Позначка: Бюджет

Росстат заявив про максимальну нерівність у РФ і видалив дані

Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.

Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.

Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.

Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.

The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.

Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).

Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).

Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.

Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Економіка РФ на межі прірви

Росстат доповів про максимальний рівень нерівності в РФ і видалив дані

Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.

Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.

Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.

Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.

The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.

Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).

Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).

Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.

Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Економіка РФ на межі прірви

Податківці та митники перевиконали план надходжень до бюджету

У лютому до загального фонду державного бюджету України надійшло 224,8 млрд грн. Про це інформує Міністерство фінансів у середу, 4 березня.

Як зазначається, податкова та митна служби перевиконали місячний план: ДПС забезпечила 107% від запланованого, Держмитниця – 103,3%, що забезпечило стабільні надходження до бюджету.
Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження у лютому забезпечили:

  • 47,5 млрд грн – податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів;
  • 32,2 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;
  • 26,3 млрд грн – акцизний податок;
  • 24,3 млрд грн – податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 40,5 млрд грн, відшкодовано – 16,2 млрд грн);
  • 13,9 млрд грн – податок на прибуток підприємств;
  • 5,4 млрд грн – рентна плата за користування надрами;
  • 4,7 млрд грн – ввізне та вивізне мито.

    • Мінфін Окрім того, важливим джерелом доходів загального фонду державного бюджету також стали кошти міжнародної допомоги у вигляді грантів – 62,9 млрд гривень.
    Тоді як 58,9 млрд грн надійшло у вигляді єдиного соціального внеску до фондів пенсійного та соціального страхування.
    Загалом за результатами лютого до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 321 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

    Свириденко повідомила про початок ямкового ремонту доріг

    В Україні розпочали базаві ямкові ремонти доріг на міжнародних та національних трасах, включно з прифронтовими регіонами. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко у середу, 4 березня.

    Відповідні заяви озвучили під час наради з питань ремонтів автомобільних доріг з віце-премʼєр-міністром з відновлення України Олексієм Кулебою та головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергієм Сухомлином.
    “Уже розпочаті ямкові ремонти дорожнього покриття на міжнародних та національних трасах, в тому числі у прифронтових регіонах. Мова не про капітальні роботи, а про базову безпеку і проїзність. Погодні умови дозволяють працювати ремонтним бригадам. Ремонти будуть виконані до 1 червня”, – уточнила Свириденко.
    Уряд погодив виділити додаткові 3 млрд грн з резервного фонду держбюджету на забезпечення ямкових ремонтів автошляхів у прифронтових регіонах та доріг загального користування державного значення з високою інтенсивністю руху.
    Днями прем’єрка повідомила про старт позачергового відновлення дорожнього покриття загальною площею понад 3,5 млн кв. метрів.

    Дефіцит бюджету Росії перевищив офіційні дані – розвідка

    Згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

    Нині, як зазначили у повідомленні, майже всі сектори російської економіки демонструють негативну динаміку. Найбільший удар зазнає нафтова галузь: через санкції та зниження закупівель з боку Індії Росія змушена продавати нафту зі значними знижками.

    “Саме екстериторіальні санкції США призводять до різкого падіння доходів Росії від експорту нафти та СПГ”, – акцентували німецькі розвідники.

    Також зауважується, що довіра до офіційної російської статистики продовжує падати, тоді як “інвестиційна привабливість Росії перетворилася на непередбачуваний ризик”.

    У повідомленні наголосили, що за відсутності комплексних заходів, економічні проблеми РФ, особливо залежність від енергетики, можуть стати хронічними.

    Нафтове раллі не врятує російський бюджет – ЗМІ

    Через війну в Ірані ціни на нафту Brent зросли до 83 доларів за барель, однак це не допоможе Росії збалансувати бюджет, роздутий воєнними витратами на війну проти України. Про це пише TMT у вівторок, 3 березня.

    Аби запланований дефіцит становив 3,8 трлн рублів, середня експортна ціна російської нафти Urals має бути 59 доларів за барель – саме з такого показника верстався російський бюджет. А щоб доходи бюджету зрівнялися з видатками, необхідна ціна вже 97 доларів, оцінили аналітики.

    Тоді як у січні середня ціна Urals становила 41 долар. Водночас еталонна Brent більшу частину місяця торгувалася в діапазоні 60–70 доларів. Через санкції знижки на російську нафту наприкінці минулого року різко зросли й відтоді не зменшилися: у лютому вони становили 27–28 доларів.

    Як зазначається, нинішнє нафтове ралі майже не позначилося на Urals. Станом на 2 березня її ціна становила 46,4 долара за барель.Такі котирування Urals “свідчать про додаткове розширення дисконту на початку березня”, констатували аналітики.

    Окрім значних знижок, які Росія змушена надавати покупцям, бюджетні доходи РФ скорочує і міцний рубль. Бюджет верстався, виходячи із середньорічного курсу 92,2 рубля за долар, однак наразі долар коштує менш ніж 80 рублів. У результаті ціна бареля, що формує нафтогазові доходи бюджету, у лютому була меншою за 3500 рублів – це на третину менше від запланованих у середньому за рік 5440 рублів.

    Попередня розрахункова податкова ціна рубля Urals 2 березня становила 3582 руб. Це приблизно на 7% більше, ніж російська нафта коштувала у п’ятницю. Зростання котирувань Urals знижує недобір нафтогазових доходів: компенсації продажу валюти і золота з ФНД, за оцінкою аналітиків, скоротяться з 227 млрд рублів у лютому до приблизно 150 млрд у березні. Втім, кардинально ситуацію з російським бюджетом це не змінює.

    Експерти не поспішають переглядати прогнози середньорічної ціни на нафту.

    Російська влада також не покладає великих сподівань на довготривале зростання світових цін на нафту. Радник голови Центробанку РФ Кирило Тремасов закликав не зважати на короткострокові коливання цін, натомість орієнтуватися на прогноз довгострокової збалансованої вартості нафти.

    “Перебої з постачанням у будь-якому разі матимуть тимчасовий характер”, – переконаний він.

    Тим часом Мінфін РФ через те, що ціни на нафту значно нижчі за закладені в бюджет, терміново готує зміни до бюджетного правила, щоб зберегти залишки ФНД. Так звану ціну відсікання буде знижено, що автоматично призведе до скорочення базових нафтогазових доходів бюджету РФ.
    Це скоротить продаж валюти з ФНД і послабить рубль. Якщо ціну відсікання знизять до $50 за барель, це може додати до середньорічного курсу долара 2–3 рублі, що вигідно бюджету РФ.
    Втім, це набагато менше, ніж потрібне бюджету. За нинішніх цін на Urals долар має подорожчати до 117,5, щоб бюджет був збалансований, підрахувало Reuters.

    У Полтаві викрили Мільйонні схеми на меморіалі полеглих

    У Полтаві повідомили нові підозри у справі про розкрадання бюджетних коштів під час облаштування сектора почесних поховань на Затуринському кладовищі. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у вівторок, 3 березня.
    За даними слідства, загальні збитки перевищують 8 млн грн.
    “У 2022 році на кладовищі було виділено окремий сектор для поховання військових та учасників бойових дій. Комунальне підприємство оголосило закупівлю на капремонт, і переможцем стало місцеве товариство – єдиний учасник. Згодом з’ясувалося, що вартість матеріалів була завищена, обвинувальний акт щодо директора, який привласнив понад 4 млн грн, уже передано до суду”, – розповіли прокурори.
    У 2024 році проєкт розширили, замовника змінили, але підрядником знову стали ті самі виконавці. Слідство встановило нове завищення вартості матеріалів – ще на понад 4 млн грн. Це стосувалося бетонної плитки, облаштування 24 місць поховання та виготовлення 24 індивідуальних стел.
    До схеми були причетні власник бетонного підприємства, котрий постачав матеріали за завищеними цінами, та колишній посадовець Державної архітектурно-будівельної інспекції в області, який забезпечив підготовку проєктно-кошторисної документації із завищеними цінами.
    Директору підрядної фірми прокурори оголосили нову підозру за заволодіння майном в особливо великих розмірах і службове підроблення за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК.
    Власнику підприємства та експосадовцю інкримінують пособництво у заволодінні коштами в умовах воєнного стану за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК.
    Раніше Проведення тендеру на будівництво Національного військового меморіального кладовища спричинив скандал в Мережі.
    Завищення цін на меморіал захисників: судитимуть директора підрядної фірми

    Гетманцев вказав на галузь, яка “краде” в України майже 2 млрд грн на рік

    Значна частина квіткового ринку в Україні працює поза офіційним обліком, що щороку коштує бюджету близько 2 млрд грн. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, передає Інтерфакс-Україна.

    Обсяг контрабанди, зазначає Гетманцев, лише за минулий рік оцінюється у $1,6 млрд, тоді як прямі втрати бюджету лише з ПДВ перевищують 324 млн грн.
    Так, за словами парламентаря, найбільш критична ситуація склалася у сегменті імпорту троянд. З загального обсягу у 3 тис. тонн офіційне митне оформлення пройшли лише 136 тонн.
    Нині реалізацію квітів здійснюють понад 13,6 тис. фізичних осіб-підприємців (ФОП), тоді як активних юридичних осіб у цій галузі налічується лише близько 40. Така структура, пояснює Гетманцев, дозволяє великим мережам уникати сплати ПДВ та податку на прибуток, працюючи через ФОПів другої групи.
    На прикладі діяльності мережі Flora VIP, котра налічує 61 магазин у десяти областях, нардеп пояснив, що бюджетні втрати від роботи цієї мережі становлять 77,5 млн грн на рік. Зокрема серед типових порушень зафіксовано видачу чеків від різних ФОПів, неофіційне працевлаштування та виплату заробітних плат “у конвертах”, що суттєво відрізняються від офіційно задекларованих 8 тис. грн.
    Ще одним об’єктом критики стала мережа Flowers.ua, що має 49 торговельних точок. Втрати бюджету від її діяльності оцінюються у 126 млн грн щороку.
    Також парламентар акцентував на проблемі тіньових зарплат. В оголошеннях про найм великі мережі вказують оплату праці на рівні 17-36 тис. грн, тоді як у податковій звітності зазначають мінімальні виплати.
    Резюмуючи, Гетманцев закликав правоохоронні органи, Бюро економічної безпеки та Державну податкову службу вжити заходів для припинення “тіньових” схем на квітковому ринку. Нагадаємо, Гетманцев заявив, що не бачить значущих результатів роботи Бюро економічної безпеки під керівництвом Олександра Цивінського, якого було призначено на посаду півроку тому.
    Раніше ЗМІ розкритикували роботу БЕБ з новим керівником.

    Свириденко виключила бюджетну “катастрофу” у квітні

    Перший транш у межах європейського кредиту Україна очікує вже у квітні. Тоді як найближчим часом до бюджету надійдуть $1,5 млрд від МВФ для покриття дефіциту та збереження макрофінансової стабільності. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час “години запитань до уряду” у Раді в п’ятницю, 28 лютого.
    “Рада директорів МВФ затвердила нову 4-річну програму з розширеного фінансування обсягом $8,1 млрд. Ми найближчими днями очікуємо, що перший транш близько $1,5 млрд надійде в державний бюджет і кошти будуть спрямовуватися якраз на бюджетну підтримку, на перекриття дефіциту бюджету і на підтримку макрофінансової стабільності”, – зазначила глава уряду.
    Свириденко зауважили, що без програми МВФ не буде кредиту від Європейського Союзу на 90 млрд євро, перший транш якого очікується в квітні 2026 року.
    “Жодної катастрофи в квітні ми не очікуємо, втім, нам необхідно виконати свою домашню роботу”, – додала премʼєрка.

    Російські регіони втратили понад трильйон рублів у 2025 році

    Проблеми в економіці через повномасштабну війну та санкції вплинули на фінансову стабільність російських регіонів. За результатами 2025 року сукупний дефіцит регіональних бюджетів збільшився в 3,6 раза порівняно з попереднім роком і досяг 1,478 трлн рублів. Про це пишуть росЗМІ.

    Це стало рекордним показником за весь час спостережень.

    Різкий ріст дефіциту стався через те, що при загальних доходах у 22,6 трлн рублів (плюс 4% до 2024 року) витрати регіонів склали 24,1 трлн рублів (плюс 9%). У результаті “дірку” в бюджеті зафіксовано у 74 регіонах проти 50-ти роком раніше. Найбільший дефіцит в абсолютному значенні зафіксовано в Москві (299 млрд рублів). Далі з великим відставанням ідуть Ямало-Ненецький (84 млрд) та Ханти-Мансійський (72 млрд) автономні округи.

    Попри зростання надходжень ПДФО (на 12%, або 732 млрд рублів), податків на сукупний дохід (на 11%, або 119 млрд) та на майно (на 6%, або 99 млрд), регіони постали перед скороченням зборів ключового для себе податку – на прибуток підприємств (на 9%, або 493 млрд). Загалом через погіршення фінансових результатів компаній у 2025 році цей податок скоротився у 55 регіонах. Найбільше зниження відбулося у регіонах із економікою, залежною від видобутку корисних копалин. Зокрема, у Комі надходження впали на 50%, в Оренбурзькій області – на 40%, у ЯНАО – на 39%.

    Основним джерелом покриття дефіциту стали залишки тимчасово вільних коштів на рахунках бюджетів.

    Раніше Міністерство фінансів РФ повідомляло про зростання дефіциту федерального бюджету до 5,645 трлн рублів за результатами 2025 року. Порівняно з 2024-м “діра” у казні зросла у 1,6 раза, а у відносному вираженні – 2,6% ВВП – встановила рекорд із 2020 року (3,8% ВВП). 25 лютого прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін повідомив, що спільно із главою РФ Володимиром Путіним та головою ЦБ Ельвірою Набіулліною вони “багато годин” обговорювали вирішення проблеми дефіциту бюджету. Чи було знайдено рішення і які заходи обговорювалися, Мішустін не уточнив.

    Тим часом регіони почали скорочувати бюджети, затверджені на 2026 рік. Так, влада Приморського краю 25 лютого зменшила видатки на 3 млрд рублів. За словами голови місцевого уряду Віри Щербіної, були скорочені фінансування закладів освіти, культури, туризму та сільського господарства. Раніше в Челябінській області скоротили видатки на 2,2 млрд рублів.