Антикор

Позначка: Активи

  • Мерц сказав, як РФ може розморозити активи

    Мерц сказав, як РФ може розморозити активи

    Умовою розблокування російських активів за кордоном, заморожених через агресію проти України, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав виплату репарацій у розмірі 500 мільярдів євро. Про це він у четвер, 10 липня, заявив на конференції з відновлення України у Римі.

    Мерц наголосив на необхідності компенсації Україні матеріальних збитків, завданих війною. Він заявив, що матеріальні втрати, яких зазнала Україна через повномасштабну агресію Росії, складають близько 500 мільярдів євро. Ця сума повинна бути виплачена Москвою у вигляді репарацій. Поки ця сума не буде компенсована, доступ до заморожених активів для російської сторони залишатиметься закритим.

    Наразі активи російського центрального банку на суму понад 300 мільярдів євро заблоковані в Європі та інших західних країнах. У той же час механізми використання цих коштів для відновлення України все ще є предметом дискусій. Зокрема, було запропоновано направлення доходів від управління активами на підтримку України, але юридична можливість їх повної конфіскації залишається складним питанням.

    Мерц акцентував увагу на чіткій позиції Німеччини – без виплати репарацій Росія не повинна отримувати доступ до своїх активів. Це питання, ймовірно, стане важливим елементом обговорень серед країн “Великої сімки” та Євросоюзу в майбутньому.

    Раніше стало відомо, що відбудова та модернізація України коштуватиме $1 трлн на період у 14 років. Український уряд запропонував створити два фонди і шляхи їх наповнення.

    Також повідомлялося, що на конференції канцлер Німеччини наголосив на непохитній підтримці Німеччиною України та звернувся до світових лідерів, зокрема США і Росії.

  • Ощадбанк виграв апеляцію щодо компенсації Росією $1,5 млрд збитків

    Ощадбанк виграв апеляцію щодо компенсації Росією $1,5 млрд збитків

    Апеляційний суд у Парижі підтвердив рішення від 2018 року, яке зобов’язує Росію виплатити $1,5 млрд державному Ощадбанку відшкодування за збитки, завдані внаслідок анексії Криму. Додатково суд вимагав від Росії ще EUR300 тис. на судові витрати. Голова Ощадбанку Сергій Наумов підтвердив цю інформацію і зазначив, що це є частиною стратегії банку з компенсації збитків від агресора. Банк також попередив, що буде продовжувати боротьбу за відшкодування нових збитків, завданих в результаті вторгнення, яке почалося у 2022 році.

  • Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії

    Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії

    Глава Росії Володимир Путін заявив, що вилучення західними країнами російських золотовалютних резервів, мовляв, прискорить регіоналізацію платіжних систем і матиме позитивний ефект для глобальної економіки. Його цитують росЗМІ.
    “Постійно говорять про те, що збираються наші гроші вкрасти. Але щойно це станеться, рух у бік регіоналізації платіжних систем прискориться і набуде, без жодних сумнівів, незворотного характеру. А це загалом корисно для світової економіки. Можливо, за це й варто заплатити”, – сказав Путін.
    Він також заявив, що з юридичного погляду правильніше називати такі дії не “крадіжкою”, а “грабунком”.
    “Базова освіта у мене юридична. Крадіжка – це таємне викрадення майна. А тут усе відбувається відкрито, отже, це грабіж”, – вважає господар Кремля.
    За його словами, Росія продовжить розвивати власні інструменти для міжнародних фінансових розрахунків.
    Окремо Путін акцентував на обмеженості співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема Світовим банком, звинувативши у “політичній заангажованості”. Він наголосив, що Москва послідовно знижує залежність від західних економічних структур.
    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Заходу запровадили санкції проти Центрального банку РФ і Фонду національного добробуту, заморозивши активи, розміщені у державах G7. Станом на початок 2022 року, за даними Центробанку РФ, міжнародні резерви Росії становили: $207 млрд у євро, $67 млрд у доларах США, $37 млрд у британських фунтах і ще $64 млрд в інших валютах, зокрема японській ієні, канадському та австралійському доларах.
    У 2024 році країни G7 погодили механізм використання прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України: ці кошти спрямують на погашення кредиту для Києва на суму близько $50 млрд.
    У березні 2025 року група сенаторів США з обох партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа вжити рішучіших заходів. Вони запропонували не обмежуватися лише прибутками, а передати Україні всю заморожену суму – понад $300 млрд – та переконати союзників у G7 зробити так само.
    Раніше повідомляли, що Росія у межах угоди з США може віддати 300 млрд доларів заморожених активів на відновлення України.

  • Італія заморозила активи російських олігархів на $2,6 млрд

    Італія заморозила активи російських олігархів на $2,6 млрд

    Італія заморозила активи російських олігархів на суму близько 2,3 мільярда євро після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Ця дія була здійснена в рамках санкцій ЄС. Активи, які були заблоковані, включають банківські рахунки, вілли, яхти та автомобілі. За інформацією італійської влади, станом на кінець червня 2023 року вартість заморожених активів становила 2,5 мільярда доларів. У грудні 2024 року було заарештовано ще 280 мільйонів євро російських активів. Крім того, італійська податкова поліція заарештувала активи іранської компанії через підтримку Іраном війни Росії проти України. Уряд Італії покладає витрати на управління замороженими активами на себе, але може повернути їх власникам за умови оплати витрат на утримання.

  • ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ

    ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ

    Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
    Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
    Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
    Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
    Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
    Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
    У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
    Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.

  • ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ

    ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ

    Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
    Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
    Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
    Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
    Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
    Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
    У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
    Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.

  • У колишнього головного податківця Чернігівщини виявили мільйонні активи

    У колишнього головного податківця Чернігівщини виявили мільйонні активи

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду щодо необґрунтованого походження активів колишнього начальника Державної податкової служби у Чернігівській області на суму понад 8,4 млн грн. Під час моніторингу виявлено, що він та його родичі придбали автомобіль, квартиру та паркомісця в Києві, але їхні доходи не пояснюють такі великі витрати. Прокурор також просить стягнути це майно на користь держави та застосувати арешт до нього.

  • У колишньої головної податківиці Чернігівщини виявили мільйонні активи

    У колишньої головної податківиці Чернігівщини виявили мільйонні активи

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду про визнання необґрунтованими активів колишньої начальниці Державної податкової служби у Чернігівській області на суму понад 8,4 млн гривень. Розслідування показало, що посадовиця та її родичі не мали достатніх законних доходів для придбання автомобіля, квартири та паркомісць у Києві. Прокурор вимагає стягнути ці активи на користь держави, оскільки їх походження викликає сумніви. Суд також наклав арешт на майно підозрюваної.

  • У Молдові заморозили бізнес-активи соратників Шора

    У Молдові заморозили бізнес-активи соратників Шора

    Державна податкова служба Молдови заморозила активи низки осіб, пов’язаних з олігархом-утікачем Іланом Шором, колишнім лідером Демпартії Володимиром Плахотнюком і бізнесменом В’ячеславом Платоном, затриманого у Великій Британії на запит Кишинева. Про це повідомляє NewsMaker у п’ятницю, 6 червня.
    Заходи ухвалили в межах імплементації обмежувальних санкцій ЄС.
    Зокрема, заморожено частку Плахотнюка в компанії General Media Group, а також частку Платона в ТОВ Luminare.
    До списку осіб, чиї активи були заморожені, потрапили такж Аріна Коршикова та Думітру Кітороаге, наближені Шора.
    У колишньої кандидатки на посаду мера Бєльців Коршикової заблокували частку у модельному агентстві Elit-Centru та у ТОВ Diafan.
    Кітороаге, адміністратору телеканалів TV6 і Orhei TV, які раніше позбавили ліцензії за дезінформацію, заблокували його частки в ТОВ Media Resurse та фермерському господарстві “Кітороаге Думітру Думітру”.
    Раніше ДПС уже блокувала активи Євгенії Гуцул і ще чотирьох осіб, пов’язаних із Шором.

  • Затвердили умови приватизації конфіскованого заводу побутової хімії

    Затвердили умови приватизації конфіскованого заводу побутової хімії

    У п’ятницю, 30 травня, Кабінет Міністрів затвердив стартову ціну у 301,4 млн грн та умови продажу Вінницяпобутхіму – підприємства, яке перейшло у власність держави після конфіскації у російської компанії. Пакет акцій у 100% статутного капіталу буде виставлений на електронний аукціон у системі Прозорро.Продажі. Цей актив включено до переліку об’єктів великої приватизації. Вінницяпобутхім раніше належав російській компанії Невская косметика, але через рішення суду українська держава стала його власником. Кошти від продажу пакета акцій будуть спрямовані до фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Новий власник підприємства має виконати ряд умов, серед яких збереження основної діяльності, погашення боргів та дотримання трудових прав працівників. У липні 2023 року виробництво на Вінницяпобутхіму відновилося, а управління активами покладено на компанію TOB Крайтекс-Сервіс.