Американські військові впровадили українську технологію боротьби з безпілотниками на ключовій авіабазі США Принц Султан в Саудівській Аравії, прагнучи зупинити іранські атаки, які призвели до втрат літаків та персоналу, пише Reuters з посиланням на п’ятьох осіб, обізнаних з ситуацією. А українські мінні тральники, що стоять у порту Портсмута, можуть допомогти з відновленням судноплавства в Ормузькій протоці.
Українська програма проти дронів
За даними джерел, українські військові прибули на американську авіабазу в Саудівській Аравії для навчання військових США роботі з програмою Sky Map. Це платформа, яке широко використовується українськими військовими для виявлення загроз від БпЛА, зокрема безпілотників типу Шахед, розроблених Іраном, та здійснення контратак за допомогою дронів-перехоплювачів.
Оскільки дешеві дрони відіграють значну роль у війні Росії в Україні, Пентагон збільшив інвестиції в технології боротьби з БпЛА. Водночас використання українських технологій на базі Принц Султан, яка знаходиться приблизно за 640 кілометрів від Ірану та з початку війни зазнала хвиль атак дронів та ракет, підкреслює вразливість протиповітряної та протиракетної оборони США.
Ці повідомлення з’явилися після того, як президент США Дональд Трамп заявляв, що Сполученим Штатам не потрібна допомога для того, щоб збивати іранські дрони на Близькому Сході.
Допомога на морі
Україна готова відправити будь-який з чотирьох мінних тральників в Ормузьку протоку, два з яких було придбано у Британії для розмінування Чорного моря після закінчення російсько-української війни, повідомив співрозмовникThe Times в українських військових колах.
Очікується, що військові офіцери з понад 30 країн візьмуть участь у дводенній зустрічі у Лондоні, щоб детально обговорити, які військові ресурси можна відправити для захисту суден в Ормузькій протоці
Київ хоче максимально допомогти своїм союзникам на Близькому Сході. Він побоюється, що президент США Дональд Трамп може обернутися проти України та укласти угоду з Росією, яку звинувачують у допомозі Ірану.
Інші способи, якими Україна могла б допомогти, включають відправку морських дронів або обладнання для протидії дронам, щоб допомогти союзним країнам захищати судноплавство від іранських атак.
“Ми готові запропонувати все. Є чотири тральники, всі вони перебувають в Портсмуті. Вони не можуть вирушити до України, по-перше, тому що стануть ціллю номер один, а по-друге, через Конвенцію Монтре”, – зазначив співрозмовник.
Конвенція Монтре – угода 1936 року, яка обмежує прохід військових суден через протоку Босфор у воєнний час. Дія цієї конвенції означає, що колишні Shoreham та Grimsby – два мінних тральники Королівського флоту класу Сандаун, передані ЗСУ у 2023 році, – залишилися у британських водах, оскільки не можуть пройти до Чорного моря.
У довгостроковій перспективі Україна сподівається, що вони стануть важливим елементом оборони, виявляючи та знешкоджуючи морські міни.
Тральники Маріуполь та Мелітополь також перебувають на базі в Портсмуті. Їх передали Україні після служби у флотах Бельгії та Нідерландів. Кораблі, що раніше називалися Narcis та Vlaardingen, проходять навчання у складі Королівського флоту з українським екіпажем, очікуючи закінчення війни.
Shoreham з 2018 року виконував трирічне завдання на Близькому Сході, гарантуючи безпеку морських шляхів. Цей корабель був відповідальний за знешкодження мін, встановлених у глибоких водах, оскільки його гідролокатор від’єднується від корпусу і може опускатися.
Позначка: близький схід
Зрив перемир’я. Ормуз знову закритий
Перемир’я на Близькому Сході знову зірвано. Президент США Дональд Трамп погрожує знищити критичну інфраструктуру Ірану після захоплення американськими військовими іранського вантажного судна, ситуація з мирними переговорами в Ісламабаді залишається вкрай заплутаною. Тим часом Ормузька протока, через яку постачається значна частина близькосхідної нафти, знову закрита.
Загострення в морі
Американські військові зупинили судно під іранським прапором Touska в Оманській затоці. За словами Трампа, наразі судно перебуває під контролем морської піхоти США і перевіряється. Президент наголосив, що Touska підпадає під санкції Міністерства фінансів США через попередню історію незаконної діяльності.
Іранська влада назвала захоплення судна актом піратства та порушенням перемир’я, пообіцявши дати рішучу відповідь. Іран знову заблокував рух суден через Ормузьку протоку. Військово-морські сили країни заявили, що вона залишатиметься закритою доти, доки США не знімуть свою блокаду з іранських суден і портів.
Інформаційне агентство Tasnim, пов’язане з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), повідомило, що іранські збройні сили не допустили проходу через протоку двох нафтових танкерів (під прапорами Ботсвани та Анголи).
Дипломатична плутанина
На тлі військового загострення доля другого етапу переговорів між США та Іраном у Пакистані виглядає туманною. Протягом понеділка в інформаційному просторі панувала повна плутанина.
Дональд Трамп заявив, що американська делегація на чолі з віцепрезидентом Джей Ді Венсом (а також Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером) вже прямує до Ісламабаду.
Проте згодом джерела в адміністрації США уточнили, що делегація ще не вилетіла. З іранського боку надходили суперечливі заяви. Прессекретар МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Іран поки що не має планів щодо другого раунду, звинувативши США в несерйозному ставленні до дипломатії.
Водночас пізно ввечері понеділка МЗС Ірану повідомило, що міністр Аббас Арагчі поспілкувався з главою МЗС Пакистану Ісхаком Даром. Пакистан намагається врятувати ситуацію і заявляє про отримання позитивного сигналу від Тегерана, сподіваючись, що іранська делегація все ж прибуде.
Після захоплення судна Touska, яке Іран вважає піратством, сісти за стіл переговорів стало ще важче. Президенту Трампу подобаються швидкі угоди і жорсткі вимоги. Іран же завжди грає вдовгу. Чи зможуть сторони знайти спільну мову під загрозою масштабного конфлікту — поки незрозуміло.
Повна хронологія подій
· 28 лютого: США та Ізраїль завдали ударів по Ірану.
· 6 березня: Трамп заявив, що угоди не буде, якщо Іран не піде на беззастережну капітуляцію.
· 21 березня: Трамп встановив крайній термін, погрожуючи вдарити по інфраструктурі, якщо Іран не відкриє Ормузьку протоку.
· 8 квітня: Пакистан, як посередник, оголосив про двотижневе перемир’я для проведення переговорів.
· 11 квітня: Джей Ді Венс і Аббас Арагчі зустрілися в Пакистані. Після 21 години переговорів угоди не досягнуто.
· 12 квітня: Трамп оголосив про блокаду іранських портів.
· 17 квітня: Іран заявив, що протока залишиться відкритою до кінця перемир’я. США підтвердили продовження блокади.
· 18-19 квітня: КВІР знову блокує протоку. США захоплюють іранське вантажне судно Touska.
Вартість війни. Скільки коштує боротьба з Іраном
Міністр оборони США Піт Хегсет, голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн і глава Центрального командування в регіоні (CENTCOM) адмірал Бред Купер провели пресконференцію, присвячену перебігу війни на Близькому Сході.
Хегсет попередив Іран, що йому слід “робити розумний вибір” на переговорах зі США.
Скільки коштує війна
Представник Білого дому повідомив Конгресу, що адміністрація “все ще працює” над оцінкою фінансових витрат на війну з Іраном.
Директор з питань бюджету Білого дому Рассел Воут виступив перед Конгресом, щоб обговорити запропонований президентом Трампом бюджет на 2027 фінансовий рік, який передбачає 1,5 трлн доларів на оборонні витрати.
На запитання, яку суму Білий дім запросить на фінансування війни з Іраном (за деякими оцінками, це може бути приблизно 100 млрд доларів), Воут відповів: “Ми поки що не готові звернутися до вас із запитом, ми все ще працюємо над цим”.
Він сказав, що не може озвучити навіть приблизну цифру, відповівши цими словами на запитання, чи може вона перевищити 50 млрд доларів.
Роль Китая
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав свого іранського колегу Аббаса Арагчі докласти зусиль для відновлення нормального судноплавства в Ормузькій протоці.
Ван заявив, що, хоча суверенітет і безпека Ірану в Ормузькій протоці повинні поважатися і захищатися, свобода і безпека судноплавства цим водним шляхом також повинні бути гарантовані. За його словами, відкриття протоки відповідає інтересам усіх сторін. Ван додав, що Китай підтримує дотримання режиму припинення вогню і відновлення переговорів.
Найгірший сценарій
До літа у Великій Британії може виникнути дефіцит продовольства. Згідно з найгіршим сценарієм розвитку конфлікту на Близькому Сході, який розглянув британський уряд, до літа у Великій Британії може виникнути нестача продовольства. Про це спочатку повідомила газета Times, а потім підтвердила BBC
Через побоювання, що тривале закриття Ормузької протоки може призвести до скорочення внутрішніх запасів вуглекислого газу, можуть виникнути проблеми з постачанням таких основних продуктів, як курка і свинина. Вуглекислий газ використовується при забої деяких тварин і для консервування продуктів.
Джерело підкреслило, що планування ведеться на випадок найгіршого сценарію, і його не слід вважати прогнозом на майбутнє. Дефіцит найважливіших продуктів харчування не передбачається.
Зеленський на Близькому сході. Дизель і дрони
Президент України Володимир Зеленський у четвер прибув до Саудівської Аравії з неанонсованим раніше візитом. Незадовго до поїздки він заявив, що українські безпілотники можуть допомогти підвищити безпеку в регіоні Перської затоки.
Зброя
Зеленський запропонував використовувати український досвід у сфері безпілотних технологій для підвищення безпеки по всьому світу, зокрема в країнах Перської затоки.
“Це важливо, оскільки енергетична безпека — і вартість життя, особливо в Європі — залежать від їхніх нафти, газу та інших ресурсів, а також від стабільності глобальних ринків”, — заявив він.
“Ключове значення має не лише виробництво нової зброї — насамперед безпілотників — і не лише технології, а й реальний досвід їхнього застосування, а також інтеграція з радарами, авіацією та іншими системами ППО. У нас є цей досвід”, — додав він.
Зеленський зазначив, що у відповідь розраховує на допомогу в захисті України від триваючого російського вторгнення.
“Ми хотіли б, щоб країни Близького Сходу також дали нам можливість посилитися. У них є певні ракети для систем ППО, яких нам не вистачає. Саме про це ми хотіли б домовитися”, — сказав він в інтерв’ю французькій газеті Le Monde.
Тим часом, згідно з даними ЗМІ, США можуть перенаправити озброєння, призначене для України, до країн Перської затоки через війну з Іраном — що робить можливу угоду щодо безпілотників ще більш важливою для Києва.
Washington Post із посиланням на джерела пише, що Пентагон розглядає можливість перекидання зброї, призначеної для України, на Близький Схід, оскільки війна з Іраном виснажує запаси найбільш критично важливих боєприпасів США.
Відповідаючи на запитання про це в четвер, президент Дональд Трамп заявив, що США часто перерозподіляють озброєння: “Ми робимо це постійно. Іноді беремо з одного місця і використовуємо в іншому”.
Пальне
Президент підтвердив, що під час свого візиту на Близький Схід він займається вирішенням проблеми постачань дизеля в Україну. “У нас 90% із дефіциту, який може статися, 90% — це дизель. Тому закриваємо це питання”, — пояснив він. Водночас українські експерти на Близькому Сході допомагають захищати стратегічні об’єкти, енергетику та цивільне населення.
Мирні перемовини
Зеленський заявив, що Україна щодня веде переговори з американською стороною та працює над організацією тристоронніх зустрічей з РФ, проте через обмеження щодо місця проведення переговорів складно домовитися про зустрічі.
“Ми щодня розмовляємо з американською стороною. Наша переговорна група розмовляє зі своїми візаві. Але, тим не менше, у нас є ця складність — відчуття таке, що ми медіатори в цьому процесі, а не сторона у війні”, – сказав Зеленський.
За його словами, Україна виступає за проведення тристоронніх зустрічей і готова до переговорів у будь-якій країні. Водночас американська сторона може проводити зустрічі лише у США, тоді як Росія готова зустрічатися будь-де, окрім Америки.
Зеленський також зазначив, що через війну на Близькому Сході та конфлікт з Іраном американська команда наразі не виїжджає за кордон з міркувань безпеки.
“Ми працюємо над тим, щоб зустрічі були, щоб вони з’явилися десь у нас, в Європі, в Туреччині, в Швейцарії, будь-де. Ми готові на Близькому Сході”, – додав президент.
Зеленський заявив, що Україна не бачить готовності Росії завершити війну і наполягає на посиленні тиску на Москву, тоді як США вважають, що очільник Кремля нібито прагне завершення війни, через що позиції сторін різняться.
План з 15 пунктів. Перемовини США з Іраном
Американський президент Дональд Трамп каже, що США “зараз ведуть переговори” щодо Ірану. За даними ЗМІ, Сполучені Штати за посередництва Пакистану передали Тегерану “15 пунктів” вимог для припинення війни. МЗС Ірану говорить зовсім інше — жодних переговорів не ведеться, бо після двох нападів за дев’ять місяців Тегеран більше не довіряє американській дипломатії.
Нові посередники
Монархії Перської затоки більше хочуть виступати посередниками. Катар та Оман звинувачують Іран в обстрілах своєї території, незважаючи на добрі двосторонні відносини до війни. Тепер їхнє місце готові зайняти Пакистан та Туреччина, повідомляє агентство Reuters з посиланням на високопоставленого іранського чиновника. Він також підтвердив, що Пакистан передав Ірану проект американського мирного договору із п’ятнадцяти пунктів, і що Туреччина чи Пакистан можуть стати майданчиком для переговорів.
“У разі згоди США та Ірану, Пакистан буде готовий і вважатиме за честь виступити стороною, що приймає, для сприяння змістовним і продуктивним переговорам для всеосяжного врегулювання поточного конфлікту”, — заявив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф.
Туреччина теж грає роль в обміні повідомленнями між США та Іраном, заявив у середу заступник голови із закордонних справ правлячої партії Туреччини Харун Армаган.
Подробиці плану
У переліку є вимоги щодо обмежень на озброєння, якими може володіти Іран, пункт про припинення підтримки Іраном проксі-формувань у регіоні. Також від Ірану вимагають змиритися з існуванням Ізраїлю.
Дональд Трамп у публічних коментарях з цього приводу згадав також, що ключове його очікування – що Іран відмовиться від отримання ядерної зброї та погодиться віддати вже наявні запаси високозбагаченого урану.
Іранське керівництво відхилило пропозицію США з “рамкою” потенційної домовленості про припинення війни, заявило іранське видання Press TV, цитуючи неназваного високопосадовця з Тегерану. За словами співрозмовника, у керівництві Ірану “не дозволять Трампу диктувати умови”.
“Іран завершить війну тоді, коли вирішить це зробити, і коли будуть виконані його власні умови”, – сказав неназваний посадовець, додавши, що Іран налаштований далі оборонятися і завдавати “серйозних ударів”, доки його вимоги не будуть виконані.
Співрозмовник також розповів, що американська сторона ініціювала контакти через різні дипломатичні канали.
Висунуті у “15 пунктах” вимоги він назвав “надмірними та відірваними від реальності з невдачами США на полі бою”.
Проблема перемовників
Навіть якщо обидві сторони дійсно хочуть укласти угоду, перешкодою до дипломатії може бути невизначеність із переговорниками з обох сторін.
В Ірані критично налаштовані до Стіва Уіткоффа та Джареда Кушнера, бізнес-партнера та зятя Трампа, переговори з якими вже двічі провалилися. Газета Guardian писала, що Віткофф та Кушнер не брали на зустрічі з іранцями експертів з ядерної енергетики, і радник британського уряду з нацбезпеки наводив своїх фахівців.
За інформацією видання, відмова Великобританії підтримати війну США та Ізраїлю пов’язана частково з тим, що британські дипломати позитивно оцінювали перебіг переговорів. Головний посередник, міністр закордонних справ Омана, публічно спростовував версію подій, запропоновану Віткоффом перед початком війни.
Але окрім питань до компетентності Віткоффа та Кушнера та відсутності у них офіційного статусу, в арабських країнах бачать у них агентів впливу Ізраїлю, писала Guardian. Кушнер особливо близько пов’язаний із ізраїльським прем’єром Біньяміном Нетаньяху, з яким товаришує його батько. Нетаньяху навіть ночував у спальні Кушнера у їхньому будинку в Нью-Джерсі, пише New York Times. Через це потенційним головою американської делегації ЗМІ називають віце-президента Джей Ді Венса, відомого як ізоляціоніста та противника нових воєн.
Ще складніша ситуація з переговорниками з боку Ірану. Новий духовний лідер Моджтаба Хаменеї ще не з’являвся на публіці, і його стан після поранення, отриманого ним на початку ізраїльсько-американської кампанії, невідомий. Президент країни Масуд Пезешкіан не сприймається як впливова постать. У попередніх переговорах взяв участь глава МЗС Аббас Арагчі, проте він лише передавав повідомлення, але не ухвалював остаточних рішень, вважають американці.
Найвпливовішого учасника минулих переговорів Алі Ларіджані, який служив секретарем Ради національної безпеки, у березні було вбито ізраїльським авіаударом. Тепер його місце зайняв бригадний генерал КВІР Мохаммад-Багер Золькадр, який вважається більш безкомпромісною фігурою.
Трамп дав Ірану 5 днів. Компромісу поки не видно
Президент США Дональд Трамп оголосив про призупинення військових ударів по електростанціях та енергетичній інфраструктурі Ірану на п’ять днів після начебто “продуктивних” переговорів з Тегераном.
Американський президент заявив, що протягом останніх двох днів США та Іран провели “хороші та продуктивні” переговори щодо двосторонніх відносин. За його словами, подальші розмови та зустрічі триватимуть протягом цього тижня.
За підсумками цих розмов Трамп дав вказівку Пентагону припинити удари по іранській енергетичній інфраструктурі.
Але в Ірані кажуть, що ніяких перемовин не було. Міністерство закордонних справ Ірану оголосило, що діалог між США та Тегераном відсутній, а заяви президента США “зроблені в рамках зусиль щодо зниження цін на енергоносії та виграшу часу для реалізації його військових планів”.
У іранському міністерстві додали, що у країнах регіону існують ініціативи щодо зниження напруженості. Проте Тегеран наполягає, що він не є стороною, яка розпочала цю війну, тому всі прохання з цього приводу слід передати до Вашингтона.
Заява спрацювала
Заява Трампа негайно викликала різке зниження цін на нафту. Так, нафта марки Brent подешевшала зі 108 до 94 доларів за барель. Потім ціна піднялася близько 97 доларів — але не до тих висот, на яких була до заяви президента США.
Через посередників
У той же час видання Axios повідомило з посиланням на анонімні джерела, що переговори все ж таки йдуть, і посередниками в них виступають Туреччина, Єгипет і Пакистан.
За даними Axios, протягом останніх двох днів міністри закордонних справ цих країн проводили окремі переговори зі спецпосланцем Трампа Стівом Уіткоффом та головою МЗС Ірану Аббасом Арагчі.
Пізніше, у розмові з журналістами перед вильотом із Флориди до Мемфісу, Дональд Трамп сказав, що США ведуть переговори з «головною особою» в Ірані, але не з верховним лідером Моджтабою Хаменеї.
Він також згадав “партнерів на Близькому Сході” і сказав, що вони “займають важливе місце в обговореннях”.
«Якщо все піде добре, ми зрештою врегулюємо це питання. Інакше ми просто продовжуватимемо бомбардувати щосили», — додав він.
Пізніше Трамп продовжив розмірковувати про те, що завдяки переговорам виник хороший шанс на угоду, але поки що ні в чому не можна бути впевненим.
«Я думаю, є дуже добрі шанси на те, що все закінчиться угодою, – продовжив він. — Ми даємо на це п’ять днів, і тоді подивимося, до чого це приведе нас. Наприкінці цього періоду все цілком може закінчитися дуже гарною всім угодою. Такою ж гарною, якби ми пішли до кінця і буквально знищили все це місце, але якщо нам не доведеться це робити, це теж буде добре, а не погано».
Удари продовжуються
Ізраїль та США тим часом продовжили завдавати ударів по цілям в Ірані, а Іран у понеділок продовжував спроби відповідати ударами по сусідніх країнах.
Так, Сили оборони Ізраїлю заявили, що під час нової хвилі ударів вразили один із штабів Корпусу вартових ісламської революції в Тегерані. Ізраїльські військові кажуть, що з цього штабу координувалися дії підрозділів КВІР, а також воєнізованого формування «басиджів».
Сили оборони Ізраїлю наголосили, що постаралися мінімізувати наслідки для мирного населення, провівши розвідку з повітря та іншими засобами та застосувавши високоточні боєприпаси.
БІранський Корпус вартових ісламської революції у понеділок заявив, що завдавав ударів дронами по Ізраїлю та по трьох американських базах у Кувейті, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Жодна з цих п’яти країн заяву КВІР не підтвердила, але повітряну тривогу у сусідніх з Іраном країнах у понеділок оголошували.
Крок у невідомість: несподівані повороти у війні на Близькому Сході
Чим стратегія Трампа нагадує дії Путіна Протистояння США з Іраном дедалі частіше порівнюють із повномасштабною агресією Росії проти України.
Аналітики видання The New York Times вказують на низку паралелей, які демонструють небезпеку військових кампаній із розмитими стратегічними завданнями.
Обидві країни використовують схожі маніпулятивні тези щодо відповідальності за початок бойових дій. “Ми не розпочинали цю війну, але за президента Трампа ми її завершуємо”, – заявив минулого тижня очільник Пентагону Піт Гегсет. Майже ідентичну конструкцію використав російський диктатор Путін у 2022 році, виправдовуючи напад на Україну. “Ми не розпочали так звану війну в Україні. Навпаки, ми намагаємося її закінчити”, – сказав він. Чому США та РФ уникають терміну “війна” Політичне керівництво обох країн свідомо намагається замінити слово “війна” на більш м’які синоніми.
Коли спікера Палати представників США Майка Джонсона запитали про характер подій, він зазначив, що, на його думку, це – операція.
Схожа позиція була і у спікера Держдуми РФ В’ячеслава Володіна. “Це спеціальна військова операція. Якби Росія розпочала повномасштабну війну, вона б давно закінчилася”,- пояснював він. Характерно, що обидва лідери, і Трамп, і Путін, намагалися деморалізувати армію противника через публічні звернення. Путін звертався до ЗСУ із вимогою “негайно скласти зброю та повернутися додому”, покладаючи провину за жертви на українську сторону.
Дональд Трамп діяв аналогічно, висунувши іранським військовим ультиматум “скласти зброю” або “зіткнутися з вірною смертю”, водночас закликаючи цивільне населення скористатися шансом і скинути чинний режим. Чому швидкий тріумф – лише ілюзія Історія українського спротиву довела, що сподівання на “бліцкриг” зазвичай розбиваються об реальність. Експерти застерігають: потужна зброя втрачає сенс, якщо політичне керівництво не має чіткої фінальної мети. “Американські коментатори знову говорять про “коротку війну”. Вона буде короткою лише в тому випадку, якщо Вашингтон тихо зменшить свої цілі, відмовиться від зміни режиму в Ірані та продасть набагато менший результат як перемогу”, – вважає ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Військовий експерт Майкл Кофман акцентує на тому, що будь-яка війна вимагає “необхідності узгодження військових засобів і політичних цілей, коригування планів після спростування початкових припущень, необхідність врахування наслідків другого та третього порядку”.
А на думку професора Марії Ліпман, розпочавши війну з Іраном, Трамп зробив крок у невідоме. І поки що не всі усвідомлюють, що Сполучені Штати та американський народ чекає більше нестабільності, ніж вони це зараз усвідомлюють. Чому Трамп уже шукає вихід з іранського конфлікту Триває лише другий тиждень воєнного протистояння, а адміністрація Трампа вже опинилася перед складним вибором.
За інформацією The Wall Street Journal (WSJ), оточення президента США наполегливо радить йому підготувати план завершення бойових дій в Ірані. Головні причини – стрімке подорожчання енергоносіїв та загроза втрати політичних рейтингів перед майбутніми виборами.
Лише вчора Трамп заявив про “готовність швидко врегулювати конфлікт в Ірані”. Попри внутрішні протести в самому Ірані, американський лідер не ставить за обов’язкову мету повалення чинного режиму. Проте його серйозно занепокоїло призначення Моджтаби Хаменеї наступником свого батька на посаді верховного лідера. Трамп вбачає у цьому небажання Тегерана йти на компроміс і, за словами джерел, нібито готовий схвалити ліквідацію молодшого Хаменеї, якщо той чинитиме опір вимогам Вашингтона.
Одним із найболючіших факторів для Білого дому стали ціни на пальне. Економічний радник Стівен Мур зауважив, що зростання вартості нафти й газу тягне за собою подорожчання всіх споживчих товарів. Речниця Білого дому Керолайн Лівітт пояснила, що попри антивоєнні настрої більшості американців, метою президента залишається “припинення загрози з боку іранського режиму й ліквідацію терористів”.
Однак, попри початковий оптимізм, ситуація на Близькому Сході залишається напруженою. І хоч США проводять там місію під назвою “Епічна лють”, а Ізраїль – “Левовий рик”, Іран вже атакував ракетами та дронами бази в Катарі, Кувейті, ОАЕ та Бахрейні. Ситуація на Близькому Сході була передбачуваною Цікаво, що в травні 2024 року, коли ще Байден був президентом США, китайсько-канадський історик, випускник Йєлю Цзян Сюецінь записав лекцію “The Iran Trap” на своєму YouTube-каналі Predictive History, в якій пролунали такі прогнози:
– Трамп переможе на виборах;
– США розпочнуть війну з Іраном;
– США програють цю війну.
А нещодавно в одному з популярних політичних шоу в США він повторив свій прогноз стосовно війни на Близьклму Сході, уточнивши, що:
– Іран готувався до цієї війни 20 років;
– 12-денна війна у червня 2025-го була генеральною репетицією;
– зараз іранці ведуть не війну з армією США, а війну з усією світовою економікою. Як може вплинути ця війна на Україну Нову фазу війни на Близькому Сході можна вважати стрес-тестом для всієї системи глобальної безпеки та логістики. Однак для України цей сценарій несе не лише очевидні ризики, пов’язані з боротьбою за ракети ППО чи тимчасове збагачення бюджету російського агресора нафтодоларами, а й величезне вікно стратегічних перспектив, пише Укрінформ.
Адже знищення або суттєве послаблення іранського військового потенціалу позбавляє Росію одного з найважливіших технологічних та ресурсних донорів. Фізична неспроможність РФ захистити свого стратегічного партнера остаточно руйнує міф про Путіна як про “архітектора” нового глобального полюсу сили.
Економічні гойдалки на ринку нафти залишаються фактором ризику, проте санкційні дисконти, логістичний тягар “тіньового флоту” та потенційне повернення нового Ірану на ринок здатні завдати економіці Росії нищівного удару.
Завдання України в цій турбулентності – зберегти холодну голову, забезпечити безперебійне постачання озброєнь від європейських партнерів та дотиснути ослабленого ворога.
Галина Гірак