На дні Норвезького моря виявили триваючі витоки радіоактивних матеріалів із радянського атомного підводного човна К-278 Комсомолець, який затонув ще у 1989 році після пожежі на борту, повідомляє ScienceAlert.
Субмарина лежить на глибині близько 1680 метрів і досі становить потенційну загрозу: на її борту залишилися ядерний реактор і дві ядерні торпеди. Хоча торпеди залишаються герметичними, корпус реактора поступово руйнується, що призводить до періодичних викидів радіоактивних речовин у воду.
Дослідження показало, що витоки відбуваються не постійно, а у вигляді окремих “викидів” із конкретних точок корпусу, зокрема з вентиляційної труби та району реакторного відсіку. Під час обстеження за допомогою підводного апарата зафіксували видимі хмари забрудненої води.
Аналіз проб виявив підвищені концентрації ізотопів стронцію, цезію, урану та плутонію. Безпосередньо біля субмарини рівень деяких речовин перевищує норму в сотні тисяч разів. Водночас уже за кілька метрів від корпусу концентрація різко знижується – радіоактивні елементи швидко розбавляються морською водою.
Попри це, вчені поки не зафіксували серйозного накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі. Морські організми, що мешкають на уламках судна, мають лише незначно підвищений рівень радіоактивного цезію і не демонструють явних ознак ушкоджень. Однак, хоч нинішній вплив на довкілля обмежений, ситуація може змінитися. З часом корпус човна продовжить руйнуватися, що може призвести до серйозніших витоків.
Субмарина затонула під час пожежі на борті, внаслідок чого загинула більшість екіпажу. З того часу вона залишається одним із найглибших і найскладніших для дослідження радіоактивних об’єктів у світовому океані.
Позначка: Відходи
Незаконне перевезення відходів: Європол арештував 330 людей
Європейське поліцейське управління арештувало 330 людей у 71 країні у рамках боротьби з організованими злочинними угрупованнями, яких звинувачують у незаконному перевезенні відходів в Європі та їх експорті до Африки, Азії та Латинської Америки. Про це повідомила пресслужба Європолу в середу, 11 березня. Масштабна операція проводилася з січня по грудень 2025 року на п’яти континентах за участю Європолу та партнерів із 71 країни, а також численних міжнародних організацій.
Правоохоронці вилучили 127 149 тонн відходів, 602 тонни забруднюючих речовин, а також 75 тонн хімікатів для захисту рослин, 2,3 тонни ртуті та майже 10 млн євро готівкою та на банківських рахунках.
Вилучені відходи могли принести незаконний прибуток у розмірі щонайменше 31 млн євро. Зазначається, що злочинні мережі не тільки незаконно розпоряджаються міськими та промисловими відходами, але й систематично вдаються до підробки документів та шахрайства для переміщення небезпечних матеріалів, що спричиняє негативний вплив на навколишнє середовище та ризики для здоров’я населення. Були визначені різні потоки відходів та географічно переважаючі схеми роботи:
Директор підприємства організував схему на утилізації відходів УЗ
Директору приватного підприємства оголосили підозру у справі щодо порушень під час закупівлі послуг з утилізації небезпечних відходів для одного з підрозділів АТ Укрзалізниця. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 26 лютого.
За даними слідства, приватне товариство отримало оплату за виконання робіт, хоча фактично не мало можливості їх здійснити через відсутність необхідних ресурсів і дозвільних документів.
Нині директору підприємства повідомили про підозру у слубовому підробленні за ч. 1 ст. 366 КК України та заволодінні майном за ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідство встановило, що підозрюваний подав на тендер документи з недостовірними відомостями, що дозволило підприємству стати переможцем закупівлі та укласти договір з Укрзалізницею.
Надалі небезпечні відходи були перевезені на полігон без ліцензії на поводження з такими відходами, що свідчить про невиконання умов договору.
У результаті державне підприємство зазнало витрат на понад 2,7 млн грн без фактичного надання послуг.
Наразі підозрюваному вже обрали запобіжний захід.
Річку в Луганську окупанти перетворили на токсичний колектор – ЦНС
У Луганську, яке тимчасово знаходиться під окупацією, річка Лугань перетворилася на токсичний колектор через систематичний злив хімікатів та промислових стоків російськими окупантами. Це призвело до серйозного забруднення водоймища, яке стало загрозою для довкілля та здоров’я місцевих жителів. Центр національного спротиву ССО ЗС України вказав на те, що вода у річці вкрита хімічною плівкою, а на дні видно невідому суспензію. Екологи підкреслюють, що такі дії є наслідком постійного зливу відходів з підприємств та можуть призвести до негативних наслідків на довгий термін. На окупованих територіях екологічний контроль практично відсутній, а підприємства, які лояльні до окупаційної влади, продовжують забруднювати навколишнє середовище. Також повідомляється, що РФ планує русифікацію та інтеграцію окупованих українських територій у нову стратегію держнацполітики до 2036 року.
Росія перетворюється на сміттєзвалище – зовнішня розвідка
У Росії попри реформування сміттєпереробної галузі триває поховання відходів у землю, проблема загострюється невдоволенням населення. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Кремль оголосив, що через дефіцит потужностей із переробки відходів відтерміновується закриття сміттєвих полігонів у деяких регіонах до 2028 року. Цією заявою російські можновладці фактично визнали провал Сміттєвої реформи, що передбачала до 2030 року знизити вдвічі поховання відходів і досягти 100% їх сортування.
Водночас влада РФ перенесла на 2029 рік закриття стихійних звалищ, які мали “побороти” спочатку в 2023 році, пізніше – в 2026 році.
За даними розвідки, захаращення сміттям і бажання влади продовжувати ховати відходи в землю викликають незадоволення населення. В Алтайському краї, Свердловській, Оренбурзькій областях люди виходили на мітинги й записували відеозвернення до російського правителя Володимира Путіна.
“Безрезультатно. Влада відповідає репресіями – поліція відвідує організаторів протестів із погрозами та штрафами, що лише загострює конфлікт”, – зазначили в СЗР.
Небажання російської влади активно долати сміттєву проблему пояснюється можливістю неконтрольовано “закопувати в землю” мільярди державних грошей.
За даними розвідки, за п’ять років державні реформатори освоїли 210 мільярдів державних коштів саме на реформуванні сміттєпереробної галузі. За цей час частка переробки відходів зросла з 7% до 12%, хоча влада обіцяла 25%. Для порівняння: в Німеччині перероблюють 84% відходів, у Південній Кореї – 86%.