Понад 169 тисяч українців у квітні зостануться без пенсії через бюрократію. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй Facebook-сторінці.
“Наприкінці 2025 року пенсії отримували понад 1 033 574 осіб, а станом на 1 квітня 2026 року — лишень 989 479. Понад 169 000 громадян фактично залишилися без пенсійних виплат у квітні. Серед них – люди похилого віку, ветерани, особи з інвалідністю…
Закликаю родичів тих, хто з різних причин не зміг особисто звернутися, допомогти їм пройти відеоідентифікацію та відновити виплати”, – зазначив омбудсман.
Тисячі українців і досі місяцями не одержують пенсії через складні процедури та відсутність взаємодії між державними реєстрами.
“Державні реєстри мають нарешті “говорити” між собою. Реальних змін і досі немає! При цьому слід зауважити, що затримки виникають не через роботу працівників ПФУ, які щоденно виконують надані їм завдання, а через відсутність відповідних рішень на рівні уряду та профільного міністерства”, – зауважив він.
Уповноважений додав, що 70% звернень до Офісу омбудсмана надходять від ВПО, які живуть на підконтрольній уряду території.
За його словами, вони офіційно зареєстровані та присутні в базах ВПО, але Пенсійний фонд їх “не бачить”, поки людина особисто не подасть паперову заяву.
“Моя позиція чітка: відсутність своєчасних рішень профільного міністерства змушує людей самостійно долати бюрократію. 169 тисяч українців чекають на свої законні гроші, а не на чергову відписку”, – підсумував Лубінець.
Як ми вже писали, пенсіонерам, які проживають на тимчасово окупованих територіях чи виїхали з них на підконтрольну Україні територію або за кордон, слід було до 1 квітня подати до Пенсійного фонду повідомлення про неотримання виплат від РФ. Інакше виплата пенсії або страховки у квітні буде призупинена.
Позначка: Пенсійний фонд
Без пенсій у квітні залишилися майже 170 тисяч українців – Лубінець
Понад 169 тисяч українців у квітні зостануться без пенсії через бюрократію. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй Facebook-сторінці.
“Наприкінці 2025 року пенсії отримували понад 1 033 574 осіб, а станом на 1 квітня 2026 року — лишень 989 479. Понад 169 000 громадян фактично залишилися без пенсійних виплат у квітні. Серед них – люди похилого віку, ветерани, особи з інвалідністю…
Закликаю родичів тих, хто з різних причин не зміг особисто звернутися, допомогти їм пройти відеоідентифікацію та відновити виплати”, – зазначив омбудсман.
Тисячі українців і досі місяцями не одержують пенсії через складні процедури та відсутність взаємодії між державними реєстрами.
“Державні реєстри мають нарешті “говорити” між собою. Реальних змін і досі немає! При цьому слід зауважити, що затримки виникають не через роботу працівників ПФУ, які щоденно виконують надані їм завдання, а через відсутність відповідних рішень на рівні уряду та профільного міністерства”, – зауважив він.
Уповноважений додав, що 70% звернень до Офісу омбудсмана надходять від ВПО, які живуть на підконтрольній уряду території. За його словами, вони офіційно зареєстровані та присутні в базах ВПО, але Пенсійний фонд їх “не бачить”, поки людина особисто не подасть паперову заяву.
“Моя позиція чітка: відсутність своєчасних рішень профільного міністерства змушує людей самостійно долати бюрократію. 169 тисяч українців чекають на свої законні гроші, а не на чергову відписку”, – підсумував Лубінець.
Як ми вже писали, пенсіонерам, які проживають на тимчасово окупованих територіях чи виїхали з них на підконтрольну Україні територію або за кордон, слід було до 1 квітня подати до Пенсійного фонду повідомлення про неотримання виплат від РФ. Інакше виплата пенсії або страховки у квітні буде призупинена.
ПФУ повідомив, кому загрожує зупинка пенсійних виплат
Пенсіонерам, які проживають на тимчасово окупованих територіях чи виїхали з них на підконтрольну Україні територію або за кордон, слід було до 1 квітня подати до Пенсійного фонду повідомлення про неотримання виплат від РФ. Інакше виплата пенсії або страховки у квітні буде призупинена. Про це повідомили в Пенсійному фонді України (ПФУ).
“Законодавством передбачено, що пенсіонерам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або під час тимчасової окупації виїхали на підконтрольну Україні територію, пенсія виплачується за умови неодержання пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення РФ”, – йдеться в повідомленні.
Пенсіонерам, які у 2025-2026 роках пройшли фізичну ідентифікацію та мали повідомити про неотримання виплат від РФ, але станом на 1 лютого 2026 року цього ще не зробили, для продовження виплати пенсії необхідно було подати відповідне повідомлення до 1 квітня.
У ПФУ пояснили, якщо повідомлення про неотримання виплати від РФ не подане і виплату пенсії буде призупинено, то її можна поновити на підставі заяви пенсіонера про поновлення виплати пенсії, у якій зазначатиметься інформація про неотримання виплат від РФ.
Як ми вже писали, станом на 1 лютого 269 тис. українських пенсіонерів не пройшли фізичну ідентифікацію.
Квітень 2026: що буде з тарифами, виплатами переселенцям та пенсіями
Відомо, скільки пенсіонерів в Україні не пройшли фізичну ідентифікацію
Станом на 1 лютого 269 тис. українських пенсіонерів не пройшли фізичну ідентифікацію. Про це під час комітетських слухань повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, передає Укрінформ.
Міністр нагадав, що у 2025 році ідентифікацію мали пройти майже 1 млн пенсіонерів. Більшість це зробили, решта – з різних причин – не встигли. Через це у відділеннях Пенсійного фонду на кінець минулого та початок цього року виникли великі черги, особливо після блокування частини виплат.
Ситуація ускладнилася також через масові звернення отримувачів інших соціальних виплат, адміністратором яких став Пенсійний фонд.
“Посилився тиск у січні, коли частина людей не отримала на картки пенсійних виплат. І станом на 1 лютого 269 тис. пенсіонерів не пройшли фізичну ідентифікацію. Ще майже 70 тис. людей, хоча й пройшли необхідну процедуру, не повідомили належно про те, що не отримують жодних виплат від Російської Федерації”, – зазначив Улютін.
Міністр уточнив, що виплати тим пенсіонерам, котрі пройшли ідентифікацію, але не надали всіх необхідних довідок, відновлено з минулого тижня. Термін подання документів продовжили до 1 квітня.
“Фізична ідентифікація, нагадаю, необхідна для розуміння того, що людина, з якою держава має відносини, жива, і що ми можемо продовжувати призначені їй виплати. А з урахуванням складних обставин повномасштабної війни, заходи із забезпечення цільового використання страхових коштів та коштів платників податків вкрай необхідні”, – пояснив Улютін.
За його словами, фізична ідентифікація є загальноприйнятою міжнародною практикою. Водночас для зменшення черг години роботи багатьох відділень продовжили, а на сайті Пенсійного фонду тричі на день оновлюють інформацію.
Міністр додав, що через ПФУ здійснюються виплати майже 15 млн громадян. Щоб зменшити навантаження, підвищують зарплати працівникам, посилюють кадровий ресурс та впроваджують цифровізацію сервісних послуг.
Раніше Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про розблокування пенсій для внутрішньо переміщених осіб. Нагадаємо, до кінця 2025 року пенсіонери та одержувачі соцвиплат, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, були зобов’язані проходити обов’язкову фізичну ідентифікацію для продовження отримання виплат.
Оцифрування трудових книжок: чому це важливо зробити до червня
Доля паперового документа Згідно з чинним законодавством (Закон № 1217-IX), фінальною датою для переведення паперових трудових книжок у цифровий формат визначено 10 червня 2026 року. Цей момент стане логічним завершенням п’ятирічного адаптаційного періоду, який розпочався у 2021 році для остаточного впровадження електронного обліку професійної діяльності громадян.
Процедуру оцифрування мають право ініціювати як безпосередньо роботодавці, так і самі громадяни, скориставшись вебпорталом Пенсійного фонду України (ПФУ).
Зараз за недотримання термінів оцифрування адміністративні санкції або штрафи не передбачені, ігнорування цього процесу може створити суттєві перешкоди в майбутньому. Відсутність відомостей у державному реєстрі часто стає причиною затримок при оформленні пенсійних виплат або виникає потреба у додатковому документальному підтвердженні стажу.
Варто зауважити, що у парламенті вже зареєстровано законопроєкт № 14257. Ця ініціатива пропонує пролонгувати термін завантаження даних на весь період дії воєнного стану та на три роки після його скасування. Проте, доки цей документ не ухвалено, офіційним орієнтиром залишається літо 2026 року.
Після оцифрування паперова книжка повертається працівнику на зберігання як офіційний документ. Якщо працівник бажає, роботодавець може продовжувати дублювати в ній записи паралельно з електронним обліком. Вимоги до сканування У Пенсійному фонді нагадують, що набутий до 1 січня 2004 року стаж враховується за даними трудової книжки, виданої при працевлаштуванні. Після цієї дати – за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тому в разі втрати трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж, його може бути важно зарахувати. Для того, щоб убезпечити себе, варто вчасно оцифрувати трудову.
До слова, оцифрувати можна будь-які документи, що підтверджують страховий стаж. Крім трудової книжки, це також можуть бути:
– документи про здобуття освіти;
– свідоцтво про народження дитини (для жінок);
– військовий квиток;
– у разі втрати трудової: довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Подати до ПФУ оцифровану книжку можна через портал електронних послуг. Для цього слід зайти в особистий кабінет, обрати розділ “Комунікації з ПФУ” і “Відомості про трудові відносини”.
Відскановані копії трудової книжки мають відповідати таким вимогам:
– бути кольоровими;
– повинні бути сканкопії всіх заповнених сторінок трудової книжки у хронологічному порядку;
– бути чіткими й відображати всі реквізити документа (назву документа, серійний номер, дату видачі, печатки, підписи, ПІБ власника) та безпосередньо самі записи (рекомендована роздільна здатність при скануванні – 300 dpi);
– формат зображення має бути .jpg або .pdf;
– розмір кожного файлу не має перевищувати 1 Мб.
Порожні сторінки трудової книжки не потрібно сканувати. І додатково повідомляти про те, що частина сторінок не була відсканована через відсутність записів, не треба.
Для пенсіонерів оцифрування трудових книжок необов’язкове: якщо пенсію вже призначено, то всі дані вже враховані Пенсійним фондом. Проте для перевірки стажу або працюючим пенсіонерам рекомендують подати скановані копії через портал ПФУ до 10 червня 2026 року.
Якщо ж немає можливості це зробити самостійно, можна звернутися за допомогою до роботодавця або у сервісний центр ПФУ.
Важливо, що оцифрування є безкоштовним і забезпечує прозорість даних про стаж, знижуючи ризик втрати документів. Що не зарахують до стажу Найчастіше при нарахуванні пенсії не зараховують періоди зі страхового стажу, коли не сплачували єдиний соціальний внесок (ЄСВ) або були помилки в документах.
Через це навіть тривалий трудовий стаж не завжди гарантує призначення пенсії.
Під час визначення права на пенсію береться до уваги не весь трудовий шлях. У ПФУ пояснюють, що до страхового стажу включають лише ті місяці та роки, за які фактично сплачено єдиний соціальний внесок і які мають належне документальне підтвердження.
Тобто Пенсійний фонд зараховує лише підтверджений страховий стаж. Через це частина його може бути втрачена, а в окремих випадках людина взагалі може не набрати мінімально необхідний стаж для виходу на пенсію.
Найпоширенішою причиною незарахування стажу є неофіційна зайнятість. Якщо трудові відносини не були оформлені належним чином або роботодавець не сплачував ЄСВ, такий період до стажу не включається.
У разі часткової сплати внеску стаж зараховується пропорційно сплаченій сумі. Якщо ж внески не сплачувалися зовсім, цей період повністю виключають зі стажу.
Крім того, проблеми з обліком стажу можуть виникати через:
– відсутність записів або помилки у трудовій книжці;
– неправильні дати, відсутні печатки чи неточні формулювання;
– навчання у закладах вищої освіти до 2004 року, якщо воно не підтверджене відповідними документами.
У ПФУ також звертають увагу на роботу за цивільно-правовими договорами, особливо у період до 2016 року. У багатьох випадках при такому форматі праці ЄСВ не сплачувався, тому відповідні періоди не включаються до страхового стажу.
Окремо варто врахувати, що період роботи за кордоном можуть не зарахувати, якщо між Україною та відповідною державою не укладено угоду про взаємне визнання страхового стажу.
Водночас законодавство передбачає можливість зарахування окремих періодів навіть без фактичної сплати внесків. До них належать, зокрема, військова служба та мобілізація, відпустка по догляду за дитиною до трьох років, а також періоди простою – за умови сплати роботодавцем мінімального страхового внеску.
А ось навчання у вищих, середніх спеціальних навчальних закладах, училищах та на курсах, за денною формою з 1 січня 2004 року не входить до страхового стажу. З цієї дати набув чинності Закон № 1058-IV, який запровадив поняття “страховий стаж” та враховує лише ті періоди, за які сплачено страхові внески.
Галина Гірак
Ідуть до суду і виграють: чому пенсіонери судяться з Пенсійним фондом
Прецедент, що змінив систему Підґрунтям для такої масової практики став вердикт Великої палати Верховного суду. Це рішення тепер слугує орієнтиром для суддів у всіх регіонах країни. Проблема полягає в тому, що протягом перших років після виходу людини на заслужений відпочинок держава замість реальної індексації часто пропонує лише символічні доплати. Проте судова система класифікує таку економію як порушення закону.
Про це повідомив OBOZ.UA.
Нині в судових реєстрах зафіксовано вже понад 33 тис. вердиктів на користь позивачів. Торік Верховний суд (ВС) чітко вказав: право на повноцінну індексацію мають навіть ті, чиї пенсії призначені нещодавно. Раніше урядова стратегія передбачала заміну щорічного осучаснення виплат таким пенсіонерам фіксованими надбавками – переважно від 100 до 135 грн. Крапку в цьому питанні поставила справа конкретного громадянина.
Суть справи в тому, що позивач завершив трудову діяльність у 2020 році. Попри загальні правила, його пенсію не індексували повноцінно, обмежуючись мінімальними щорічними доплатами. Спершу чоловік отримував відмови у судах першої та другої інстанцій, проте це його не зупинило і він дійшов до Великої палати Верховного суду – найвищої ланки вітчизняного правосуддя. Результатом стала перемога пенсіонера. “Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796”, – йдеться у рішенні Верховного суду. Статистика та наслідки Якщо раніше суди нижчих рівнів могли апелювати до урядових постанов і відхиляти скарги пенсіонерів на відсутність індексації, то зараз ситуація докорінно змінилася: позиція Великої палати ВС є обов’язковою до виконання. Це спровокувало справжній бум: якщо у 2024 році було зафіксовано лише 7,4 тис. подібних справ, то за 2025 рік їхня кількість зросла до 33,1 тис.
Дуже яскравим прикладом сучасної практики є рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року. Розглядаючи справу №140/14327/25, суддя постановив припинити нарахування мізерних доплат і перейти до використання реальних коефіцієнтів. “Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок індексації пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2017-2019 у розмірі 7 763,17 грн), та який враховується для обчислення пенсії у розмірі (коефіцієнту збільшення – ред.) 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 – у 2021-2025 роках та у зв’язку з чим провести перерахунок пенсії з 19.05.2025”,- йдеться в рішенні суду. Шпаргалка для подання позову Для того щоб змусити Пенсійний фонд провести повноцінну індексацію замість мінімальних доплат, пенсіонерам, за порадою юристів, слід пройти кілька етапів. Першим кроком є звернення до територіального органу ПФУ з офіційною заявою. У ній потрібно вимагати проведення перерахунку пенсії з застосуванням усіх передбачених законодавством коефіцієнтів за відповідні роки.
Важливо те, що отримання офіційної відмови від ПФУ є обов’язковою умовою, адже саме цей документ підтверджує факт порушення прав і стає підставою для звернення до адміністративного суду. Далі необхідно підготувати позовну заяву, посилаючись на актуальну практику Верховного суду (зокрема на рішення Великої палати), яка чітко вказує на незаконність обмеження індексації.
Для подання позову потрібен такий перелік документів:
– копія паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН);
– копія пенсійного посвідчення;
– офіційна письмова відповідь від Пенсійного фонду про відмову у перерахунку виплат;
– виписка з розпорядження про призначення або перерахунок пенсії (бажано за останні роки);
– довідка про розмір нарахованої пенсії (ОК-5 або інші форми, що підтверджують склад виплат);
– чек про сплату судового збору – якщо людина не має пільг, що звільняють від його сплати, наприклад, статус особи з інвалідністю певних груп.
Подавати позов потрібно до окружного адміністративного суду за місцем реєстрації або за місцезнаходженням управління ПФУ. Оскільки зараз існує стала судова практика на користь пенсіонерів, шанси на задоволення позову є дуже високими, проте процес виконання рішення суду може вимагати додаткового контролю з боку виконавчої служби. Очікуються рекордні виплати Уже незабаром, навесні, пенсіонерам збільшать виплати, адже Кабмін готує одну з найбільших індексацій за останні роки, яка має частково компенсувати зростання цін.
За попередніми підрахунками, у березні відбудеться індексація пенсій на 14,6% – це один із рекордних показників за роки дії цієї формули.Проте остаточні параметри індексації оприлюднять після завершення усіх технічних розрахунків. А оновлені індексовані суми пенсіонери отримають під час березневих виплат.
Розмір підвищення визначають за спеціальною формулою. Вона враховує два показники: рівень інфляції та динаміку середньої зарплати за минулий рік. Ці дані формують коефіцієнт, за яким перераховують пенсії.Фактичний розмір доплати залежить від конкретної пенсії: чим вища базова виплата, тим помітнішим буде перерахунок у гривнях.
Водночас індексація не застосовуватиметься до окремих категорій громадян, для яких передбачено спеціальні правила нарахування виплат – військових, суддів, прокурорів, чорнобильців та інших категорій, чиї виплати регулюють окремими законами.
До слова, на виплати для 10,3 млн українських пенсіонерів у держбюджеті на цей рік передбачено 251,3 млрд грн – частково ці кошти планують використати на індексацію.
Галина Гірак
Отримувачів соцвиплат проінспектують: до кого прийдуть з перевірками
Підстави для контролю Декого з отримувачів субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг можуть перевірити для того, щоб підтвердити право домогосподарства на державну допомогу.
Про це повідомило видання “На пенсії”. “Чинними нормативно-правовими актами передбачено окремі випадки, коли для прийняття рішення про включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги, призначення житлових субсидій та пільг, надання деяких видів соціальної допомоги необхідно оформити Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства чи фактичного місця проживання особи”, – підкреслили в ПФУ. Зазначається, що така перевірка та складання відповідного акту передбачена для отримувачів субсидій та пільг на оплату ЖКП у таких випадках:
– якщо в складі домогосподарства кількість фактично проживаючих осіб є меншою, ніж кількість, зареєстрованих та/або задекларованих осіб;
– якщо в житловому приміщенні є кілька розділених особових рахунків;
– для підтвердження, що житло не здається в оренду;
– якщо для обігріву житла використовуються побутові електроприлади тощо.
Також у Пенсійному фонді нагадали, що такі акти можуть складати й для отримання інших видів державної допомоги, зокрема:
– щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з людиною з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка, за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я, потребує постійного стороннього догляду;
– на дітей одиноким матерям і малозабезпеченим родинам, щоб підтвердити, що їхнє житло не передано в оренду. Хто в пріоритеті Тим часом у Міністерстві фінансів наголосили, що видатки на соціальну підтримку та соціальний захист у держбюджеті на 2026 рік є другими за величиною після обсягів видатків, призначених на безпеку й оборону. “Бюджет-2026 демонструє, що навіть в умовах війни держава зберігає чіткі пріоритети – підтримку людей, які найбільше потребують захисту. Ми спрямовуємо додаткові ресурси на соціальні виплати, допомогу сім’ям з дітьми, підтримку внутрішньо переміщених осіб, підвищення рівня забезпечення осіб з інвалідністю та своєчасну виплату пенсій. Це дозволяє не лише виконувати наші зобов’язання, але й змінювати підходи до програм підтримки, щоб мільйони українців отримували необхідну допомогу вчасно та в повному обсязі”, – зауважив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. За його словами, загальний обсяг видатків, запланованих на соціальну підтримку громадян, становить 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Акцент – на підтримці людей, які потрапили у тяжкі життєві обставини внаслідок війни, втратили доходи та роботу.
Зокрема, підвищено розмір прожиткового мінімуму на 9,9% порівняно з 2025 роком: зараз загальний показник його становить 2920 грн (для осіб, які втратили працездатність – 2361 грн), а з 1 січня 2026 року він збільшиться до 3209 грн (для непрацездатних – до 2595 грн). Це означає, що мінімальна пенсія зросте, хоч і несуттєво, з 2361 грн до 2595 грн, зате максимальна, яка й так немаленька, бо становить 10 прожиткових мінімумів, збільшиться, відповідно, з 23 610 грн до 25 950 грн.
Окрім того, планується забезпечення всіх необхідних заходів для того, щоб усі 10,3 млн українських пенсіонерів отримували свої пенсії вчасно та в повному обсязі. Одним із кроків у цьому напрямку є збільшення коштів, які будуть направлені в Пенсійний фонд, до 251,3 млрд грн (+14,4 млрд грн до 2025 року).
Це дозволить забезпечити всі зобов’язання держбюджету на виплату пенсій, а також – доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які, згідно з чинним законодавством, фінансуються за бюджетні кошти. Разом з тим видатки на покриття дефіциту бюджету Фонду не враховані, оскільки в наступному році він не прогнозується.
Як і в попередні роки, з 1 березня 2026-го буде проведено масштабну щорічну індексацію пенсій. Однак коефіцієнт зростання виплат поки що невідомий, адже його традиційно визначать лише у лютому.
Також у бюджеті на наступний рік акцентується увага на підтримці осіб з інвалідністю – на їх потреби буде виділено 9,9 млрд грн (+3,2 млрд грн до 2025 року). Ці кошти спрямують на повне забезпечення у протезуванні та в отриманні допоміжних засобів реабілітації. Дитячі виплати У Мінфіні також звернули увагу на те, що загальна сума видатків на соцвиплати і різні види допомоги становить 133,5 млрд грн (зокрема й 1,5 млрд субвенції на підтримку регіонів для формування фондів житла для внутрішньо переміщених осіб у сільській місцевості).
З цієї суми на соцвиплати, з урахуванням підвищеного розміру прожиткового мінімуму, спрямують 132 млрд грн. Це забезпечить усі діючі соціальні виплати, які отримують понад 5 млн українців.
Окрім того, на нові заходи з підтримки родин у бюджеті закладено 24,5 млрд грн. Зокрема, ці гроші спрямують на збільшення допомоги на дітей:
– одноразової виплати при народженні малюка, яка зросте з 10 000 грн до 50 000 грн;
– щомісячної допомоги на догляд за дитиною до однорічного віку, яка збільшиться з 860 грн до 7 000 грн (на догляд за дитиною з інвалідністю – до 10 500 грн);
– нової програми “єЯсла” – по 8 000 грн щомісяця на догляд за дитиною віком від 1 до 3 років (за дитиною з інвалідністю – 12 000 грн) за умови виходу матері або іншого законного представника дитини, які фактично здійснювали догляд, на роботу;
– одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” на суму 5 000 грн.
На продовження підтримки населення щодо оплати житлово-комунальних послуг (субсидій) і придбання твердого палива та скрапленого газу передбачено 42,3 млрд грн – така ж сума закладена і в бюджеті на цей рік. Такою допомогою зможуть скористатися, як і зараз та і в попередні роки, приблизно 2,7 млн домогосподарств.
Також у 2026 році буде продовжено фінансування програм і заходів із оздоровлення та відпочинку дітей різних категорій, розвитку сімейних форм виховання тощо. На це заплановано виділити 1,6 млрд грн.
Галина Гірак
В Україні зросла середня зарплата для розрахунку пенсії
Показник середньої заробітної плати, який використовується для розрахунку пенсій зростає в Україні другий місяць поспіль. За жовтень він склав 21 578 грн 46 копійок. Про це свідчать дані ПФУ.
Відповідний показник було затверджено 25 листопада 2025 року. У вересні середня зарплата для розрахунку пенсії становила 21 190 гривень – підвищення склало 388 гривень.
Найвищий рівень фіксували в червні – 22 336 гривень.
Показники по місяцях у поточному році:
Станом на 27 листопада Пенсійний фонд України профінансував соціальні виплати на десятки мільярдів гривень.
На пенсійні виплати в цьому місяці вже передав загалом 68 млрд гривень:
На інші соціальні напрями виділено:
У листопаді органи Пенсійного фонду надали понад 1,35 млн гривень послуг громадянам, які звернулися за допомогою.
Як повідомлялося в серпні, в Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні).
Уряд збільшив виплати родинам Героїв Небесної Сотні
Всі надії – на суд: через що пенсіонери позиваються до Пенсійного фонду
Що ухвалив уряд Як повідомили у Мінсоцполітики, сім’ї та єдності, в Україні накопичилась системна проблема з виконанням судових рішень щодо пенсій. За останні п’ять років кількість таких рішень зросла у понад 26 разів – до 758 тисяч, а загальна сума боргу сягнула вже майже 85 млрд грн.
При цьому єдиного підходу, за яким держава має здійснювати виплати за рішеннями судів, не існувало до липня цього року. “Зокрема, поточні виплати за рішеннями судів здійснювались одразу, а нараховані суми за минулі періоди ставились у чергу. Через це станом на сьогодні держава виплатила лише за тими рішеннями, які набрали чинності у період до 20 листопада 2020 року, що викликає невдоволення громадян і зауваження з боку міжнародних партнерів, зокрема, Європейського суду з прав людини та Ради Європи”,- пояснили в міністерстві. Тому уряд, щоб упорядкувати ситуацію та забезпечити єдині, справедливі та зрозумілі правила в умовах обмеженого фінансового ресурсу, ухвалив постанову № 821, яка встановлює єдиний порядок всіх виплат на виконання судових рішень – як за минулі періоди, так і поточні.
І вперше в бюджеті ПФУ видатки на судові рішення будуть виокремлені, залежно від джерела фінансування пенсій: виплати, які мають здійснюватися за рахунок коштів держбюджету, оскільки стосуються пенсій, які виплачуються саме за рахунок коштів держбюджету, та виплати, джерелом погашення яких є страхові пенсійні внески. “Завдяки новому порядку громадяни, які мають ретроспективні судові рішення, зможуть отримувати щомісяця хоч і не одразу всю суму, але регулярну виплату. Водночас, кожен матиме доступ до інформації: який обсяг рішень перебуває на виконанні та з якою динамікою вони виплачуються. Видатки на ці цілі будуть чітко передбачені в бюджеті ПФУ. Це дозволить сформувати більш прозору, передбачувану та цивілізовану систему виконання судових рішень”,- зазначили в Мінсоцполітики. Також важливо, що окремою нормою постанови передбачено запровадження електронного обліку всіх судових рішень, що надійшли для виконання пенсійним органам. Інформація про них буде відображатися в особистому кабінеті особи на порталі ПФУ та публікуватимуться у форматі відкритого дашборду на сайті ПФУ.
Постанова вже набула чинності і вже йде технічна підготовка до її впровадження.
Ці нововведення мають сприяти більш прозорому виконанню рішень Європейського суду з прав людини – міжнародному зобов’язанню України як члена Ради Європи. Очікуються зміни ЄСПЛ вже багато років вказує на те, що борг держави за рішеннями судів, виконання яких вона гарантує, є однією з проблем України.
Про це повідомили в Центрі прав людини ZMINA. “До прикладу, ухвалили рішення в справі “Бурмич та інші проти України”. Тоді передали 12 тисяч скарг Комітету міністрів Ради Європи, бо той має більше можливостей перевіряти перебіг змін, які мала зробити українська влада в цій сфері. Також у справі “Шмалько проти України” суд дійшов висновку, що держава не може посилатися на брак коштів, коли мова йде про гарантовані виплати за рішеннями судів. Українська влада нібито намагалася розв’язати проблему, але серед ідей лунали саме звільнити від обов’язку виконувати рішення, бо немає грошей на це”, – йдеться в публікації. І станом на березень 2021 року, як свідчили дані казначейства, борг за рішеннями судів становив 5 млрд грн. Нині ж він лише щодо пенсій збільшився у понад 26 разів, тож держава заборгувала громадянам уже 85 млрд грн.
Частково ці кошти виплачують, але стосується це переважно рішень, що набрали чинності до 20 листопада 2020 року. Новий порядок, ухвалений Кабміном, має усунути цю прогалину. Більшість позовів від військових Найбільше ПФУ заборгував військовим пенсіонерам – їм нараховано 51,3 млрд грн за рішеннями суду.
Про це, посилаючись на відповідь Пенсійного фонду, повідомив народний депутат Данило Гетманцев. “У відповіді – дві новини: добра й погана. Добра в тому, що відсутня заборгованість з виплати призначених поточних пенсій для цієї категорії пенсіонерів. Погана – що станом на 1 липня 2025 року Пенсійний фонд має 51,3 млрд грн заборгованості перед військовими пенсіонерами”, – зазначив політик у своєму Telegram-каналі. За його словами, ця сума співставна з усіма доходами на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень, коли ЄСВ та інші платежі склали 52,5 млрд грн.
Нардеп вважає, що знайти потрібні ресурси можна в тому числі й за рахунок детінізації, оскільки втрати бюджету від тіні сягають 900 млрд гривень щороку, а також шляхом впровадження дієвої цензури видатків – економії на неефективних програмах. Що призводить до соціальних спорів Головна проблема масових звернень пенсіонерів до суду полягає в тому, що в Україні пенсійне законодавство постійно змінюється. І дуже часто воно звужує пенсійні права людей, на які вони могли розраховувати раніше, пояснило видання “На пенсії”. “Яскравий приклад – діти війни. Свого часу було ухвалено закон, який обіцяв таким особам доплату до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму. Потім закон кілька разів переписували: спочатку зменшили розмір надбавки, а потім взагалі зазначили, що розмір має встановлюватися Кабінетом Міністрів. Кабмін встановив надбавку спочатку в розмірі 7% прожиткового мінімуму, а потім взагалі – у фіксованому розмірі 66,43 гривні. З 2014 року ця сума не переглядалася. Звісно, юристи не стояли осторонь і допомогли тисячам пенсіонерів отримати через суд підвищену надбавку, передбачену першою редакцією закону (з доплатою за попередній час)”, – пояснюють у публікації. Окрім того, законодавство не лише переписується, але й дуже часто виписано недостатньо чітко. Це також дає підстави вишукувати лазівки для оскарження тих чи інших рішень або дій ПФУ. Також, можливо, ще однією причиною численних звернень пенсіонерів до суду є те, що держава свого часу взяла на себе дуже багато зобов’язань, які тепер не може виконати, оскільки вони не відповідають економічній ситуації, що спричиняє збільшення кількості соціальних спорів.
Галина Гірак
Видатки Пенсійного фонду вперше перевищать трильйон грн
Уряд України затвердив бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік, де видатки вперше перевищують трлн грн. Доходи бюджету складають 1,025 трлн грн, зокрема на державне пенсійне страхування, соціальне страхування в разі втрати працездатності та кошти з держбюджету для соціальних виплат. Видатки у бюджеті передбачені на індексацію пенсій, страхові виплати, доплати, соціальні виплати та виплати за судовими рішеннями.