Об’єднані Арабські Емірати планує заморозити мільярди доларів іранських активів у відповідь на ракетно-дронові удари Тегерана по ОАЕ. Про це повідомляє американська газета The Wall Street Journal, посилаючись на джерела.
ОАЕ протягом багатьох років слугували фінансовим центром для іранських компаній і приватних осіб, що дозволяло їм оминати західні санкції.
Будь-які обмеження з боку Еміратів матимуть серйозні наслідки, адже країна є головним каналом взаємодії Ірану зі світовою економікою, вважають експерти.
Серед заходів, які розглядає ОАЕ, передбачені такі: заморожування активів підставних компаній, пов’язаних з Корпусом вартових ісламської революції Ірану (КВІР), посилення контролю над валютними обмінними операціями.
Також обговорюється можливість впливу на морські операції: затримання іранських суден, щоб обмежити діяльність тіньового флоту нафтових танкерів Ірану.
В ОАЕ оцінюють ризики у разі можливої відповіді з боку Ірану, включаючи атаки на енергетичну інфраструктуру і розрив двосторонніх торговельно-фінансових зв’язків.
Позначка: Активи
ЄК відреагувала на позов РФ щодо заморожених активів
Європейська комісія повністю впевнена у законності кроку щодо безстрокового знерухомлення суверенних активів РФ. Про це на брифінгу у Брюсселі заявив речник ЄК Балаш Ужварі, передає Укрінформ.
“Ми беремо до уваги позов, поданий Центральним банком Росії до Генерального суду ЄС, в якому оскаржується регламент Ради Європейського Союзу від 12 грудня 2025 року. Цей позов подано в контексті зростаючої кількості правових оскаржень Росії щодо наших заходів підтримки України, і тому, звичайно, ми не здивовані”, – зазначив він, відповідаючи на питання журналіста щодо позову з боку РФ до Загального суду Євросоюзу, в якому оскаржується регламент Європейської ради від 12 грудня 2025 року, яким було безстроково знерухомлено російські суверенні активи.
Речник наголосив, що Єврокомісія “повністю впевнена в законності цього регламенту та його сумісності із законодавством ЄС і міжнародним правом”.
Швейцарія відкликала ліцензію в банку MBaer через зв’язки з РФ й Іраном
Швейцарська служба з нагляду за фінансовими ринками (FINMA) відкликала ліцензію у MBaer Merchant Bank. Про це йдеться в повідомленні на сайті FINMA.
Службовці виявили серйозні хиби в додержанні норм з відмивання коштів та в управлінні ризиками.
Мінфін США 26 лютого запропонував обмежити MBaer доступ до фінансової системи США через відмивання банком грошей для організацій з Росії та Ірану, нагадали в службі.
Всі необхідні правові процедури щодо MBaer було завершено три тижні тому. Регулятор зміг ухвалити рішення про ліквідацію, оскільки банк відкликав апеляцію щодо цих “процедур”.
Розслідування FINMA проти MBaer ініціювали 2024 року. Воно виявило системні порушення у дотриманні санкцій. Близько 80% ділових відносин та майже 98% залучених активів банку були пов’язані з високим ризиком, зокрема, в контексті санкцій проти Росії.
Банк ігнорував попередження власного комплаєнсу та проводив транзакції на користь підсанкційних осіб.
MBaer також активно допомагав клієнтам оминати ризики блокування активів.
США сповільнили продаж активів Лукойлу для тиску на Росію – ЗМІ
США сповільнили процес продажу міжнародних активів Лукойла з метою тиску на Росію під час переговорів про досягнення миру в Україні. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на чотири джерела, знайомі з обговореннями.
Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) у четвер, 26 лютого, продовжить термін завершення угод з 28 лютого до 1 квітня, йдеться в документі, з яким ознайомився ЗМІ.
Представники США, Росії та України в останні тижні так і не досягли прогресу на переговорах у Женеві, Абу-Дабі та Майамі.
Джерела зазначили, що під час обговорень порушувалися питання санкцій проти Роснефти та Лукойлу, введених Вашингтоном у жовтні 2025 року.
Міністерство фінансів продовжує термін дії обмежень, щоб створити умови для переговорів з Лукойлом та укладання мирної угоди.
Умовою операції має бути те, що Лукойл не матиме виплат авансом, а всі надходження від продажу будуть заморожені на рахунку під юрисдикцією США.
Україна арештувала активи російського бізнесмена Зарубіна
В Україні арештовано активи російського бізнесмена Вадима Зарубіна, який причетний до фінансування війни РФ проти нашої держави. Про це повідомила СБУ в четвер, 19 лютого.
“Йдеться про 13 об’єктів комерційної нерухомості та корпоративні права на 8 видобувних компаній в Україні на загальну суму понад 50 млн грн. Серед найбільших активів росіянина – завод абразивів на Кіровоградщині”, – йдеться у повідомлення.
Вказано, що арешт не дозволить бізнесмену “переписати” майно на підставних осіб, щоб уникнути подальшої націоналізації в дохід України.
Як встановило розслідування, Зарубін регулярно перераховував частину прибутків підконтрольних підприємств на потреби збройних угруповань РФ.
“Найбільші “спонсорські” видатки він спрямовував на придбання позашляховиків, безпілотних систем та паливно-мастильних матеріалів для армії країни-агресора”, – зазначили в СБУ.
Для виведення коштів до РФ після початку повномасштабної війни фігурант використовував мережу підконтрольних компаній.
Зарубіну заочно повідомили про підозру за статтею про фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (ч.4 ст.110-2 Кримінального кодексу України). Йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Оскільки бізнесмен перебуває за межами України, тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності за злочини.
Дивіться фото: Україна арештувала активи російського бізнесмена Зарубіна
Суд зняв арешт із частини майна сім’ї Тимошенко
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зняла арешт з майна чоловіка народної депутатки, лідерки Батьківщини Юлії Тимошенко та наклала арешт на вкладний рахунок. Про це повідомив Центр протидії корупції в понеділок, 16 лютого.
“Апеляційна палата ВАКС розглянула апеляційні скарги захисників Юлії Тимошенко та прокурора САП щодо арешту майна. Тимошенко знову заявила, що жодного порушення закону не допускала, ніякі гроші не передавала та не брала. А гроші в сумці зберігає, “бо в країні обстріли і так безпечніше”, – йдеться у повідомленні.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив залишити скаргу захисників без задоволення та накласти арешт на три рахунки Тимошенко в Ощадбанку. Зрештою суд вирішив зняти арешт з частини майна: ️6300 доларів ( ці гроші вилучені при обшуку – ред.); ½ з авто, які належать чоловіку Тимошенко (Toyota Land Cruiser, Audi А8 та ГАЗ); два гаражі у Дніпрі.
Водночас суд наклав арешт на вкладний рахунок Тимошенко в Ощадбанку. Станом на 2 січня 2026 року там було 316 324 гривень.
Лукойл домовився про продаж міжнародних активів
Російська нафтова компанія Лукойл, яка потрапила під санкції США, знайшла покупця на свої закордонні активи. Ним став американський інвестиційний фонд Carlyle. Про це повідомила пресслужба компанії у четвер, 29 січня. Зазначається, що сторони уклали угоду щодо “дочки” Лукойлу LUKOIL International GmbH. Угода не торкається активів у Казахстані – вони залишаться у власності групи та продовжать діяльність за поточною ліцензією.
“Угода не є ексклюзивною для компанії і залежить від виконання низки відкладних умов”, – заявили в Лукойлі.
Угоду має схвалити Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Лукойл також продовжує переговори з іншими потенційними покупцями.
Carlyle – один із найбільших приватних фондів прямих інвестицій США. Він управляє активами на суму 474 млрд доларів. Директором зі стратегії в енергетичному секторі є Джефф Керрі, який довгі роки був директором з аналізу сировинних ринків у Goldman Sachs.
Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, їх 0,5% посідає зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. У 2024 році вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.
Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.
В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні
У Європейському Союзі триває активне обговорення нового механізму розподілу фінансової допомоги Україні, який може змінити внутрішні баланси впливу в Союзі. Як повідомляє Euractiv, нова ініціатива Німеччини пропонує переглянути підхід до розподілу коштів.
Берлін виступив із пропозицією прив’язати витрати за майбутньою позикою у 90 мільярдів євро до рівня двосторонньої допомоги, що вже була надана Україні країнами-членами ЄС. Джерела серед дипломатів зазначили, що держави, які зробили найбільший внесок, можуть отримати переваги при поділі фінансового навантаження.
Цей підхід може суттєво зміцнити позиції Німеччини, яка є найбільшим донором України з початку повномасштабного російського вторгнення. Однак така ініціатива ризикує спровокувати невдоволення країн, які надали меншу підтримку, зокрема Італії та Франції.
Як зазначає видання, лідерам ЄС у грудні не вдалося домовитися щодо використання заморожених активів Росії для фінансування потреб України. Альтернативою стало рішення виділити Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на період до 2027 року під гарантії бюджету ЄС. Згідно з планом, 60 мільярдів піде на військову підтримку, а ще 30 мільярдів – на покриття бюджетного дефіциту, хоча вже навесні може виникнути ризик нестачі коштів.
Дані Кільського інституту свідчать про значну диспропорцію у рівнях підтримки: Німеччина надала близько 25 мільярдів євро, Франція – 7,5 мільярда, а Італія – 2,7 мільярда євро. Один із європейських дипломатів припустив, що зміни правил фінансування могли б підштовхнути країни до активнішої участі у підтримці України, що відповідає загальним інтересам союзу. Продовження обговорень цього питання заплановано на зустрічі послів ЄС у Брюсселі.
Нагадаємо, що Європейський парламент раніше схвалив застосування механізму посиленого співробітництва для запуску кредиту розміром у 90 мільярдів євро на підтримку України. Це дозволить Євросоюзу діяти без потреби одностайного погодження всіх країн-членів, використовуючи спрощену процедуру прийняття рішень.
Раніше повідомлялося, що у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів.
Сибіга оцінив готовність угоди про спецтрибунал для РФ
Угода щодо створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України майже завершена, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.
“Нам потрібна так звана імплементаційна угода щодо створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ. Угода практично готова, її треба схвалити на Раді міністрів країн Ради Європи”, – сказав Андрій Сибіга.
Міністр зауважив, що залишаються певні практичні питання, які ще обговорюються, аби трибунал почав діяти.
“Там триває дискусія щодо практичних деталей – сума внесків, кількість країн, які повинні ратифікувати, щоб ця конструкція набула чинності”, – зазначив міністр.
Також серед ключових завдань Україна бачить організацію діяльності майбутнього трибуналу на території Нідерландів.
Питання заморожених активів РФ Сибіга назвав невід’ємною складовою зусиль щодо притягнення Росії до відповідальності.
“Окреме завдання – по заморожених активах РФ, які до речі, не знімаються з порядку денного. І це – частина інфраструктури притягнення агресора до відповідальності”, – наголосив глава МЗС.
Крім того, міністр підкреслив важливість роботи над компенсаційною комісією для присудження репарацій жертвам російської агресії та зазначив необхідність конкретних кроків у вигляді перших фінансових внесків. На його переконання, це допоможе забезпечити реальність механізму та підкреслити неминучість покарання.
“Неможливість уникнення відповідальності російським агресором, притягнення агресора до відповідальності, у тому числі компенсація шкоди, завданої Україні, нашим громадянам і юридичним особам – це невіддільна, обов’язкова складова майбутнього миру”, – резюмував міністр.
Нагадаємо, що Європейський Союз вже виділив 10 мільйонів євро на підтримку нового спеціального трибуналу для розслідування ролі керівництва Росії у війні проти України.
Раніше повідомлялося, що Москва назвала спецтрибунал проти РФ “нікчемним”, а його підтримку – “ворожим демаршем”.
Підтверджено стягнення активів ексголови райради на понад 5,6 млн
ВАКС підтвердив стягнення в дохід держави активів колишнього голови районної ради Рівненської області на понад 5,6 млн грн. Про це повідомляє пресслужба ДБР у понеділок, 19 січня.
“Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила в силі рішення суду першої інстанції щодо стягнення в дохід держави необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області на суму понад 5,6 млн грн”, – мовиться у повідомленні.
Раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до ВАКС з позовом про визнання цих активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Посадовець набув у власність п’ять земельних ділянок – загальною площею 4 га землі у Київській області, не маючи законних доходів або заощаджень, які могли б пояснити таке придбання.
Для забезпечення позову суд наклав арешт на зазначені об’єкти нерухомості.