Велика Британія цього тижня проведе зустріч більш як 30 країн і окремі переговори військових, аби напрацювати спільні кроки для відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Про це повідомив прем’єр-міністр Кір Стармер на брифінгу 1 квітня, передає ЄП.
Передбачається, що Лондон збере зустріч 35 країн, щоб обговорити можливий план дій для розблокування Ормузької протоки. Тим часом, військові зустрінуться на окреме обговорення.
“Британія вже об’єднала 35 країн довкола нашої заяви про наміри разом відстоювати безпеку судноплавства у Перській затоці. Сьогодні я можу оголосити, що цього тижня очільниця МЗС прийме зустріч, яка вперше об’єднає ці країни, де ми оцінимо усі можливі дипломатичні й політичні заходи, яких можна вжити”, – заявив прем’єр.
Він додав, що після зустрічі сторони скличуть військових планувальників, аби поміркувати над тим, як задіяти наявні спроможності, “щоб після припинення бойових дій прохід через Ормузьку протоку був вільним та безпечним”.
Раніше президент США Дональд Трамп зробив другу поспіль заяву щодо Ормузької протоки з якої слідує, що її розблоковувати мають інші країни, а США будуть координувати ці зусилля.
Позначка: Саміт
У Рубіо підтвердили участь у Мюнхенській конференції
Державний секретар США Марко Рубіо візьме участь у Мюнхенській конференції з безпеки 13-15 лютого. Про це повідомив речник Держдепу Томмі Піготт у вівторок, 10 лютого.
Під час конференції Рубіо проведе зустрічі з партнерами щодо двосторонньої співпраці в сфері євроатлантичної безпеки.
Після цього держсекретар має намір відвідати Братиславу й Будапешт, де планує зустрітися зі словацькими та угорськими посадовцями.
Під час поїздки він зокрема обговорить зобов’язання США щодо вирішення глобальних конфліктів та партнерства у галузі енергетики зі Словаччиною та Угорщиною.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський отримав запрошення на Мюнхенську безпекову конференцію, яка відбудеться 13-15 лютого.
Кремль планує використати “пацифістів” на Мюнхенській конференції – ГУР
Лідери ЄС ухвалили висновки про відносини зі США
Лідери держав Європейського Союзу під час неформального засідання ухвалили висновки щодо стосунків між ЄС та США. У документі зазначено, що Європа і Америка є давніми союзниками і партнерами, і вони мають будувати відносини на основі доброзичливості та поваги. ЄС також підтримує безпеку Арктики через співпрацю в межах НАТО. Лідери висловили підтримку Королівству Данія та Гренландії і зауважили про відсутність нових тарифів США на продукцію з Європи. ЄС заявив, що буде захищати свої інтереси від будь-яких форм примусу та має необхідні засоби для цього. Також були висловлені сумніви стосовно статуту Ради миру і обіцянка працювати над мирним планом для Гази за умови виконання Радою миру своїх обов’язків як перехідної адміністрації. Наступна зустріч лідерів ЄС запланована на 12 лютого і буде присвячена зміцненню Єдиного ринку в новому геоекономічному контексті.
Україна готує “енергетичний Рамштайн” у форматі G7+
Україна спільно з партнерами готується до проведення засідання “енергетичного Рамштайну” у форматі G7+, на якому очікується отримання додаткових внесків від союзників на відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів. Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко у середу, 21 січня.
“Готуємося з партнерами до проведення засідання “енергетичного Рамштайну” у форматі G7+. Данія оголосила про внесок у понад 20 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані до Фонду підтримки енергетики України, на захист енергообʼєктів та на забезпечення термінової допомоги для швидкого відновлення”, – зазначила Свириденко.
Глава уряду додала, що Японія також готує суттєвий пакет енергетичного обладнання.
Раніше МЗС на доручення премʼєра Юлії Свириденко псільно з Міністерством енергетики скликала “Енергетичний Рамштайн”, на якому розраховує отримати від союзників додаткові внески та конкретні зобовʼязання щодо енергетичної підтримки від партнерів.
Напередодні стало відомо, що Україна скликає засідання “енергетичного Рамштайну” на тлі складної ситуації з електроенергією через російські удари та сильне похолодання.
Раніше цього тижня Зеленський оголосив про режим надзвичайної ситуації в енергетиці і створення штабу у Києві для координації роботи. Вчора цей штаб почав працювати. Його очолив міністр енергетики Денис Шмигаль.
ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа
Європейський Союз скликає екстрений саміт після заяв президента США Дональда Трампа, які викликали різку реакцію щодо територіальної цілісності та торговельних відносин між союзниками. Консультації на найвищому рівні стануть відповіддю на заяви США та запровадження торговельних мит проти низки європейських країн. Про це пізно ввечері в неділю, 18 січня, повідомляє Politico.
Як зазначає видання зустріч лідерів 27 країн ЄС пройде найближчими днями, про її підготовку повідомили після екстреного засідання послів Євросоюзу у Брюсселі. В ході обговорень порушувалися заяви Трампа про купівлю Гренландії та економічні санкції проти країн, які виступають проти цього.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив скликання саміту, наголосивши на принципах міжнародного права, поваги до територіального суверенітету та солідарності з Данією і Гренландією. Також зазначено, що введення тарифів може зашкодити трансатлантичним відносинам та суперечить існуючим торговельним угодам.
За даними джерел у ЄС, саміт заплановано на 22 січня в очному форматі за участі всіх глав держав та урядів ЄС.
Раніше Дональд Трамп заявив про намір запровадити 10-відсоткові мита проти низки європейських країн, включно з Великою Британією, Францією та Німеччиною, звинувативши їх у підтримці Гренландії.
Після цього ключові європейські лідери виступили із заявами про солідарність і готовність захищати суверенітет.
ЗМІ: США не підписали спільні гарантії для України
Україна отримала підтримку від Сполучених Штатів у питанні безпекових гарантій, проте США не приєдналися до фінальної заяви лідерів, ухваленої у Парижі. Спецпредставник Стів Віткофф заявив, що робота над безпековими протоколами для України “переважно завершена” і що президент США Дональд Трамп підтримує ці домовленості. Проте фінальна заява про безпекові гарантії була підписана лише європейськими країнами та Україною, без участі США. Президент України Володимир Зеленський вважає, що надійність безпекових гарантій має бути закріплена рішеннями Конгресу США. Водночас, моніторинг і верифікацію припинення вогню очолюватимуть США за участі партнерів, таких як Велика Британія та Німеччина.
Алієв відмовився їхати до Путіна на саміт СНД
Неформальний саміт лідерів країн Співдружності Незалежних Держав у понеділок, 22 грудня, відбудеться без участі президента Азербайджану Ільхама Алієва. Про це інформує Azertag.
Алієв не відвідає зустріч у Санкт-Петербурзі через “щільний робочий графік”, повідомили в адміністрації президента Азербайджану.
Напередодні Алієв також був відсутній на засіданні Вищої Євразійської економічної ради у місті на Неві, “оскільки Азербайджан не є членом Євразійського економічного союзу”, уточнили в адміністрації.
Раніше в Кремлі заявляли, що очікують Ільхама Алієва на заходах у Санкт-Петербурзі та готуються до його приїзду. Однак після повідомлення агентства Azertag у Кремлі зазначили, що “з розумінням” ставляться до рішення президента Азербайджану.
Саміт: ЄС готовий зробити внесок у гарантії Києву
У висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради, зазначається, що ЄС та його держави-члени готові надавати надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих у співпраці зі Сполученими Штатами. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомляє Інтерфакс.
Ця допомога включатиме підтримку України у стримуванні агресії та забезпеченні її здатності ефективно оборонятися.
“ЄС та держави-члени готові зробити свій внесок у надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих та у співпраці зі Сполученими Штатами. Це включатиме підтримку здатності України стримувати агресію та ефективно захищатися. Внесок Європейського Союзу та держав-членів базуватиметься на їхніх відповідних компетенціях та можливостях і відповідатиме міжнародному праву”, – йдеться у висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради.
Учасники саміту також акцентували на необхідності забезпечення України бюджетними та військовими ресурсами, які дозволять їй продовжувати використання свого права на самооборону, протидію російській агресії та її стримування в довгостроковій перспективі.
“Згадуючи зобов’язання від жовтня 2025 року щодо задоволення нагальних фінансових потреб України на 2026-2027 роки, зокрема щодо її військових та оборонних зусиль, Європейська рада підбила підсумки поточної роботи з виконання цього зобов’язання. Відповідно до попередніх висновків Європейської ради, в яких підкреслюється, що, з урахуванням законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй збитки, завдані її війною, ЄС, враховуючи безпрецедентну ситуацію, на підставі статті 122 ДФЄС ухвалив виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на більш стійкій основі”, – підтвердили раніше ухвалене рішення лідери ЄС.
Нагадаємо, Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.
В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта
Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.
Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.
“Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.
Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.
“У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.
За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.
Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.
В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні
18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.
Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.
Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.
Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.
Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.
Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.
В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.
Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.
Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ