Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.
Позначка: Брюссель
-
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
-
Віткофф скасував зустріч із Зеленським після переговорів у Кремлі – ЗМІ
Після переговорів у Кремлі між російським президентом Путіним та спецпредставником президента США Віткоффом, останній не зустрівся з президентом Зеленським в Брюсселі, як було заплановано. Замість цього, Віткофф вирушив до Вашингтона. Кремль стверджує, що Віткофф та Кушнер обіцяли вирушити до Вашингтона після переговорів з Путіним. Під час саміту у Кремлі не домовилися щодо України.
-
Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має зустрітися з міністром оборони України Денисом Шмигалем 1 грудня в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Про це свідчить повідомлення на офіційній сторінці Альянсу.
“У понеділок, 1 грудня 2025 року, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрінеться з міністром оборони України Денисом Шмигалем у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі”, – йдеться в повідомленні.
Зустріч стане однією з ключових дипломатичних подій початку грудня, адже переговори відбуватимуться на тлі триваючої воєнної агресії РФ та обговорення світовою спільнотою “мирного плану” адміністрації Трампа, який, як виявилось, насправді розробляли в Кремлі.
В межах візиту сторони планують обговорити:- актуальні питання оборонної підтримки України,
- подальшу інтеграцію у євроатлантичні структури,
- стан реалізації рішень, ухвалених країнами-членами Альянсу в межах попередніх зустрічей міністрів оборони.
Виступів чи пресконференцій для представників ЗМІ не заплановано, але підсумки візиту можуть стати важливим сигналом щодо подальших кроків НАТО у підтримці України.
Офіційні фото зустрічі будуть оприлюднені на сайті НАТО після її завершення. -
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.
Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.
У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.
“Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.
Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.
Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.
Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.
“Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.
Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.
-
У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ
Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
“Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно. -
Висота 2,25 метра стала для українського стрибуна Дорощука першою золотою
У бельгійському місті Брюссель тривають змагання в рамках Діамантової ліги.
Зокрема, у п’ятницю, 22 серпня, проводили змагання зі стрибків у висоту. Змагалися чоловіки.
Україну на цьому етапі представляли Олег Дорощук та Дмитро Нікітін.
Дорошук, як і Томас Кармой із Бельгії, а також Ромен Бекфорд із Ямайки, дійшов до висоти 2,22 м, не відстаючи від них.
Далі спортсмени почали відсіюватися по одному.
Висоту 2,25 м Бекфорд не взяв. Кармой використав три спроби. Дорощук узяв зазначену висоту з першого стрибка.
Можлива золота висота 2,30 м не підкорилася жодному стрибуну. Але різниця у використаних спробах дозволила українцеві вперше у професійній кар’єрі стати переможцем етапу Діамантової ліги.
Нікітін, який уперше брав участь у змаганнях Діамантової ліги, зміг подолати лише першу встановлену висоту – 2,14 м. Він фінішував десятим.
Діамантова ліга. Брюссель. Стрибки у висоту (чоловіки)
1. Олег Дорощук – 2,25 метра
2. Томас Кармой (Бельгія) – 2,25 м
3. Ромен Бекфорд (Ямайка) – 2,22 м
…10. Дмитро Нікітін – 2,14 м
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Зеленський прибув до Брюсселя
Президент Володимир Зеленський прибув до Брюсселя у неділю, 17 серпня. Про це журналістам повідомив речник президента Сергій Никифоров.
Глава держави проведе двосторонню зустріч із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Після зустрічі Зеленський та фон дер Ляєн планують взяти участь в онлайн засіданні лідерів Коаліції охочих.
Нагадаємо, 18 серпня Зеленський зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом. Американський лідер запросив президента України до Білого дому після того, як зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним на Алясці. -
У Брюсселі українці виявили солідарність із протестами в Україні
23 липня кілька десятків громадян України зібралися біля Представництва України при ЄС, протестуючи проти прийнятого закону №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП. Про це повідомляє Радіо Свобода.
Це стало першим випадком із початку повномасштабної війни, коли демонстрація у Брюсселі не була пов’язана з закликами до західних партнерів щодо активнішої підтримки. Цього разу вимоги були спрямовані у бік українського уряду.
За словами учасників акції, українці за кордоном виявляють солідарність із протестами, які тривають на батьківщині проти змін, що послаблюють незалежність антикорупційних органів. Активісти наголошують, що бійці ЗСУ борються не за те, щоб у країні відбувалися такі реформи.
Раніше стало відомо, що в Україні другий день поспіль тривають протести проти закону № 12414. На другий день акції зібрали значно більше людей, ніж напередодні.
Тим часом країна-агресор розпочала масштабну інформаційну спецоперацію, спрямовану проти України, використовуючи тему протестів, пов’язаних із антикорупційним законодавством.
-
Орбан допустив можливість виходу Угорщини з ЄС
Угорщина в найближчій перспективі може вийти з Євросоюзу, бо це об’єднання нібито “перетворилося з економічного на політичне”. Про це заявив угорський прем’єр Віктор Орбан, повідомляє місцева газета Nepszava.
“Я можу обіцяти угорським виборцям одне: якщо я побачу, що це (членство в ЄС – ред.) більш не варте того, я висловлюся”, – запевнив очільник угорського уряду.
Проте на його думку, поки що Будапешту вигідніше залишатися членом об’єднання і “боротися за зміни зсередини”.
За його словами, Угорщина вступила до ЄС у 2004 році і “тоді він був зовсім не таким, як тепер”.
Орбан запевняє, що тоді Брюссель не нав’язував країнам-членам свою думку про міграцію, ґендерне виховання дітей та не вимагав “брати участь” у війні в Україні.
На думку угорського прем’єра, в нинішньому вигляді ЄС не має шансів на загальне процвітання, бо воно “просто зникає, випаровується, розкладається, з ним покінчено”.
Орбан раніше закликав повернути Європу “на правильну путь” та опублікував “патріотичний план” на противагу “глобалістам із Брюсселя”.
Основними пунктами плану стали:- відмова приймати в ЄС Україну,
- чітко окреслений суверенітет держав без загальних податків, боргів чи централізованого контролю, свобода слова,
- спільна ідентичність — “християнська культура, безпечні вулиці, горді нації”.
Орбан також заявляв, що ЄС розпадеться, якщо лібералів при владі у Брюсселі не замінити представниками патріотичних урядів.
Орбан вимагає від ЄС зупинити мобілізацію в Україні -
Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС
Лідери держав та урядів країн-членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради, яке відбудеться 26-27 червня в Брюсселі, розглянуть питання підтримки Україні та її шлях до членства в ЄС. Про це свідчить лист-запрошення до лідерів від президента Європейської ради Антоніу Кошти з детальним порядком денним Ради, який був оприлюднений у четвер в Брюсселі.
“Ми розпочнемо нашу зустріч у четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту, після чого відбудеться обмін думками з президентом Зеленським та обговорення між нами питань України”, – повідомив він.
Нині не відомо, в якому форматі буде брати участь Зеленський – особисто чи в форматі відеоконференції.
Президент Європейської ради, анонсуючи українське питання, констатував, що Україна “непохитно докладає зусиль, щоб забезпечити реальний мирний процес”.
“Наша мета залишається незмінною – припинити агресивну війну Росії та побудувати всеохоплюючий, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Ми підведемо підсумки швидкозмінного дипломатичного контексту, відстежуватимемо підтримку ЄС та розглянемо шлях України до членства в ЄС”, – написав президент Кошта.
Іншим пріоритетним питанням порядку денного він зазначив оборону та безпеку.
“Рішення, які ми ухвалили на наших зустрічах у березні, приносять плоди: ми будуємо Європу оборони. Тепер ми повинні дотримуватися цього курсу та прискорити прогрес у напрямку спільної оборонної готовності Європи до 2030 року… Надалі ми маємо керуватися колективним підходом до оборони та безпеки та зосереджуватися на ефективному витрачанні коштів”, – деталізував Кошта.
Він додав, що це обговорення буде враховувати саміт НАТО, який відбудеться напередодні.
На обговорення будуть винесені питання ситуації на Близькому Сході, зосередившись на складній ситуації в Газі, міграція, питання внутрішньої безпеки, з акцентом на організовану злочинність, підтримка Республіки Молдова та ситуація на Західних Балканах.