичних значень, що загрожує морським екосистемам і економікам прибережних регіонів. Експерти стверджують, що “планетарна межа” кислотності океану була порушена ще п’ять років тому. Це може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів, які можуть вимирати. Єдиним шляхом зупинити цей процес є зменшення викидів CO2. Учені закликають до термінових заходів для захисту найбільш вразливих регіонів та видів морського життя.

У Швеції сіло на мілину нафтове судно, що прямувало до Росії

У суботу в протоці Ересунн біля узбережжя Ландскрони у Швеції на мілину сів вантажний корабель під прапором Панами зі сміттям Meshka, який направлявся до російського порту. На борту знаходяться 24 члени екіпажу, ніхто не постраждав або не був затриманий. Інцидент розслідується, одна особа підозрюється у недбалості у морському русі. Корабель вийшов без вантажу, але перед цим заправився пальним. На борту є значна кількість нафтопродуктів. Водолази перевірили корпус судна і не виявили витоків. Це вже другий випадок за тиждень у цій області, коли вантажні судна сіли на мілини. Раніше також російський нафтовий танкер сів на мілину в Німеччині.

Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів

За останні 20 років п’ята частина світового океану стала темнішою, що спричинило зменшення фотичної зони – верхнього шару води, куди проникає достатньо світла для фотосинтезу. Це може призвести до проблем для морських організмів, оскільки більшість з них зосереджені в освітлених шарах океану. Зменшення світла змушує їх підніматися ближче до поверхні, що обмежує простір для їхнього існування. Дослідники встановили, що фотична зона зменшилася на 50-100 метрів у деяких частинах океану через глобальне потепління та зміни в океанічних течіях. Ці зміни можуть вплинути на морські харчові ланцюги та біорізноманіття, особливо в прибережних морях, що є найбільш вразливими до людської діяльності.