Зміна правил гри Нині можливість отримати державні виплати залежить не стільки від дати народження, скільки від накопиченого страхового стажу. Наприклад, у 2026 році для виходу на заслужений відпочинок у 60 років необхідно мінімум 33 роки офіційно пропрацювати. Якщо ж стажу бракує, вихід на пенсію автоматично відкладається до 63 чи навіть – 65 років.
Посилення цих вимог триватиме щонайменше до 2028 року. Динаміка виглядає так:
– у 2027 році знадобиться вже 34 роки стажу;
– у 2028 році планка підніметься до 35 років.
Такий підхід фактично є прихованою необхідністю працювати довше, навіть без внесення змін до законодавства щодо вікового цензу. Демографічні та соціальні тренди Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова у межах дискусії на платформі “Що з економікою?”зазначила, що через демографічну кризу та зміни в структурі ринку праці тривалість професійного життя неминуче зростатиме.
Тенденція до зайнятості після 60 років стає новою соціальною нормою. Чимало людей, особливо ті, хто займається розумовою діяльністю або працює у сфері послуг, виявляють бажання залишатися соціально активними. Прогнозується, що незабаром робота до 70 років і довше стане звичною практикою, що залежатиме лише від фізичного стану та особистої мотивації людини.
Однак, попри готовність людей працювати, серйозною перешкодою є вікова дискримінація. Роботодавці часто ігнорують резюме кандидатів поважного віку ще на етапі первинного відбору. Ейджизм заважає досвідченим фахівцям реалізувати свій потенціал, тому подолання цих упереджень є критично важливим для економіки країни.
До слова, проблема старіння нації характерна для всієї Європи. У країнах ЄС активно впроваджують концепцію “срібної економіки”, спрямованої на те, щоб літні люди не просто мали роботу, а й ставали частиною екосистеми, де їхній досвід стає у нагоді для наставництва та навчання молоді. Економічні стимули В Україні, попри відсутність формальних реформ, направлених на людей старшого віку, механізм стажу вже виконує функцію його підвищення. Проте продовження кар’єри після 60 має і свої фінансові переваги:
– збільшення виплат, коли за кожен додатковий рік роботи нараховуються надбавки;
– індексація, яка сприяє тому, що нараховані пенсії регулярно переглядають;
– можливість легально поєднувати заробітну плату з пенсійним забезпеченням.
Трансформація економіки також сприяє довголіттю в професії. Зростання частки сервісного сектору зменшує потребу у важкій фізичній праці. Крім того, автоматизація побутових процесів та сучасні технології вивільняють час, який можна присвятити професійному розвитку.
Загалом Україна входить у еру, де поняття “пенсійний вік” стає гнучким. Навіть без офіційних наказів, реальність диктує нові умови: кар’єра триватиме набагато довше, ніж це було прийнято в минулому столітті. Нові виклики Експерти прогнозують, що значна частина громадян буде змушена залишатися на робочих місцях до 70-75 років. Головними причинами такої тенденції є суттєві демографічні втрати, наслідки військових дій та масовий виїзд працездатного населення за межі країни. Окрім того, вагомим чинником є фінансова незахищеність: розміру державних виплат багатьом літнім людям просто не вистачатиме для забезпечення базових потреб.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський в інтерв’ю The Page підкреслив, що Україна вже зараз потерпає від високого рівня передчасної смертності чоловічого населення, і війна лише поглибила цю кризу. “На українське суспільство чекає перспектива роботи до 70-75 років. Чимало людей будуть вимушені працювати до глибокої старості, фактично до останніх днів життя, оскільки пенсійні кошти не покриватимуть вартості проживання”,- зазначив він. Трансформація ринку праці Ще одним дестабілізуючим фактором Вишлінський вважає міграцію кваліфікованих жінок середнього віку. Це створює дефіцит кадрів на адміністративних та офісних позиціях. Як наслідок, фахівцям вищої ланки доводиться брати на себе рутинні функції, які раніше виконував допоміжний персонал.
Тож в умовах браку робочих рук економіка адаптуватиметься за двома напрямками. Перший – це технологічне переоснащення. Бізнес дедалі частіше обирає автоматизацію та механізацію. Наприклад, у логістичних центрах чи на заводах замість відсутніх працівників-чоловіків встановлюють роботизовані системи. Це економічно вигідно у довгостроковій перспективі, проте потребує значних інвестиційних вливань. Яскравим прикладом є агросектор, зокрема, рослинництво, де автоматизація дозволяє виробляти ті ж обсяги продукції з мінімальним залученням персоналу.
Другий напрямок – це міграційна стратегія. Україні доведеться переглянути ставлення до залучення іноземців. Страх, що мігранти “відберуть роботу”, є безпідставним, оскільки на багато вакансій серед українців претендентів просто немає. Проте залучення робочої сили з-за кордону неминуче принесе нові соціально-культурні виклики. На роботі – майже кожен третій Згідно з даними Пенсійного фонду України на початок 2026 року, у країні налічується 10,2 млн пенсіонерів, 2,8 млн із них продовжують працювати.
Переважна більшість, 72,7%, отримують виплати за віком, решта – за інвалідністю чи іншими категоріями.
Розподіл пенсійних виплат на початок року виглядав так:
– 3,7% – до 3 тис. грн;
– 31% – від 3,001 тис. до 4 тис. грн;
– 20,2% – від 4, 001 тис. до 5 тис. грн.
– 29,6% – від 5, 001 тис. до 10 тис. грн;
– 15,4% – понад 10 тис. грн.
У березні цього року в Україні проведено масштабну індексацію пенсій на 12,1%. Це підвищення торкнулося більшості отримувачів пенсій, склавши в середньому від 100 до 2595 грн. Індексація вже традиційно відбулася автоматично, без необхідності звертатися до Пенсійного фонду України.
Не отримали підвищення ті, кому пенсію призначено у 2026 році, хто отримує більше, ніж становить максимальна пенсія (25 950 грн), а також отримувачі дуже низьких виплат, що не підлягають загальній індексації.
Галина Гірак
Позначка: Пенсіонери
Без пенсій у квітні зосталися майже 170 тисяч українців – Лубінець
Понад 169 тисяч українців у квітні зостануться без пенсії через бюрократію. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй Facebook-сторінці.
“Наприкінці 2025 року пенсії отримували понад 1 033 574 осіб, а станом на 1 квітня 2026 року — лишень 989 479. Понад 169 000 громадян фактично залишилися без пенсійних виплат у квітні. Серед них – люди похилого віку, ветерани, особи з інвалідністю…
Закликаю родичів тих, хто з різних причин не зміг особисто звернутися, допомогти їм пройти відеоідентифікацію та відновити виплати”, – зазначив омбудсман.
Тисячі українців і досі місяцями не одержують пенсії через складні процедури та відсутність взаємодії між державними реєстрами.
“Державні реєстри мають нарешті “говорити” між собою. Реальних змін і досі немає! При цьому слід зауважити, що затримки виникають не через роботу працівників ПФУ, які щоденно виконують надані їм завдання, а через відсутність відповідних рішень на рівні уряду та профільного міністерства”, – зауважив він.
Уповноважений додав, що 70% звернень до Офісу омбудсмана надходять від ВПО, які живуть на підконтрольній уряду території.
За його словами, вони офіційно зареєстровані та присутні в базах ВПО, але Пенсійний фонд їх “не бачить”, поки людина особисто не подасть паперову заяву.
“Моя позиція чітка: відсутність своєчасних рішень профільного міністерства змушує людей самостійно долати бюрократію. 169 тисяч українців чекають на свої законні гроші, а не на чергову відписку”, – підсумував Лубінець.
Як ми вже писали, пенсіонерам, які проживають на тимчасово окупованих територіях чи виїхали з них на підконтрольну Україні територію або за кордон, слід було до 1 квітня подати до Пенсійного фонду повідомлення про неотримання виплат від РФ. Інакше виплата пенсії або страховки у квітні буде призупинена.
Без пенсій у квітні залишилися майже 170 тисяч українців – Лубінець
Понад 169 тисяч українців у квітні зостануться без пенсії через бюрократію. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй Facebook-сторінці.
“Наприкінці 2025 року пенсії отримували понад 1 033 574 осіб, а станом на 1 квітня 2026 року — лишень 989 479. Понад 169 000 громадян фактично залишилися без пенсійних виплат у квітні. Серед них – люди похилого віку, ветерани, особи з інвалідністю…
Закликаю родичів тих, хто з різних причин не зміг особисто звернутися, допомогти їм пройти відеоідентифікацію та відновити виплати”, – зазначив омбудсман.
Тисячі українців і досі місяцями не одержують пенсії через складні процедури та відсутність взаємодії між державними реєстрами.
“Державні реєстри мають нарешті “говорити” між собою. Реальних змін і досі немає! При цьому слід зауважити, що затримки виникають не через роботу працівників ПФУ, які щоденно виконують надані їм завдання, а через відсутність відповідних рішень на рівні уряду та профільного міністерства”, – зауважив він.
Уповноважений додав, що 70% звернень до Офісу омбудсмана надходять від ВПО, які живуть на підконтрольній уряду території. За його словами, вони офіційно зареєстровані та присутні в базах ВПО, але Пенсійний фонд їх “не бачить”, поки людина особисто не подасть паперову заяву.
“Моя позиція чітка: відсутність своєчасних рішень профільного міністерства змушує людей самостійно долати бюрократію. 169 тисяч українців чекають на свої законні гроші, а не на чергову відписку”, – підсумував Лубінець.
Як ми вже писали, пенсіонерам, які проживають на тимчасово окупованих територіях чи виїхали з них на підконтрольну Україні територію або за кордон, слід було до 1 квітня подати до Пенсійного фонду повідомлення про неотримання виплат від РФ. Інакше виплата пенсії або страховки у квітні буде призупинена.
Україна входить до 30-ти країн світу з найстарішим населенням – міністр
Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін заявив, що Україна входить до тридцяти країн світу із найстарішим населенням, а майже 22% українців – це люди віком 65 років і старше.
“Україна входить до тридцяти країн світу із найстарішим населенням. Майже 22% українців – це люди віком 65 років і старше. Саме тому Мінсоцполітики розвиває флагманський напрям “Активне довголіття”, сфокусований на тому, щоб люди старшого віку залишалися активними, здоровими та інтегрованими в життя громад. Ми високо цінуємо досвід Японії в цьому питанні та щиро зацікавлені у стратегічному партнерстві”, – цитує Улютіна пресслужба за результатами зустрічі з послом Японії в Україні Накагоме Масаші.
Як повідомляється, українська сторона запропонувала Японії стати стратегічним партнером у флагманському напрямі “Активне довголіття”, зокрема, йдеться про розвиток безбар’єрної інфраструктури, підтримку у забезпеченні допоміжними засобами реабілітації, створення інклюзивних маршрутів та активну інтеграцію людей старшого віку в суспільне життя.
Крім цього, сторони приділили увагу темі житлових програм для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Серед іншого, Мінсоцполітики зацікавлено у поглибленні співпраці з Японією у сфері сучасних реабілітаційних технологій та підготовки фахівців.Міністерство запропонувало розвивати академічні програми обміну для підвищення кваліфікації українських реабілітологів і протезистів. Також сторони обговорили можливість інвестування у розвиток реабілітаційних закладів, що належать до сфери управління міністерства.
Кабмін пообіцяв адресну допомогу вразливим категоріям населення
Маломобільним громадянам та одиноким пенсіонерам нададуть адресну допомогу на тлі складної ситуації в енергосистемі. Вона буде забезпечена Кабміном та групою Нафтогаз. Про це у неділю, 1 лютого, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
“Поряд із загальнонаціональними програмами підтримки забезпечуємо точкову допомогу тим, хто найбільше її зараз потребує”, – зазначила Свириденко.
За її словами, 10 тисяч жителів районів Києва та області, де ситуація найскладніша, вже отримали Пакунки тепла. Передовсім допомогу надали мешканцям Дарницького, Деснянського та Дніпровського районів столиці, а також Борисполя та Броварів на Київщині.
“Пакунок містить речі, які допоможуть пройти холодний період, зігрітися, залишатися на зв’язку, зарядити медичні пристрої”, – зазначила Свириденко.
Вона наголосила, що внаслідок безпрецедентних ударів російської армії по енергетичній інфраструктурі, а також через сильні морози ситуація в енергосистемі наразі залишається складною.
У Мінсоцполітики пояснили ситуацію з пенсіями для ВПО
Інформація про припинення виплат для 1,3 млн пенсіонерів ВПО не відповідає дійсності. Про це повідомило Мінсоцполітики в суботу, 31 січня.
“Станом на 1 січня 2026 року пенсійні виплати були призупинені 337 тисячам пенсіонерів, які: не пройшли фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року; не повідомили, що не отримують пенсію від Російської Федерації”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що від початку 2026 року частині з них пенсії поновлено і виплачено вже у січні, а ще понад 48 тисяч осіб отримають поновлені пенсії у лютому.
“Наразі без підтвердженої інформації залишаються справи у чиїх пенсійних справах досі зазначені населені пункти на ТОТ, як адреси отримання виплат, або які виїхали з ТОТ та не повідомили про неотримання виплат”, – пояснили у міністерстві.
Наголошується, що внутрішньо переміщені особи (ВПО), які перевели пенсію на підконтрольну Україні територію, не зобов’язані проходити ідентифікацію, але мають повідомити про неотримання виплат від РФ.
“Фізична ідентифікація – це загальноприйнята світова практика. В умовах війни вона необхідна, щоб держава, у тому числі у межах міжнародних фінансових зобовʼязань, була впевнена: виплату отримує саме той, кому вона призначена”, – пояснили в Мінсоцполітики.
Чиновники також нагадали, що поновити виплати можна:
Повідомити про неотримання виплат від РФ можна:
“Детальні інструкції, відео та покрокові алгоритми – на офіційних ресурсах Пенсійний фонд України”, – нагадали в Мінсоцполітики.
Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що пенсіонери ВПО масово залишилися без пенсій у січні і серед постраждалих його мати. Він звинуватив у цьому складну процедуру верифікації. За даними омбудсмена, на обліку понад 1,3 млн пенсіонерів ВПО.
Пенсіонери ВПО масово залишилися без пенсій у січні – Лубінець
Пенсіонери, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи (ВПО), масово залишилися без пенсій у січні через необхідність пройти процедуру підтвердження того, що вони не отримують виплати від органів РФ. Про це напередодні повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини (омбудсмен) Дмитро Лубінець в Телеграм.
За його словами, таких пенсіонерів понад 1,3 млн. Для отримання грошей ці люди мали авторизуватися на вебпорталі Пенсійного фонду України через особистий кабінет, використавши кваліфікований електронний підпис Дія.Підпис або Дія ID, що ускладнило процес для більшості з них.
Лубінець стверджує, що тисячі люди дізналися про нові вимоги вже тоді, коли пенсійні виплати просто не надійшли на рахунок, а “в результаті – черги, паніка і фактично паралізована робота органів Пенсійного фонду”.
“Як бачимо по факту, інформаційна кампанія провалена повністю! Права мільйонів громадян опинилися під загрозою через недолугу бюрократичну процедуру і провалену інформаційну роботу… Проблема не в людях. Проблема в тому, що обов’язок держави перевіряти інформацію переклали на самих пенсіонерів, навіть нормально їх про це не повідомивши!”, – заявив Лубінець і додав, що серед постраждалих його мати, яка раніше проживала у місті Волноваха на Донеччині.
Він закликав уряд спростити процедуру та використовувати наявні державні реєстри для підтвердження даних: “Люди не повинні доводити державі те, що держава може перевірити сама. Не можна змушувати людей проходити нові складні процедури, якщо в держави вже є реєстри ВПО, дані про місце проживання і всі необхідні бази”.
За його словами, для багатьох пенсія – єдине джерело існування, і держава зобов’язана гарантувати це право, а не ставити пенсіонерів у залежність від вміння розібратися в новій довідці або електронній процедурі.
Пенсіонерів чекає рекордне зростання виплат
У березні поточного року в Україні відбудеться масштабна індексація пенсій. Підвищення може становити 14,6%. Водночас перерахування стосуватиметься не всіх. Як це відбуватиметься та хто залишиться без надбавки? Масштабна індексація Уряд України планує провести одну з наймасштабніших індексацій пенсій за останні роки. Її мета – пом’якшити вплив інфляції та подорожчання товарів та послуг. Станеться це вже в березні. “У державному бюджеті закладено 1 трлн 27 млрд грн на пенсійне забезпечення, що на 123,4 млрд грн більше, ніж у 2025 р. Передбачена індексація пенсій, яка відбудеться з 1 березня 2026 р.”, – казала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За приблизними розрахунками ЗМІ підвищення може становити аж 14,6%. Фактичний розмір доплати буде різним для кожного пенсіонера: у грошовому еквіваленті найбільше зростання отримають ті, чия базова пенсія є вищою. Зокрема, підвищення майже на 1 тис. грн можуть отримати пенсіонери, чия нинішня пенсія становить близько 6 850 грн. Очікується, що мінімальний розмір підвищення складе 100 грн, а максимальний буде обмежений сумою 1 500 грн. Також з 2026 р. заплановано зростання мінімальної пенсії до 2 595 грн. Це може зробити весняну індексацію рекордною за останні роки. “Перерахунок здійснюватиметься за формулою, закріпленою у пенсійному законодавстві. Вона враховує два базові показники: рівень інфляції та динаміку середньої заробітної плати за минулий рік”, – пояснюють у Пенсійному фонді. На основі цих даних формується індексаційний коефіцієнт, який застосовується до чинних пенсійних виплат. Перерахунок охопить більшість пенсіонерів та відбудеться автоматично, без подання заяв. Перерахують пенсії не всім Водночас березнева індексація охопить не усіх пенсіонерів. Законодавство передбачає винятки для окремих категорій осіб, пенсійні виплати яких не підлягають загальному механізму щорічного перерахунку.
Зокрема, без індексації залишаться громадяни, які вийшли на пенсію протягом останніх трьох років. Їхні виплати вже були призначені з урахуванням актуального рівня середньої заробітної плати.
Також перерахунок не застосовується до осіб, які отримують спеціальні пенсії. Йдеться, зокрема, про суддів, прокурорів, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших пільгових категорій. Звідки візьмуть гроші Фінансування запланованої індексації та інших соціальних зобов’язань у 2026 р. спирається на комбіновану стратегію використання внутрішніх ресурсів та залучення масштабної зовнішньої допомоги. Основну роль у забезпеченні виплат відіграють власні надходження Пенсійного фонду, які формуються переважно завдяки сплаті єдиного соціального внеску працюючими громадянами та бізнесом. Прогнозоване помірне відновлення економіки дозволило закласти в бюджет зростання цих надходжень, що створює необхідну базу для перерахунку пенсій. “На трансферт Пенсійному фонду у проєкті бюджету передбачено 251,3 млрд грн. Це дозволить забезпечити вчасні виплати для 10,3 млн українських пенсіонерів та реалізувати індексацію з початку весни 2026 р.”, – кажуть в Міністерстві фінансів України. Паралельно з цим держава запроваджує нові фіскальні механізми, зокрема спрямування 50% податку на прибуток банків до спеціального фонду державного бюджету. Хоча частина цих коштів орієнтована на інвестиційні проєкти, загальне наповнення скарбниці дає змогу вивільнити додаткові ресурси для трансфертів ПФУ. У поточному проєкті держбюджету на дотації фонду вже передбачено понад 251 млрд грн, що значно перевищує показники минулого року.
Критично важливою складником залишається підтримка міжнародних партнерів, оскільки внутрішні податкові надходження України майже повністю спрямовуються на потреби сектору оборони. Соціальна стабільність значною мірою тримається на фінансовій допомозі ЄС, який у межах нового пакету підтримки виділяє значні кошти для прямого бюджетного фінансування. Ці ресурси дозволяють вчасно виплачувати пенсії та зарплати бюджетникам, не створюючи надмірного тиску на внутрішню економіку.
Додатковим джерелом виступає механізм G7, що передбачає використання прибутків від заморожених російських активів для покриття дефіциту українського бюджету. Водночас продовжується активна співпраця з МВФ та Світовим банком через спеціалізовані трастові фонди, як-от PEACE, що створені саме для підтримки адміністративної спроможності держави виконувати свої соціальні зобов’язання. Таким чином, березнева індексація стає можливою завдяки поєднанню податкової дисципліни всередині країни, стабільності банківського сектору та консолідованої допомоги світової спільноти. Якою буде пенсія для учасників бойових дій? Мінімальна пенсія для учасників бойових дій (УБД) теж змінилась поточного року. “Мінімальний розмір пенсії для УБД становить 210% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб”, – повідомили у Пенсійному фонді. Учасники бойових дій також отримують додаткові виплати, такі як щомісячна надбавка у 25% від прожиткового мінімуму, цільова допомога на проживання (40 грн), та разові виплати до державних свят.
На розмір пенсії для УБД також впливають страховий стаж, а ще грошове забезпечення, з якого сплачувались внески.
В Україні щодо учасників бойових дій діє певне законодавство. Зокрема, людям із цим статусом гарантують мінімальний розмір пенсійних виплат.
Своєю чергою прожитковий мінімум для непрацездатних осіб у 2026 р. становить 2 595 грн. Така сума затверджена з 1 січня поточного року. Тобто без урахування усіх обов’язкових надбавок гарантований державою розмір виплати становить 5449,5 грн. на місяць.
Ідуть до суду і виграють: чому пенсіонери судяться з Пенсійним фондом
Прецедент, що змінив систему Підґрунтям для такої масової практики став вердикт Великої палати Верховного суду. Це рішення тепер слугує орієнтиром для суддів у всіх регіонах країни. Проблема полягає в тому, що протягом перших років після виходу людини на заслужений відпочинок держава замість реальної індексації часто пропонує лише символічні доплати. Проте судова система класифікує таку економію як порушення закону.
Про це повідомив OBOZ.UA.
Нині в судових реєстрах зафіксовано вже понад 33 тис. вердиктів на користь позивачів. Торік Верховний суд (ВС) чітко вказав: право на повноцінну індексацію мають навіть ті, чиї пенсії призначені нещодавно. Раніше урядова стратегія передбачала заміну щорічного осучаснення виплат таким пенсіонерам фіксованими надбавками – переважно від 100 до 135 грн. Крапку в цьому питанні поставила справа конкретного громадянина.
Суть справи в тому, що позивач завершив трудову діяльність у 2020 році. Попри загальні правила, його пенсію не індексували повноцінно, обмежуючись мінімальними щорічними доплатами. Спершу чоловік отримував відмови у судах першої та другої інстанцій, проте це його не зупинило і він дійшов до Великої палати Верховного суду – найвищої ланки вітчизняного правосуддя. Результатом стала перемога пенсіонера. “Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796”, – йдеться у рішенні Верховного суду. Статистика та наслідки Якщо раніше суди нижчих рівнів могли апелювати до урядових постанов і відхиляти скарги пенсіонерів на відсутність індексації, то зараз ситуація докорінно змінилася: позиція Великої палати ВС є обов’язковою до виконання. Це спровокувало справжній бум: якщо у 2024 році було зафіксовано лише 7,4 тис. подібних справ, то за 2025 рік їхня кількість зросла до 33,1 тис.
Дуже яскравим прикладом сучасної практики є рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року. Розглядаючи справу №140/14327/25, суддя постановив припинити нарахування мізерних доплат і перейти до використання реальних коефіцієнтів. “Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок індексації пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2017-2019 у розмірі 7 763,17 грн), та який враховується для обчислення пенсії у розмірі (коефіцієнту збільшення – ред.) 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 – у 2021-2025 роках та у зв’язку з чим провести перерахунок пенсії з 19.05.2025”,- йдеться в рішенні суду. Шпаргалка для подання позову Для того щоб змусити Пенсійний фонд провести повноцінну індексацію замість мінімальних доплат, пенсіонерам, за порадою юристів, слід пройти кілька етапів. Першим кроком є звернення до територіального органу ПФУ з офіційною заявою. У ній потрібно вимагати проведення перерахунку пенсії з застосуванням усіх передбачених законодавством коефіцієнтів за відповідні роки.
Важливо те, що отримання офіційної відмови від ПФУ є обов’язковою умовою, адже саме цей документ підтверджує факт порушення прав і стає підставою для звернення до адміністративного суду. Далі необхідно підготувати позовну заяву, посилаючись на актуальну практику Верховного суду (зокрема на рішення Великої палати), яка чітко вказує на незаконність обмеження індексації.
Для подання позову потрібен такий перелік документів:
– копія паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН);
– копія пенсійного посвідчення;
– офіційна письмова відповідь від Пенсійного фонду про відмову у перерахунку виплат;
– виписка з розпорядження про призначення або перерахунок пенсії (бажано за останні роки);
– довідка про розмір нарахованої пенсії (ОК-5 або інші форми, що підтверджують склад виплат);
– чек про сплату судового збору – якщо людина не має пільг, що звільняють від його сплати, наприклад, статус особи з інвалідністю певних груп.
Подавати позов потрібно до окружного адміністративного суду за місцем реєстрації або за місцезнаходженням управління ПФУ. Оскільки зараз існує стала судова практика на користь пенсіонерів, шанси на задоволення позову є дуже високими, проте процес виконання рішення суду може вимагати додаткового контролю з боку виконавчої служби. Очікуються рекордні виплати Уже незабаром, навесні, пенсіонерам збільшать виплати, адже Кабмін готує одну з найбільших індексацій за останні роки, яка має частково компенсувати зростання цін.
За попередніми підрахунками, у березні відбудеться індексація пенсій на 14,6% – це один із рекордних показників за роки дії цієї формули.Проте остаточні параметри індексації оприлюднять після завершення усіх технічних розрахунків. А оновлені індексовані суми пенсіонери отримають під час березневих виплат.
Розмір підвищення визначають за спеціальною формулою. Вона враховує два показники: рівень інфляції та динаміку середньої зарплати за минулий рік. Ці дані формують коефіцієнт, за яким перераховують пенсії.Фактичний розмір доплати залежить від конкретної пенсії: чим вища базова виплата, тим помітнішим буде перерахунок у гривнях.
Водночас індексація не застосовуватиметься до окремих категорій громадян, для яких передбачено спеціальні правила нарахування виплат – військових, суддів, прокурорів, чорнобильців та інших категорій, чиї виплати регулюють окремими законами.
До слова, на виплати для 10,3 млн українських пенсіонерів у держбюджеті на цей рік передбачено 251,3 млрд грн – частково ці кошти планують використати на індексацію.
Галина Гірак
Орбан заявив, що Україна “забере” в угорців дві щорічні бонусні пенсії
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що угорські пенсіонери будуть втрачати дві пенсії на рік протягом наступних 10 років через фінансову підтримку Євросоюзом України. Він стверджує, що Україна просить велику суму грошей у Європейського Союзу, яка могла б бути використана на виплату угорських пенсій. Орбан критикує цей крок і стверджує, що це може призвести до скасування певних пенсійних виплат в Угорщині. Крім того, він закликає угорців вибрати між шляхом до Брюсселя та шляхом до миру на майбутніх виборах. Також зазначається, що в Угорщині були запроваджені 13-та та планується 14-та пенсії, що критики вважають неможливими з фінансової точки зору та політично мотивованими.