Антикор

Позначка: Брюссель

  • У Брюсселі українці виявили солідарність із протестами в Україні

    У Брюсселі українці виявили солідарність із протестами в Україні

    23 липня кілька десятків громадян України зібралися біля Представництва України при ЄС, протестуючи проти прийнятого закону №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП. Про це повідомляє Радіо Свобода.

    Це стало першим випадком із початку повномасштабної війни, коли демонстрація у Брюсселі не була пов’язана з закликами до західних партнерів щодо активнішої підтримки. Цього разу вимоги були спрямовані у бік українського уряду.

    За словами учасників акції, українці за кордоном виявляють солідарність із протестами, які тривають на батьківщині проти змін, що послаблюють незалежність антикорупційних органів. Активісти наголошують, що бійці ЗСУ борються не за те, щоб у країні відбувалися такі реформи.

    Раніше стало відомо, що в Україні другий день поспіль тривають протести проти закону № 12414. На другий день акції зібрали значно більше людей, ніж напередодні.

    Тим часом країна-агресор розпочала масштабну інформаційну спецоперацію, спрямовану проти України, використовуючи тему протестів, пов’язаних із антикорупційним законодавством.

  • Орбан допустив можливість виходу Угорщини з ЄС

    Орбан допустив можливість виходу Угорщини з ЄС

    Угорщина в найближчій перспективі може вийти з Євросоюзу, бо це об’єднання нібито “перетворилося з економічного на політичне”. Про це заявив угорський прем’єр Віктор Орбан, повідомляє місцева газета Nepszava.
    “Я можу обіцяти угорським виборцям одне: якщо я побачу, що це (членство в ЄС – ред.) більш не варте того, я висловлюся”, – запевнив очільник угорського уряду.
    Проте на його думку, поки що Будапешту вигідніше залишатися членом об’єднання і “боротися за зміни зсередини”.
    За його словами, Угорщина вступила до ЄС у 2004 році і “тоді він був зовсім не таким, як тепер”.
    Орбан запевняє, що тоді Брюссель не нав’язував країнам-членам свою думку про міграцію, ґендерне виховання дітей та не вимагав “брати участь” у війні в Україні.
    На думку угорського прем’єра, в нинішньому вигляді ЄС не має шансів на загальне процвітання, бо воно “просто зникає, випаровується, розкладається, з ним покінчено”.
    Орбан раніше закликав повернути Європу “на правильну путь” та опублікував “патріотичний план” на противагу “глобалістам із Брюсселя”.
    Основними пунктами плану стали:

  • відмова приймати в ЄС Україну,
  • чітко окреслений суверенітет держав без загальних податків, боргів чи централізованого контролю, свобода слова,
  • спільна ідентичність — “християнська культура, безпечні вулиці, горді нації”.

    • Орбан також заявляв, що ЄС розпадеться, якщо лібералів при владі у Брюсселі не замінити представниками патріотичних урядів.
    Орбан вимагає від ЄС зупинити мобілізацію в Україні

  • Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС

    Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС

    Лідери держав та урядів країн-членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради, яке відбудеться 26-27 червня в Брюсселі, розглянуть питання підтримки Україні та її шлях до членства в ЄС. Про це свідчить лист-запрошення до лідерів від президента Європейської ради Антоніу Кошти з детальним порядком денним Ради, який був оприлюднений у четвер в Брюсселі.
    “Ми розпочнемо нашу зустріч у четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту, після чого відбудеться обмін думками з президентом Зеленським та обговорення між нами питань України”, – повідомив він.
    Нині не відомо, в якому форматі буде брати участь Зеленський – особисто чи в форматі відеоконференції.
    Президент Європейської ради, анонсуючи українське питання, констатував, що Україна “непохитно докладає зусиль, щоб забезпечити реальний мирний процес”.
    “Наша мета залишається незмінною – припинити агресивну війну Росії та побудувати всеохоплюючий, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Ми підведемо підсумки швидкозмінного дипломатичного контексту, відстежуватимемо підтримку ЄС та розглянемо шлях України до членства в ЄС”, – написав президент Кошта.
    Іншим пріоритетним питанням порядку денного він зазначив оборону та безпеку.
    “Рішення, які ми ухвалили на наших зустрічах у березні, приносять плоди: ми будуємо Європу оборони. Тепер ми повинні дотримуватися цього курсу та прискорити прогрес у напрямку спільної оборонної готовності Європи до 2030 року… Надалі ми маємо керуватися колективним підходом до оборони та безпеки та зосереджуватися на ефективному витрачанні коштів”, – деталізував Кошта.
    Він додав, що це обговорення буде враховувати саміт НАТО, який відбудеться напередодні.
    На обговорення будуть винесені питання ситуації на Близькому Сході, зосередившись на складній ситуації в Газі, міграція, питання внутрішньої безпеки, з акцентом на організовану злочинність, підтримка Республіки Молдова та ситуація на Західних Балканах.